Версiя для друку Обговорити в форумi

В Україні запровадять сертифікаційний іспит з державної мови для бажаючих набути громадянство. Про це йдеться в указі президента України. 
Також Кабінет міністрів повинен у двомісячний строк розробити та затвердити державну цільову програму на 2018-2028 роки, спрямовану на забезпечення всебічного розвитку і функціонування української мови як державної в усіх сферах суспільного життя, створення єдиного культурного простору України та збереження цілісності культур.
Таке рішення прийнято в межах оголошеної напередодні президентом декади української мови. 
Нагадаємо, у Міносвіти розробили проект державного стандарту української мови для тих кому вона не є рідною (першою) мовою. Зараз проект розміщений на сайті міністерства для громадського обговорення. 
«Громадське»

СКАНДАЛ У КРОПИВНИЦЬКОМУ: ДЕПУТАТИ ВІДМОВИЛИСЯ ВИСТУПАТИ УКРАЇНСЬКОЮ, ОДИН НАЗВАВ ЇЇ «ЖЛОБСКИМ ЯЗЫКОМ»

5 червня проходило засідання 21-ї сесії Подільської районої у м. Кропивницькому ради. На засіданні зареєструвались 25 народних обранців. Перед депутатським корпусом виступила депутатка від ВО "Свобода" Олена Яцун, яка зачитала звернення від групи депутатів до Верховної Ради щодо ухвалення Антиолігархічного пакету докорінних перетворень, передає "Утренний город".
Після зачитання до неї звернувся із уточненнями депутат від "Опоблоку" Олександр Пустовий, який заявив про те, що юридично неправильно називати державу Росію Московією і хто такі депутати Подільської ради, щоб вирішувати такі глобальні питання. Сам Пустовий виступав російською мовою. Олена Яцун відповіла, що депутати районної у місті ради є представниками громади і мають право вимагати справедливості для своїх  виборців. Присутня на сесії депутатка Фортечної районної у м. Кропивницькому ради Олена Скочко з місця зауважила депутату від "Опоблоку" про те, що він має виступати державною мовою, а не мовою окупанта. На що деякі народні обранці почали обурюватися: "Русский язык понимает каждый!" У відповідь Скочко зауважила, що депутати і чиновники у державних органах мають виступати лише українською. На що депутат від "Батьківщини" Андрій Сілівейстров висловився: "Это жлобский язык, все разговривают одно слово так, одно - так". Та все ж у подальшому Олександр Пустовий перейшов на українську…
www.unian.ua

У МОЛДОВІ СКАСУВАЛИ ЗАКОН ПРО СТАТУС РОСІЙСЬКОЇ ЯК МОВИ МІЖНАЦІОНАЛЬНОГО ЗНАЧЕННЯ

Конституційний суд Молдови визнав застарілим закон "Про функціонування мов на території Молдавської РСР". Про це повідомляє Point.md.
Суд визнав застарілим закон від 1989 року, який наділяв російську мову статусом мови міжнаціонального значення, а також гарантував використання української, російської, болгарської, іврит, ідиш, циганської мов, мов інших етнічних груп, що проживають на території республіки, для задоволення національно-культурних потреб.
Інші вимоги Ліберальної партії, яка просила суд визнати неконституційними п'ять законів країни, котрі проголошують російську мову мовою міжнаціонального спілкування, були відхилені.
Депутат від лібералів Іон Касьян заявив, що згідно з переписом населення від 2014 року, частка етнічних росіян в країні складає всього близько 4%, в зв'язку з чим особливий статус російської мови "веде до дискримінації інших етносів, що проживають на території Молдови".
Нагадаємо, Конституційний суд Молдови відхилив скаргу президента Ігоря Додона щодо законності заборони ретрансляції у країні російських новин та інформаційно-аналітичних програм.
https://www.eurointegration.com.ua

Тарас Марусик, мовознавець
МОВНИЙ УКАЗ ПОРОШЕНКА – МАЛО ПОЗИТИВУ, БАГАТО РОЗЧАРУВАННЯ
Гарна декларація, і не більше…

Указ про зміцнення статусу української мови Петро Порошенко анонсував під час вручення Шевченківських премій 9 березня цього року. Тож суспільство очікувало на масштабний, скрупульозно виписаний указ, який хоча б розставить конкретні акценти з конкретними термінами в найпроблемніших сферах. Мушу з прикрістю констатувати, що до цього документа дуже пасують Шевченкові слова з його безсмертної поеми: "Великих слов велику силу. Та й більш нічого".
Указ, який підписав президент Петро Порошенко рясніє іменниками "зміцнення", "забезпечення", "покращення", "підтримка", "заохочення". Тут вам і "забезпечення підтримки та популяризації української мови за кордоном" (в себе вже забезпечили), і підтримка "інновацій, нових знань та розвитку сучасних культурних індустрій" (ну як без цих модерних окозамилювальних термінів?), а також культурного розмаїття, і "запровадження освітніх теле- та радіопрограм, відкритих електронних курсів з української історії та культури", - пише Тарас Марусик для "Радіо Свобода".
З указу в указ мандрують положення про заохочення молоді до спілкування українською мовою, про вироблення дієвих механізмів захисту та розвитку державної мови (і досі ці механізми виробляються), про розвиток національної словникової бази. Я навіть знаю, хто лобіює останнє положення ще з часів президентства Ющенка.
З указу в указ мандрують положення про заохочення молоді до спілкування українською мовою, про вироблення дієвих механізмів захисту та розвитку державної мови, про розвиток національної словникової бази
Вже не простий, а гомеричний сміх викликає положення про "забезпечення додержання посадовими і службовими особами органів державної влади та органів місцевого самоврядування вимог закону щодо обов'язковості використання державної мови під час виконання своїх посадових обов'язків, недопущення її дискримінації". Та ж Конституція України, тлумачення статті 10 Конституційним судом і профільний закон не дають жодної законодавчої щілини для тих самих посадових осіб ігнорувати державну мову! Але чимало з них продовжують застосовувати іншу мову. Один із "найсвіжіших" і найскандальніших прикладів – чергова публічна зневага до української мови і неадекватний коментар міністра внутрішніх справ.
Ну, і про книжку не забув президент – точніше, про подальшу підтримку книговидавничої справи в Україні, і лише зокрема – видань українською мовою. Якщо це буде так, як минулого року, коли процедура закупівлі книжок українською мовою для публічних бібліотек була непрозорою, а тодішня чиновниця, яка відповідала за це, стала генеральним директором Директорату державної мовної політики, то залишається хіба що реалізувати положення про "підвищення конкурентоспроможності української книжкової продукції… за межами України".
Мене не покидає враження, що в одну купу понаскидували-понасмикували всього потрохи і таким способом розмили власне мовне питання
Загалом мене не покидає враження, що в одну купу понаскидували-понасмикували всього потрохи і таким способом розмили власне мовне питання. Та й назва указу вибрана невипадково – до мови ще й єдиний культурний простір. Гарна декларація, і не більше. Бо сам по собі єдиний культурний простір не створюється. Це питання, як і інші, регулює закон.
Але конкретика, очевидно, не була пріоритетом цього указу. Наприклад, Петро Порошенко жодним словом не згадав про нагальність ухвалення нового закону у зв'язку з певним вакуумом, який утворився внаслідок скасування закону "Про засади державної мовної політики". Відомо, що найбільша парламентська фракція його імені ніяк не відважиться на розгляд мовних законопроектів. Зокрема, законопроекту, який розроблявся за участі низки громадських організацій. Бо не на часі. Бо чекають президентських виборів. Бо, бо, бо…
Цим користаються не лише представники сфери обслуговування, але й навіть орган, який покликаний за цим стежити. Майже через два місяці після скасування одіозного закону Головне управління Держпродспоживслужби в столиці вказує, що вирішення питань, пов'язаних з розміщенням рекламних засобів державною мовою, "буде можливим після ухвалення нового закону та приведення інших нормативно-правових актів у відповідність".
До речі, в указі немає також згадки (що дивно) про єдиний у центральних виконавчих органах державної влади мовний дорадчий орган при Міністерстві культури, який акумулював значну частину тих, кого названо представниками інститутів громадянського суспільства. Саме за допомогою цих "інститутів" президент доручає урядові створити експертну раду і розробити державну цільову програму на 2018–2028 роки, причому все це має бути реалізоване в найбільш відпускний період – у червні-серпні.
Для цього не потрібно було видавати указ, тому що такі програми є прерогативою уряду, але всі уряди після Азарова не вдарили пальцем об палець для розроблення подібної програми. Тож вперше від 1991 року восьмий рік триває "пауза", коли Україна живе без такої цільової програми. Документ, який чекали майже три місяці – розчарував.
Шукав позитив у ньому. Майже знайшов. Це положення про "запровадження сертифікаційного іспиту з української мови для осіб, які подають клопотання про прийняття до громадянства України", але зроблено це якось "сором'язливо", на закінчення абзацу про покращення якості викладання державної мови в закладах освіти. А це треба було б виділити в окремий пункт.
А також запровадження щорічного інформування президента до Дня української писемності та мови про мовно-культурну ситуацію в Україні. Подібне існує в законах (не указах) Франції і Польщі.
На цьому позитив закінчується. Тому я розумію емоції тих активних діячів, які вважають цей указ декларацією і шоком.
https://gazeta.ua

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #23 за 08.06.2018 > Тема "З потоку життя"