Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4444)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4116)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2110)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1028)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (308)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (202)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
САВА ╤ ЛАВА
Наш╕ традиц╕╖


«20 ДН╤В У МАР╤УПОЛ╤», ДЖАМАЛА ╤ «КОНОТОПСЬКА В╤ДЬМА»:
Стали в╕дом╕ лауреати Шевченк╕всько╖ прем╕╖…


ПРАВДА ДВО╢СЛОВА
Наш╕ традиц╕╖


ОЧИМА БЕЛЬГ╤ЙСЬКОГО ФОТОГРАФА
На його зн╕мках - чорно-б╕ла пал╕тра Майдану…


МИСТЕЦЬКА «ЗДИБАНКА В «НОР╤»
Виставка в╕дбулася без обмежень ╕ упереджень. В╕дб╕р ╕ цензура були в╕дсутн╕…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #40 за 05.10.2018 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#40 за 05.10.2018
СНИ ЯК Д╤ЙСН╤СТЬ В ОН-ЛАЙН╤

Хочете – в╕рте, хочете – н╕, але сни бувають дуже реал╕стичними ╕ в них у вс╕й повнот╕ в╕дбива╓ться наше справжн╓ сьогодення з його заплутаними проблемами та тривогами. А щоб пересв╕дчитися у цьому, давайте погорта╓мо стор╕нки ц╕каво╖, гостросюжетно╖ книги «Вам таке й не снилося!» запор╕зького сатирика-гумориста, члена НСПУ, автора численних поетичних зб╕рок Миколи Б╕локопитова. Це см╕хотворче видання вийшло цьогор╕ч ╕з запор╕зького видавництва «Дн╕провський металург». Наклад його хоч ╕ невеликий, зате бойовий у прямому ╕ переносному розум╕нн╕ цього слова. До зб╕рки ув╕йшли, як зазнача╓ автор, твори, подан╕ у форм╕ сн╕в. Деяк╕ публ╕кувалися в журналах «Всесм╕х» (Торонто, Канада), «Перець. Весела республ╕ка» (Ки╖в, Укра╖на) та частково в попередн╕х книгах сатирично-гумористичного спрямування. Зб╕рка склада╓ться ╕з п’яти цикл╕в – «П’яти ночей». ╤ що не н╕ч, то мандри автора у снах не лише Укра╖ною, а й ус╕╓ю планетою. Сни дозволяють йому блискавично перем╕щатися в час╕ та простор╕.
╤ таке йому ╕нколи насниться… См╕х наверта╓ться, коли чита╓ш чи слуха╓ш – як точно ╕ дошкульно, з використанням влучних пор╕внянь, метафор та афоризм╕в, автор розказу╓ про вади нашого сусп╕льства, його правител╕в. Наче фотографу╓ – т╕льки в карикатурному вигляд╕. Якщо ж подивитися на т╕ «сни» з ╕ншого боку, накочу╓ться гн╕в, розпач ╕ нав╕ть бажання поквитатися з╕ зловмисниками. От ╕ виходить, що автор, як кажуть у народ╕, одним постр╕лом убива╓ к╕лькох «зайц╕в»: змушу╓ ╕ реготати, ╕ гн╕ватися – ╕ в цьому особлив╕сть творчо╖ манери Миколи Б╕локопитова. До реч╕, у авторському виконанн╕ з╕ сцени його «сни» набувають маг╕чно╖ сили – слухач╕ просто «вмирають» в╕д см╕ху.
Та що це я вас годую сентенц╕ями. Переконайтеся сам╕… Якось його сатиричний герой у першу ж н╕ч потрапля╓ не куди-небудь, а в антикорупц╕йний ком╕тет у рол╕ оч╕льника цього «принципового» закладу. Ясна р╕ч, для порядно╖ та чесно╖ людини – така нагода знищити корупц╕ю та ус╕ б╕ди, що з нею пов’язан╕. Попервах начальник справд╕ збира╓ться «банду нечестивую змити справжн╕м правовим дощем». В╕н попереджа╓: «Начувайтесь, митники-хабарники, прокурори, судд╕ ╕ менти»… Дуже гучн╕ слова. А на д╕л╕? Очолювана ним ╕нстанц╕я сп╕ймала лише «на хабар╕ десятигривнев╕м сволоцюгу-стр╕лочника». ╤ цю неймов╕рну «заслугу» ком╕тет розтрубив у вс╕х ЗМ╤. По сут╕, об╕цянки посадовця перетворилися в пустопорожн╕й барабанний б╕й. А чому? Бо йому, в╕дчайдушному «борцев╕» з корупц╕╓ю, вручили конвертика з багатьма маг╕чними циферками ╕ попросили н╕кого з╕ справжн╕х граб╕жник╕в не ч╕пати. Отака метаморфоза, надто характерна для контролюючих установ.
А дал╕ сон переносить автора п╕д купол укра╖нського парламенту, де в╕н склада╓ присягу на в╕рн╕сть тим, кому прислужуватиме.
«Ось трибуна – центр ус╕х ╕нтриг,
╤ рука, мов на свят╕м пергамент╕ –
На конверт╕, як на Книз╕ Книг».
Тим самим автор п╕дкреслю╓, що ╕ в парламент╕ практикуються п╕дкуп та хабар╕ за «правильне голосування» в ╕нтересах не народу, а купки ненаситних багат╕╖в. ╤ це в╕дверте злочинство прикрива╓ться депутатською недоторканн╕стю, Конституц╕╓ю та безл╕ччю закон╕в. Як мовиться, риба гни╓ з голови. В╕д такого сну автор – «геп ╕з л╕жка!» Та рад╕╓, що таке йому привид╕лося лише у сн╕. Хоч укра╖нц╕ тисяч╕ раз╕в переконувалися, що це дика реальн╕сть.
Як бачимо, автор досить майстерно змалював отаку «роботу» за висок╕ зарплати наших контролюючих та управл╕нських орган╕в, що затуляють оч╕ на м╕льйонн╕ та м╕льярдн╕ дерибани ╕ розкрадання народного добра. Страшне це явище. ╤ нагаду╓ внутр╕шню окупац╕ю, яка здатна знищити державу на догоду зовн╕шн╕м загарбникам. Як з цим боротися? Микола Б╕локопитов використову╓ для цього см╕х та сарказм, зм╕шаний ╕з гн╕вом. Спод╕ва╓ться, що народ таки п╕дн╕меться на боротьбу з цим лихом не лише на р╕вн╕ майдан╕в.
В ╕ншому сн╕ автор зображу╓ будн╕ звичайних громадян, яким, аби вижити, доводиться займатися нав╕ть др╕бною торг╕влею, тягаючи на сво╖х плечах важк╕ м╕шки чи клунки з добром, набутим десь на шару. Один з таких дотягався: «Грижа вил╕зла, угрався ╕ при цьому ледь не вмер». Т╕льки тепер, коли приключилося лихо, той неборака почина╓ замислюватися над казусами свого буття та розум╕ти, хто винуватець такого його становища. На питання, нав╕що в╕н ст╕льки нагр╕б т╕╓╖ шари, виправдову╓ться:
«А у мене з вуст н╕ пари –
Лиш думки об м╕зки труть:
Та тому ж ╕ взяв, що шара,
Бо на шару вс╕ беруть!
Взять хоча би ол╕гарх╕в:
Ск╕льки ╖х – десяток-два?
А багатша за монарх╕в
Невситима ця братва.
Апетити мають хиж╕,
Т╕льки шара на ум╕
(Весь народ у них в ярм╕!)
╤ при ц╕м у них н╕ гриж╕,
Н╕ прописки у тюрм╕.
╢ под╕бн╕ ╕нтереси
╤ у владно╖ юрми:
Шару пруть на мерседесах,
А не п╕шки - так, як ми.
Б╕ля них пасуться в шар╕
Неп╕дсудност╕ стовпи
Мегабанк╕вськ╕ лихвар╕,
Прокурори ╕ попи,
Судд╕, мери, депутати»…
╤ таке замовчу╓ться. Якщо ж хтось надума╓ цьому крим╕нальному безладу надати огласку, того можуть в╕дправити туди, «де Макар телят не пас». Хоча, зрозум╕ло, вся ця брат╕я не що ╕нше як внутр╕шн╕ окупанти, як╕ визискують народ та доводять його до зубож╕ння. Про це колись писав ╕ наш ген╕альний Тарас Шевченко у сво╖х творах. Та мало що зм╕нилося. Тому Микола Б╕локопитов ╕ продовжу╓ т╕ давн╕ традиц╕╖ борн╕ у сво╖х творах. Б╕льше того, у см╕хотворн╕й карикатурн╕й форм╕ розкрива╓ схеми та механ╕зми пограбування населення:
«Ось хитромудрий транш припхався
╤ вмить реструктуризувався
У пра-пра-правнуч╕ борги.
А урядовц╕ рад╕ й сит╕
Себе розхвалюють усяк –
В кишенях ╓ ╕ в держкорит╕…
Вс╕ справи ╖хн╕ шит╕-крит╕ –
╤ для них ╓ добрий знак!»
А коли автор ненароком у сн╕ став прем’╓ром ╕ розпорядився «все, що вивели в офшори, повернути у бюджет», то у м╕н╕стр╕в пом╕тив «у руках т╕тушн╕ бити, а в очах кипуча лють». То в╕дчув, що «будуть бити. Н╕, не битимуть… Уб’ють!» Може б так ╕ сталося, якби сатиричний герой вчасно не проснувся. У ╕ншому сн╕ в╕н резюму╓:
«Скаж╕мо, у як╕й держав╕,
Без особливих перешкод,
Ел╕ти скупчились лукав╕ –
╤ л╕берали, й л╕в╕, й прав╕,
Щоб грабувати св╕й народ?...
…Там влада обрано-чужа:
У купу зм╕шано Гарантом
В╕йну ╕ танц╕, ╕ фуршет!
Народ вою╓ з окупантом,
А в ол╕гарх╕в з ним гешефт!
Жирують владн╕ мародери…
А найдивн╕ша ╕з глупот:
Там найбагатш╕ м╕льярдери
╤ на субсид╕ях народ?
… Ох, м╕цно нас за щось взяли!
Взяли чуж╕ у наш╕й хат╕:
Ми ╕ незчулися – коли?»
Б╕льше того, автор у сн╕ потрапля╓ на аукц╕он, де «державу «Укра╖на» пускають з молотка» ╕ на ньому «охочих достоб╕са – ╕ вроздр╕б, ╕ ц╕лком!» «А тут ще й об╕звався якийсь носатий хам: «А без народу можна? Удв╕ч╕ б╕льше дам!» Проблема ця д╕йсно ╕сну╓ – ╤нтернет нею переповнений. Чимало в╕тчизняних та закордонних «грошових м╕шк╕в» не проти скупити укра╖нськ╕ чорноземи. Зрозум╕ло, якщо, не дай Боже, таке станеться, укра╖нц╕в випруть з ╖хньо╖ р╕дно╖ земл╕. Схоже, чим дал╕, тим це питання поставатиме все гостр╕ше. Як протид╕яти? Зв╕сно, багато залежить в╕д р╕шень Верховно╖ Ради. Але й народ не повинен мовчати. Автор у гн╕в╕ мовить: «В носатого магната, що цю дурню гукнув, Якби була граната, ╖й-богу б кидонув!» Хоч розум╕╓: це не вих╕д, а лише емоц╕╖. Проте справедливо б╕дка╓ться: «Чому спецслужби сплять? За що ╖м грош╕ платять?»
Фактично в кожному сн╕ автор наст╕йливо шука╓ вих╕д з╕ становища, в якому опинилися Укра╖на та ╖╖ народ. Бо йому остогидло дивитися, як багат╕ють ол╕гархи на нещаст╕ людей:
«╤ з в╕йни у нас магнати
Мають користь ╕ в╕дкати.
Доки ╓ ця сарана –
Не зак╕нчиться в╕йна».
Це вони, як стверджу╓ автор, «вс╕ляк╕ мають благодат╕, але закон╕в не блюдуть». Це вони жирують, «наживши скарб на наших злиднях, зробивши з Ради балаган». ╤ от у четверту н╕ч у сьомому сн╕ в╕н зустр╕вся з фак╕ром, який ╕ пов╕дав, у чому причини б╕дност╕ та нещасть укра╖нц╕в:
«Кра╖ну твою, як ос╕нн╕й город,
Хтось чистить дощенту… п╕д ╕ншу культуру,
А швидше за все – ╕ п╕д ╕нший народ.
Та нас же м╕льйонно всиха╓ щороку –
Хтось губить безжально розр╕знений р╕д,
А найпрацьовит╕ш╕ пруть на вс╕ боки:
На п╕вн╕ч ╕ п╕вдень, на зах╕д ╕ сх╕д…
Вас втягу╓ хтось у н╕кчемн╕ дебати,
У гру хитромудру заманю╓ вс╕х…
Так можна державу, як в покер, програти,
Й продати себе для чужинських ут╕х.
Але ще не п╕зно, якщо заходитись
Порядок наводити в хат╕ сво╖й
╤ в цьому вам мусить-таки знадобитись
Не рабська молитва, а клич бойовий!
╤ зовн╕шн╕й враг, як ╕ внутр╕шн╕й ворог,
Повинен вас бачить по-доброму злих,
Готових непотр╕б з╕терти на порох!
╤накше все п╕де за планом чужих!»
В к╕нц╕ зб╕рки Микола Б╕локопитов, набачившись сн╕в, з╕зна╓ться у в╕рш╕ «Постнеповторн╕сть», що служить сво╓р╕дним еп╕графом до книги: «Вт╕м, пан╕ ╕ панове, це не сон – усе вже в╕дбува╓ться в он-лайн╕». Тут ╕ додати н╕чого. Нам, читачам, залиша╓ться лише почитати, посм╕ятись, покепкувати з тих сюжет╕в. Та найголовн╕ше – робити все, щоб т╕╓╖ поган╕ в образах запроданц╕в, здирник╕в, пройдисв╕т╕в та загарбник╕в не було на наш╕й земл╕. Н╕коли! Во в╕ки в╕к╕в!
В╕ктор СТУС,
член НСПУ, заслужений журнал╕ст Укра╖ни, заслужений журнал╕ст АР Крим

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #40 за 05.10.2018 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=20433

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков