Версiя для друку Обговорити в форумi

***
31 серпня російські ЗМІ повідомили про загибель ватажка бойовиків ОРДО Олександра Захарченка внаслідок вибуху у центрі Донецька.
На екстреному засіданні "уряду" бойовиків ОРДО оголосили, що тимчасово виконуючим обов'язки ватажка бойовиків ОРДО стане так званий "перший віце-прем'єр" Дмитро Трапєзніков.
В СБУ підтвердили інформацію про загибель Захарченка.
У Росії також підтвердили загибель Захарченка, при цьому у його вбивстві звинуватили Україну.  Президент РФ Володимир Путін висловив співчуття у зв'язку з убивством ватажка бойовиків ОРДО.
Слідчий комітет РФ відкрив кримінальну справу у зв'язку з убивством Захарченка за статтею "акт міжнародного тероризму" (ст. 361 КК РФ).
В МЗС України заявили, що швидка реакція МЗС Росії щодо вбивства Захарченка "виказує російські спроби прикрити маріонеток, яких підтримує Кремль".
Через вбивство Захарченка в'їзд і виїзд із Донецька закрили. Представник омбудсмена України у Донецькій і Луганській областях Павло Лисянський повідомив, що через вбивство Захарченка "спецслужби" бойовиків ОРДО масово затримують людей на вулицях Донецька, а центр міста оточений озброєними бойовиками, які перевіряють документи і машини.
РосЗМІ повідомили про затримання у Донецьку підозрюваних у замаху на Захарченка. Зазначалося, що затримані - "українські диверсанти і пов'язані з ними особи".
***
Вибуховий пристрій, від якого загинув ватажок бойовиків "ДНР" Олександр Захарченко, був закладений в лампу в кафе "Сепар".
Про це, посилаючись на джерела, пише російська газета "Коммерсант".
За словами співрозмовників видання, за попередніми даними, вибуховий пристрій був закладений в люстру або торшер в приміщенні і був приведений в дію за допомогою телефонного дзвінка.
Саме кафе, за попередніми даними, належало начальнику охорони Захарченка, а з огляду на те, що в ньому часто бували "високопоставлені гості", ретельно охоронялося.
Таким чином, без допомоги своїх встановити бомбу в ньому було практично неможливо. При цьому припускається, що в момент вибуху виконавець вбивства перебував поруч з кафе. Дзвінок, який ініціював підрив, він зробив щойно Захарченко увійшов всередину закладу.
https://www.pravda.com.ua

***
Захарченко мертвий. Безпосередні його куратори з Кремля, “ротами” міністра закордонних справ РФ Сергія Лаврова та прес-секретарки цього відомства Марії Захарової, не припиняють звинувачувати у вбивстві українські спецслужби, погрожуючи зривом Мінська та нормандського формату, нагнітаючи у звичній для себе манері.
На цей час український інформаційний простір встиг вже й охолонути від несподіваної новини. І саме час оцінити подальший розвиток подій на тверезу голову та знайти нарешті відповіді на питання: кому вигідна смерть Захарченка, що зміниться в зоні конфлікту та як усе це вплине на “мінські домовленості” і подальший діалог у “нормандському форматі”?
«Укрінформу» відповідають:
Богдан Яременко, політолог, керівник “Майдану закордонних справ”:
– Смерть Захарченка не матиме ніякого значення для переговорного процесу навколо збройної агресії Росії проти України, зокрема, в реалізації мінських домовленостей, які, нагадаю, не є офіційним договором. Умовної легітимності цим домовленостям надає лише політична воля лідерів Росії і України, а не якихось ватажків-маріонеток, які сьогодні є, а завтра нема. Загалом, в Росії може відбутися лише одна смерть, здатна щось в цьому плані змінити. Тому ті, хто в смерті Захарченка, бачать передвістя чогось дуже поганого, якогось апокаліпсису, помиляються.
Хоча, так, смерть Захарченка – символічна. Це правда. Для всіх поміркованих українців його персона була уособленням найбільшої зради, і їх реакція на звістку про смерть, зрозуміла. А от людям, які бачили в ньому когось іншого, зараз дійсно боляче і страшно: якщо так можна було зробити з їхніх “лідером”, то розібратися з ними ще легше. Розбиті ілюзії, невиправдані сподівання, страх за майбутнє, смерті... Ця війна на жаль продовжиться. Хтось відважно помиратиме в бою, а хтось – в кабаку на бандитській сходці.
Ігар Тишкевич, політолог, експерт Українського інституту майбутнього:
– На сьогодні вже озвучено три версії, хто за цим може стояти: перша – розбірки всередині “ДНР” за гроші і сфери впливу, друга – дії українських силовиків, третя – російські спецслужби (або безпосередньо, або через свої найманців у “ДНР”).
Остання найбільш ймовірна, і ось чому:
1. Великої угоди з США під час зустрічі Трампа і Путіна в липні цього року досягти не вдалося. Нагадаю, що однією з умов Путіна були поступки Москві в українському питанні в обмін на поступки Вашингтону в іншому.
2. Визнання Росії агресором і окупантом змінило рамки переговорів по Донбасу, дещо послаблюючи позиції РФ, дозволяючи більш наполегливо вимагати від неї поступок. При цьому Росія надзвичайно сильно зацікавлена в припиненні частини санкцій (принаймні з останніх пакетів США) в обмін на компроміс, але не може собі дозволити відмовитися від ключових вимог в українському питанні.
3. У Кремлі розуміють, що нескінченно затягувати час в переговорах по Україні неможливо, водночас усвідомлюють, що досягнення компромісу щодо введення миротворців (навіть з опцією реалізації політичного пакету «Мінська-2») посилить позиції чинної української влади в цьому питанні.
4. У разі досягнення компромісу з миротворчої місії Російській Федерації вигідно, щоб в якості “другої сторони”, яка підписує мандат, виступали так звані “ЛНР” і “ДНР”, а вона ні в якому разі не була визнана стороною конфлікту. Водночас очевидно, що наявність фігур на кшталт Захарченка та Плотницького є перешкодою до компромісу, як і до реалізації “політичної складової Мінська-2”. Плотницького усунули ще в 2017 році, і Захарченко залишався чи не останньою токсичною фігурою на російській ігровій дошці.
5. Росія останні 18 місяців прагнула оптимізувати процеси управління і фінансування невизнаних республік. Вирішивши проблему в Луганську з Плотницьким, рано чи пізно вона мала зайнятися Донецьком і Захарченком. Тим більше, що питань до керівництва “ДНР” накопичилося більш ніж достатньо.
Думаю, вбивство Захарченка – все це заради того, щоб без зайвого ризику взяти паузу в переговорах з українського питання. Зверніть увагу, частина російських ЗМІ та офіційних осіб вже встигли заявити про зрив мінського процесу, оскільки документи підписували “особисто Захарченко та Плотницький”. А міністр закордонних справ РФ Лавров вже заявив про неможливість чергової зустрічі в “нормандському форматі”.
Швидше за все, найближчим часом російські дипломати на міжнародних майданчиках будуть наполегливо просувати тезу про “українську спецоперацію з убивству керівника ДНР”. Тим часом, вибухом у кафе “Сєпар” завершений процес знищення (виводу) з території Л/ДНР найбільш токсичних для Росії публічних персонажів, які могли бути перешкодою прогресу в реалізації “політичного пакету врегулювання” – питання амністії та виборів.
Підписання документів щодо врегулювання Києвом з одного боку і так званими “ДНР” і “ЛНР” з іншого, на думку росіян, більш вірогідні, коли на чолі цих “республік” стоятимуть нічим не примітні особи, які не викликають настільки різкої реакції в українському суспільстві. Це дає можливість проросійським політикам, наприклад, Віктору Медведчуку, активно просувати тезу про необхідність пошуку точок дотику з “народними республіками”, адже найбільш одіозних особистостей там вже немає.
Таким чином, забезпечивши собі паузу, РФ може вже за 3-4 місяці вийти з оновленими ініціативами щодо “врегулювання”. При цьому її “згоду на переговори, незважаючи на вбивство в Донецьку” буде в черговий раз подано як добру волю керівництва Росії, що “сприяє прогресу в справі мирного врегулювання”.
Можливо напередодні виборів спробують нав’язати свої умови місії з підтримання миру, одночасно з переліком політичних компромісів, до яких будуть схиляти Україну. Відмову ж від врегулювання “візьмуть на озброєння” для агітації для та посилення позицій проросійських партій на парламентських виборах. Україні ж, при такому розкладі сил, необхідно як мінімум ще раз сформулювати “червоні лінії”, перехід через які означатиме проблеми не тільки для нас, а й для наших закордонних партнерів. А також прорахувати різні сценарії розвитку подій на Донбасі. Ми повинні знати вартість (не тільки грошову – політичну, ресурсну) кожного з варіантів, мати можливості (і плани) впливу на ситуацію”.
Роман Безсмертний, дипломат, політик
– Всі, хто підрядився у Кремля на створення Новоросії, анексію Криму, всі вони рано чи пізно будуть морально і фізично знищені. По-перше, тому, що не виконали завдання господарів. А, по-друге, тому що дозволяють собі розпоряджатися чужими грошима і мати ще й якусь точку зору. Насправді, виконавці кремлівської авантюри на це права не мають. Вони взагалі не мають права на життя поза рішенням Кремля і його господаря. Якось під час Мінського процесу я запитав у Патріарха Філарета, як витримати все це, коли ти ведеш розмову з такими людьми, як Захарченко? А він відповів: «Вбивай в них зло, а не їх самих». Усі ці колаборанти і зрадники Батьківщини мають зрозуміти: в них є лише один шанс лишитися живими – покаятися і понести покарання за свої вчинки. І цей шанс на життя їм може дати тільки Україна. Бо в Україні немає смертної кари. Хто буде “керувати” окупованим Донбасом після Захарченка? Абсолютно не важливо. Прізвище не грає жодної ролі. Всі ті люди – гвинтики у системі. Все буде так, як накаже Кремль. Накаже, мовчати – мовчатимуть, діяти – діятимуть. І це ще раз показує нам всім, що таке «Мінськ» – балачки, які ні до чого не призводять.
Олеся Цибулько, радник міністра з питань тимчасово окупованих територій в 2016-2017 роках:
– У мінського форматі, чи у нормандському, і взагалі, у міжнародних перемовинах навколо російської окупації та війни в Україні ніяких змін не передбачається. Захарченко був лише маріонеткою в руках Кремля, якому, тим не менш, дозволялось заробляти на війні (постачання продуктів харчування та палива з РФ відбувались під його контролем). Таким чином, зараз відбудеться перерозподіл грошових та матеріальних потоків на території ОРДО. РФ звичайно поставить на ці потоки найбільш наближену до них людину. Головним питанням буде те, кого почнуть розкручувати російські телеканали. Бо як не крути, а колись в ОРДЛО таки мають відбутись місцеві вибори, а для цього РФ захоче мати і буде просувати лояльного до себе кандидата на мера міста Донецьк.
Олександр Ярощук, політолог, журналіст:
– Оскільки поки що не зрозуміло достеменно хто саме вбив Захарченка, так само як і його колишніх поплічників, варто сфокусуватися на тому, кому це вигідно. По-перше, це вигідно Росії, якій доцільно усувати найманців, які забагато знають. Дуже ймовірно, що для Москви Захарченко вже зіграв свою роль у їхньому театрі війни і тому став більше не потрібний. По-друге, в подібних квазі-утвореннях переділ влади – справа звична. Зазвичай іде боротьба не лише за владу як таку, а за ті переваги, які вона дає – доступ до адміністративних та фінансових ресурсів. Тому, незважаючи на те, хто саме спланував цю операцію, тут є дві сторони, які були зацікавлені: Москва та місцеві бандити. Ліквідація Захарченка не матиме суттєвих наслідків для ситуації на лінії фронту: обстріли продовжуватимуться, Росія і надалі постачатиме бойовикам і регулярним частинам своєї армії озброєння. Що стосується Мінська і нормандського формату, то відмовлятися від Мінських угод Росії не вигідно, оскільки це важливий політичний спосіб тиску на Україну, який Кремль буде використовувати до останнього. На мою думку, Росія наразі сфокусується на внутрішньополітичних процесах в Україні і буде чекати на результати виборів. І вже залежно від їхніх результатів буде або зберігати, або змінювати стратегію.
Дмитро Гаврилюк, політолог:
– На мою думку, вбивство, або точніше вивід з інформаційного дискурсу такої фігури як Захарченко, має підкоригувати політичну тональність з боку сепаратистів в переговорному процесі, продемонструвати їх наче "готовність з одного боку дотримуватись "автономних позицій", а з іншого “взаємовигідного діалогу з Україною", тим самим, змушуючи українську сторону рахуватись із позицією сепаратистів у мінському переговорному процесі, представити їх "договіроздатною стороною" мирних переговорів і нав'язати ідею проросійської (див. прокремлівської) реінтеграції “ЛДНРії” в Україну.
Крім того, інформаційний розголос навкруги вбивства Захарченка потрібен був як для внутрішнього пропагандистського користування, для підняття антиукраїнської істерії в окупованому Донбасі, а також, щоб перебити в інформаційному потоці заяву Вселенського патріарха російському патріарху Кирилу про можливе надання Томосу українській православній церкві.
Опитав Мирослав Ліскович

SUEDDEUTSCHE ZEITUNG: КРЕМЛЮ БУЛО ЛЕГШЕ
ВБИТИ ЗАХАРЧЕНКА, НІЖ «ЗВІЛЬНИТИ»

Після вбивства одного з ватажків російських терористів на Сході України Олександра Захарченка Росія накинулася на Україну з обвинуваченнями в його смерті. Однак, у московських кураторів теж не мало причин, щоб жорстоко розправитися зі своїм пішаком в Донецьку. Про це пише Sueddeutsche Zeitung, нагадуючи, що Захарченко і його так званий «міністр фінансів ДНР», відомий на прізвисько «Ташкент», контролювали більшість грошей у самопроголошеній «республіці». І йдеться як про зібрані з місцевих «податки», так і про мільйони євро, отримані за рахунок контрабанди. Це могло не сподобатися іншим ватажкам російських бойовиків.
Однак, видання також нагадує, що у створенні так званих «ДНР» і «ЛНР» брали участь ГРУ, ФСБ і «сірий кардинал» Кремля Владислав Сурков. Неназваний колишній «міністр» з Донецька розповів німецьким журналістам, що з 2015 року кожне так зване «міністерство» у захоплених Донецьку і Луганську були наповнені підконтрольними Росії людьми. А Москва насправді керувала абсолютно усім. Крім того, вона постійно перекидала зброю на Схід України. Лише в середині серпня ОБСЄ зафіксувало прибуття нових солдатів і зброї регулярної армії РФ. Водночас, попри всі гучні слова, Кремль дуже зацікавлений у нових переговорах з Києвом і його партнерами на Заході. Адже йому потрібне послаблення санкцій, які б’ють по російській економіці. Захарченко був проти таких переговорів, адже вони могли привести до кінця його «політичної кар’єри». Через це, як пише німецьке видання, між ним і його кураторами в Москві тривав конфлікт.
На додачу, він хотів закріпити за собою роль так званого «президента» неіснуючої республіки, провівши у Донецьку «вибори» 4 листопада. Однак, Кремль дивився на речі інакше. Ще 20 серпня російські ЗМІ з посиланням на джерела в Кремлі і серед бойовиків повідомили, що ці «голосування» будуть відкладені на невизначений час. Вірогідно, що Москва не хотіла провокувати цим партнерів на переговорах. На додачу, ситуація в Донецьку на стільки кошмарна, що навіть соціологи, яких російський уряд відправив в окуповане українське місто, порекомендували відкласти будь-які «вибори» через негативне ставлення до них навіть ватажків терористів. А це могло призвести до катастрофічних для російських маріонеткових «республік» наслідків.  Видання також нагадує, що всіх попередніх ватажків «ДНР» і «ЛНР» Москва просто звільнила чи замінила на більш лояльних і слухняних людей, пославшись на «проблеми зі здоров’ям». Саме так нещодавно сталося в Луганську. Однак, у випадку із Захарченком таке «звільнення» - не варіант. Адже він контролював кілька тисяч вірних і добре озброєних бойовиків, які могли б чинити опір. Крім того, Москва надто довго виставляла його «героєм». Тож його смерть нібито від підступної української бомби – зручніше пояснення.
www.unian.ua

РОСІЯ ВИЗНАЛА, ЩО ОКУПУВАЛА ДОНБАС, ВІДПРАВИВШИ ФСБ
ДЛЯ РОЗСЛІДУВАННЯ ВБИВСТВА ЗАХАРЧЕНКА

Росія фактично визнала окупацію частини Донбасу, відправивши в Донецьк слідчих для розслідування вбивства ватажка бойовиків Олександра Захарченка. Про це перший заступник голови Верховної Ради, представник України у гуманітарній підгрупі Тристоронньої контактної групи з урегулювання ситуації на Донбасі Ірина Геращенко написала у Facebook. "Мінськ. Все, що сьогодні тут відбувалося, тільки закріплює в думці, що вбивство ватажка бойовиків в Донецьку було сплановано його кураторами з Москви (Кремль зачищає свідків своїх злочинів і своїх подільників на окупованому Донбасі), або ж це були кримінальні рейдерські розборки між самими терористами", - зауважила Геращенко.
За її словами, "українська сторона поставила вимогу РФ негайно надати повну інформацію відносно фактів і заяв, що з’явилися в ЗМІ, що російська сторона направила на окупований Донбас якихось слідчих розслідувати вбивство ватажка бойовиків". "По-перше, це грубе порушення українського законодавства. На українській території слідчі дії можуть вести тільки українські слідчі органи, або з дозволу відповідних структур, а ми росіянам таких дозволів не давали. По-друге, це й порушення Кримінального кодексу самої РФ, який передбачає, що слідчі органи можуть працювати тільки на території федерації. І фактично, це визнання окупації РФ Донбасу, якщо там шастають вже не лише військові, фсбшники, потіряшки, але й слідчі", - наголосила Геращенко.
Вона заявила, що "росіяни категорично відмовилися надати ОБСЄ та Україні будь-яку інформацію про ці свої слідчі групи". "Так само у звітах СММ ОБСЄ зафіксовано, що росіяни також відмовилися продемонструвати тіла підірваних бойовиків і не допустили до лікарень, де утримують поранених. Це ще раз свідчить про російський слід зачистки подільників", - переконана Геращенко.
"Українська сторона поцікавилася, де зник громадянин Плотницький (колишній ватажок бойовиків "ЛНР" - УНІАН), по якому в Україні відкрито низку кримінальних справ і якого маємо рано чи пізно побачити в українських і міжнародних судах разом з подільниками. Відповіді немає", - додала вона. Також Геращенко заявила: "Взагалі, так звані представники ОРДЛО намагалися розіграти дешевий водевіль і влаштувати провокацію з "хвилиною пам‘яті" про терориста. Українська делегація, звичайно, відразу ж вийшла з зали, залишивши ОРДЛО з росіянами поминати своїх подільників. А коли ми повернулися до зали, то звернулися до ОБСЄ із закликом вшанувати хвилиною мовчання десятки українців, вбитих внаслідок російської агресії на Донбасі. Серед загиблих від російських вбивць та їхніх маріонеток - наші військові і цивільні, жінки і діти. Українська делегація вся встала. Росіяни, які несуть відповідальність за кожного вбитого українця, та їхні манкрути-янучари сиділи".
Як повідомляв УНІАН, Захарченка було вбито 31 серпня в результаті вибуху в ресторані "Сепар" у центрі Донецька. 1 вересня міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров заявив про неможливість ведення переговорів у "нормандському форматі" після ліквідації Захарченка. Бойовики на тимчасово окупованій території Донецької області заявили про "український слід" у справі про вбивство свого ватажка. Слідчий комітет РФ повідомив, що розслідує вбивство як тероризм. У СБУ припустили, що його смерть могла стати результатом внутрішніх кримінальних конфліктів у середовищі бойовиків, перш за все, пов'язаних з розподілом бізнесу. Крім того, в СБУ не виключили причетності до вбивства російських спецслужб, для яких одіозна постать Захарченка могла стати непотрібною і почала заважати. 3 вересня керівник служби оперативної інформації та міжнародних зв'язків ФСБ РФ Сергій Бесєда заявив, що фахівці ФСБ уже допомагають у "ДНР" розслідувати вбивство Захарченка.
https://www.unian.ua

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #36 за 07.09.2018 > Тема "З потоку життя"