Версiя для друку Обговорити в форумi

Під час телепередачі на «Чорноморці» (див. на Фейсбук-сторінці «КС» - https://www.facebook.com/krymskasvitlytsia), присвяченої дитячому літературному конкурсу ім. Д. Кононенка «Ми – діти твої, Україно!»,  прозвучало запитання, чи допомагає влада у його проведенні, чи зверталися до неї? Ось одне із таких звернень, яке публікувалося раніше на сайті «КС»:
Читач «Кримської світлиці» від самого початку її заснування, з 1992 року, пенсіонер, учасник Великої Вітчизняної війни, інвалід I групи Іван Лук’янович ЛАВТАР із Сімферополя передав для підтримки конкурсу «Ми – діти твої, Україно!» ім. Д. Кононенка тисячу своїх пенсіонерських російських рублів.
«Ви робите дуже потрібну справу, яку почав ще Данило Кононенко. Ви піднімаєте культуру, а найголовніше – залучаєте до цього дітей, щоб у нас було майбутнє. І взагалі, всі роки тут, у Криму газета, на відміну від влади, робила все, що могла, аби нас, українців, тут було видно і чути. І тому кожен, хто хоче, щоб особливо зараз, у цих умовах, нас тут було видно і чути, і щоб ми тут не забулися зовсім, хто ми є, - той має підтримати цю святу справу. І в першу чергу – влада, яка зобов'язана сама такі речі організовувати і давати державну підтримку найменшим українським проявам у Криму». Ось так коротко Іван Лук'янович пояснив, чому він відриває від свого пенсійного бюджету ту зовсім не зайву йому тисячу, і навіть пообіцяв додати ще, як зекономить щось до квітня.
А ще Іван Лук'янович Лавтар наполіг на тому, щоб ми розмістили на кримському «Світличному» ресурсі його звернення до української влади, що стосується нашого дитячого літературного конкурсу, яке він відправляв до Києва електронною поштою ще позаторік, коли народжений у Криму конкурс «Ми – діти твої, Україно» вперше був проведений на всеукраїнському рівні. Наш читач ще тоді звертався до чиновників із закликом підтримати цю ініціативу, яка має в сучасних умовах дуже символічне й мобілізуюче значення. І навіть отримав відповідь за підписом заступника міністра культури Т. Мазур, у якій говориться, що «Мінкультури стурбоване обставинами, які виникли 29 квітня 2016 року під час церемонії нагородження переможців Всеукраїнського літературного конкурсу «Ми – діти твої, Україно!»… Але отією «стурбованістю», на жаль, все й обмежилося.
Що ж, кримчанин, українець Іван Лук'янович Лавтар не здається і турбує чиновницьку київську «стурбованість» знову – і своєю жертовною пенсіонерською тисячею, і оцим позаторішнім листом.

Міністру культури України Нищуку Є. М.
Копії:
Президенту України Порошенку П. О.
Голові Верховної Ради України Парубію А. В.
Прем’єр-міністру України Гройсману В. Б.
Текст звернення читайте за посиланням:
http://svitlytsia.crimea.ua/index.php?section=article&artID=19733
***
Неймовірно, але кілька днів тому з Міністерства культури на це звернення надійшла відповідь, підписана колишнім заступником міністра культури, а нині держсекретарем Р. Карандєєвим, за керування якого ще у 2015 році було припинено друк «Кримської світлиці», а невдовзі був повністю розгромлений її кримський колектив. Вона перед вами (див. ілюстрацію) – дуже лаконічна, красномовна і «надихаюча» – чи не так?

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #13 за 30.03.2018 > Тема "Резонанс"