Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4550)
З потоку життя (7298)
Душі криниця (4242)
Українці мої... (1705)
Резонанс (2276)
Урок української (1007)
"Білі плями" історії (1861)
Крим - наш дім (1334)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (255)
Бути чи не бути? (445)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (259)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
РОБИМО ВСЕ, ЩО ПРОПОНУВАЛИ ПАРТНЕРИ
Зеленський - про кроки Укра╖ни до миру.


МИРН╤ ДОМОВЛЕНОСТ╤ НЕ МОЖУТЬ ВКЛЮЧАТИ ПУНКТИ, ЩО СУПЕРЕЧАТЬ КОНСТИТУЦ╤╥ УКРА╥НИ
"Все, що суперечить нашим ц╕нностям або наш╕й Конституц╕╖, не може бути в будь-яких...


Т╤ЛЬКИ АБСОЛЮТНО В╤ДБИТА СВОЛОТА МОЖЕ РОБИТИ ТАКЕ
«Дякую вс╕м, хто сьогодн╕ з Сумами, хто п╕дтриму╓ одне одного ╕ хто робить усе для захисту...


ПОСИЛЕННЯ УКРА╥НСЬКО╥ ППО ТА ЗБЕРЕЖЕННЯ ТИСКУ НА РОС╤Ю
В Одес╕ в╕дбулася зустр╕ч Президента Укра╖ни та Генсека НАТО…


ЦЕ НЕ ПООДИНОК╤ ВИПАДКИ, А СИСТЕМНА РОС╤ЙСЬКА РОБОТА
Зеленський показав нов╕ кадри допиту китайського полоненого…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #42 за 19.10.2018 > Тема "З перших уст"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#42 за 19.10.2018
ВИСТУП ПРЕЗИДЕНТА УКРА╥НИ П╤Д ЧАС УЧАСТ╤ У МОЛИТОВНОМУ ЗАХОД╤ ЗА УКРА╥НУ

«Я укра╖нець… Я люблю той народ, до якого належали мо╖ батьки, мо╖ д╕ди, прад╕ди…. Серед котрого я родився, вир╕с, мовою котрого я сп╕вав… Не бути укра╖нцем я не можу так само, як дуб не може переродитись у березу, липа в сосну. Решту сво╖х сил в╕ддам ц╕лком ╕ безповоротно служб╕ духовним ╕ церковно-рел╕г╕йним ╕нтересам свого укра╖нського народу»…
Ваша Святосте!
Ваш╕ блаженства, всечесн╕ отц╕!
Дорог╕ укра╖нц╕, браття та сестри!
Словам, якими розпочав св╕й виступ, - понад сто рок╕в. Вийшли вони з-п╕д пера арх╕╓пископа Олекс╕я, одного ╕з кер╕вник╕в Братства Воскрес╕ння Христового. Воно ще в листопад╕ далекого 1917-го  поставило на порядок денний питання про «в╕дд╕лення Укра╖нсько╖ Церкви в╕д Рос╕йсько╖».
П╕д час нац╕онально-визвольно╖ революц╕╖ с╕мнадцятого-двадцять першого рок╕в минулого стол╕ття питання державност╕, мови та церкви були так само т╕сно пов’язан╕ одне з одним, як ╕ тепер.  Тод╕шн╕й Ки╖вський митрополит Володимир, якому згодом судилося прийняти мученицьку смерть в╕д безбожних б╕льшовик╕в, не дозволив поминати п╕д час л╕тург╕╖ «державу укра╖нську, владу ╖╖ ╕ все укра╖нське в╕йсько». За словами очевидц╕в, владика ╕з подивом питав: «Яка така Укра╖на? Який такий укра╖нський народ? Х╕ба малороси не такий самий народ як руський?»
Митрополит Харк╕вський ╕ Охтирський Антон╕й на Великдень с╕мнадцятого заборонив читати ╢вангел╕╓ укра╖нською, зверхньо й по-хамському назвавши нашу мову «базарною». 
Та попри тотальне несприйняття укра╖нсько╖ автокефал╕╖ рос╕йським ╓пископатом, вс╕╓ю б╕лою ╕ червоною Рос╕╓ю - рух за нац╕ональну православну церкву постав ╕ набирав оберт╕в. ╤н╕ц╕атива йшла знизу, в╕д параф╕яльного духовенства та в╕рян.
Кер╕вництво новопостало╖ держави хай не одразу, але все ж таки усв╕домило ╕сторичний масштаб питання, яке явно виходило за церковн╕ пороги. Гетьман Скоропадський особисто взяв участь в одному ╕з зас╕дань Всеукра╖нського церковного собору в╕с╕мнадцятого року. «Державн╕ справи вимагають, аби вс╕ церковн╕ справи вир╕шувались тут, на Укра╖н╕», - казав Павло Петрович. Коли ж промосковськ╕ ╕╓рархи завели роботу Собору на ман╕вц╕, м╕н╕стр спов╕дань Гетьмансько╖ Держави Олександр Лотоцький ч╕тко заявив про неможлив╕сть ╕ неприйнятн╕сть управл╕ння церквою з чужих державних центр╕в: «В самост╕йн╕й держав╕ Церква ма╓ бути самост╕йною… Справа автокефал╕╖ укра╖нсько╖ церкви ма╓ поважне значення поруч з справою незалежност╕ державно╖… Вона майже в т╕й сам╕й м╕р╕ сто╖ть б╕льмом в оц╕ тих, хто нац╕ональне визволення укра╖нського народу вважа╓ за кривду для «╓динага русскага народа».
╤де╖ м╕н╕стра Лотоцького лягли в основу закону про автокефал╕ю, який 1 с╕чня дев’ятнадцятого року ухвалила Директор╕я УНР. Вт╕м, реал╕зувати його не вдалося. Головним чином через внутр╕шн╕й розбрат, коли Укра╖на не встояла перед зовн╕шньою агрес╕╓ю, втратила державну самост╕йн╕сть, а в╕дтак – ╕ передумову створення та визнання власно╖ православно╖ церкви.
╤ в╕дновлення незалежност╕ в дев’яносто першому роц╕ ц╕лком лог╕чно повернуло на порядок денний ╕ проблему незалежно╖ православно╖ Церкви, як╕й ус╕ма канонами передначертано бути в самост╕йн╕й держав╕. Отож завершити справу, яку ╤ван Ог╕╓нко (╤лар╕он) називав д╕лом «повного розмосковлення» Церкви, зараз випало нашому з вами покол╕нню. ╤ ми з вами  це робимо! 
Укра╖нський Йордан, наш Дн╕про, який величаво тече повз ц╕ пагорби, у водах якого наш╕ предки тисячу тридцять рок╕в тому прийняли Хрешення, влива╓ться в Чорне море. А по той б╕к моря розкинувся Стамбул-Константинополь-Царьград, зв╕дки й прийшла до нас в╕ра Христова. Там – наша Церква-Мати. До не╖ ми звернулися по автокефал╕ю. Вселенський Патр╕арх – ╓диний у всьому св╕т╕, хто разом ╕з Синодом ма╓ право ╖╖ надати.
╤ сьогодн╕ ми з вами з╕бралися тут тому, що днями ╕з Константинополя прийшла дуже добра зв╕стка: р╕шення про надання автокефал╕╖ укра╖нськ╕й пом╕сн╕й православн╕й автокефальн╕й церкв╕  – прийняте! Прийняте ╕ ще раз п╕дтверджене. Так постановили Вселенський Патр╕арх ╕ Синод.
Ще одна надзвичайно важлива новина. Синод Вселенського Патр╕архату зняв ус╕ неправедн╕ кари, як╕ Москва наклала на Патр╕арха Ф╕ларета, предстоятеля Укра╖нсько╖ православно╖ церкви Ки╖вського патр╕архату, а на Його Блаженство Митрополита Макар╕я ╕ не накладалося. Я в╕таю вас персонально, шановн╕ владики. Надзвичайно важливо, що ви канон╕чно поновлен╕ у ╓пископському сан╕. ╤ в╕дновлене сопричастя пастви з Вселенською Церквою. Ваш╕ священнод╕╖, як ╕ служ╕ння ╓пископату та духовенства укра╖нських церков тепер не п╕длягають б╕льше сумн╕ву. Ми то, чесно кажучи, й ран╕ше в цьому не сумн╕валася, але тепер вже н╕хто не ма╓ права спекулювати на н╕бито не канон╕чност╕ неп╕двладних Москв╕ церков.
Ваша Святосте, ви не зламалися перед облудною, н╕кчемною московською  анафемою. ╥╖ нема. Як, зг╕дно з заявами представник╕в Вселенського престолу, не було й анафеми гетьмана Мазепи. А взагал╕ я хочу сказати, що анафема в╕д Рос╕╖ – це н╕що ╕нше, як визнання особливих заслуг перед Укра╖ною ╕ укра╖нським народом. Анафемствують вони лише видатних укра╖нц╕в!
╤ нарешт╕, Вселенський Патр╕архат остаточно проголосив незаконною московську анекс╕ю Ки╖всько╖ митропол╕╖, зд╕йснену ще наприк╕нц╕ с╕мнадцятого стол╕ття. Ясно й недвозначно ним заявлено, що Рос╕йська православна церква не ма╓ канон╕чних прав щодо Православно╖ Церкви в Укра╖н╕… Що наша православна церква не ма╓ п╕дпорядкування РПЦ. ╤ Укра╖на не була, не ╓ ╕ не буде канон╕чною територ╕╓ю рос╕йсько╖ церкви.
Це дуже просто патр╕арх Рос╕йсько╖ православно╖ церкви на кожн╕й служб╕ молиться за рос╕йську владу, владу, яка зд╕йснила агрес╕ю проти нашо╖ держави. Патр╕арх Кирил Рос╕йсько╖ православно╖ церкви молиться за рос╕йське во╖нство, яке вбива╓ укра╖нських во╖н╕в, вбива╓ цив╕льне населення, вбива╓ укра╖нц╕в. А у нас в Укра╖н╕, на жаль, ╓ храми, як╕ все ще поминають патр╕арха Кирила, який в╕дправля╓ ц╕ молитви. Я думаю, що це точно не для укра╖нського народу. ╤ х╕ба можуть храми, в яких лунають молитви за патр╕арха, який молиться за рос╕йське в╕йсько називатися укра╖нськими?
Я гарантую, що не буде жодного тиску. Я гарантую, що буде збережено право  сво╓╖ дороги до Бога кожного  укра╖нця. Але я просив би просто задуматись, замислитись ╕  паству ╕ в╕рних ц╕╓╖ конфес╕╖.
Дорог╕ укра╖нц╕!
Питання Томосу та автокефал╕╖ виходить далеко за меж╕ церковного життя. Це ╓ питання нашо╖ незалежност╕. Це – питання нашо╖ укра╖нсько╖ нац╕онально╖ безпеки. Це – питання нашо╖ укра╖нсько╖ державност╕. Це – питання вс╕╓╖ св╕тово╖ геопол╕тики. ╤ якщо це не так, то поясн╕ть мен╕ а чому р╕шення Вселенського Патр╕арха позавчора обговорювалося на рад╕ безпеки Рос╕йсько╖ Федерац╕╖ п╕д головуванням Пут╕на!? Чи не тому, що в житт╕, як у т╕й рос╕йськ╕й казц╕: Кощ╕й точно зна╓ де та голка, в якому яйц╕, в як╕й скрин╕ ╕ п╕д яким дубом! Реакц╕я Москви на д╕╖ Ки╓ва та Фанару св╕дчить про те, що ми на правильному шляху.  Фанар, хто не зна╓, це – резиденц╕я Вселенського Патр╕арха.
Автокефал╕я – частина нашо╖ державницько╖ про╓вропейсько╖ та проукра╖нсько╖ стратег╕╖, яку ми посл╕довно вт╕лю╓мо в життя останн╕ чотири з половиною роки… ╤, наголошую, будемо продовжувати вт╕лювати й надал╕. ╤ н╕хто не зупинить укра╖нський народ. ╤ н╕ в кого ми не будемо питати дозволу, бо вир╕шувати ма╓ Укра╖на ╕ ╖╖ народ, який бореться за волю, за свободу, за майбутн╓. Автокефал╕я – це найвагом╕ша  под╕я з того ж ряду, що й наше прагнення до вступу до ╢вросоюзу та НАТО, Угода про асоц╕ац╕ю, безв╕зовий режим з ╢вропейським Союзом, вих╕д ╕з СНД, в╕дмова в╕д оманливого Договору про «дружбу» з Рос╕╓ю тощо. Все це – основа нашого власного шляху розвитку, розвитку держави Укра╖на ╕ розвитку нашо╖ укра╖нсько╖ нац╕╖.
У нас не було, нема ╕, наголошую, не буде державно╖ церкви. ╤ в освячену Томосом православну церкву теж н╕хто н╕кого не «запрошуватиме» силом╕ць. Ще раз наголошую, це – питання в╕льного вибору для кожного в╕руючого. Гарантую, що влада поважатиме виб╕р тих, хто вир╕шить залишитися в т╕й церковн╕й структур╕, яка збер╕га╓ ╓дн╕сть з Рос╕йською православною церквою. Це ╖х виб╕р ╕ нам його треба поважати. Але так само гарантую, що держава захистить права тих священик╕в ╕ мирян УПЦ Московського Патр╕архату, як╕ добров╕льно вир╕шать вийти з-п╕д Москви, щоб разом з ╕ншими православними творити ╓дину укра╖нську православну пом╕сну церкву.
Сп╕льна розбудова незалежно╖ церкви не може бути п╕дставою для розбрату, для протистояння, для насильства. Я вже казав, як т╕льки де побачите людей, як╕ закликатимуть взяти силою лавру, монастир чи храм, знайте, то – московська агентура. ╤ ми не дозволимо Кремлю розпалити рел╕г╕йну в╕йну всередин╕ нашо╖ держави.
А в ц╕лому держава ма╓ свою м╕с╕ю в рел╕г╕йному питанн╕. ╤ вони – держава, влада – цю м╕с╕ю вже виконала. Ми отримали добру зв╕стку з Константинополя. Дал╕ –вже внутр╕шн╕ питання, в як╕ св╕тськ╕й влад╕ втручатися не можна, ╕ вона не буде цього робити.
Вселенський Патр╕архат прийняв р╕шення про автокефал╕ю! Томос буде вручено предстоятелю церкви – достойному, авторитетному, досв╕дченому владиц╕, якого обере об’╓днаний Арх╕╓рейський Собор. З благословенням Константинопольського Патр╕арха ╕ Матер╕-Церкви на цей собор зберуться ус╕ ╓пископи УПЦ Ки╖вського Патр╕архату, оск╕льки одноголосно було прийнято р╕шення про звернення до Вселенського Патр╕арха. Ус╕ ╓пископи УАПЦ. Одноголосно було прийнято р╕шення про звернення до Вселенського Патр╕арха. Разом з ними, я вперше на цьому наголошую,  буде ╕ група ╓пископ╕в УПЦ Московського Патр╕рахату, як╕ м╕ж кремл╕вською з╕ркою та православним хрестом обрали хрест, а м╕ж Укра╖ною та Рос╕╓ю – Укра╖ну.
Спод╕ваюся ╕ в╕рю, що Собор пройде всупереч наш╕й нац╕ональн╕й приказц╕ про те, де два укра╖нц╕ – там три гетьмани. В╕дпов╕дальн╕сть, яка лежатиме на учасниках об’╓днавчого собору – без переб╕льшення ╕сторична. 988-го року наша кра╖на прийняла Хрещення. До середини с╕мнадцятого стол╕ття, до московського полону, Ки╖вська митропол╕я  користувалася широкими правами у структур╕ Матер╕-Церкви. Але, наголошую, це не в╕дновлення автокефал╕╖. Н╕коли ще укра╖нська церква автокефал╕╖ не мала, визнано╖ Вселенським православ’ям.
Лише уяв╕ть, в ц╕ дн╕ на наших очах за нашо╖ участ╕ це ста╓ться уперше в понад тисячол╕тн╕й ╕стор╕╖ нашо╖ церкви!
Промислом Божим у вс╕х православних державах, що здобували свою незалежн╕сть, поставали сво╖ Пом╕сн╕ Церкви: Болгар╕я, Грец╕я, Груз╕я, Рос╕я, Румун╕я, Серб╕я та ╕нш╕. Дуже важливо, що зараз до них додасться ╕ Укра╖на.
Ми дяку╓мо Його Всесвятост╕ Варфолом╕ю за турботу про Укра╖ну. В╕н прийняв надзвичайно мудре, см╕ливе, р╕шуче ╕ в╕дпов╕дальне р╕шення. Давайте оплесками прив╕та╓мо Його Всесвят╕сть. Укра╖на з нетерп╕нням чека╓ його душпастирського в╕зиту до народу, охрещеного за час╕в р╕вноапостольного святого князя Володимира.
Дорог╕ сп╕вв╕тчизники!
Я щиро в╕таю вас з наближенням автокефал╕╖. Це – велика перемога боголюбивого укра╖нського народу над московськими демонами, перемога добра над злом, св╕тла над темрявою. Три роки тому, два роки тому, ╕ нав╕ть в кв╕тн╕ я казав: нам треба молитися ╕ боротися. ╤ Господь почув наш╕ молитви.
Ми зупинили агресора. Ми зберегли державу. Ми збудували бо╓здатну арм╕ю. ╤ сьогодн╕ святку╓мо День захисника Укра╖ни. Ми утверджу╓мо укра╖нську мову – складову сили та усп╕ху нашого народу.
Ми за ц╕ м╕сяц╕ ще б╕льше переконалися, що Пом╕сна Церква ╓ одним ╕з ключових елемент╕в, запорукою незалежност╕. Державна мова – запорука ╓дност╕. А сильна арм╕я – запорука миру.
В╕таю вс╕х  з╕ святом Покрови Божо╖ матер╕, з Днем захисника Укра╖ни. Ц╕ два свята орган╕чно по╓днан╕. Без Божого благословення,  без заступництва Благословенно╖ Свято╖ Д╕ви Мар╕╖ неможливо подолати жодну ворожу навалу та неможливо побудувати м╕цну укра╖нську державу.
В╕таю вс╕х також з╕ зм╕нами у в╕йськових статутах, як╕ узаконили наше народне в╕тання –  Слава Укра╖н╕!
14. 10. 2018 р.
м. Ки╖в

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #42 за 19.10.2018 > Тема "З перших уст"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=20483

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков