"Кримська Свiтлиця" > #23 за 08.06.2018 > Тема "З потоку життя"
#23 за 08.06.2018
К╤БЕРПАНКОВИЙ «ТРОЛЬ» ╤З СЛОВАЧЧИНИ ПРИЙШОВ В УКРА╥НУ
В столичн╕й книгарн╕ «╢» в╕дбулась презентац╕я укра╖нського перекладу к╕берпанкового роману «Троль» словацького письменника М╕хала Гворецького. Це друга книга в сер╕╖ «Голоси ╢вропи» видавництва «Знання». Автор народився 1976 року. Його книжки перекладен╕ 12-ма мовами. Укра╖нське видання «Троля» ╓ першим ╕ншомовним перекладом цього роману. Вже готуються болгарський ╕ н╕мецький переклади. У презентац╕╖ взяли участь М╕хал Гворецький, другий секретар Посольства Словаччини в Укра╖н╕ Бран╕слав Гало, перекладач Галина Малик, професор Ки╓во-Могилянсько╖ академ╕╖ Олекс╕й Гарань, психолог Вадим Васютинський ╕ перекладач Марина Заб╕яка. Тема книги дуже актуальна. Розвиток соц╕альних мереж посприяв зб╕льшенню масштаб╕в ╕нформац╕йно╖ в╕йни. Поширення неправдивих новин набуло розм╕р╕в пошест╕. В роман╕ дво╓ молодих людей ╕дуть працювати на «кухню» сучасного трол╕нгу, щоб викрити ╖╖. Орган╕зац╕я трол╕в працю╓ на ╤мпер╕ю, в як╕й неважко вп╕знати Рос╕ю. Рос╕я, д╕йсно, поширю╓ на Зах╕д фальшив╕ новини. М╕хал Гворецький розпов╕да╓: «У мене тро╓ малих д╕тей. Тому я пишу дуже пов╕льно. Коли почав писати цей роман, то думав, що пишу наукову фантастику, те, що буде колись у майбутньому. Але поки писав, реальн╕сть наздогнала й перегнала мене. «Троль» дуже добре пасу╓ до укра╖нського простору». Перекладач «Троля» укра╖нською мовою Галина Малик сказала: «Я бачила в роман╕ т╕ проблеми, як╕ ╓ у нас ╕ як╕ ще будуть. Я переклала книгу на одному подиху». Укра╖нський читач в╕дразу вп╕зна╓ в роман╕ сюжети ╕нформац╕йно╖ в╕йни Рос╕╖ проти Укра╖ни. Наприклад: «Але досл╕дження швидко ускладнювалися. У новинах ми пом╕тили молодих ж╕нок, що плакали ╕ жал╕сно розпов╕дали, як ворож╕ солдати за фронтовою л╕н╕╓ю групою з╜валтували ╖х. Св╕дчення виглядали правдиво. Та через к╕лька годин ми побачили тих самих д╕вчат на в╕део, де вони виступали як учасниц╕ демонстрац╕╖ в м╕ст╕ й б╕йц╕ в окопах. Вза╓мовиключн╕ твердження режисер позл╕плював недбало, зовс╕м не боячись, що ми його сп╕йма╓мо». А ось геро╖ вже сам╕ працюють з тролями ╤мпер╕╖: «Вацлава Гавела ми змалювали як збанкрут╕лого алкогол╕ка, псевдодраматурга, псевдопол╕тика, ворога серб╕в, агента розв╕дки ╕ зрадника, купленого НАТО. Логотип П╕вн╕чноатлантичного альянсу б╕ля його фотограф╕╖ ми домалювали, щоб вийшла свастика. Ми довели, що Укра╖на н╕коли не ╕снувала. Збитий л╕так був наповнений мерцями ще перед зльотом. В ╕нш╕й верс╕╖ його збила н╕мецька фармацевтична ф╕рма, щоб заборонити вченим у л╕таку в╕дкрити л╕ки проти СН╤Ду. Злочин ми класиф╕кували як теракт ЦРУ ╕ вимагали для нього м╕жнародного трибуналу». А ось ╕ боротьба проти трол╕нгу в ╤нтернет╕: «Д╕вчина не казала н╕чого нового. Радила не в╕рити кожн╕й першорядн╕й брутальн╕й ╕ бульварн╕й дурниц╕ у Фейсбуц╕. Перев╕ряти ╕нформац╕ю. Керуватися здоровим глуздом, не впадати у параною. Зрозум╕ти, що пропаганда ма╓ ╕нш╕ законом╕рност╕ та правила, н╕ж випуск новин. Статт╕ – рекомендувала – справд╕ перечитувати, не обмежуватися заголовком, вид╕леним шрифтом з картинкою чи в╕део. Перепитувати ╕нтенсивн╕ше, н╕ж колись. В╕дстежувати ╕ перев╕ряти к╕лька ресурс╕в. Не ховатися в сво╖й мушл╕. Гарно. Лише якби ╖╖ порад хтось дотримувався». Наприк╕нц╕ книги герой розм╕ркову╓: «Дос╕ мене вража╓ те, з яким незвичайним почуттям безтурботност╕ жили люди, коли вибухнула ╕нформац╕йна в╕йна, яка швидко переросла в г╕бридну. Залишалися в тотальному духовному на╖в╕. Загроза вис╕ла над ними роками, але вони ╖╖ не в╕дчували, нехтували знаками, зб╕льшуючи ризик. Особлива, ком╕чна ╕ страшна картина. Спод╕ваюся, що б╕льше ╖╖ не побачу ╕ вже н╕коли не переживатиму насл╕дк╕в». Все, як про Укра╖ну. Рос╕я вела проти нас ╕нформац╕йну в╕йну не один десяток рок╕в. Наш╕ можновладц╕ не звертали на це уваги, а то й потурали агресору. Геро╖ популярного словацького письменника вже пережили г╕бридну в╕йну, а ми якраз перебува╓мо в н╕й. Рос╕я веде ╕нформац╕йну в╕йну проти Заходу. Чи не переросте вона в пряму агрес╕ю, як проти Укра╖ни? Професор Олекс╕й Гарань зауважив: «Словаччин╕ вдалося цив╕л╕зовано розлучитися з Чех╕╓ю. Обидв╕ кра╖ни вступили в НАТО. А тепер ц╕л╕ структури у вас виступають з пророс╕йськими гаслами». М╕хал Гворецький п╕дтвердив: «Я застав останн╕ роки комун╕стичного режиму. П╕зн╕ше сталися велетенськ╕ зм╕ни. Ми залучен╕ до зах╕дних структур, зр╕с житт╓вий р╕вень. У Словаччин╕ ╕ Чех╕╖ панувала л╕беральна думка, що економ╕чний добробут означатиме розвиток громадянського сусп╕льства. Словаччина святку╓ вже 25-р╕ччя Незалежност╕. ╤ ми раптом з’ясову╓мо, що багато людей ненавидять демократ╕ю. Я думав, що соц╕альн╕ мереж╕ допоможуть поширювати плюрал╕зм, позитивне, але я помилявся». Письменник додав, що вивчав рос╕йську л╕тературу, а перед написанням роману занурився в не╖: «Багато пропагандист╕в говорять, що я русофоб, ненавиджу все рос╕йське. Насправд╕ я люблю рос╕йську л╕тературу, культуру, але ненавиджу радянський спос╕б мислення. Моя кра╖на мала з комун╕стичною Рос╕╓ю досить складн╕ стосунки. Але ваша ╕стор╕я зв’язк╕в з Рос╕╓ю ще б╕льш драматична ╕ траг╕чна». М╕хал Гворецький не да╓ готового рецепту проти трол╕в. В╕н говорить: «Як зупинити поширення трол╕в, я не знаю. Протистояти нелегко. Однак потр╕бно шукати шляхи. Це справа не т╕льки мого покол╕ння, але й покол╕ння мо╖х д╕тей. Ми ма╓мо справу з новою реальн╕стю. Нам важко уявити, що Фейсбук ма╓ два м╕льярди користувач╕в. В╕дпов╕дь одна: осв╕та, осв╕та ╕ ще раз осв╕та. Необх╕дно вчити людей розр╕зняти де правда, а де брехня». Олекс╕й Гарань сказав: «Моя дружина здивувалась: ти що, такий дурний, що чита╓ш коменти п╕д сво╖ми постами ╕ блогами?» Професор Вадим Васютинський звернув увагу, що книга дуже психолог╕чна ╕ пооб╕цяв, що рекомендуватиме роман «Троль» асп╕рантам, особливо тим, хто займа╓ться ╕нформац╕йним простором. Присутн╕х ц╕кавило, чи зна╓ М╕хал Гворецький укра╖нську л╕тературу. Письменник в╕дпов╕в: «Я розум╕ю укра╖нську мову. А про укра╖нську л╕тературу д╕знався через н╕мецьку мову. Я прочитав твори Андруховича ╕ Жадана в н╕мецьких перекладах. Укра╖нська л╕тература ╓ ╓вропейською ╕ св╕товою на в╕дм╕ну в╕д словацько╖, яка не ма╓ таких ╕мен». Одна людина запитала в словацького письменника, чи варто перекладати Гоголя укра╖нською мовою. М╕хал Гворецький в╕дпов╕в: «Як мо╖ книги перекладають чеською мовою, то рос╕йського класика можна перекладати укра╖нською». Словацька ╕ чеська мови дуже близьк╕. Другий секретар Посольства Словаччини в Укра╖н╕ Бран╕слав Гало зазначив: «Нема кращо╖ реклами для кра╖ни, як книга, л╕тература. Прочитавши цю книгу, укра╖нц╕ зрозум╕ють, що проблеми, з якими вони стикаються, ╓ св╕товими. Дякую М╕халу Гворецькому за те, що допом╕г нам, дипломатам, поширювати добру думку про Словаччину». Анатол╕й Зборовський На фото – п╕д час презентац╕╖ (зл╕ва направо): Галина Малик, Олекс╕й Гарань, М╕хал Гворецький, Вадим Васютинський, Марина Заб╕яка
ТИМ ЧАСОМ… ПУТ╤Н НАЗВАВ «ФАБРИКУ ТРОЛ╤В» ОСОБИСТОЮ СПРАВОЮ ПРИГОЖИНА
Президент РФ Володимир Пут╕н заявив, що Рос╕я як держава не ма╓ в╕дношення до "фабрики трол╕в", а звинувачення на адресу ╖╖ засновника ╢вгена Пригожина назвав см╕шними. Про це в╕н розпов╕в в ╕нтерв'ю австр╕йському телеканалу ORF, текст якого оприлюднила прес-служба Кремля. На питання ведучого про те, що Пригожин, якого США звинувачують у спробах вплинути на вибори з допомогою так званого агентства Internet Research Agency, в╕домого як "фабрика трол╕в", п╕дтриму╓ т╕сн╕ зв'язки з рос╕йським кер╕вництвом ╕ його називають "кухарем Пут╕на", Пут╕н заявив, що потр╕бно в╕докремлювати д╕яльн╕сть Рос╕йсько╖ держави та ╖╖ громадян. "Ви д╕йсно дума╓те, що людина, яка займа╓ться ресторанним б╕знесом, маючи нав╕ть як╕сь хакерськ╕ можливост╕, маючи якусь приватну ф╕рму у ц╕й сфер╕ - я нав╕ть не знаю, чим в╕н займа╓ться, - з цих позиц╕й може вплинути на вибори в Сполучених Штатах або в як╕йсь ╓вропейськ╕й кра╖н╕? Як же низько впало все, що в╕дбува╓ться в ╕нформац╕йн╕й та пол╕тичн╕й сфер╕ в кра╖нах об'╓днаного Заходу, якщо ресторатор з Рос╕╖ може вплинути на вибори в як╕йсь ╕з ╓вропейських кра╖н або в Сполучених Штатах! Це не см╕шно?", - в╕дпов╕в Пут╕н. Тод╕ ведучий уточнив, що Пригожин займа╓ться не т╕льки ресторанами, у нього багато ф╕рм, як╕ уклали договори з М╕н╕стерством оборони та отримують багато держзамовлень, але при цьому в╕н витрача╓ м╕льйони долар╕в на "фабрику трол╕в". В╕н запитав нав╕що це потр╕бно ресторатору? "Запитайте у нього. Рос╕йська держава не ма╓ до цього н╕якого в╕дношення", - в╕дпов╕в Пут╕н. При цьому президент РФ в якост╕ н╕бито аналог╕чного прикладу завив, що в╕домий американський ╕нвестор Джордж Сорос "втруча╓ться у вс╕ справи в усьому св╕т╕". "╤ мен╕ дуже часто наш╕ американськ╕ друз╕ кажуть: Америка не ма╓ до цього в╕дношення як держава... Запитайте Держдеп: нав╕що в╕н це робить? Держдеп Вам в╕дпов╕сть, що в╕н не ма╓ до цього жодного в╕дношення, це особиста справа пана Сороса. А у нас це особиста справа пана Пригожина", - заявив Пут╕н. www.unian.ua
"Кримська Свiтлиця" > #23 за 08.06.2018 > Тема "З потоку життя"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=20052
|