Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4446)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4117)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2114)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1031)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (311)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (203)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ДМИТРО ДОНЦОВ - ТВОРЕЦЬ ПОКОЛ╤ННЯ УПА, НАСТУПАЛЬНИЙ ТА БЕЗКОМПРОМ╤СНИЙ
Тож за яку Укра╖ну? Вкотре перекону╓мося, що питання, як╕ ставив Дмитро Донцов, сьогодн╕ ╓...


ПОВЕРНУТИ ╤СТОРИЧНУ ПАМ’ЯТЬ
╤сторична пам'ять – головний феномен в╕дтворення ╕стор╕╖ сусп╕льства, кра╖ни, нац╕╖…


ОДЕСЬК╤ ДРУЗ╤ Т.Г. ШЕВЧЕНКА
В Одес╕ на той час мешкали друз╕ Тараса Григоровича, з якими в╕н п╕дтримував пост╕йний...


ПЕРША ЛАСТ╤ВКА УКРА╥НСЬКО╥ ПЕР╤ОДИКИ
Наш календар


ЯН НАГУРСЬКИЙ – ТОЙ, ХТО ПОСТАВ З МЕРТВИХ
П╕лот час╕в Першо╖ св╕тово╖ в╕йни був оголошений загиблим, про що в╕н д╕знався в середин╕ 1950-х...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #25 за 22.06.2018 > Тема ""Білі плями" історії"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#25 за 22.06.2018
ЧОМУ КРИМ МОЖЕ БУТИ Т╤ЛЬКИ КРИМОМ, А НЕ ТАВРИДОЮ АБО ТАРТАР╤╢Ю

Слова "Кирим" ╕ "киримли" – однокоренев╕ ╕ говорять сам╕ за себе – чий насправд╕ п╕востр╕в Крим…

«Крымнаш», – на кожному кроц╕, як мантру, повторю╓ Рос╕я та ╖╖ окупац╕йна влада в Криму. Питання приналежност╕ п╕вострова не да╓ ╖м спати спок╕йно, бо слова «Кирим» ╕ «киримли» – однокоренев╕ ╕ найб╕льш переконливо св╕дчать про те, чий насправд╕ п╕востр╕в. Адже з очевидним не поспереча╓шся: «киримли» в переклад╕ з кримськотатарсько╖ означа╓ «кримський».
Але не обтяжуючи себе високою мораллю, ╕деологи "Крымнаша" вибрали кардинальний метод вир╕шення проблеми, яка не да╓ спокою – прибрати з назви "республ╕ки" чуже для ╖хнього слуху слово Крим. Правда, не в╕дразу! Спочатку вони хочуть писати "Республ╕ка Крим – Таврида", пот╕м, напевно, "Таврида – Республ╕ка Крим", ну, ╕ врешт╕-решт, просто "Таврида".
Напустити туману доручили прикормленному кримською "владою" так званому голов╕ "нац╕онально-культурно╖ автоном╕╖ грек╕в" ╕ за сум╕сництвом "депутату держради" в Криму ╤вану Шонусу. Дипломований стоматолог, який до окупац╕╖ Криму р╕дко ц╕кавився життям грецько╖ громади, к╕лька дн╕в тому неспод╕вано заявив, що саме греки принесли цив╕л╕зац╕ю в Крим, дали йому назву Таврида ╕ тепер це ╕м'я потр╕бно повернути, щоб "зм╕цнити статус рос╕йського Криму".
«Укр╕нформ» звернувся до ╕сторика Гульнари Абдула╓во╖, щоб дати дек╕лька урок╕в ╕деологам "Крымнаша" ╕ заповнити прогалини в ╖хн╕й осв╕т╕. ╤ можливо, до сучасних "кримських грек╕в" та ╖х колег по "культурним автоном╕ям", а заодно й тих, хто за ними стоять, д╕йде, що Крим може бути лише Кримом. Н╕ Тавридою, н╕ Таврикою, н╕ Тавр╕╓ю, н╕ нав╕ть Тартар╕╓ю. Р╕вною м╕рою це стосу╓ться й ╕нших назв окремих частин Криму, якими в р╕зн╕ часи називали ╕ весь п╕востр╕в – таких як Гот╕я, К╕ммер╕я та Ск╕ф╕я.

ПРО ГРЕК╤В-УРУМ╤В ╤ ГРЕК╤В-АРНАУТ╤В
В╕дразу сл╕д обмовитися, що в сучасн╕й ╕стор╕ограф╕╖ предк╕в урум╕в помилково називають греками. Але правильн╕ше ╖х називати елл╕нами. Це були вих╕дц╕ з М╕лета – м╕ста-держави, одного з найб╕льших культурних центр╕в на узбережж╕ Мало╖ Аз╕╖ (сучасна Туреччина).
За одн╕╓ю з верс╕й, назва «урум» походить в╕д арабського слова «рум», що означа╓ «римлянин, римський», а згодом — «в╕зант╕йський» (сх╕дно-римський). З якого точно часу в Криму з'явився етнон╕м «урум», важко сказати, однак вже до моменту заснування держави кримських татар – далеких нащадк╕в елл╕н╕в називали не ╕накше, як уруми.
Р╕дною мовою урум╕в була кримськотатарська. Саме ц╕╓ю мовою в християнських храмах Криму велася служба. Про це св╕дчили багато мандр╕вник╕в, як╕ в╕дв╕дали ханство. Уруми перебували п╕д захистом кримських хан╕в, користувалися ╖хньою п╕дтримкою та повагою.
У Кримському ханств╕ уруми займали свою н╕шу в торг╕вл╕ та ремесл╕, волод╕ли майстернями, садами, виноградниками, в ╖хн╕х руках знаходився морський транспорт. Вони платили держав╕ джизь╓ – подушний щор╕чний податок, який сплачували немусульмани, ╕ п╕дпорядковувалися юрисдикц╕╖ ханства. Одним словом, вони були повноправними громадянами суверенно╖ держави Г╕ра╖в.

КОЛИ ╤ КУДИ ЗНИКЛИ З КРИМУ УРУМИ
П╕сля формального зак╕нчення рос╕йсько-турецько╖ в╕йни 1768-1774 рок╕в ╕ п╕дписання знаменитого Кючук-Кайнарджийського мирного договору Рос╕я шукала найменшу зач╕пку, щоб показати ╢вроп╕, що вона ма╓ вс╕ п╕дстави претендувати на Кримський п╕востр╕в як "визволителька ╕ заступниця православних святинь".
Те, що ус╕ православн╕ святин╕ Криму спочатку були частиною константинопольсько╖ патр╕арх╕╖ ╕ до московсько╖ патр╕арх╕╖ жодного в╕дношення не мали ╕ мати не могли, Рос╕ю не хвилювало.
Пол╕тики Петербурга добре розум╕ли, що якщо вони почнуть в╕дкрито претендувати на християнськ╕ рел╕кв╕╖ нащадк╕в елл╕н╕в, виникне конфл╕кт. А його сл╕д по можливост╕ уникнути. Тому, щоб без скандалу привласнити соб╕ спадщину урум╕в, вони вир╕шили, що спочатку потр╕бно позбавити Крим частини його народу – кримських християн, а пот╕м заявити претенз╕╖ московсько╖ патр╕арх╕╖ на християнськ╕ рел╕кв╕╖.
Саме тому у 1777 роц╕ рос╕йський уряд пров╕в варварську акц╕ю з депортац╕╖ з Криму вс╕х християн, б╕льш╕сть з яких становили уруми. Велику роль у ц╕й операц╕╖ з╕грав кримський православний арх╕╓пископ ╤гнат╕й Гозад╕н╕ (Гозад╕нос). Весною 1780 року на територ╕╖ сучасно╖ Укра╖ни уруми заснували 22 населених пункти з кримськими назвами, в числ╕ яких – м╕сто Мар╕уполь. Назва було не випадковою. У передм╕ст╕ Бахчисараю б╕ля головно╖ святин╕ урум╕в – Свято-Успенського монастиря – було велике поселення кримських християн Майрум. Причому вих╕дц╕ з кримських м╕ст ╕ с╕л селилися окремо один в╕д одного, утворюючи квартали в поселеннях, яким давали назви р╕дних с╕л. Так, у Приазов'╖ з'явилися сво╖ Ялта, Урзуф, Старий Крим, Карань, Ласп╕, Мангуш, Сартана. В них зводилися храми, однойменн╕ з тими, що залишилися в Криму.

ХТО ЗАЙНЯВ У КРИМУ М╤СЦЕ УРУМ╤В
У 1777-1778 роках, як т╕льки з п╕вострова вислали урум╕в-елл╕н╕в, в Крим з Грецького арх╕пелагу за розпорядженням Потьомк╕на були переселен╕ ╕нш╕ греки – так зван╕ арнаути, як╕ представляли ╕ншу, новогрецьку культуру ╕ мову. Це було зроблено не випадково.
По-перше, греки-арнаути були агресивно налаштован╕ щодо мусульман. З них формувався грецький батальйон, перед яким було поставлено завдання втихомирювати п╕вденнобережних татар.
По-друге, заселивши п╕востр╕в, здавалося б, тими ж греками, але п╕двладними ╕мпер╕╖, Рос╕я тим самим зд╕йснила п╕дм╕ну або, як кажуть сьогодн╕, "зам╕щення населення". Так з ф╕л╕гранною точн╕стю рос╕йська пропаганда змогла переконати вс╕х, що сьогодн╕шн╕ нащадки арнаут╕в ╕ ╓ нащадками тих давн╕х елл╕н╕в, як╕ у III стол╕тт╕ заснували сво╖ колон╕╖ в Криму. Тим не менш, факт залиша╓ться фактом: нин╕шн╕ кримськ╕ греки – звичайн╕ колон╕сти к╕нця XVIII стол╕ття, н╕чого сп╕льного не мають з тими урумами, як╕ були частиною кор╕нного народу Криму ╕ як╕ сьогодн╕ продовжують жити в сучасн╕й Донецьк╕й област╕ Укра╖ни.

ЧОМУ ДРЕВН╤ ХРИСТИЯНСЬК╤ ПАМ'ЯТКИ КРИМУ – СПАДЩИНА КРИМСЬКИХ ТАТАР
Майже ус╕ християнськ╕ святин╕ Криму, як╕ з'явилися на п╕востров╕ до 1783 року, ╓ спадщиною кор╕нного народу п╕вострова – кримських татар. На жаль, сьогодн╕ в це важко пов╕рити ╕ прийняти як факт. Б╕льш правдопод╕бно звучить м╕ф, який створювали довг╕ роки ╕деологи Кремля, для якого християнський фактор в Криму став важливою складовою в доказ╕, чий Крим. "Вчен╕" в╕д влади робили все, щоб стерти правду нав╕ть з ╕сторичних артефакт╕в ╕ привнести брехню нав╕ть у давн╕ письмена. Для того, щоб претендувати на Крим, рос╕йськ╕ ╕сторики з легк╕стю зв'язали кримських християн з╕ слов'янами, а слов'ян з рос╕янами. Не п╕клуючись про моральн╕ ц╕нност╕, вони привласнювали соб╕ чужу культуру – для того, щоб довести причетн╕сть рос╕ян до жадано╖ кримсько╖ земл╕.
Але сьогодн╕ до великих фальсиф╕катор╕в Рос╕╖ при╓дналися ╕ т╕, хто назива╓ себе "кримськими греками" ╕ спадко╓мцями елл╕нсько╖ епохи в Криму.

СК╤ЛЬКИ ЩЕ НАЗВ М╤Г МАТИ КРИМ?
Крим не може називатися н╕ Тавридою, н╕ Таврикою, н╕ Тавр╕╓ю. По-перше, етнон╕м «Таврида» походить в╕д древн╕х тавр╕в, як╕ населяли п╕вденнобережний Крим, а не в╕д грек╕в, ╕ до реч╕ – не в╕д к╕ммер╕йц╕в, ск╕ф╕в, гот╕в, гун╕в, хозар╕в, печен╕г╕в ╕ половц╕в, як╕ колись населяли п╕востр╕в. По-друге, Таврида – це не самоназва, а ╕м'я, яке для зручност╕ написання дали стародавн╕ ╕сторики г╕рськ╕й ╕ передг╕рн╕й частин╕ Криму. З таким же усп╕хом можна сьогодн╕ перейменувати Крим на Татар╕ю або Тартар╕ю – так╕ етнон╕ми можна сьогодн╕ бачити на середньов╕чних ╓вропейських картах, на яких позначено Крим. Достов╕рно в╕домо, що самоназва п╕вострова п╕шла в╕д першо╖ столиц╕ п╕вострова – м╕ста Кирим. Етимолог╕я ц╕╓╖ назви до к╕нця ще не досл╕джена. Але деяк╕ ╕сторики схиляються до того, що Кирим означа╓ фортеця, за ╕ншою верс╕╓ю "кьир" – окоп, р╕в.

ЧОМУ КРИМСЬК╤ ТАТАРИ ДАЛИ НАЗВУ П╤ВОСТРОВУ?
У XV стол╕тт╕ кримськ╕ татари створили в Криму Кримське ханство.
Кримськ╕ татари – ╓диний народ, який ╕сторично сформувався в Криму ╕ мав тут свою державн╕сть. В етногенез╕ кримських татар взяли участь вс╕ основн╕ етноси, як╕ населяли п╕востр╕в з давн╕х час╕в – таври, ск╕фи, сармати, алани, болгари, греки, кримськ╕ готи, хазари, печен╕ги, половци та ╕нш╕. Цей народ, на в╕дм╕ну в╕д в╕рмен, болгар, грек╕в ╕ н╕мц╕в, як╕ ос╕ли в сучасному Криму, н╕де в св╕т╕ не ма╓ сво╖х метропол╕й. Самоназва киримли, або як ╖х зараз називають – кримськ╕ татари, ма╓ один кор╕нь з назвою сво╓╖ земл╕, ╕ тому спроба залишити Крим без його ╕мен╕ – н╕кчемна над╕я Рос╕╖ на м╕ф про "исконно русскую Тавриду". ╢ ще два народи, як╕ ╕сторично сформувалися в Криму – це кара╖ми та кримчаки, як╕ розмовляють кримськотатарською мовою, але спов╕дують ╕уда╖зм. Вони жили п╕д юрисдикц╕╓ю Кримського ханства ╕ н╕коли не мали сво╓╖ держави.

Зера Аширова

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #25 за 22.06.2018 > Тема ""Білі плями" історії"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=20117

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков