"Кримська Свiтлиця" > #25 за 22.06.2018 > Тема ""Білі плями" історії"
#25 за 22.06.2018
КОНЦТАБ╤Р ДЛЯ УКРА╥НЦ╤В: ЯК ВОНИ ВИЖИВАЛИ, БУНТУВАЛИ Й В╤РИЛИ
22 ЧЕРВНЯ – ДЕНЬ СКОРБОТИ ╤ ВШАНУВАННЯ ПАМ'ЯТ╤ ЖЕРТВ В╤ЙНИ В УКРА╥Н╤
КОНЦТАБ╤Р ДЛЯ УКРА╥НЦ╤В: ЯК ВОНИ ВИЖИВАЛИ, БУНТУВАЛИ Й В╤РИЛИ П╕д час представлення виставки «Тр╕умф людини. Мешканц╕ Укра╖ни, як╕ пройшли нацистськ╕ концтабори», яка в╕дкрилася б╕ля Головно╖ пошти, ми довго сперечалися з авторами. Чи варто виокремлювати укра╖нц╕в ╕з майже сформованого радянського етносу, чи буде це правильно – говорити окремо про ╖хн╕ перемоги та здобутки. Але автори були непохитн╕ та переконлив╕. «Пошук людських ╕стор╕й, саме вих╕дц╕в з Укра╖ни – це новий формат досл╕дження Друго╖ св╕тово╖ в╕йни. Полонен╕ червоноарм╕йц╕, примусов╕ роб╕тники, укра╖нськ╕ нац╕онал╕сти, духовенство, ж╕нки й нав╕ть д╕ти – таким був укра╖нський контингент концтабор╕в. За колючим дротом опинялися й ╕нш╕ мешканц╕ Укра╖ни: ╓вре╖, кримськ╕ татари, роми. ╤ кожн╕й ╕з цих сп╕льнот нацизм готував свою долю. В╕днайти ц╕ ╕стор╕╖ – це в╕ддати ╖м шану, – коменту╓ один ╕з автор╕в виставки, ╕сторик Центру досл╕джень визвольного руху ╤гор Б╕гун. – Б╕льше того, ми колись почули в╕д п╕вн╕чного сус╕да, що Рос╕я й без Укра╖ни виграла б Другу св╕тову в╕йну. Це – незважаючи на т╕ в╕д 8 до 10 м╕льйон╕в жертв, як╕ Укра╖на поклала на в╕втар перемоги. Ми просто хот╕ли показати – якими були вих╕дц╕ з Укра╖ни ╕ як вони виживали та вигравали». ╤ в принцип╕, авторам ╕з Центру досл╕дження визвольного руху це вдалося. Як╕ найц╕кав╕ш╕ експонати виставки ╕ що вони розкажуть про укра╖нц╕в в концтаборах? Виставка – це групи великих як╕сно зроблених арх╕вних чорно-б╕лих фото на стендах й ╕стор╕╖, добре викладен╕ пронизлив╕ ╕стор╕╖. Одна група – про нац╕онал╕ст╕в у таборах, ╕нша – про ж╕нок, третя – про ╓вре╖в, четверта – про червоноарм╕йц╕в. У принцип╕, ф╕рмовий стиль Центру визвольного руху – показати ╤стор╕ю через ╕стор╕ю кожно╖ людини. ╤ ось у таких деталях розкриваються детал╕ в╕йни, про як╕ ми зовс╕м не знали.
БАНДЕРА-ГРУП З АУШВ╤ЦУ Перш╕ стенди розпов╕дають коротко – коли ╕ як створювалися концтабори та про таб╕рний побут. - Жител╕в концтабор╕в позначали биркою з надписом R (малося на уваз╕ – вих╕дн╕ з Радянського Союзу) або P (вих╕дц╕ з Польщ╕) – робить мен╕ передпоказ член команди Центру визвольного руху Володимир Б╕рчак, – Група укра╖нських нац╕онал╕ст╕в в Аушвиц╕ – Бандера-груп, яка добилася, щоб ╖х позначали як укра╖нц╕в. ╥╖ кер╕вником був Микола Климишин. В╕н створив орган╕зац╕ю, назвемо так, тихо╖ допомоги. Ця орган╕зац╕я спочатку допомагала нац╕онал╕стам, а пот╕м вс╕м укра╖нцям, як╕ прибували етапом до табору, запитуючи – чи потр╕бний одяг, чи мають що ╖сти. Це називалося «зорган╕зувати», наприклад – теплий светр, або зорган╕зувати к╕лька буханок хл╕ба. Викручувалися. Т╕, хто працював на склад╕ чи на кухн╕, фактично крали у злочинц╕в, як╕ ╖х утримували.
ПРО В╤РУ ФРАНКО ТА ДАР╤Ю ГНАТК╤ВСЬКУ Б╕ля стенду, який розпов╕да╓ про ж╕нок, сто╖ть Олеся ╤саюк, ╕сторик того ж Центру досл╕дження визвольного руху. З одного з експонат╕в на мене дивиться л╕тня ж╕нка з величезними очима. – Ця експозиц╕я зроблена по матер╕алах справи про онуку Франка В╕ру, – каже вона, – ╥╖ тра╓ктор╕я по таборах була така. Тюрма на Лонцького – концтаб╕р Равенсбрюк (ув'язнена н╕мцями) – пот╕м с╕м рок╕в у ГУЛАГу (як н╕мецька шпигунка). Збереглася ╖╖ справа в галузевому арх╕в╕ СБУ, ╓ фото мемор╕альн╕ пан╕ В╕ри у Льв╕вському музе╖ Франка. В ГУЛАГу, де вона провела с╕м рок╕в, ╖й «пощастило» – за концтаб╕рними м╕рками. Там вона зустр╕ла свою знайому пан╕ Тарнавську, яка прилаштувала ╖╖ на роботу в таб╕рний медпункт. В╕р╕ не загрожувало виснаження. Але одного разу ╖╖ там наздогнала доля з н╕мецького концтабору. До не╖ прийшла в медпункт полонена н╕мкеня, а в процес╕ огляду з'ясувалося, що та сама н╕мкеня була наглядачем у тому самому барац╕ Равенсбрюк, де сид╕ла В╕ра Франко. Обидв╕ ж╕нки тепер були в однаковому становищ╕. Взагал╕, були окрем╕ випадки, коли ж╕нка являла собою ╕нтерес, як родичка когось високопоставленого чи найактивн╕ша д╕ячка антинацистського спротиву, як наприклад член ОУН Дар╕я Гнатк╕вська, ось вона поруч. Поруч висить фото ще одн╕╓╖ красун╕-нац╕онал╕стки. Олеся розпов╕да╓ – ж╕нок у таборах намагалися просто вимучити. Деколи ╖м давали абсолютно безглузд╕ роботи, ╖х, наприклад, примушували возити кам╕ння тачками, висипати у певному м╕сц╕, пот╕м знову засипати ╕ везти. Слабких д╕тей одразу в╕дправляли в газову камеру, як непрацездатних. Д╕ти, яким удалося вц╕л╕ти – 14-16 рок╕в – вони могли працювати з дорослими. Ще менш╕ д╕ти потрапляли в так званий дитячий будинок, де над ними ставили медичн╕ експерименти. Поруч – ще стенди з нев╕домими широкому загалу ж╕нками, але фантастичними ╕стор╕ями, до яких неможливо дотягнутися нав╕ть Гол╕вуду. Як мама знайшла свою втрачену через концтаб╕р дитину п╕сля в╕йни на вулиц╕. Як чужих д╕тей в'язн╕ переховували в╕д смерт╕ в бараках ╕ намагалися зайти до них увечер╕ розказати казку. Це ╕стор╕я про добро. Але вона – про те, як проживали найстрашн╕ш╕ дн╕ свого життя вих╕дц╕ з Укра╖ни, як╕ або повернулися до Укра╖ни, або ем╕грували ╕ все життя ╖й допомагали.
БУНТИ ТА П╤ДП╤ЛЛЯ В ТАБОРАХ Про стенд ╕з в╕йськовополоненими розпов╕дав мен╕ ще один член команди ╤гор Б╕гун. Це, напевно, найменш в╕дома стор╕нка в╕йни – бунти там, де вони неможлив╕, де ти начебто приречений. - В таборах перебували в╕йськовополонен╕, комун╕сти, або соц╕ал-демократи н╕мецьких парт╕й, як╕ в╕дбували покарання ще з дово╓нних час╕в, – ╕ вони створювали ╕нтернац╕ональн╕ ком╕тети. Л╕в╕, соц╕ал-демократи, анарх╕сти були основними противниками Г╕тлера й «жителями» концтабор╕в. Пот╕м додалися роми, пот╕м асоц╕альн╕ елементи, пов╕╖, представники крим╕нального св╕ту. А п╕сля Кришталево╖ ноч╕ туди привозили ╓вре╖в, – розпов╕да╓ ╤гор, – З початком в╕йни туди почали кидати в╕йськовополонених, член╕в групи опору ╓вропейських кра╖н, остарбайтер╕в. У концтаборах люди зближувалися й виникали орган╕зац╕╖, як╕ займалися допомогою, або готували сп╕льн╕ повстання. Наприклад, було повстання в табор╕ знищення Соб╕бор, яке очолив укра╖нський ╓врей Аркад╕й Вайспап╕р, котрий помер у Ки╓в╕ в цьому роц╕. Було повстання в блоц╕ смерт╕ у концтабор╕ Маутхаузен, куди привозили укра╖нц╕в, як╕ вт╕кали з ╕нших табор╕в. Це була смертна кара: там утримувалися смертники, як╕ мусять померти. Там в╕дбувся бунт, серед орган╕затор╕в якого був укра╖нець Володимир Шапетя, там було п'ять вих╕дц╕в з Укра╖ни – кап╕тани, старший лейтенант. Ц╕ розпов╕д╕ супроводжують фото геро╖в на стендах. Один ╕з останн╕х стенд╕в стосувався укра╖нських ╓вре╖в. Тут ╓ фото та ╕стор╕я Давида Будника. Щоб приховати сл╕ди злочин╕в у Бабиному Яру, н╕мц╕ арештували групу ╓вре╖в, як╕ мали в╕дкопувати людей та спалювати трупи у печах. У кишенях одягу розстр╕ляних людей в'язн╕ шукали ключ╕, спод╕ваючись, що якийсь ╕з ключ╕в п╕д╕йде до землянки, де ╖х закривали. ╤ одного разу вони знайшли ключ╕, в╕дкрили землянку, зл╕кв╕дували охорону. ╤ таким чином вони стали лише п'ятнадцятьма ╕з семиста ╓вре╖в, яких примусили займатися роботами з╕ спалювання розстр╕ляних ран╕ше, – й котр╕ змогли врятуватися. *** Б╕ля величезних стенд╕в стоять десятки людей, як╕ роздивляються фото. Напевно, це була влучна та вчасна ╕дея – показати таку Укра╖ну, яка боролася, виживала й збер╕гала людське обличчя нав╕ть у концтаборах. Подумала ще таке: ветеран╕в на святкуванн╕ Дня Перемоги – щоразу все менше. Але на цих плакатах – т╕, хто жив або донедавна жили тут поруч ╕з нами. Це робить перемогу особливо сво╓ю. Лана Самохвалова (Укр╕нформ)
"Кримська Свiтлиця" > #25 за 22.06.2018 > Тема ""Білі плями" історії"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=20102
|