Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2788)
З потоку життя (5915)
Душі криниця (3315)
Українці мої... (1431)
Резонанс (1445)
Урок української (985)
"Білі плями" історії (1629)
Крим - наш дім (531)
"Будьмо!" (259)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
МИТРОФАН НАВЧА╢ Д╤ВЧАТ МУДРОСТ╤
Ще з давн╕х час╕в чомусь саме з днем Митрофана (17 червня) пов'язували традиц╕ю передавати...


ПОЕТИЧНА СВ╤ТЛИЦЯ. В╕ктор╕я ТОРОН
Господинею сьогодн╕шньо╖ «Поетично╖ Св╕тлиц╕» ╓ В╕ктор╕я Торон з доб╕ркою ╖╖...


╢ВТИХ╤Й МА╢ БУТИ ТИХИЙ...
Уже засаджено городн╕ культури, зр╕ють хл╕бн╕ злаки на полях А яким буде врожай?


ПОЕТИЧНА СВ╤ТЛИЦЯ. Володимир САЧКО
Нетерпимий до здирництва, хрун╕вства, цин╕чно╖ брехн╕, зради ╕ до «п╕вн╕чного...


ЗУСТР╤Ч У «СВ╤ТЛИЦ╤» В КРИМУ
У «Кримськ╕й св╕тлиц╕» в С╕мферопол╕ минуло╖ п’ятниц╕ в╕дбулася зустр╕ч...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #23 за 08.06.2018 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#23 за 08.06.2018
╤СТОР╤Я ФЕОДОС╤ЙСЬКО╥ «ПРОСВ╤ТИ» (1989-2012)
Алла ОСАДЧА

Давня шанувальниця, читачка й авторка «Кримсько╖ св╕тлиц╕», учителька з Феодос╕╖ Алла Микола╖вна Осадча тривалий час очолювала Феодос╕йську м╕ську орган╕зац╕ю Всеукра╖нського товариства «Просв╕та» ╕мен╕ Т. Г. Шевченка. Вона ╓ безц╕нним авторитетним св╕дком, безпосередн╕м учасником боротьби укра╖нц╕в у Криму за сво╖ права – осв╕тн╕, мовн╕, духовн╕ – конституц╕йн╕! Тож записан╕ нею стор╕нки ╕стор╕╖ феодос╕йсько╖ «Просв╕ти» - вважайте, наочний пос╕бник для тих, хто ще не втратив в╕ри у можлив╕сть в╕дродження укра╖нства в Криму. Так само, як ╕ чвертьстол╕тн╕й арх╕в нашо╖ «Кримсько╖ св╕тлиц╕», на який, схоже, давно махнули рукою штатн╕ ки╖вськ╕ «борц╕» за повернення Криму.
Але – нам сво╓ робить. Тому розпочина╓мо публ╕кац╕ю спогад╕в Алли Осадчо╖ ╕ продовжу╓мо писати нашу «Св╕тличну» кримську укра╖нську ╕стор╕ю. Можливо, знайдуться однодумц╕, котр╕, окр╕м традиц╕йних сп╕вчутт╕в (за що також вельми вдячн╕!), допоможуть видати труд нашо╖ землячки окремою брошурою. Разом з авторкою будемо вдячн╕ за можлив╕ доповнення, документи, фотограф╕╖, як╕ розширили б ╕ збагатили ц╕ спогади (надсилайте ╖х на нашу електронну пошту: kr_svit@meta.ua).
 
  З ВИТОК╤В ТОВАРИСТВА «ПРОСВ╤ТА»

  Розпов╕да╓ Василь ╤ванович Симонов
Дов╕давшись з преси та рад╕о й телебачення про створення Всеукра╖нського товариства укра╖нсько╖ мови ╕мен╕ Т. Г. Шевченка й такого ж товариства в С╕мферопол╕, я вир╕шив створити його ╕ в Феодос╕╖.
Одержавши на це згоду секретаря м╕ського ком╕тету комун╕стично╖ парт╕╖ з ╕деолог╕╖ В. Г. Лев╕но╖, я почав д╕яти. Домовився з м╕ськВНО (м╕ський в╕дд╕л народно╖ осв╕ти) та м╕ськкомом профсп╕лки прац╕вник╕в народно╖ осв╕ти провести орган╕зац╕йну роботу з учителями укра╖нсько╖ мови та л╕тератури.
На серпневому 1989 року зас╕данн╕ методичного об’╓днання учител╕в укра╖нсько╖ мови, яке в╕дбувалося в середн╕й школ╕ №7 селища Приморського, я виступив ╕з ╕нформац╕╓ю про стан укра╖нсько╖ мови й культури в Феодос╕╖.
У м╕ст╕ б╕ля 20% населення – укра╖нц╕, але не чути укра╖нсько╖ мови, в б╕бл╕отеках майже нема╓ укра╖нських газет ╕ журнал╕в, дуже мало л╕тератури укра╖нських письменник╕в, у художн╕й самод╕яльност╕ майже не виконуються укра╖нськ╕ п╕сн╕, танц╕, художн╓ слово.
╤з мо╓ю пропозиц╕╓ю створити в Феодос╕╖ товариство укра╖нсько╖ мови ╕м. Т. Г. Шевченка учител╕ згодилися.
Тут же був обраний оргком╕тет товариства, його голова, заступник ╕ секретар – Репецька П. – учителька школи №17. ╤з восьми член╕в ком╕тету ш╕сть були вчител╕ укра╖нсько╖ мови шк╕л м╕ста. Ус╕ присутн╕, а ╖х було ос╕б 50, стали першими членами товариства.
Був складений план роботи, у якому кр╕м зас╕дань оргком╕тету передбачалась робота на п╕дпри╓мствах, в установах, школах, культурно-осв╕тн╕х закладах, зокрема по створенню там осередк╕в товариства. Оргком╕тет пров╕в певну роботу ╕ по п╕дготовц╕ установчих збор╕в товариства, яке в╕дбулося 17 грудня 1989 року. На установчих зборах було обрано правл╕ння товариства (голова Тарасов Валер╕й Дмитрович, див. «Победа» за 20.12.1989 року). До складу правл╕ння ув╕йшли: В. ╤. Симонов, В. ╤. Андрущенко, В. Ф. Горб, А. С. П╕вненко, Г. ╤. Хижняк.
Було затверджено Статут. Правл╕ння продовжило роботу Товариства.
Але рос╕йськ╕ шов╕н╕сти чинили оп╕р. Я дв╕ч╕ звертався за допомогою до секретаря м╕ськкому парт╕╖ В. Г. Лев╕но╖, але вона одного разу сказала: «Мы не можем волевым методом заставлять подписываться на украинские газеты и журналы или петь украинские песни».
Тод╕ я про нашу роботу, труднощ╕ й ставлення кер╕вництва Феодос╕╖ до товариства написав в «Л╕тературну газету», яка надрукувала мою статтю «На становищ╕ попелюшки» (4 жовтня 1990 р., №40). Але й п╕сля цього ставлення до укра╖нсько╖ культури з боку кер╕вництва не пол╕пшилось. В б╕бл╕отеках укра╖нських газет, журнал╕в ╕ книжок не зб╕льшилось. Укра╖нськ╕ п╕сн╕ сп╕вають т╕льки в самод╕яльних колективах клуб╕в панч╕шно╖ фабрики, м╕ського будинку культури, селища м╕ського типу Приморського ╕ деяких ╕нших. А укра╖нську мову в м╕ст╕ майже не почу╓ш. А якщо дехто й заговорить, то «старший брат» – рос╕йський шов╕н╕ст – дивиться на них, як на ╕нопланетян, не забувши назвати ╖х бандер╕вцями, хохлами, западенцями…
Але працювати нам треба наполегливо, систематично, долаючи труднощ╕ ╕ байдуже ставлення кер╕вництва м╕ста до в╕дродження й розвитку укра╖нсько╖ мови й культури в нашому м╕ст╕.
22 с╕чня 1993 року Товариство укра╖нсько╖ мови було заре╓стровано в виконком╕ Феодос╕йсько╖ м╕сько╖ ради як Феодос╕йська м╕ська орган╕зац╕я Всеукра╖нського товариства «Просв╕та» ╕м. Т. Г. Шевченка. Головою його обрали Володимира Омеляновича Чаграка – директора школи №1. 10 член╕в «Просв╕ти» – представник╕в п╕дпри╓мств ╕ шк╕л м╕ста стали сп╕взасновниками Феодос╕йсько╖ «Просв╕ти». Нове правл╕ння трохи пожвавило роботу товариства, але б╕льш╕сть не проявляли активност╕, а тому в серпн╕ 1994 року було обрано нове правл╕ння товариства на чол╕ з Багатовою З. М., яка проявля╓ активн╕сть, залучаючи до роботи ус╕х член╕в правл╕ння й актив╕ст╕в товариства. Отож побажа╓мо новому кер╕вництву товариства усп╕х╕в у його робот╕.
В. Симонов, 10.11.1994
 ***
В листопад╕ 1994 року члени Феодос╕йсько╖ «Просв╕ти» були запрошен╕ в С╕мферополь на з’╖зд чи конференц╕ю кримсько╖ «Просв╕ти». Нас попросили привезти з собою як╕сь матер╕али про нашу роботу. На мо╓ прохання Василь ╤ванович Симонов написав ц╕ зам╕тки про перш╕ кроки «Просв╕ти» в Феодос╕╖, а я зберегла цей безц╕нний матер╕ал, без якого говорити щось про ╕стор╕ю Товариства було б складн╕ше, бо ╕ Василя ╤вановича, ╕ б╕льшост╕ тих, хто починав цю справу, вже давно нема серед нас, живих...
Розпов╕дь В. Симонова про перш╕ кроки Товариства укра╖нсько╖ мови, а п╕зн╕ше – «Просв╕ти» в Феодос╕╖ доповнюю я – Осадча Алла Микола╖вна.
Я – вчителька математики – зовс╕м випадково потрапила на установч╕ збори Товариства укра╖нсько╖ мови ╕м. Т. Г. Шевченка 17 грудня 1989 року ╕ стала зразу ж чи не найактивн╕шим членом цього товариства.
Збиралися ми досить часто в р╕зних прим╕щеннях, але з часом нам дозволили збиратись в б╕бл╕отец╕ Будинку оф╕цер╕в.
Наша робота пожвавилася з проголошенням Незалежност╕ нашо╖ Укра╖ни. Дякуючи тому, що в Феодос╕╖ працювала контора нафтогазорозв╕дки, прац╕вники яко╖ при╖хали ╕з зах╕дних областей Укра╖ни ╕ були щирими укра╖нцями, на наш╕ зас╕дання приходило досить багато людей (до 45 ос╕б). Ми почали знайомитися з ╕стор╕╓ю нашо╖ держави. Володимир Омелянович Чаграк – голова товариства ╕ сам ╕сторик, розпов╕дав нев╕дом╕ нам факти нашо╖ ╕стор╕╖ ╕ це було ц╕каво для вс╕х.
В. О. Чаграк в той час працював директором школи №1, посада досить в╕дпов╕дальна ╕ така, що передбача╓ безумовну лояльн╕сть до м╕сцево╖ влади, тобто недопустимою ╓ будь-яка д╕яльн╕сть, яка хоч тр╕шки в╕дступа╓ в╕д думки кер╕вник╕в м╕ста.
В той час м╕ським головою був ╢вген Васильович Костюк, який ще зовс╕м недавно був першим секретарем комун╕стично╖ парт╕╖ Феодос╕╖, а це означало, що вся влада в м╕ст╕ – це Костюк, а як в╕домо, комун╕сти не признавали н╕яких нац╕ональних прав народ╕в, особливо – укра╖нц╕в.
Вс╕, хто наважувався признатися, що в╕н хоче бути чи лишатися укра╖нцем, отримували досить небезпечне тавро «укра╖нського буржуазного нац╕онал╕ста» (я так ╕ не зрозум╕ла, чому саме «буржуазного», а не просто «нац╕онал╕ста»). Людина, яка мала таке тавро, вважалась ненад╕йною ╕ не могла претендувати на посаду директора престижно╖ школи, та й взагал╕ могла втратити роботу, пов’язану з вихованням молодого п╕дростаючого покол╕ння «буд╕вник╕в комун╕зму». (Пригадую, як один з мо╖х учн╕в в школ╕ роб╕тничо╖ молод╕ №10 в селищ╕ ГРЕС в Севастопол╕, в як╕й я працювала в 1960-1967 роках, солдат арм╕╖, був дуже здивованим, д╕знавшись, що я не ╓ членом комун╕стично╖ парт╕╖, ╕ запитав мене, як же це мен╕ дозволяють вчити ╕ виховувати людей, не будучи парт╕йною? Довелося пояснити, що б╕ном Ньютона може розтлумачити ╕ безпарт╕йний математик).
 До того ж Комун╕стична парт╕я СРСР перед розпадом Союзу зробила Укра╖н╕ «щедрий» подарунок – утворивши зам╕сть Кримсько╖ област╕ Укра╖ни Кримську автоном╕ю, причому, не Кримськотатарську, що було б лог╕чно, бо кримськ╕ татари, вивезен╕ в 1944 роц╕ з р╕дно╖ земл╕, почали масово повертатись, а територ╕альну, хоч таких автоном╕й, зда╓ться, не ╕сну╓ в св╕т╕. Звичайно, це мала бути рос╕йська автоном╕я, або хоч рос╕йськомовна (це – теж «подарунок» комун╕стично╖ влади: зам╕сть розма╖ття нац╕ональних груп людей творилась нова «общность» – «сов╓цк╕й народ», з ╓диною мовою – рос╕йською, «чтобы без Россий, без Латвий жить единым человечьим общежитием» (В. Маяковський). Так що ма╓мо в Криму нову «нац╕ю» – рос╕йськомовн╕, ╕ це – не т╕льки рос╕яни, а й наш╕ яничари – хохли, як╕ щиро признаються, що вони – хохли, але ненавидять укра╖нську мову, а заодно – й Укра╖ну, ╕ хочуть повернутися, якщо не в Сов╓цьку конюшню, то хоча б разом з Кримом в Рос╕ю.
Наша укра╖нська влада в перш╕ роки незалежност╕ зробила велику помилку, подарувавши вс╕м, хто жив у той час на ╖╖ територ╕╖, укра╖нське громадянство, не вимагаючи н╕чого взам╕н – н╕ письмово╖ чи хоча би усно╖ заяви з проханням надати ╖м укра╖нське громадянство, чи зобов’язання  –  не шкодити Укра╖н╕. Можливо, хтось би й в╕дмовився стати громадянином Укра╖ни, ╕ лишився б особою без нашого громадянства, чи повернувся б додому. А так деяк╕ мають п╕дстави говорити, що укра╖нське громадянство ╖м нав’язали.
Все це спричинило антиукра╖нську ╕стер╕ю в Криму. Створювались «рос╕йськ╕ союзи», блоки, парт╕╖, проводились м╕тинги, випускались лист╕вки ╕ т. ╕н… Ц╕ д╕╖ п╕д╕гр╕вались ╕ досить щедро ф╕нансувалися з «матушки»-Рос╕╖. Нав╕ть президента Криму ми мали – Юр╕я М╓шкова… Все укра╖нське викликало спротив, а розмовляти укра╖нською мовою було небезпечно, викликало бажання укра╖нофоб╕в хоч якось покарати нас. Про це – в наших заявах до орган╕в влади, в публ╕кац╕ях у «Кримськ╕й св╕тлиц╕» та ╕нших газетах, як╕ будуть в ц╕й книжечц╕.
Така довга передмова – для того, щоб пояснити, що директор школи Чаграк В. О. не м╕г повноц╕нно працювати, керуючи «Просв╕тою», не м╕г «св╕титися», ╕ д╕яв майже нелегально. Виступи на зборах «Просв╕ти» – це все, що в╕н м╕г соб╕ дозволити.
 
  ЗБОРИ УКРА╥НСЬКО╥ ГРОМАДИ ФЕОДОС╤╥

Щоб заявити про присутн╕сть укра╖нц╕в у Феодос╕╖, в 1994 роц╕ були проведен╕ досить багатолюдн╕ збори укра╖нсько╖ громади м╕ста.  Приводжу пов╕домлення про цю под╕ю.
  Цв╕те наш красний,
  Цв╕те наш прекрасний,
  Не цураймося, признаваймося,
  Бо ж багато нас ╓!

13 листопада 1994 року в Будинку оф╕цер╕в флоту м╕ста Феодос╕╖ в╕дбулися збори укра╖нсько╖ громади. На збори були запрошен╕ представники депортованих народ╕в, р╕зних парт╕й ╕ рух╕в, м╕ськвиконкому.
З великою увагою заслухан╕ допов╕д╕ :
1. «Нагальн╕ проблеми укра╖нства Криму» (Серг╕й Литвин, в╕д орган╕зац╕╖ «Крим з Укра╖ною. Соборн╕сть»).
2. «Економ╕чн╕ проблеми Феодос╕╖ ╕ рег╕ону в св╕тл╕ економ╕чно╖ платформи Президента Укра╖ни Л. Д. Кучми» (заступник голови м╕ськвиконкому А. Максименко).
Виступили 10 чолов╕к, ╕ не т╕льки укра╖нц╕, а й представник ПДВК – Бек╕шев Ю., депортованих народ╕в – Трубач Деляра, ╕ нав╕ть в╕д РДК – Отморський.Збори прийняли резолюц╕ю, в як╕й заявили, що вони:
1. П╕дтримують д╕╖ Президента Укра╖ни Л. Д. Кучми щодо вт╕лення в життя економ╕чних реформ ╕ в прагненн╕ мати сильну владу.
2. Збори вимагають державно╖ п╕дтримки в Криму укра╖нсько╖ преси, укра╖нських дитячих садочк╕в ╕ шк╕л, забезпечення ╖х учителями та п╕дручниками, неухильного виконання закону «Про державну мову в Укра╖н╕».
3. Збори вимагають припинення рос╕йсько╖ шов╕н╕стично╖ ╕стер╕╖ по в╕дношенню до укра╖нц╕в у Криму, заборони д╕яльност╕ орган╕зац╕й, що пропонують порушення територ╕ально╖ ц╕л╕сност╕ Укра╖ни ╕ с╕ють м╕жнац╕ональну ворожнечу.
4. Щоб пок╕нчити з диктатом одн╕╓╖ нац╕╖ над ╕ншими, збори пропонують просити Президента, Верховну Раду Укра╖ни внести зм╕ни в Закон Укра╖ни «Про вибори народних депутат╕в в Укра╖н╕», для чого внести р╕вн╕ квоти депутатських м╕сць в органи м╕сцево╖ та рег╕онально╖ влади для рос╕ян, кримських татар, укра╖нц╕в та ╕нших нац╕ональностей Криму. Заборонити громадянам Рос╕╖, як╕ проходять в╕йськову службу в Криму, брати участь у виборах депутат╕в м╕сцевих та республ╕канських Рад, в референдумах та опитуваннях щодо СтатусуКриму.
5. Збори вимагають скасування ╤нституту президентства в Криму ╕ повернення Криму статусу област╕ в склад╕ Укра╖ни.
Голова орган╕зац╕йного ком╕тету Алла Осадча

(Продовження буде)

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #23 за 08.06.2018 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=20044

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков