Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4446)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4117)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2114)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1031)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (311)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (203)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ДМИТРО ДОНЦОВ - ТВОРЕЦЬ ПОКОЛ╤ННЯ УПА, НАСТУПАЛЬНИЙ ТА БЕЗКОМПРОМ╤СНИЙ
Тож за яку Укра╖ну? Вкотре перекону╓мося, що питання, як╕ ставив Дмитро Донцов, сьогодн╕ ╓...


ПОВЕРНУТИ ╤СТОРИЧНУ ПАМ’ЯТЬ
╤сторична пам'ять – головний феномен в╕дтворення ╕стор╕╖ сусп╕льства, кра╖ни, нац╕╖…


ОДЕСЬК╤ ДРУЗ╤ Т.Г. ШЕВЧЕНКА
В Одес╕ на той час мешкали друз╕ Тараса Григоровича, з якими в╕н п╕дтримував пост╕йний...


ПЕРША ЛАСТ╤ВКА УКРА╥НСЬКО╥ ПЕР╤ОДИКИ
Наш календар


ЯН НАГУРСЬКИЙ – ТОЙ, ХТО ПОСТАВ З МЕРТВИХ
П╕лот час╕в Першо╖ св╕тово╖ в╕йни був оголошений загиблим, про що в╕н д╕знався в середин╕ 1950-х...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #25 за 22.06.2018 > Тема ""Білі плями" історії"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#25 за 22.06.2018
КОНЦТАБ╤Р ДЛЯ УКРА╥НЦ╤В: ЯК ВОНИ ВИЖИВАЛИ, БУНТУВАЛИ Й В╤РИЛИ

22 ЧЕРВНЯ – ДЕНЬ СКОРБОТИ ╤ ВШАНУВАННЯ ПАМ'ЯТ╤ ЖЕРТВ В╤ЙНИ В УКРА╥Н╤

КОНЦТАБ╤Р ДЛЯ УКРА╥НЦ╤В: ЯК ВОНИ ВИЖИВАЛИ, БУНТУВАЛИ Й В╤РИЛИ
П╕д час представлення виставки «Тр╕умф людини. Мешканц╕ Укра╖ни, як╕ пройшли нацистськ╕ концтабори», яка в╕дкрилася б╕ля Головно╖ пошти, ми довго сперечалися з авторами. Чи варто виокремлювати укра╖нц╕в ╕з майже сформованого радянського етносу, чи буде це правильно – говорити окремо про ╖хн╕ перемоги та здобутки.
Але автори були непохитн╕ та переконлив╕.
«Пошук людських ╕стор╕й, саме вих╕дц╕в з Укра╖ни – це новий формат досл╕дження Друго╖ св╕тово╖ в╕йни. Полонен╕ червоноарм╕йц╕, примусов╕ роб╕тники, укра╖нськ╕ нац╕онал╕сти, духовенство, ж╕нки й нав╕ть д╕ти – таким був укра╖нський контингент концтабор╕в. За колючим дротом опинялися й ╕нш╕ мешканц╕ Укра╖ни: ╓вре╖, кримськ╕ татари, роми. ╤ кожн╕й ╕з цих сп╕льнот нацизм готував свою долю. В╕днайти ц╕ ╕стор╕╖ – це в╕ддати ╖м шану, – коменту╓ один ╕з автор╕в виставки, ╕сторик Центру досл╕джень визвольного руху ╤гор Б╕гун. – Б╕льше того, ми колись почули в╕д п╕вн╕чного сус╕да, що Рос╕я й без Укра╖ни виграла б Другу св╕тову в╕йну. Це – незважаючи на т╕ в╕д 8 до 10 м╕льйон╕в жертв, як╕ Укра╖на поклала на в╕втар перемоги. Ми просто хот╕ли показати – якими були вих╕дц╕ з Укра╖ни ╕ як вони виживали та вигравали».
╤ в принцип╕, авторам ╕з Центру досл╕дження визвольного руху це вдалося. Як╕ найц╕кав╕ш╕ експонати виставки ╕ що вони розкажуть про укра╖нц╕в в концтаборах?
Виставка – це групи великих як╕сно зроблених арх╕вних чорно-б╕лих фото на стендах й ╕стор╕╖, добре викладен╕ пронизлив╕ ╕стор╕╖. Одна група – про нац╕онал╕ст╕в у таборах, ╕нша – про ж╕нок, третя – про ╓вре╖в, четверта – про червоноарм╕йц╕в. У принцип╕, ф╕рмовий стиль Центру визвольного руху – показати ╤стор╕ю через ╕стор╕ю кожно╖ людини. ╤ ось у таких деталях розкриваються детал╕ в╕йни, про як╕ ми зовс╕м не знали. 

БАНДЕРА-ГРУП З АУШВ╤ЦУ
Перш╕ стенди розпов╕дають коротко – коли ╕ як створювалися концтабори та про таб╕рний побут.
- Жител╕в концтабор╕в позначали биркою з надписом R (малося на уваз╕ – вих╕дн╕ з Радянського Союзу) або P (вих╕дц╕ з Польщ╕) – робить мен╕ передпоказ член команди Центру визвольного руху Володимир Б╕рчак, – Група укра╖нських нац╕онал╕ст╕в в Аушвиц╕ – Бандера-груп, яка добилася, щоб ╖х позначали як укра╖нц╕в. ╥╖ кер╕вником був Микола Климишин. В╕н створив орган╕зац╕ю, назвемо так, тихо╖ допомоги. Ця орган╕зац╕я спочатку допомагала нац╕онал╕стам, а пот╕м вс╕м укра╖нцям, як╕ прибували етапом до табору, запитуючи – чи потр╕бний одяг, чи мають що ╖сти. Це називалося «зорган╕зувати», наприклад – теплий светр, або зорган╕зувати к╕лька буханок хл╕ба. Викручувалися. Т╕, хто працював на склад╕ чи на кухн╕, фактично крали у злочинц╕в, як╕ ╖х утримували.

ПРО В╤РУ ФРАНКО ТА ДАР╤Ю ГНАТК╤ВСЬКУ
Б╕ля стенду, який розпов╕да╓ про ж╕нок, сто╖ть Олеся ╤саюк, ╕сторик того ж Центру досл╕дження визвольного руху.
З одного з експонат╕в на мене дивиться л╕тня ж╕нка з величезними очима.
– Ця експозиц╕я зроблена по матер╕алах справи про онуку Франка В╕ру, – каже вона, – ╥╖ тра╓ктор╕я по таборах була така. Тюрма на Лонцького – концтаб╕р Равенсбрюк (ув'язнена н╕мцями) – пот╕м с╕м рок╕в у ГУЛАГу (як н╕мецька шпигунка). Збереглася ╖╖ справа в галузевому арх╕в╕ СБУ, ╓ фото мемор╕альн╕ пан╕ В╕ри у Льв╕вському музе╖ Франка. В ГУЛАГу, де вона провела с╕м рок╕в, ╖й «пощастило» – за концтаб╕рними м╕рками. Там вона зустр╕ла свою знайому пан╕ Тарнавську, яка прилаштувала ╖╖ на роботу в таб╕рний медпункт. В╕р╕ не загрожувало виснаження. Але одного разу ╖╖ там наздогнала доля з н╕мецького концтабору. До не╖ прийшла в медпункт полонена н╕мкеня, а в процес╕ огляду з'ясувалося, що та сама н╕мкеня була наглядачем у тому самому барац╕ Равенсбрюк, де сид╕ла В╕ра Франко. Обидв╕ ж╕нки тепер були в однаковому становищ╕. Взагал╕, були окрем╕ випадки, коли ж╕нка являла собою ╕нтерес, як родичка когось високопоставленого чи найактивн╕ша д╕ячка антинацистського спротиву, як наприклад член ОУН Дар╕я Гнатк╕вська, ось вона поруч.
Поруч висить фото ще одн╕╓╖ красун╕-нац╕онал╕стки.
Олеся розпов╕да╓ – ж╕нок у таборах намагалися просто вимучити. Деколи ╖м давали абсолютно безглузд╕ роботи, ╖х, наприклад, примушували возити кам╕ння тачками, висипати у певному м╕сц╕, пот╕м знову засипати ╕ везти. Слабких д╕тей одразу в╕дправляли в газову камеру, як непрацездатних. Д╕ти, яким удалося вц╕л╕ти – 14-16 рок╕в – вони могли працювати з дорослими. Ще менш╕ д╕ти потрапляли в так званий дитячий будинок, де над ними ставили медичн╕ експерименти.
Поруч – ще стенди з нев╕домими широкому загалу ж╕нками, але фантастичними ╕стор╕ями, до яких неможливо дотягнутися нав╕ть Гол╕вуду. Як мама знайшла свою втрачену через концтаб╕р дитину п╕сля в╕йни на вулиц╕. Як чужих д╕тей в'язн╕ переховували в╕д смерт╕ в бараках ╕ намагалися зайти до них увечер╕ розказати казку. Це ╕стор╕я про добро. Але вона – про те, як проживали найстрашн╕ш╕ дн╕ свого життя вих╕дц╕ з Укра╖ни, як╕ або повернулися до Укра╖ни, або ем╕грували ╕ все життя ╖й допомагали.

БУНТИ ТА П╤ДП╤ЛЛЯ В ТАБОРАХ
Про стенд ╕з в╕йськовополоненими розпов╕дав мен╕ ще один член команди ╤гор Б╕гун. Це, напевно, найменш в╕дома стор╕нка в╕йни – бунти там, де вони неможлив╕, де ти начебто приречений.
- В таборах перебували в╕йськовополонен╕, комун╕сти, або соц╕ал-демократи н╕мецьких парт╕й, як╕ в╕дбували покарання ще з дово╓нних час╕в, – ╕ вони створювали ╕нтернац╕ональн╕ ком╕тети. Л╕в╕, соц╕ал-демократи, анарх╕сти були основними противниками Г╕тлера й «жителями» концтабор╕в. Пот╕м додалися роми, пот╕м асоц╕альн╕ елементи, пов╕╖, представники крим╕нального св╕ту. А п╕сля Кришталево╖ ноч╕ туди привозили ╓вре╖в, – розпов╕да╓ ╤гор, – З початком в╕йни туди почали кидати в╕йськовополонених, член╕в групи опору ╓вропейських кра╖н, остарбайтер╕в. У концтаборах люди зближувалися й виникали орган╕зац╕╖, як╕ займалися допомогою, або готували сп╕льн╕ повстання. Наприклад, було повстання в табор╕ знищення Соб╕бор, яке очолив укра╖нський ╓врей Аркад╕й Вайспап╕р, котрий помер у Ки╓в╕ в цьому роц╕. Було повстання в блоц╕ смерт╕ у концтабор╕ Маутхаузен, куди привозили укра╖нц╕в, як╕ вт╕кали з ╕нших табор╕в. Це була смертна кара: там утримувалися смертники, як╕ мусять померти. Там в╕дбувся бунт, серед орган╕затор╕в якого був укра╖нець Володимир Шапетя, там було п'ять вих╕дц╕в з Укра╖ни – кап╕тани, старший лейтенант.
Ц╕ розпов╕д╕ супроводжують фото геро╖в на стендах.
Один ╕з останн╕х стенд╕в стосувався укра╖нських ╓вре╖в. Тут ╓ фото та ╕стор╕я Давида Будника. Щоб приховати сл╕ди злочин╕в у Бабиному Яру, н╕мц╕ арештували групу ╓вре╖в, як╕ мали в╕дкопувати людей та спалювати трупи у печах. У кишенях одягу розстр╕ляних людей в'язн╕ шукали ключ╕, спод╕ваючись, що якийсь ╕з ключ╕в п╕д╕йде до землянки, де ╖х закривали. ╤ одного разу вони знайшли ключ╕, в╕дкрили землянку, зл╕кв╕дували охорону. ╤ таким чином вони стали лише п'ятнадцятьма ╕з семиста ╓вре╖в, яких примусили займатися роботами з╕ спалювання розстр╕ляних ран╕ше, – й котр╕ змогли врятуватися.
***
Б╕ля величезних стенд╕в стоять десятки людей, як╕ роздивляються фото. Напевно, це була влучна та вчасна ╕дея – показати таку Укра╖ну, яка боролася, виживала й збер╕гала людське обличчя нав╕ть у концтаборах. Подумала ще таке: ветеран╕в на святкуванн╕ Дня Перемоги – щоразу все менше. Але на цих плакатах – т╕, хто жив або донедавна жили тут поруч ╕з нами. Це робить перемогу особливо сво╓ю.
Лана Самохвалова
(Укр╕нформ)

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #25 за 22.06.2018 > Тема ""Білі плями" історії"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=20102

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков