Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4446)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4117)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2114)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1031)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (311)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (203)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
У В╤ДНОСИНАХ З ПОЛЬЩЕЮ НЕ ВАРТО НАТИСКАТИ НА ╤СТОРИЧН╤ “МОЗОЛ╤”, ЩО НАТЕРЛИСЯ ЗА 400 РОК╤В
Юр╕й Щербак, письменник, дипломат…


╤СТОР╤Я ОДН╤╢╥ РОДИНИ НА ТЛ╤ КРИМСЬКОТАТАРСЬКОГО НАЦ╤ОНАЛЬНОГО РУХУ
Вс╕ сто в╕дсотк╕в грошей в╕д продажу книги буде направлено на потреби ЗСУ…


ВЖЕ ЗАРАЗ ТРЕБА ДУМАТИ, ЯК БУДЕМО В╤ДНОВЛЮВАТИ КРИМ П╤СЛЯ ДЕОКУПАЦ╤╥
Обговорення комплексних питань щодо в╕дновлення Криму п╕сля його деокупац╕╖ в╕д рос╕йських сил...


МОЖЕ ТАК СТАТИСЬ, ЩО КРИМ ПОВЕРТАТИМЕТЬСЯ ДИПЛОМАТИЧНИМ ШЛЯХОМ
Наша держава зможе спок╕йно жити, коли поверне соб╕ ус╕ сво╖ земл╕, зокрема ╕ Крим.


БИТВА ЗА УКРА╥НУ
День дв╕ст╕ одинадцятий…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #40 за 05.10.2018 > Тема "З потоку життя"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#40 за 05.10.2018
ПОЧИНОК НА ЗАЧИНОК

Наш╕ традиц╕╖

6 жовтня — церковне свято Зачаття ╤вана Хрестителя-Предтеч╕. Оск╕льки, за народними пов╕р'ями, на Ос╕ннього ╤вана Предтеч╕ не годилося заготовляти на зиму жодних овоч╕в та фрукт╕в, бо почорн╕ють, то ж╕нки збиралися у гурти, аби “засид╕ти гребеня” чи зд╕йснити “починок на зачинок”. Вони сходилися до одн╕╓╖ з молодиць, несучи з╕ собою гребен╕, мички, веретена, прядки й починали традиц╕йну ж╕ночу роботу. Цей процес називали «починком». Але ж╕ноче товариство не довго трудилося на Ос╕ннього ╤вана. Адже брали з╕ собою й харч╕, разом готувати обрядову вечерю, «щоб починок був вдалим ╕ робота йшла гладко». З цього, фактично, починалися сп╕льн╕ вечорниц╕ молодиць та старших ж╕нок.
У д╕вчат були сво╖ ╕нтереси. Вони також збиралися на посиденьки, приносили з╕ собою полотно, нитки ╕ вишивали. Не без того, щоб до них не нав╕дувалися парубки, ╕нколи з тро╖стими музиками. Попрацювавши, ус╕м гуртом танцювали, сп╕вали, частувалися...
...Ос╕нн╕ холодн╕ вечори таки нагадували про себе. Тому ус╕ хот╕ли с╕сти якомога ближче до печ╕. В╕дтак жартували: «На Ос╕ннього Предтеч╕ тулися до печ╕».

СМАЧНОЮ БУДЕ КАПУСТА!

8 жовтня вшановують преподобного Серг╕я Радонезького (щоправда, т╕льки у пом╕сних православних церквах) ╕ Святу ╢фросин╕ю. У народ╕ цей день породив силу силенну прогностичних прикмет ╕ ц╕кавих спостережень. Зокрема кажуть:
- Якщо на Серг╕я почнеться зима, то п╕сля Михайла ╕ Мотрони (в╕дпов╕дно — 21 та 22 листопада) вона вже встановиться.
- Погода на Серг╕я добра, то стояти ╖й аж три тижн╕ (╕ навпаки).
- На Серг╕я випав сн╕г — на ранню й теплу весну; якщо в╕н глибокий, то наступного року буде добрий врожай хл╕ба; якщо сухий ╕ м╕лкий — л╕то буде погоже, спекотне.
Та все ж у народ╕ традиц╕йно в╕ддавали “перевагу” Свят╕й ╢фросин╕╖. Цей день називали “капустником”, бо, за пов╕р'ями, пошаткована на ╢фросин╕ю капуста ма╓ довго збер╕гатися, бути смачною. Нав╕ть побутувала припов╕дка: “Не треба в капусту ол╕╖, якщо пошатку╓ш на Фросин╕╖”.

╤ З╤БРАТИ, ╤ ЗАС╤ЯТИ...
9 жовтня — день пам'ят╕ Святого апостола ╕ ╓вангел╕ста ╤вана Богослова, улюбленого учня ╤суса Христа. Принаймн╕ так стверджують теологи. В╕н ╓диний з дванадцяти апостол╕в, учн╕в Христових, який помер у глибок╕й старост╕ природною смертю, а не був страчений поганами. Хоча також зазнав понев╕рянь, знущань, пересл╕дувань, заслання.
У церковному календар╕ свято не належить до найвеличн╕ших. А ось для селян воно ╓ довол╕ знаковим, ╕ зветься у народному побут╕ — день Ос╕ннього ╤вана. До цього часу потр╕бно було з╕брати вс╕ городн╕ культури — картоплю, буряк, моркву, капусту, кукурудзу.., ретельно прибрати земельн╕ д╕лянки. Адже вже до Покрови (14 жовтня) поле ма╓ бути чистим. А ще — переорати нивку ╕ зас╕яти озимину. Це — останн╕й допустимий терм╕н ос╕нньо╖ с╕вби. Кажуть: “Хто не зас╕яв до Богослова, той не вартий доброго слова”.
Кр╕м того, прагматичний селянин н╕коли не забував стежити за погодою та зм╕нами в природ╕. Народн╕ прогностичн╕ прикмети стверджують:
- На Богослова дощ з╕ сн╕гом — у с╕чн╕ трич╕ йтиме дощ; сонячно ╕ тепло — червень буде дощовий ╕ холодний.
- Якщо в цей день листя пада╓ з берези — на теплу ос╕нь; пада╓ з осики — на холодну.

СВЯТИЙ КАЛ╤СТРАТ

III — початок IV стол╕ття — особливо важкий пер╕од в ╕стор╕╖ Христово╖ Церкви. Тод╕ тисяч╕ й тисяч╕ християн в╕ддали сво╓ життя за Правдиву в╕ру. Серед них — Святий Кал╕страт, якого, за сх╕дним церковним календарем, вшановують 10 жовтня.
В╕н служив у полку во╓води-язичника Персентина. Сумл╕нно виконував сво╖ обов'язки, але потайки спов╕дував християнство. Коли хот╕в помолитися, то, щоб легкодушно не наражатися на небезпеку, робив це вноч╕. Все ж одного разу во╖ни-язичники застали Кал╕страта п╕д час молитви ╕ донесли на свого побратима по збро╖ во╓начальнику. Оп╕сля Кал╕страта привели на суд, примушували привселюдно зректися Христово╖ в╕ри ╕ вклонитися язичницьким ╕долам. Вчинити таке во╖н-християнин категорично в╕дмовився, нав╕ть перед загрозою смерт╕.
П╕д час тортур на ним до Христа навернулося 49 во╖н╕в. Ус╕х ╖х стратили. Пот╕м ще 135 во╖н╕в прийняли у серце ╤суса.
У полку назр╕вав бунт. Аби не допустити цього, во╓вода наказав залишити християн у споко╖. Т╕ з почестями поховали т╕ла сво╖х мученик╕в, а згодом над ╖хньою могилою постала церква.

СВЯТИЙ ХАРИТОН

Хоча Святий Харитон, якого у церквах сх╕дного обряду вшановують 11 жовтня, жив у IV стол╕тт╕, але опов╕дання про нього з'явилися аж у VI або VII стол╕тт╕...
Нев╕домий автор розпов╕да╓, що в часи пересл╕дування християн ц╕сарем Л╕кин╕╓м оселився у Мал╕й Аз╕╖ преподобний отець Харитон. Язичники дв╕ч╕ приводили його на суд ╕ п╕ддавали жорстоким тортурам, але мужн╕й отець не зр╕кся сво╓╖ християнсько╖ в╕ри.
Якось задумав Харитон в╕дбути прощу до святих м╕сць у ╢русалим╕. Дорогою в╕н потрапив у руки розб╕йникам. Т╕ зв'язали паломника ╕ кинули у печеру, а сам╕ подалися у сво╖х нечистих справах. Поки вони промишляли розбо╓м, тим часом у печеру приповз зм╕й ╕ напився вина, що стояло у коновц╕, пустивши туди отруту. Коли ж розб╕йники повернулися у печеру, то також напилися вина, але вже з отрутою. Лиход╕╖ враз померли.
П╕сля цього Святий Харитон чудесним способом зв╕льнився в╕д пут, забрав золото розб╕йник╕в, частину з якого роздав убогим, а на решту збудував чернечу лавру Фаран неподал╕к ╢русалиму, у як╕й став ╕гуменом.
Слава про його чуда почала ширитися округою ╕ нав╕ть у далеких краях д╕зналися про нього. До Харитона приходило багато людей за порадою, зц╕ленням. Згодом в╕н призначив монахам нового ╕гумена лаври, а сам усам╕тнився у печер╕ серед пустел╕. Та й там потребуюч╕ допомоги знайшли Харитона. Ус╕м давав добр╕ поради, зц╕лював молитвами. Зум╕в збудувати ще чотири лаври.
П╕д к╕нець життя в╕н знову усам╕тнився, аби через молитву вести розмову т╕льки з Господом. Помер у глибок╕й старост╕.
Тарас ЛЕХМАН

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #40 за 05.10.2018 > Тема "З потоку життя"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=20444

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков