Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4444)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4116)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2110)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1028)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (308)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (202)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
САВА ╤ ЛАВА
Наш╕ традиц╕╖


«20 ДН╤В У МАР╤УПОЛ╤», ДЖАМАЛА ╤ «КОНОТОПСЬКА В╤ДЬМА»:
Стали в╕дом╕ лауреати Шевченк╕всько╖ прем╕╖…


ПРАВДА ДВО╢СЛОВА
Наш╕ традиц╕╖


ОЧИМА БЕЛЬГ╤ЙСЬКОГО ФОТОГРАФА
На його зн╕мках - чорно-б╕ла пал╕тра Майдану…


МИСТЕЦЬКА «ЗДИБАНКА В «НОР╤»
Виставка в╕дбулася без обмежень ╕ упереджень. В╕дб╕р ╕ цензура були в╕дсутн╕…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #27 за 06.07.2018 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#27 за 06.07.2018
КУПАЙЛО: ПРИСТРАСТЬ ╤ ВОГОНЬ ПАЛАЮТЬ

Наш╕ традиц╕╖

╤ все ж, у народн╕й традиц╕╖ за церковним святом Р╕здва ╤вана Хрестителя (7 липня) таки над╕йно закр╕пилася назва ╤вана Купала, Купайла. Ким же був Купайло для наших пращур╕в, що його ╕м'я ╕ дотепер береже людська пам'ять?..
В╕н — язичницький бог л╕тнього сонцевороту (сонцестояння), покровитель шлюбу, кохання, продовження роду. Щоправда, наш╕ пращури вшановували Купайла не в липн╕, а 23-24 червня, п╕сля найкоротшо╖ ноч╕ у роц╕. Л╕нгв╕сти вважають, що ╕м'я походить в╕д слова “купа” - по╓днання статей, вступ у шлюб. Купальницею назива╓ться ритуальне вогнище цього свята, де священну, очищаючу роль виконують вогонь ╕ вода (згадаймо сучасне слово “купатися”).
Велесова книга донесла нам таке тлумачення купальського свята: “Це бог Купайло гряде до нас ╕ говорить нам, що повинн╕ стати горд╕ й чист╕ т╕лами та душами нашими”.
В Укра╖н╕ збереглася ц╕кава назва купальського вогнища — соб╕тка. Очевидно, що походить вона в╕д “со+бит╕╓” - з╕брання, перебування разом, буття. Наш╕ Купайло та купальниця (ритуальний вогонь) за значенням близьк╕ до римського Купидона та грецько╖ Кибели, як╕ виступали в античност╕ богами шлюбу, нестримно╖ пристраст╕, любов╕.
На думку археолог╕в, у л╕состепов╕й зон╕ Укра╖ни Купайла (або ж Соб╕тку) святкували вже три тисяч╕ рок╕в тому.
На честь цього свята у поляк╕в названа священна гора (принаймн╕, такою вона вважалася у часи язичництва) — Сл╓нжа (Собутка).
В обрядах Купайла довго збер╕галося (нав╕ть з прийняттям християнства) священне значення вогню — стрибання через вогнище, спалювання непотр╕бних речей; а також священне значення води — купання, перепливання через р╕чку. Знову ж таки у Велесов╕й книз╕ чита╓мо: “Сварог установив т╕ омов╕ння ╕ Купалища ╕ вказав, що не см╕╓мо те покинути ╕ уми╓мо т╕ла, й уми╓мо душ╕ сво╖ в чистих водах живих”.
Зв╕сно, тепер купальськ╕ ╕гри в╕дбуваються лише як розваги молод╕, театрал╕зован╕ д╕йства. Часом ╕ старш╕ люди беруть в них участь.
Вт╕м, у н╕чна ╤вана Купала, й у саме свято не т╕льки шукали цв╕ту папорот╕, щоб стати всесильним в╕дуном, не т╕льки шукали скарб╕в, веселилися, сп╕вали, водили хороводи, стрибали через багаття, а й стежили за погодою. Народн╕ прогностичн╕ прикмети стверджують:
- Велика роса на ╤вана — буде врожай ог╕рк╕в та гор╕х╕в.
- Купальська н╕ч зоряна — вродять гриби.
- Дощовий день на Купала — на неврожай хл╕ба.
Також припов╕дали: “Коли до ╤вана проса буде з ложку, то буде ╕ в ложку”.

СЛАВИТЬСЯ ТРЬОМА СВЯТАМИ

З липнем пов'язано три найб╕льших народних аграрних свята, як╕ мають певне сп╕льне значення щодо проведення жнив. Це — Купала, Петра ╕ Павла та Прокопа. Однак й в ╕нш╕ дн╕, зокрема у перш╕й декад╕ липня, дбайливий селянин ретельно стежив за погодою, ч╕тко планував проведення роб╕т. Отож ╕ вони пос╕дали ч╕льне м╕сце у народному аграрному календар╕ укра╖нц╕в:
- 2 липня у церквах сх╕дного обряду вшановують священомученика Мефод╕я. У народн╕й традиц╕╖ — Мефод╕я-Погодовказ╕вника. Якщо у цей день почався дощ, то буде йти сорок дн╕в з перервами.
- 5 липня — священомучениц╕ Уляни (Юл╕ан╕╖). Кажуть: “Якщо дощ п╕де на Уляни, то будемо з хл╕бом”.
- 8 липня — Февронин день, або вшанування Свято╖ Феврон╕╖. Якщо цей день жаркий, а дощ╕ перед тим не падали упродовж тижня, то сорок дн╕в буде жарка погода. Благодать для жнив!
- 9 липня — свято Д╕он╕с╕я (Дениса). У цей день, особливо, якщо в╕н гожий, найкраще заготовляти л╕сов╕ суниц╕. Корисн╕ не т╕льки ягоди. Кущики рослини — також прекрасна сировина для приготування л╕к╕в.
- 11 липня — преподобних Серг╕я ╕ Германа, к╕нець Петрового Посту (Петр╕вки). Якщо у цей день впало по листочку з кущ╕в ╕ дерев, то прийде серпень — ╕ впаде по два листочки. Зозуля у цей день переста╓ кувати (“вдавилася Петровим мандриком”) - зима рано прийде.

АГРИПИНА-ТРАВНИЦЯ

6 липня, напередодн╕ Р╕здва ╤вана Хрестителя (або ж ╤вана Купала, як цей день зветься у побут╕), вшановують мученицю Агрипину. Вона народилася у Рим╕, з юних л╕т ув╕рувала у Христа ╕ постраждала за християнську в╕ру у часи правл╕ння ╕мператора Валер╕ана (253-260 рр.) ╥╖ мощ╕ були перенесен╕ у Сицил╕ю.
Нер╕дко Агрипину (Горпину) у народн╕й традиц╕╖ називають Купальницею. Адже з 6 на 7 липня зустр╕чають Купальську н╕ч. Та найважлив╕ше те, що на Агрипини збирають трави ╕ кор╕ння для л╕кування р╕зних недуг. Тому за святою достойницею закр╕пилося ще одне ймення — Травниця. Справд╕, цей день вважався у знахар╕в одним з найсприятлив╕ших для загот╕вл╕ ц╕лющого з╕лля. Всюди на Укра╖н╕ люди удосв╕та, до сходу сонця, вирушали в л╕с, у поле, на луки та левади, щоб поповнити ╕ поновити запаси домашньо╖ зелено╖ аптеки. Нав╕ть на город╕ серед бур'ян╕в знаходили природн╕ зц╕лювач╕. Заборонялося заготовляти трави лише ваг╕тним ж╕нкам. Але якщо вони робили це виключно для себе, для немовлятка, що ось-ось з'явиться на св╕т, то не ╕снувало жодних заборон чи обмежень.
Оск╕льки свято Агрипини — переддень Купала, тому старш╕ люди неодм╕нно купалися у р╕чках та озерах, в╕рили, що таке купання додасть ╖м сили ╕ здоров'я, можливо, поверне молод╕сть ╕ красу...
Кажуть: “На Агрипини доц╕льно с╕яти р╕пу, бо добре вродить!”.

НЕ СТРАШНИЙ САМСОН, А СТРАШНИЙ МУСОН...

З огляду на церковну традиц╕ю, ╓ когорта святих достойник╕в, молитва до яких, як в╕рять (а це - головне!), неодм╕нно зц╕лить хвору людину. Серед них зустр╕ча╓мо ╕м'я Святого Самсона. Церкви сх╕дного обряду вшановують його 10 липня.
В╕н народився у Рим╕ наприк╕нц╕ V стол╕ття. Ще у роки юнацтва вир╕шив присвятити себе стражденному людству. З ц╕╓ю метою досконало вивчив медицину ╕ л╕кував ус╕х, хто до нього звертався. Плати за це не брав. Велику спадщину, яку отримав п╕сля смерт╕ батька, витратив на справи милосердя. Його д╕яльн╕сть особливо зросла, коли перебрався до Константинополя. Тут в╕дкрив д╕м для вбогих та хворих, оп╕кувався ними. За вс╕ чесноти ╕ справи милосердя Патр╕арх висвятив Самсона у пресв╕тери. Такий же д╕м-притулок збудував ╕мператор Юстин╕ан, як подяку за те, що Самсон вил╕кував його в╕д важко╖ хвороби.
Помер Святий Самсон у 530 роц╕. Його ╕м'я, як ц╕лителя та чудотворця, згадують при та╖нств╕ ╓леосвячення.
За народними спостереженнями, якщи у цей день почина╓ться дощ, то в╕н йтиме довго. Тому кажуть:
- На Самсона б╕йся мусона!
- Не страшний Самсон, а страшний мусон.
Якщо пада╓ дощ у день Самсона, то негодитиме с╕м тижн╕в — аж до бабиного л╕та.
- Самсон-с╕ногн╕й с╕но загною╓, дощов╕ жнива об╕ця╓.
Тарас ЛЕХМАН


 

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #27 за 06.07.2018 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=20149

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков