Версiя для друку Обговорити в форумi

Це не лише принизлива для країни калька, серед наявних Героїв України є не лише Герої Небесної сотні та війни, там вистачає і злочинців, і зрадників…

Підступний злочин – перетворився на анекдот. Співробітники ГРУ РФ ”Олександр Мішкін (“Алєксандр Пєтров”) та Анатолій Чепіга (“Руслан Боширов”)  виявилися не парою тупуватих геїв, а Героями Росії. Мішкіна з його «геройством», “спалила” його рідна 90-річна бабуся, яка хизувалась його фотографіями з Путіним на церемонії нагородження. А після цього, старенька при загадкових обставинах кудись зникла… Між тим, «звьоздочку»  свою внучок, цілком ймовірно отримав за злочини проти України. Трагікомедія, одним словом…
Однак, не так вже сильно нас непокоїть доля бабці Мішкіна. Ця історія з двома “Героями Росії” парадоксальним чином нагадала про нашу найвищу національну відзнаку - “Герой України”.  Крім калькованої назви, і «радянського» витоку, така сама, як в РФ, золотенька п’ятикутна зірочка (хто там бачить маленький «тризубчик» в її центрі?) - ті ж на 100% пропорції, така ж колодка, з національним прапором – у них триколор, у нас синьо-жовта… Не соромно? Україна разом з ледве не усіма пострадянськими республіками – членами СНД (з якого ми уже нарешті виходимо)  адаптувала під себе звання Героя Радянського Союзу. А ще є відзнака Герой Молдови, є Герой Білорусі, є Герой Узбекистану...
Але головне – це як мітка, один з ланцюгів, який досі приковує Україну до «совкового» минулого. Наскільки  потрібна нинішній неньці відзнака “Герой України”, яка дісталась нам в спадок від Радянського Союзу? Може, треба її, нарешті, теж “декомунізувати” - перейменувати, змінити суть, статут, дизайн, церемонію нагородження? Або ж взагалі лишити “Героя України” історії?.. Все це обговорюється уже давно – і серед політичного істеблішменту, і в громадянському суспільстві, і науковому середовищі – істориками, фахівцями з геральдики... Зокрема, кілька місяців тому генпрокурор Юрій Луценко закликав відмовитись від “Героя України”.
Хто є хто в списку “Героїв України”
Якщо в Росії героями визнають таких негідників і бовдурів, як Мішкін та Чепіга, то і в українському списку «Героїв» є свої - негідники, корупціонери, зрадники.
Трішки історії: відзнака Президента України “Герой України” з’явилась 23 серпня 1998 року, а першим Героєм України офіційно вважається чинний Президент Національної академії наук України Борис Євгенович Патон. Усього на даний момент нагороджено 442 особи.
Список “героїв” намагались реанімувати — зокрема, з 2014 року найвищою відзнакою країни нагороджуються лише військові, які брали участь у воєнних діях та Герої Небесної сотні (їх серед усіх Героїв України — чверть списку). Проте позбавляти звань тих «героїв», які ні які і не герої України, а її ганьба, -  ніхто, здається, й досі не поспішає.
Звання Героя України носять і ті особи, які зрадили Україну в 2014 році в Криму. Наприклад, Олександр Баталін — колишній голова правління заводу “Фіолент” та депутат кримського парламенту, що голосував в 2014 році за приєднання Криму до РФ. Або ж Февзі Якубов, колишній ректор Кримського державного інженерно-педагогічного університету, який закликав кримськотатарську молодь не підтримувати організації, що виступали за звільнення Криму від російських окупантів. Серед людей, які не займали високих посад, звання Героя України досі є у Катерини Гордейчук, доярки з АТ “Широке”, що поблизу Сімферополя — вона у своїх інтерв’ю місцевим ЗМІ заявляла, що задоволена тим, що Росія анексувала Крим. Не кажемо вже про те, що роздача “Героїв України” дояркам — при всій повазі до людей праці - чистої води радянська профанація.
А ще, четверо Героїв України досі є фігурантами гучних кримінальних проваджень, тобто, їх підозрюють і в невиконанні українських законів аж до замаху на національну безпеку. Це колишній перший заступник голови Миколаївської ОДА Микола Романчук (підозрюють в хабарництві), екс-міністр вугільної промисловості Сергій Тулуб (розкрадання бюджетних коштів і зловживання владою), колишній керівник державного підприємства “Укрспецекспорт” Сергій Бондарчук (привласнення коштів) і нардеп Надія Савченко (інкримінують підготовку теракту в столиці).
Яка національна відзнака потрібна Україні?
Тепер, коли стільки так званих “героїв” Україну елементарно зрадили, всім уже зрозуміло, що відмовлятися треба від цього атавізму? . В цьому переконаний директор Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович. “Україна і українці потребують найвищого загальнонаціонального визнання, але я скептично ставлюсь до звання “Герой України”. В першу чергу через те, що це звання, справді, цілковито успадковане з радянських часів і лише до певної міри адаптоване під Україну. Це - підреслює тяглість радянського минулого, переплетення радянського з сучасним українським” - пояснює В’ятрович в коментарі «Укрінформу».
“За 27 років незалежності це звання значною мірою себе скомпрометувало тим, що його часто давали людям недостойним, частина з яких взагалі налаштовані проти української держави і роблять все для того, щоб вона припинила існування. Які ще потрібні підстави, щоб говорити про необхідність заміни цього звання” - підсумовує очільник Українського інституту національної пам’яті.
Відтак, що робити? Володимир В’ятрович переконує, що треба створювати щось на заміну званню Героя України. “Якою має бути найвища національна відзнака? Не обов’язково орієнтуватись на радянські зразки. Можна згадати про нагородні системи, які були в Українській державі за доби Української революції 1917-1921 років, можна згадати нагороди, які були в Українській повстанській армії. Тобто, треба намагатись використати саме українську традицію” - розмірковує В’ятрович.
“Водночас, навряд чи зараз було б доцільного когось позбавляти звання Героя України. Воно й так уже скомпрометоване. Чи варто його скасовувати політичним рішенням і що впроваджувати в якості альтернативи  — для того, щоб визначитися, потрібні дискусії, в тому числі і з політиками, які ухвалюватимуть \рішення. Мені невідомо, чи це питання піднімалось. Наразі ми (Український інститут національної пам’яті. - Авт.) з такою ініціативою не виходили” - пояснює Володимир В’ятрович.
Отже, від відзнаки Героя України, яка із першого дня свого існування була недоречною в незалежній Україні, треба якнайшвидше відмовлятись. Спасибі бабусі «отруйника Мішкіна», яка, проти волі, нам про це нагадала  Так, загалом - це дрібниця на фоні інших викликів, що стоять перед Україною, але ж саме з таких дрібниць і складається уявлення: інших - про нас, а наше власне – про самих себе.
Микола Романюк
https://www.ukrinform.ua

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #42 за 19.10.2018 > Тема "З потоку життя"