Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4233)
З потоку життя (7276)
Душі криниця (3915)
Українці мої... (1558)
Резонанс (1793)
Урок української (1001)
"Білі плями" історії (1805)
Крим - наш дім (537)
"Будьмо!" (262)
Ми єсть народ? (238)
Бути чи не бути? (106)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (109)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
«ЗБЕР╤ГАТИ КУЛЬТУРУ ТА ТРАДИЦ╤╥ УКРА╥НИ»
Глава ╢вроком╕с╕╖ одягла вишиванку на знак п╕дтримки укра╖нц╕в.


ВИШИВАНКА - НАШ СВЯЩЕННИЙ ОБЕР╤Г НА Ц╤Й В╤ЙН╤
Президент Володимир Зеленський прив╕тав укра╖нц╕в з Днем вишиванки.


ВЕЛИКИЙ ДЕНЬ
Христос воскрес – воскресне Укра╖на!


П╤Д ТВОЮ МИЛ╤СТЬ!
Кожного Богослуж╕ння ченц╕ Кристиноп╕льського монастиря отц╕в-васил╕ян, параф╕яни монастирсько╖...


ЗРУЙНОВАН╤ ГН╤ЗДА
19 березня, за церковним календарем, день священномученик╕в в Амор╕╖. У народ╕ його називають...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #30 за 27.07.2018 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#30 за 27.07.2018
Алла ОСАДЧА. ╤СТОР╤Я ФЕОДОС╤ЙСЬКО╥ «ПРОСВ╤ТИ» (1989-2012)

(Зак╕нчення. Початок у «Кримськ╕й св╕тлиц╕» №23-29)
ДОДАТКИ: НАШ╤ ПУБЛ╤КАЦ╤╥ ТА ПУБЛ╤КАЦ╤╥ ПРО НАС

СВЯТО УКРА╥НСЬКО╥ МОВИ
Пригадую ц╕каве свято, яке наша "Просв╕та" допомогла орган╕зувати ╕ провести в Феодос╕йському техн╕кум╕.
До мене звернулась вчителька укра╖нсько╖ мови Феодос╕йського пол╕техн╕чного техн╕куму з проханням: допомогти орган╕зувати ╕ провести в техн╕кум╕ свято укра╖нсько╖ мови. Учн╕ ╕ вчител╕ техн╕куму готували свою програму, а нас запросили як гостей.
На свято прийшли наш╕ найб╕льш активн╕ просв╕тяни: Валер╕й Дмитрович Тарасов, Микола ╤ванович Осацький, ╤ван В╕кторович Сургуч, звичайно, Осадча А.М. та ╕нш╕.
Я принесла сво╖ (╕ мамин╕) укра╖нськ╕ вишивки, плакати про Тараса Шевченка, Лесю Укра╖нку, оздоблен╕ укра╖нськими узорами, з школи №6 селища Орджон╕к╕дзе.
З ц╕кавими розпов╕дями про свою роботу на нив╕ укра╖нського письменства виступили письменник В.Д. Тарасов, л╕тературознавець М.╤. Осацький, сво╖ чудов╕ патр╕отичн╕ в╕рш╕ прочитав ╤.В. Сургуч, та ще й сп╕вав, акомпонуючи соб╕ на гармошц╕, укра╖нськ╕ п╕сн╕ про смереку, яка росте так далеко, та, дякуючи п╕сн╕, наблизила зелен╕ Карпати до сонячного Криму...
Жаль, що я не написала тод╕ про це свято в "Кримську св╕тлицю", а подробиц╕ свята вже забулися за десяток рок╕в. Не можу нав╕ть згадати, в якому точно роц╕ в╕дбулось це свято.

В ОБОРОН╤ Р╤ДНОГО СЛОВА
Виступ Осадчо╖ А.М. по м╕ському рад╕о Феодос╕╖ 27.11.2002 року
в День укра╖нсько╖ писемност╕ та мови
9 листопада укра╖нц╕ всього св╕ту в╕дзначили День укра╖нсько╖ мови ╕ писемност╕, а у нас, в Криму, ╕ культури.
Укра╖нська мова - одна з найбагатших, наймилозвучн╕ших мов в св╕т╕. Нею захоплювався не один св╕товий ген╕й. Згадайте хоча б слова Маяковського - в╕домого поета: "Разучите эту мову на знаменах-лексиконах алых. Эта мова величава и проста: "Чу╓ш, сурми заграли, час розплати настав".
На жаль, л╕нгвоцид, тобто мововбивство, св╕доме, спрямоване нищення мови, як головно╖ ознаки етносу, нац╕╖, л╕нгвоцид, який почався з 1654 року ╕ практично продовжувався до 1994, та й зараз не зак╕нчився, про що св╕дчать неодноразов╕ висловлювання редактора "Кримсько╖ правди" Бахар╓ва ╕ ╕нших комуно-шов╕н╕ст╕в. ╤ зараз, на одиннадцятому роц╕ нашо╖ Незалежност╕, укра╖нська мова, яка зг╕дно 10-о╖ статт╕ Конституц╕╖ Укра╖ни ╓ державною на вс╕й територ╕╖ Укра╖ни, такою, на жаль, не стала.
Хто винен? Причин багато, та найголовн╕шу бачу в поез╕╖ "До укра╖нц╕в" В. Баранова:
Я запитую в себе, питаю у вас, у людей,
я питаю в книжок, роззираюсь на кожн╕й стор╕нц╕,
де той р╕к, де той м╕сяць, той проклятий тиждень ╕ день,
коли ми перестали гордиться, що ми - укра╖нц╕?
╤ що ╓ в нас душа, повна власних чеснот ╕ щедрот,
╕ що ╓ у нас дума, яка ще од Байди нам в'╓ться.
╤ що ми в Укра╖н╕ - таки ж укра╖нський народ,
а не просто населення, як це у зв╕тах да╓ться.
Укра╖нц╕ мо╖! Як г╕рчать мен╕ власн╕ слова.
Добре знаю, що й вам вони теж - не солодк╕ гостинц╕.
Але мушу казати, бо серце, мов св╕чка сплива,
коли бачу, як люто себе зневажають вкра╖нц╕".
Так, ми зневажа╓мо себе, коли говоримо р╕дною мовою т╕льки в сво╖й хат╕, а не на вулиц╕, бо ж почуття меншовартост╕ вбивали в наш╕ голови в╕ками.
╤ зна╓те, так боляче, коли на тво╓ щире укра╖нське слово, чу╓ш:
"Твоя мова мужицька, свиняча, собача", "гавар╕ на ч╓лав╓ч╓скам язик╓",
"ч╓во ти вид╓лива╓шса?".
Прикро ╕ боляче…
╤ все ж, пам' ятаймо, що не можна зр╕катися р╕дно╖ мови, як р╕дно╖ матер╕, як р╕дно╖ Батьк╕вщини!
Ти зр╕кся мови р╕дно╖. Ганьба
тебе зустр╕не на шляху вузькому...
Впаде на тебе, наче сн╕г, журба -
╖╖ не понесеш н╕кому.
Ти зр╕кся мови р╕дно╖. Нема
тепер у тебе роду ╕ народу.
Чужинця шани ждатимеш дарма —
в тв╕й сл╕д в╕н кине см╕х-погорду
Як же нам, укра╖нцям, повернутися до р╕дно╖ мови, р╕дного слова?
Треба т╕льки пригадати ╖х, пригадати бабусину казку, мамину колисанку, т╕ призабут╕ п╕сн╕, що долинали до дитячого серця аж ген з того кутка села...
Люб╕ть свою р╕дну укра╖нську мову! Пишайтеся нею!
Навч╕ть сво╖х д╕тей ╕ внук╕в говорити р╕дною мовою!
Бо нашу мову в час горя-б╕ди,
не одно╖ тяжко╖ навали
не на те рятували д╕ди,
щоб онуки ╖╖ забували.
Не запозичена, не вкрадена н╕ким,
н╕зв╕дки не привезена, а наша
сп╕вуча мова житиме в╕ки
╕ не замовкне пусткою назавше!!!
Це – в╕рш╕ Миколи ╤вановича Осацького – людини, яка 25 рок╕в в╕дслужила в радянськ╕й арм╕╖, а пот╕м багато рок╕в працювала в сво╖й в╕йськов╕й частин╕ в╕йськ ПВО у Феодос╕╖, в/ч 72019 (в ц╕й же в╕йськов╕й частин╕, т╕льки «на точц╕», служив останн╕ 10 рок╕в м╕й чолов╕к – майор Осадчий В’ячеслав Максимович, тому я за майже 40 рок╕в не забула № в╕йськово╖ частини).
 
ЗАЯВИ ФЕОДОС╤ЙСЬКО╥ «ПРОСВ╤ТИ»
Феодос╕йська «Просв╕та» використовувала в сво╖й робот╕ ще й таку форму протесту проти д╕й представник╕в д╕ючо╖ м╕сцево╖ влади, як Заяви. Ось одна з таких заяв, яку я написала 2 вересня 1999 року в╕д ╕мен╕ гостей укра╖нсько╖ школи №20 ╕мен╕ Олени Тел╕ги – доктора Мар╕╖ Ф╕шер-Слиж з Канади ╕ громадсько╖ д╕ячки з Ки╓ва, яка ╖╖ супроводжувала, Л╕д╕╖ Мадоян.
 
Феодос╕йському м╕ському голов╕ В.А. Шайдерову
Про грубе порушення статт╕ 10 Конституц╕╖ Укра╖ни
Феодос╕йським в╕дд╕лом осв╕ти
2 вересня 1999 року ми – гост╕ Феодос╕╖ – члени Канадського товариства приятел╕в Укра╖ни з Торонто доктор Мар╕я Ф╕шер-Слиж, пан╕ Л╕д╕я Мадоян – громадська д╕ячка з Ки╓ва, ╕ голова Феодос╕йсько╖ орган╕зац╕╖ «Просв╕та» А.М. Осадча стали св╕дками такого факту.
Директор школи №20, до яко╖ ми при╖хали з благод╕йними нам╕рами, отримала при нас св╕й наказ по школ╕, який вона подавала в м╕ський в╕дд╕л осв╕ти на затвердження, причому зав╕дуюча в╕дд╕лом м╕сько╖ осв╕ти Тетяна Васил╕вна Гришина наказ не п╕дписала, а повернула його в школу з такою запискою (ксерокоп╕ю записки дода╓мо):
«Уважаемая Зоя Михайловна! В связи с тем, что я не владею украинским языком, убедительно прошу Вас обращаться в городской отдел образования на русском языке. Подпись...»
Ми вважа╓мо цю вимогу грубим порушенням статт╕ 10 Конституц╕╖ Укра╖ни, яка стверджу╓: «Державною мовою в Укра╖н╕ ╓ укра╖нська мова».
Зг╕дно ц╕╓╖ статт╕ кожен державний службовець зобов’язаний якщо не знати, то хоча б розум╕ти державну мову. Якщо ж в╕н не волод╕╓ ц╕╓ю мовою, то не похвалятися цим ╕ не змушувати сво╖х п╕длеглих перекладати всю необх╕дну йому документац╕ю на мову ╕ншо╖ держави.
Якщо пан╕ Гришина не розум╕╓ державно╖ мови, то не повинна займати державну посаду, де таке знання необх╕дне. Якщо ж вона хоче там працювати, то доведеться ╖й наймати перекладача, причому за сво╖ власн╕ кошти, бо незнання державно╖ мови – це ╖╖ проблема, а не директора школи з державною мовою викладання.
В школ╕ №20 вс╕ навчальн╕ предмети викладаються укра╖нською мовою, документац╕я теж ведеться укра╖нською, ╕ ╕накше бути не може в Укра╖нськ╕й держав╕.
Кр╕м того, виконавши прохання чи наказ Гришино╖, чи не доведеться всю документац╕ю вести на «общепонятном», бо ╕ншо╖ Тетяна Васил╕вна не розум╕╓, а тому ╖й буде важко перев╕ряти школу? Чи не вимагатимуть з часом послан╕ п. Гришиною перев╕ряюч╕, щоб ╕ д╕ти в╕дпов╕дали при них х╕м╕ю, ф╕зику чи ╕стор╕ю т╕╓ю ж зручною для перев╕ряючих мовою?
Склада╓ться враження, що ця записка, ксерокоп╕ю яко╖ Ви бачите, перший крок в нищенн╕ укра╖нсько╖ школи.
Зараз в╕дд╕л культури серйозно працю╓ над знищенням першо╖ в Криму школи з укра╖нською мовою викладання – «Ар╕адна». Надавши школ╕ «Ар╕адна» прим╕щення в сш №9, м╕ський в╕дд╕л осв╕ти в особ╕ М.М. Хренова дозволив тод╕шньому директоров╕ школи №9 розграбувати це прим╕щення, витягнути з в╕кон 35 шибок, вирвати «з м’ясом» замки ╕ ручки з ус╕х дверей. Це було заф╕ксовано в акт╕ передач╕.
До нин╕шнього дня м╕ський в╕дд╕л осв╕ти не повернув «Ар╕адн╕» борг – 4000 гривень, внасл╕док чого вчител╕ ц╕╓╖ школи Крошух╕на О.╤., Кепа С.╤., В╕нницька С.А. та ╕нш╕ не отримали зарплату з березня по серпень 1999 року.
╤ ще одне. Працюючи в прим╕щенн╕ дитячого садочка «Бер╕зка» на вул. Войкова,105, школа «Ар╕адна» охоплювала учн╕в свого м╕крорайону (Челноки, Карантин, центр м╕ста. Були й учн╕ з селища Орджон╕к╕дзе). Зараз вс╕м цим д╕тям потр╕бно добиратися до школи №9 на другий к╕нець м╕ста двома автобусами, а це – додатков╕ витрати на про╖зд, витрачений час, незручност╕. Тому це р╕шення в╕дд╕лу осв╕ти м╕ськвиконкому ми вважа╓мо або необдуманим, або, навпаки, св╕домо направленим на нищення школи.
Нав╕ть якщо комусь ╕ не подоба╓ться школа-колег╕ум «Ар╕адна» (хоча учням вона подоба╓ться), це – ╓дина в Феодос╕╖ школа, яка нада╓ можлив╕сть бажаючим отримати осв╕ту державною мовою.
Шановний Володимире Олександровичу!
Ми вважа╓мо д╕╖ Феодос╕йського в╕дд╕лу осв╕ти порушенням ст. 10 Конституц╕╖ Укра╖ни ╕ дискрим╕нац╕╓ю д╕тей за мовною ознакою.
Ми вимага╓мо Вашого негайного втручання ╕ наведення необх╕дного порядку з порушених нами питань.
╤ поверн╕ть «Ар╕адн╕» прим╕щення в дитячому садочку «Бер╕зка», якщо вони ще цього хочуть.
П╕дписи Мар╕╖ Ф╕шер-Слиж, Л╕д╕╖ Мадоян, Алли Осадчо╖.
2.09.1999 р.

ЗА ЧЕСТЬ ╤ Г╤ДН╤СТЬ ДЕРЖАВНОГО ПРАПОРА
Серед р╕зних справ, якими доводилось займатися феодос╕йськ╕й «Просв╕т╕», ╓ одна, якою ми можемо пишатися: ми захистили зневажений жовто-блакитний державний прапор Укра╖ни, покаравши людину, яка це зробила, в крим╕нальному порядку. Я не писала про це в «Кримську св╕тлицю», не говорила по рад╕о, бо справа тягнулась к╕лька м╕сяц╕в, ╕ ми не знали, чим це зак╕нчиться.
Але почну спочатку. Це було в перш╕ роки нашо╖ Незалежност╕. Головою селищно╖ ради в той час був ╤гор ╤ванович Зубов. Селищна рада селища м╕ського типу Орджон╕к╕дзе не мала бажання якось особливо урочисто в╕дзначати укра╖нськ╕ державн╕ свята – День Незалежност╕ ╕ День прийняття нашо╖ Конституц╕╖, а дов╕рила це робити директоров╕ Будинку культури в селищ╕ Орджон╕к╕дзе Натал╕ Сара╓в╕й. Пан╕ Наталя готувала до таких дн╕в концерти художньо╖ самод╕яльност╕, виставку прикладних вид╕в мистецтва, укра╖нсько╖ вишивки, а мене запрошували до слова, щоб я в╕д ╕мен╕ товариства «Просв╕та», а згодом – в╕д Союзу Укра╖нок прив╕тала вс╕х з╕ святом укра╖нською мовою. З невеликим прив╕танням виступив ╕ голова селищно╖ ради, п╕сля чого залишив нас ╕ п╕шов геть. Все це в╕дбувалось не в прим╕щенн╕, а надвор╕, б╕ля Будинку культури.
Почався концерт, та раптом виникли проблеми з електрикою. Жителю селища Борису Кузн╓цову не хот╕лось, щоб ми святкували, тому в╕н почав вимикати нашу музичну апаратуру. Налагодили. Тод╕ Кузн╓цов з╕рвав укра╖нський прапор, який вис╕в над входом в БК, скрутив його у вузол ╕ кинув п╕д ноги д╕тям, як╕ виконували укра╖нський танець.
Я спочатку не зрозум╕ла, що це був за вузол, та активна укра╖нка Катерина Данилова розглед╕ла, що це був прапор. Вона п╕дняла його, ╕ оск╕льки н╕ д╕льничного, н╕ голови селищно╖ ради на концерт╕ вже не було, понесла прапор в селищну раду, ╕ розпов╕ла, що сталося.
Зубов сприйняв це досить спок╕йно, тод╕ обурена Катерина пояснила йому, що ми не пробачимо наругу над державним прапором, ╕ якщо Зубов негайно не спов╕стить про це компетентн╕ органи, то вже завтра ми спов╕стимо про це вс╕м засобам масово╖ ╕нформац╕╖.
Зубову довелось д╕яти. В╕н спов╕стив про це в м╕л╕ц╕ю ╕ СБУ. До нас, укра╖нських актив╕ст╕в – член╕в «Просв╕ти», при╖жджали ╕ сл╕дчий, ╕ представник м╕л╕ц╕╖. А через к╕лька м╕сяц╕в в╕дбувся суд.
Кузн╓цов не в╕рив, що за наругу над прапором можна с╕сти до в’язниц╕, але суд засудив його на два роки. В╕дсид╕в в╕н р╕к, ╕ п╕сля цього випадк╕в знущання над прапором у нас не було.
Часто чую, що в р╕зних м╕сцях Укра╖ни, ╕ нав╕ть в Ки╓в╕, то знищують як╕сь пам’ятники, то обливають фарбою, то крадуть мемор╕альн╕ дошки з будинк╕в ╕ нав╕ть скульптурн╕ пам’ятники на м╕сцях поховання наших геро╖в. ╤ вс╕ ц╕ випадки залишаються, на жаль, нерозкритими. Я не в╕рю, що не можна ╖х розкрити, ╕ пояснити це можна т╕льки байдуж╕стю правоохоронних орган╕в ╕ слабкою роботою громадських орган╕зац╕й. На жаль…

«ПУЛЬС» ГРОМАДСЬКО╥ РОБОТИ
Переглядаючи св╕й домашн╕й арх╕в, знайшла зошит, де я записувала, що зробила чи планувала зробити в даний день.
За п╕втора десятка л╕т вже забулося, яким насиченим, наповненим р╕зними справами було тод╕ мо╓ життя, як багато потр╕бно було працювати, причому, працювати на громадських засадах, не отримуючи жодно╖ коп╕йки за свою роботу в╕д р╕дно╖ держави.
24 серпня 1991 року Укра╖на стала Незалежною, та б╕льш╕сть укра╖нц╕в ще не усв╕домили, що це таке - Незалежн╕сть, не розум╕ли, що необх╕дно довго ╕ наполегливо працювати, щоб побудувати саме Укра╖нську державу на ру╖нах УРСР, необх╕дно в╕дкрити донин╕ заборонену ╕стор╕ю сво╓╖ держави, в╕дродити ╖╖ власну культуру, мистецтво, згадати, хто ми, чи╖ сини, яких батьк╕в. За стол╕ття поневолення в склад╕ Рос╕йсько╖ ╕мпер╕╖ ми зберегли св╕й нац╕ональний прапор, на якому барви золото╖ пшениц╕ ╕ мирного блакитного неба. Повернувся до нас ╕ наш герб - тризуб. Мала б повернутися ╕ наша мова, сп╕вуча, барвиста, багата, солов╖на, та, на жаль, б╕льш╕сть нашого люду так звикли до мови нашого сус╕ди, що говорити сво╓ю одн╕ не вм╕ли, а ╕нш╕ й не хот╕ли, бо сп╕лкуватися легше було на “общепонятном”.
Дуже прикро, що ╕ на державному, ╕ на м╕сцевих р╕внях при влад╕ залишились стар╕ кадри, вихован╕ “парт╕╓ю Лен╕на ╕ Стал╕на”, тобто КПРС, ╕ ц╕ кадри робили все, щоб в кра╖н╕ збер╕галась марксистсько-лен╕нська ╕деолог╕я, щоб ми продовжували бути не укра╖нцями - розумним, працьовитим, нац╕онально св╕домим народом, а залишались “╓диною сп╕льнотою - сов╓цьким народом”.
Все це спричинило до того, що функц╕╖ державних орган╕в, як╕ за свою роботу отримували зарплату, почали брати на себе громадськ╕ орган╕зац╕╖, яких в СРСР взагал╕ не було, бо заборонялись парт╕╓ю ╕ державою, а в незалежн╕й Укра╖н╕ ╖х ще й потр╕бно було створювати. ╤ така робота почалася стих╕йно ще до розпаду Союзу, в часи хрущовсько╖ “перестройки”, коли з’явились як╕сь прояви демократ╕╖, трошки знизився моральний тиск. Мабуть, найважче було укра╖нським патр╕отам в Криму. Створивши тут “на прощання” автоном╕ю, якусь дивну, не нац╕ональну, а, скор╕ше, рос╕йську, комун╕сти законсервували тут свою владу на десятил╕ття. Рос╕я щедро ф╕нансувала тут “рос╕йськ╕ блоки” ╕ “рос╕йськ╕ союзи”, та й м╕сцев╕ рос╕йськ╕ актив╕сти без стиду ╕ сов╕ст╕ нагло збирали на свою п╕дтримку грош╕ з жител╕в м╕ст ╕ с╕л, як╕ боялись ╖м в╕дмовити.
Рос╕йськ╕ блоки ╕ союзи чинили тиск на вс╕ прояви будь-яко╖ укра╖нськост╕ в Криму. Саме в незалежн╕й Укра╖н╕ вс╕ газети, як╕ виходили укра╖нською ╕ рос╕йською мовами, тепер стали рос╕йськомовними. ╤ пояснення було дуже просте, але переконливе: газети укра╖нською мовою не купують ╕ не читають, тому вони, в умовах кап╕тал╕зац╕╖ кра╖ни, стають нерентабельними.
Укра╖нська влада в Ки╓в╕ ╕ в Криму продовжувала ф╕нансувати рос╕йськ╕ школи в Криму, щоб не образити рос╕йськомовних кримчан, а головне, Рос╕ю, яка репетувала на весь св╕т про насильницьку укра╖н╕зац╕ю Укра╖ни ╕ Криму.
Та ск╕льки сил ╕ власних кошт╕в тратили укра╖нськ╕ патр╕оти, щоб в╕дкрити укра╖нську школу! Про це - в наших статтях ╕ дописах в газету “Кримська св╕тлиця”, в документах нових парт╕й, як╕ утворювались в той час.
Про це ж говорять ╕ записи у мо╓му робочому зошит╕, к╕лька стор╕нок з якого я без коментар╕в пропоную читачам. Дякую, якщо хтось це прочита╓...
 
СТОР╤НКИ З РОБОЧОГО ЗОШИТА
27.01. 2001. Зателефонував Б╓льський Владислав (член “Просв╕ти”). Сказав, що в “Пров╕нц╕╖” надрукували статтю Чернишова, в як╕й ╓ антиукра╖нськ╕ випади, що потр╕бно подати на нього в суд. Домовились зустр╕тися у Феодос╕╖ в понед╕лок..
29.01.2001. По╖здка в Феодос╕ю. Зустр╕лася з Б╓льським. Пот╕м туди ж п╕д╕йшли Сн╕сар╕ (Анатол╕й Петрович ╕ Жанна Тимоф╕╖вна). Прочитала писанину Чернишова. Ах╕нея! Хвалить Пут╕на, облива╓ помиями Явл╕нського ╕ правозахисника Серг╕я Ковальова. ╢ ╕ для Укра╖ни поми╖, але подавати до суду? Б╓льський вир╕шив порадитися з╕ знайомим юристом.
Зайшла з╕ Сн╕сарями до Стеблюк (Тамара Олександр╕вна, зав╕ду╓ в╕дд╕лом культури м╕ськвиконкому), у в╕дд╕л м╕жнац╕ональних в╕дносин (н╕кого не застали). Ще раз заявили Стеблюк, що незадоволен╕ призначенням Гержова директором м╕ського Будинку культури. Словом, по╖здка невдала ╕ безрезультативна. Шкода 2 грн.
Стеблюк Т.О. запросила мене, як ╕ представник╕в нац╕ональних меншин, щоб разом подумати над планом роботи на 2001 р╕к. Довелося ще раз ╖хати у Феодос╕ю.
30.01.2001.По╖здка в Феодос╕ю до Стеблюк.
Прийшли: в╕д кара╖м╕в Св╕тлана Володимир╕вна Са╕това, в╕д грек╕в Подв╕нцев Володимир, Бадод╕н Анатол╕й.
Мо╖ пропозиц╕╖ до плану роботи:
1. П╕дготувати ╕ провести свято народ╕в Криму “Фестиваль дружби” 28.06.2001 року (можливо, в клуб╕ санатор╕ю «Восход»).
2.Орган╕зувати лектор╕й “П╕зна╓мо культуру народ╕в, як╕ живуть поруч з нами”.
В рамках лектор╕ю представники народ╕в Криму розпов╕датимуть про сво╖х визначних д╕яч╕в, про сво╖ звича╖, свята та ╕н.
Греки запропонували в╕дзначити День свободи Грец╕╖ десь в середин╕ червня, а у жовтн╕ - День Охи.
Мен╕ греки запропонували написати статтю про укра╖нц╕в Криму у “В╕сник Феодос╕йського товариства грек╕в”.
1.02.2001. Неспод╕ваний телефонний дзв╕нок з проханням допомогти орган╕зувати свято до дня народження Лес╕ Укра╖нки (13.02) в школ╕-╕нтернат╕ №1.
Телефонувала Тетяна Михайл╕вна Дудкова - прац╕вник б╕бл╕отеки на вулиц╕ Польов╕й. Я порадила ╖й звернутися в сш №13 до Пол╕ни Петр╕вни, в сш №19. Сама пооб╕цяла поговорити з потр╕бними людьми.
Порадилася з Зо╓ю Михайл╕вною, чи не можна залучити до цього Крошух╕ну. Крошух╕на не може, бо готу╓ документи на кращого вчителя року Криму з заруб╕жно╖ л╕тератури. До Корольово╖ з сш №6 не додзвонилась.
Зате поговорила з Ольгою ╤ван╕вною (в методкаб╕нет╕ м╕ського в╕дд╕лу осв╕ти), розпов╕ла ╖й про Лесине свято, запитала, як ╕де п╕дготовка до Шевченкового свята. Залишився один м╕сяць, а в них ще нема╓ й сценар╕ю. Треба теребити!!!
Завдання мен╕: п╕д╕брати якусь укра╖нську л╕тературу для б╕бл╕отеки на Польов╕й!
╤ ще важливо. На з’╖зд╕ “Просв╕ти” в Ки╓в╕, чи й ран╕ше, п╕дготувати лист до м╕н╕стра осв╕ти Кременя, щоб вони зобов’язали видавництва друкувати в достатн╕й к╕лькост╕ художню л╕тературу автор╕в, як╕ в роки Незалежност╕ ув╕йшли в шк╕льн╕ програми, бо ╖х нема, зовс╕м нема! Як же ╖х вивчати з д╕тьми?
3-4.02.2001. Нарешт╕ зв’язалась ╕з Галиною Гаврил╕вною Корольовою, запропонувала ╖й розпов╕сти про Лесю Укра╖нку на Лесиному свят╕ в ╕нтернат╕. Спочатку вона не погодилась, а пот╕м - так. Домовились, що Г.Г. в╕зьме в сш №6 плакати, присвячен╕ життю ╕ д╕яльност╕ Лес╕ Укра╖нки, а я принесу вишивки, скатерки.
Ще до розмови з Галиною Гаврил╕вною я ходила до Нел╕ ╤лл╕вни ╢втухово╖ з таким же проханням, але вона в╕дмовилась: “Хай для вас це робить Корольова або прекрасн╕ вчител╕ з м╕ста. Там ╓ достатньо хороших вчител╕в” ╕ т.д. Так що готу╓мося з Галиною Гаврил╕вною.
Дзвонила в б╕бл╕отеку, порадила п╕дготувати якусь художню частину з д╕тьми.
8.02.2001. Картинна галерея Айвазовського звернулась за допомогою: потр╕бно перекласти укра╖нською мовою текст екскурс╕╖ по галере╖ ╕ озвучити його для в╕дв╕дувач╕в, як╕ при╖жджають з укра╖нських д╕аспор р╕зних кра╖н. Я пооб╕цяла зайнятися цим по при╖зд╕ ╕з С╕мферополя. (Нарешт╕, конференц╕я “Просв╕ти” в╕дбудеться 10.02).
Я - математик, а не ф╕лолог, тому запропонована робота була для мене не зовс╕м простою. Але з галере╖ зверталась до вчител╕в укра╖нсько╖ мови, та вони в╕дмовились допомогти. А я не змогла в╕дмовитись. Довелось скористатися словниками рос╕йсько-укра╖нськими, ╕ 14 стор╕нок тексту я переклала р╕дною мовою та ще й озвучила його. За всю цю роботу мен╕ ще й заплатили - гривень 60!
9.02.2001. При╖хала у С╕мферополь. 8.02 п╕зно вноч╕ телефонував Савченко Серг╕й - голова кримсько╖ “Просв╕ти”. П╕дтвердив, що конференц╕я в╕дбудеться, а в╕н з тележурнал╕стом Олександром Польченком 9.02 ╖де в Ялту зн╕мати на пл╕вку укра╖нську школу (буде репортаж в передач╕ “Млин” чи “Р╕дна хата”). На жаль, в нашому селищ╕ нема кримського телебачення, тож я не зможу побачити цей репортаж.
Зустр╕лась ╕ говорила з Мар╕╓ю Васил╕вною ╤щук ╕ Петром Андр╕йовичем Самофаловим стосовно конференц╕╖. ╥х не запросили, Аллу Петрову - теж, так що нам, запрошеним, уготована не дуже при╓мна роль: бути “одобрямсами”. Настр╕й в╕дразу упав...
10.02.2001. Прийшла в г╕мназ╕ю завчасно. Там говорили з головою рев╕з╕йно╖ ком╕с╕╖ про ф╕нанси. В╕н - колишн╕й в╕йськовий оф╕цер, ма╓ пенс╕ю 400 грн, звинувач╓ все ╕ вс╕х: ╕ Литвина, якому в╕н дав 1,5 тисяч╕ долар╕в, а той ╖х розтринькав, ╕ Поровського, ╕ вс╕х... В╕н, виявля╓ться, отримував чимал╕ грош╕ в╕д д╕аспори, ╕ чомусь роздавав ╖х без зв╕ту ╕ розписки.
Я зрозум╕ла, що саме через таких, як в╕н, сидимо ╕ працю╓мо ми без грошей, бо т╕, кому ╖х дають, використовують ╖х, як хочуть. А мен╕ д╕аспора н╕чого не давала (хоч наш╕ просв╕тяни були впевнен╕, що я таки отримую ц╕ грош╕, та чомусь з ними не д╕люсь).
Конференц╕я пройшла «п╕д фанфари», хоч рад╕ти нема з чого, - б╕льш╕сть просв╕тян в╕дс╕ялись...
10.02. П╕сля конференц╕╖ до мене п╕д╕йшов Вольвач Петро Васильович. Попросив сп╕вроб╕тничати з ним в написанн╕ ╕стор╕╖ кримсько╖ “Просв╕ти”, про ╖╖ людей.
В╕дразу почала обдумувати цю ╕дею. Можна використати матер╕ал з феодос╕йсько╖ газети “Победа”про С╕монова Василя ╤вановича - “Укра╖нець з рос╕йським пр╕звищем”. Потр╕бно написати про Осацького Миколу ╤вановича (жаль, що в╕н вже ви╖хав з Феодос╕╖, але, на мо╓ щастя, згодом повернувся ╕ я цим скористалась для написання ц╕╓╖ ╕стор╕╖). Розпов╕сти про Валер╕я Дмитровича Тарасова, про ╕стор╕ю створення укра╖нсько╖ школи в Приморському та ╕н.
╤ ще звернувся до мене Нирко Олекс╕й Федорович, який збира╓ться провести дитячий фестиваль, з проханням знайти адресу нашо╖ юно╖ бандуристки Ганнус╕ Морозово╖, яка навчалась в укра╖нськ╕й школ╕ в Приморському, а зараз живе ╕ вчиться в Севастопол╕.
12.02. При╖хала з С╕мферополя, застала ц╕лий список справ.
1. Податкова адм╕н╕страц╕я хоче кудись послати делегатом. Дзвонила в податкову, але вони н╕чого не знають.
2. В нед╕лю при╖хав Хижняк Г.╤., питав, чи збира╓мося в суботу. Дзвонила.
3. Звернулась б╕бл╕отекар СПТУ-14 Валер╕я Григор╕вна Комарова. Просить допомоги у виховн╕й робот╕: бес╕ди для вихованц╕в про Конституц╕ю, Незалежн╕сть, Соборн╕сть.
13.02. Говорила з Валер╕╓ю Григор╕вною. Домовились, що вона побува╓ на Лесиному свят╕, а пот╕м будемо разом планувати роботу. В перспектив╕ - створення лектор╕ю для учн╕в училища, ще як╕сь виховн╕ заходи. Наприклад,
п╕дготувати ╕ провести Свято Матер╕ 14.05.
15.02. Провели Лесине свято в ╕нтернат╕ №1 (до 130-р╕ччя з дня народження Лес╕ Укра╖нки). Зал прикрасили портретом Лес╕ Укра╖нки, прикр╕пленим над сценою, плакатами з сш №6, мо╖ми вишивками (вийшла ц╕ла виставка). Прийшли дв╕ сп╕вачки з “Ятран╕” (В╕ра Боров╕кова, а пр╕звище друго╖ не знаю). Жаль, що сп╕вали вони на початку свята ╕ дуже довго, ╕ д╕ти втомились. З ц╕кавою розпов╕ддю про Лесю виступила Галина Гаврил╕вна Корольова. Д╕ти декламували Лесин╕ в╕рш╕.
Свято вийшло дуже гарне. А особливо сподобалось д╕ткам, що ми прив╕талися з ними укра╖нською мовою, ╕ ╖хн╕ прив╕тання “добрий день” звучали рад╕сно ╕ якось п╕днесено.
17.02. Провели збори “Просв╕ти”.
16-17.02 - багато телефонних перемовин, щоб в╕дправити д╕вчинку з укра╖нсько╖ школи №20 до Ки╓ва на конкурс декламатор╕в в╕рш╕в Олени Тел╕ги. Орган╕затори конкурсу не хот╕ли оплачувати про╖зд людини, яка буде супроводжувати дитину - ученицю 7 класу. Вони вважали, що дитина може ╖хати одна (а по╖здка - з к╕лькома пересадками, та ще й у м╕сто, де д╕вчинка н╕коли не була). Довелось ╕ в Ки╖в телефонувати, домовлятись, щоб зустр╕ли.
Домовилася з Комаровою В.Г., що я проведу в СПТУ-14 бес╕ду з учнями про укра╖нську символ╕ку в середу, 21.02. об 11 годин╕. Не забути!
21.02 По╖здка в СПТУ. Бес╕ду про укра╖нську символ╕ку провела.
24.02.По╖здка у Феодос╕ю в СБУ (разом з Хижняком Г.╤. ╕ ╢рошенко О.В.) Ця орган╕зац╕я абсолютно безд╕яльна, та ще й байдужа до наших укра╖нських справ.
Були в Будинку культури ╕ в╕дд╕лах культури ╕ осв╕ти. Домовлялись про в╕дзначення 187-о╖ р╕чниц╕ з дня народження Т.Г. Шевченка в БК ╕ в школ╕ №17.
10.03 о 14 год. в╕дзначили 187 р╕чницю Т.Г. Шевченка. В╕дд╕л культури м╕ськвиконкому запросив на цей зах╕д к╕лька хорових колектив╕в, як╕ виконали укра╖нськ╕ народн╕ п╕сн╕, були ╕ гуморески, ╕ в╕рш╕ Кобзаря у виконанн╕ учн╕в укра╖нсько╖ школи №20, ╕ укра╖нський танець з рушниками. Вела концерт я.
11.03 О 14 год. в прим╕щенн╕ школи №17 учн╕ чотирьох м╕ських шк╕л провели театрал╕зоване д╕йство, присвячене ж╕ноч╕й дол╕ в творчост╕ Т. Шевченка.
Це було щось надзвичайне. На сцен╕ Шевченковими словами розпов╕ли про свою долю чи не вс╕ геро╖н╕ його безсмертних твор╕в: ╕ д╕вчинка, яка “прийшла, приласкала, витирала мо╖ сльози, ╕ поц╕лувала”. Була ╕ Катерина, ╕ мати, яка “розповила, нагодувала, попестила, ╕ н╕би сном над сином, сидя, задр╕мала”. Був ╕ юний Тарас в свитц╕, який брав активну участь в цьому д╕йств╕.
Я була запрошеною гостею на цьому свят╕, ╕ ще до його початку попросила, щоб мен╕ дали слово п╕сля прочитання кимось поез╕╖ “Мен╕ однаково...”
╥╖ прочитав юний Тарас ╕ передав м╕крофон мен╕. Я сказала, що на цю поез╕ю в╕дгукнувся наш кримський поет, учитель з села Пруди Василь Латанський сво╖м словом-поез╕╓ю “Ох, неоднаково мен╕”, ╕ прочитала ╖╖.
Минуло вже 17 рок╕в, а враження в╕д цього свята Шевченково╖ поез╕╖ у виконанн╕ юних з╕гр╕ва╓ мою дущу.
21.03, 14 год., Ленара Л╕берман запросила мене на кримськотатарське свято, яке в╕дбулося в сел╕ Ближньому.
24.03. О 10 год. ранку в Будинку оф╕цер╕в кримськ╕ татари святкували Наврез Байрам. Були кримськотатарськ╕ п╕сн╕, танц╕, музика, яку татарськ╕ хлопчики грали на трубах.
А в╕д укра╖нсько╖ громади Криму чудовою укра╖нською п╕снею ╖х прив╕тала орган╕затор позакласно╖ роботи укра╖нсько╖ сш №20 Наталя Арсенюк, голос у не╖ надзвичайний...
Отаким насиченим, напруженим було наше життя, життя св╕домих укра╖нц╕в, наша громадська робота в укра╖нському Криму. А зараз т╕, що спок╕йно сприймали вс╕ляк╕ рос╕йськ╕ общини ╕ блоки в Криму, сам╕, живучи в столиц╕ Укра╖ни, називають нас, тих хто тут залишився, колаборантами...

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #30 за 27.07.2018 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=20200

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков