Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2963)
З потоку життя (6158)
Душі криниця (3392)
Українці мої... (1447)
Резонанс (1469)
Урок української (986)
"Білі плями" історії (1653)
Крим - наш дім (531)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
УКРА╥НА СКЛИКА╢ П╤ДПИСАНТ╤В БУДАПЕШТСЬКОГО МЕМОРАНДУМУ
Укра╖на звернулась до кра╖н-п╕дписант╕в Будапештського меморандуму з вимогою проведення...


США: НЕПРИПУСТИМО ЗВИНУВАЧУВАТИ КИ╥В У АЗОВСЬК╤Й КРИЗ╤, ВИННА ВИКЛЮЧНО РОС╤Я
Державний департамент наполяга╓, що вина за ескалац╕╖ конфл╕кту в Азово-Керченськ╕й акватор╕╖...


Серг╕й Гайдук, екс-командувач ВМС Укра╖ни: УКРА╥НА МА╢ ЗМ╤НИТИ СТАТУС КЕРЧЕНСЬКО╥ ПРОТОКИ НА М╤ЖНАРОДНИЙ
25 листопада у керченськ╕й протоц╕ рос╕йськ╕ в╕йськов╕ обстр╕ляли та захопили три укра╖нськ╕...


РАДА ПРИПИНИЛА Д╤Ю ДОГОВОРУ ПРО ДРУЖБУ М╤Ж УКРА╥НОЮ ТА РОС╤╢Ю
Законом припиня╓ться з 1 кв╕тня 2019 року д╕я Договору про дружбу, сп╕вроб╕тництво ╕ партнерство...


ПРЕЗИДЕНТ ЗВ╤ЛЬНИВ СВОГО ПРЕДСТАВНИКА ПО КРИМУ
Ще к╕лька м╕сяц╕в тому Президент Укра╖ни Петро Порошенко висловлював незадоволення роботою свого...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #9 за 02.03.2018 > Тема "З перших уст"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#9 за 02.03.2018
╤льм╕ Умеров, заступник голови Меджл╕су кримськотатарського народу: З ДУМКАМИ «АБИ СТР╤ЛЯНИНИ НЕ БУЛО» МОЖНА ╤ ВСЮ УКРА╥НУ В╤ДДАТИ

26 лютого р╕вно чотири роки тому п╕д ст╕нами Верховно╖ Ради Криму в╕дбувся багатотисячний м╕тинг на п╕дтримку територ╕ально╖ ц╕л╕сност╕ Укра╖ни ╕ проти окупац╕╖ Криму. Загроза рос╕йського вторгнення в Крим вис╕ла тод╕ в пов╕тр╕, тому проукра╖нськи налаштован╕ жител╕ п╕вострова митт╓во в╕дгукнулися на заклик Меджл╕су кримськотатарського народу ╕ прийшли заявити, що Крим – це Укра╖на.
Що в╕дбувалося у лютому 2014 року, чому стало можливим все, що сталося, за яких умов п╕востр╕в знову стане укра╖нським ╕ про багато ╕ншого в ╕нтерв'ю «Укр╕нформу» розпов╕в заступник голови Меджл╕су кримськотатарського народу, в недавньому минулому – пол╕тв'язень, ╤льм╕ Умеров. Активний учасник нац╕онального руху за повернення кримських татар на батьк╕вщину, в╕н одночасно ма╓ великий досв╕д державно╖ служби в укра╖нському Криму, був депутатом ВР АРК, головою Бахчисарайсько╖ райдержадм╕н╕страц╕╖.

- ╤льм╕, ви чотири роки прожили в умовах "рос╕йського Криму". Ваш погляд зсередини – як сталося, що Укра╖на втратила Крим, як╕ помилки допустила влада щодо нього ╕ як╕ сьогодн╕ висновки для себе може зробити Ки╖в?
- Якби мен╕ це запитання поставили п'ять рок╕в тому, я б в╕дпов╕в так само – Ки╖в не допрацював в Криму, недооц╕нив ситуац╕ю з╕ статусом Автономно╖ Республ╕ки Крим, а по сут╕, з рос╕йською автоном╕╓ю. Ми про це говорили ще у 1992-му, 1993-му, ╕ вс╕ наступн╕ роки у вс╕х наших документах, як╕ так чи ╕накше приймалися на зас╕даннях Меджл╕су. Скр╕зь говорили про те, що потр╕бно зм╕нити статус Криму ╕ якусь незрозум╕лу територ╕альну автоном╕ю перевести в нац╕ональну автоном╕ю кримських татар. ╤ кожного разу пояснювали, що нац╕ональна автоном╕я кримських татар зовс╕м не означа╓, що в н╕й все для кримських татар. Н╕як╕ права ╕ свободи людини не повинн╕ порушуватися, це повинно регулюватися в╕дпов╕дними законами або постановами.
Цього не було зроблено, ╕ ось в такому незрозум╕лому статус╕ ╕ з символами, схожими на рос╕йськ╕, Крим дрейфував у б╕к Рос╕╖. Причому до Рос╕╖ весь час тяж╕ла саме влада Криму, а не т╕льки населення, у якого завжди були сепаратистськ╕ настро╖. Рег╕он був в╕дданий на в╕дкуп сепаритистськи налаштованим м╕сцевим кер╕вникам.
От якби у Ки╓в╕ боялися не "татарсько╖ загрози", а "рос╕йського сепаратизму", то Крим п╕шов би ╕ншим шляхом, я в цьому переконаний. Але ╕ в цьому випадку в Крим все одно треба було щось вкладати – не ст╕льки економ╕чно, ск╕льки пол╕тично, створювати умови, щоб в╕н б╕льше наближався до Укра╖ни. Ц╕ умови н╕хто не створював – н╕ школи не в╕дкривалися, н╕ переваги життя в Укра╖н╕ н╕коли не демонструвалися. Взагал╕ в цьому напрям╕ н╕яко╖ роботи не проводилося. Напевно, думали, що так буде в╕чно.
- Чи були ситуац╕╖ в Криму, аналог╕чн╕ тому, що в╕дбулося в лютому 2014 року?
- Укра╖н╕ потр╕бно було робити висновки ще з час╕в президента М╓шкова. Тод╕, у 1995 роц╕, пророс╕йськ╕ под╕╖ не призвели до таких серйозних насл╕дк╕в, як сьогодн╕, хоча теж були спроби, але влада у Ки╓в╕ тод╕ напружилася, зум╕ла л╕кв╕дувати ╕нститут президентства в Криму ╕ були обмежен╕ права ц╕╓╖ територ╕╖, хоча св╕й статус Крим збер╕г. Завдяки цьому процес в ц╕лому тод╕ вдалося зупинити. ╤ пот╕м Укра╖на ╕ Рос╕я були приблизно на одному р╕вн╕, можливо, в Укра╖н╕ ситуац╕я нав╕ть трохи кращою тод╕ була.
А до 2014 року, протягом трьох рок╕в, поки керував Янукович, ц╕леспрямовано знищувалася арм╕я – головна ланка, яка повинна була дати в╕дс╕ч при порушенн╕ територ╕ально╖ ц╕л╕сност╕ та порушенн╕ державних кордон╕в Укра╖ни. В╕йськовослужбовц╕, як╕ повинн╕ були д╕яти за статутом, а не за наказом, який до них так ╕ не над╕йшов, на 80% виявилися зрадниками, прийняли присягу ╕нш╕й держав╕ ╕ стали служити Рос╕╖. А це, повторюю, була та ланка, яка не мала чекати н╕яких вказ╕вок з Ки╓ва, просто мала д╕яти за статутом.
Коли до в╕йськово╖ частини, в як╕й ╓ оф╕цери ╕ солдати, ╓ зброя, техн╕ка, територ╕я зрештою, приходять люди без розп╕знавальних знак╕в ╕ стають навколо ц╕╓╖ територ╕╖ ╕ орган╕зовують оточення, причому стоять вони не ст╕ною, а через кожн╕ 30-40 метр╕в, будь-яка в╕йськова частина повинна була на це реагувати, аж до стр╕льби на ураження. Якби кожна в╕йськова частина в Криму виконала умови статуту, за яким живе арм╕я, ╕ зробила хоча б по одн╕й автоматн╕й черз╕, 300 автоматних черг прозвучало б у Криму, ╕ тод╕ не було б под╕й у Донецьку та Луганську. Рос╕я якоюсь м╕рою, я впевнений, в Криму робила пробу, чи вийде в╕дтяпати територ╕ю. За таким же сценар╕╓м, думали вони, можна буде д╕яти ╕ на Донбас╕. На Донбас╕ дали здач╕, там Рос╕я загрузла, а загрузнути вона мала б ще в Криму. Якби почалися як╕сь д╕╖ укра╖нсько╖ арм╕╖, то ╕ населення б п╕дключилося, згадайте, ск╕льки людей почали активно п╕дтримувати укра╖нську арм╕ю, ск╕льки було м╕тинг╕в, п╕кет╕в, перекритт╕в дор╕г, в╕йськовим пост╕йно передавали сигарети, ╖жу.
- Але одна р╕ч – м╕тинг, а ╕нша – коли п╕д тво╖м будинком стр╕ляють ╕ пролива╓ться кров близьких людей...
- Я зараз трохи цин╕чно скажу. Якщо б╕ля твого будинку стр╕ляють – це, звичайно, погано, а якщо тв╕й будинок разом з тво╓ю землею захопила ╕нша держава, ╕ ти н╕чого для захисту сво╓╖ територ╕╖ не зробив, х╕ба це краще, н╕ж стр╕льба? Тод╕ можна всю Укра╖ну в╕ддати з думками "лише б стр╕лянини не було". Якби у Донецьку ╕ Луганську, Дн╕пропетровську ╕ Харков╕ в╕дбулося те ж саме, пот╕м дал╕ це п╕шло б на Херсон, Запор╕жжя, Микола╖в, Одесу, "на кону стояли б, щонайменше, в╕с╕м областей. Тому я вважаю, в Криму сталася ситуац╕я г╕рша, н╕ж у Донецьку, хоча там "не стр╕ляли".
- Тобто поганий мир в Криму г╕рше в╕йни на сход╕ Укра╖ни?
- Я ж попередив, що скажу цин╕чно. У Криму все п╕шло за г╕ршим сценар╕╓м, тому що без опору в╕ддали територ╕ю, а за свою територ╕ю треба завжди боротися.
- Правда, що деяк╕ люди, як╕ приносили допомогу в╕йськовим, просили у них зам╕сть цього зброю, на випадок оборони або партизансько╖ в╕йни в Криму?
- Я в таких переговорах не брав участ╕. Я був чиновником ╕ не можу н╕ п╕дтвердити, н╕ спростувати цю ╕нформац╕ю. Але знаю, що т╕ в╕йськов╕ частини, як╕ ╖хали з Криму, нав╕ть по телеканалу АТР це показували, вони брали з собою т╕льки маленьк╕ сумки з особистими речами, за наказом зверху залишили в Криму всю зброю ╕ техн╕ку. Що у них можна було взяти? Все залишилося рос╕йським в╕йськовим.
- Це означа╓, що спекуляц╕╖ ╕ розмови про те, що кримськ╕ татари не намагалися активно чинити оп╕р режиму, необ╜рунтован╕?
- Б╕льш того, досить орган╕зований кримськотатарський нац╕ональний рух завжди використовував лише ненасильницьк╕ методи боротьби. ╤ нав╕ть зараз, коли вс╕ знають, що б╕льш╕сть кримських татар не визна╓ юрисдикц╕ю Рос╕╖, н╕яких насильницьких д╕й з боку нац╕онального руху не в╕дбува╓ться. ╤ вс╕ крим╕нальн╕ справи, суди, демонстративн╕ облави, обшуки, затримання, ╕нод╕ масов╕ затримання на ринках, в мечет╕, коли сотнями людей в один день судять, щоб захисник╕в не вистачило, – це все з метою спровокувати кримських татар на як╕сь д╕╖. Вони чекають в╕д нас активного опору, ╕, якщо ми з╕рвемося, не витрима╓мо, вони цим в╕дразу скористаються ╕ за три дн╕ зачистять весь кримськотатарський народ. Для цього у них ╕ сил, ╕ можливостей предостатньо. Тому, якщо ми будемо переходити до питання про те, що робити дал╕, в╕дразу скажу – в╕йськовий вар╕ант под╕й я б не хот╕в розглядати. Не хот╕в би, щоб таким шляхом вир╕шувалася доля Криму.
- Тобто питання повернення Криму в╕йськовим шляхом виключено у будь-якому випадку?
- Його не можна виключати. Я сказав, що не хот╕в би розглядати. Хоча якщо у Укра╖ни буде достатня п╕дтримка в св╕т╕, цей шлях не виключений, як вар╕ант. Просто я не хочу його розглядати, в цьому випадку у першу чергу постраждають кримськ╕ татари, тому що вони орган╕зован╕, тому що вони не приховують свою позиц╕ю, тому що в селищах, де вони проживають компактно, легко орган╕зувати погроми.
- Ви сказали, що кримськ╕ татари використовують виключно мирн╕ методи боротьби. Що все ж таки ма╓ статися для того, щоб кримськ╕ татари зм╕нили свою тактику боротьби?
- Н╕чого такого не може статися, що могло би змусити в╕дмовитися в╕д ненасильницьких метод╕в боротьби, тому що будь-як╕ в╕йськов╕ д╕╖ не на користь кримським татарам. Вони в Криму складають явну менш╕сть ╕ ╓ надто пом╕тною м╕шенню.
- А у раз╕ посилення агрес╕╖ щодо кримських татар, у раз╕ зачистки, що буде?
- Кримськотатарський народ вкотре постражда╓. Тому що ми н╕коли не готувалися до насильства, у нас н╕коли не було н╕яких склад╕в з╕ збро╓ю, хоча були часи, коли нас звинувачували. Н╕яко╖ спец╕ально╖ п╕дготовки, н╕яких структур чи груп людей, здатних на збройн╕ д╕╖, у нас не було. Мен╕ 60 рок╕в, я все життя в нац╕ональному рус╕, останн╕ 30 рок╕в живу в Криму, ╕ я цього не бачив. Якби хоч щось таке було, я б про це знав. ╤ якщо як╕сь в╕йськов╕ д╕╖ будуть розвиватися, ми можемо бути т╕льки пом╕чниками Укра╖ни.
- У Ки╓в╕ п╕д час судового процесу у справ╕ про держзраду колишнього президента Укра╖ни В╕ктора Януковича св╕дчили р╕зн╕ пол╕тики, в╕йськов╕, ╕ зокрема, колишн╕й в.о. м╕н╕стра оборони Михайло Коваль, який займав цю посаду в 2014 роц╕, заявив, що якби в Криму на момент окупац╕╖ пролунав хоча б один постр╕л, Крим потонув би в кров╕. Що ви на це скажете?
- Давайте на мить перенесемося на Донбас. Донбас не потопили у кров╕? Н╕, Рос╕я в н╕й загрузла. Точно так само, з таким же блефом ╕ пафосом, вона загрузла б у Криму, тому що у них можливостей не набагато б╕льше, н╕ж в укра╖нсько╖ арм╕╖. Так, укра╖нську арм╕ю навмисно, штучно довели до того, що вона не мала змоги протистояти Рос╕╖...
- Дума╓те, таки спец╕ально?
- Спец╕ально ╕ навмисно Янукович протягом трьох рок╕в над цим працював. В╕н не ф╕нансував жодн╕ в╕йськов╕ програми, вони не проводили жодних навчань, не годували нормально людей, в арм╕╖ були дистроф╕ки. Але все одно, якби вони надали будь-який оп╕р, Рос╕я, сунувшись в Крим ╕ подивившись, що там "брикаються", не п╕шла б дал╕. Мен╕ так зда╓ться. Н╕хто н╕кого б з першо╖ спроби у кров╕ не потопив би. Нав╕ть 27 лютого, коли захопили перш╕ адм╕н╕стративн╕ буд╕вл╕, нав╕ть тод╕ ще було не п╕зно щось робити. В Криму була "Альфа", були ╕нш╕ п╕дрозд╕ли розквартирован╕, вони могли швидко впоратися з т╕╓ю ситуац╕╓ю ╕, я думаю, що Рос╕я наступну хвилю вже б не гнала. Т╕льки це треба було робити блискавично, в ту ж н╕ч. Першими нев╕дом╕ люди з╕ збро╓ю з'явилися в адм╕н╕стративних установах першого р╕вня – Рад╕ м╕н╕стр╕в ╕ Верховн╕й Рад╕ Криму. Треба було все знести до б╕сово╖ матер╕ разом з цими людьми.
- Як виглядала на той момент укра╖нська влада?
- На цей момент Укра╖на була на самому п╕ку поганого економ╕чного стану, арм╕я – ще в г╕ршому. ╤ пот╕м було просто безвладдя – всього 3-4 дн╕, як почав працювати в.о. президента Турчинов. М╕н╕стр оборони, не кажучи про ╕нш╕ структури, штаби ╕ командир╕в великих п╕дрозд╕л╕в – ус╕ вони були з╕ "старих" ╕ не здатн╕ були до серйозних д╕й. Якби наказ жорсткий над╕йшов, вони б його не виконали. Тому завжди, коли я говорю про арм╕ю, я кажу, "якби". Якби Рос╕╖ чинили оп╕р, вона б п╕шла з Криму. Але опору не було, тому вона зайняла весь Крим.
- А що говорили в т╕ дн╕ м╕жнародн╕ орган╕зац╕╖, ╓вропейськ╕ л╕дери, як радили поводитися?
- Мен╕ зда╓ться, що вони теж були в шоц╕ в╕д нахабства Рос╕╖ ╕ к╕лька дн╕в просто мовчали. Якщо я не помиляюся, перша заява з адм╕н╕страц╕╖ США з'явилася лише за ш╕сть дн╕в п╕сля под╕╖. Пам'ятаю, писали тод╕, що ш╕сть дн╕в Обама мовчав. ╤ в ╢вроп╕ невиразн╕ рекомендац╕╖ були пов'язан╕ з тим, що чекали реакц╕╖ США.
- Факт окупац╕╖ Криму вам особисто став в╕домий 27 лютого чи були п╕дозри, що у буд╕вл╕ уряду ╕ ВР вже ╓ як╕сь заготовки для захоплення влади?
- Думаю, були, звичайно, тому що в╕дчувалося – щось готу╓ться. Не дарма 26 лютого з╕бралися десятки тисяч людей перед Верховною Радою Криму. Кр╕м того, 23 лютого був м╕тинг на центральн╕й площ╕ перед Радм╕ном, присвячений р╕чниц╕ смерт╕ Челеб╕дж╕хана.
Ми його проводили щороку, ╕ зазвичай в╕н збирав в╕д 500 до 1000 ос╕б, а у 2014-му багато людей прийшло, близько 10-ти, може, 15-ти тисяч, не менше, тому що вже тод╕ ми знали, що щось готу╓ться. Пам'ятаю, муфт╕й Криму, який пот╕м перейшов на б╕к окупант╕в, на тому м╕тингу сказав, що якщо Константинов (на той момент глава ВР АРК, нин╕ – "голова держради" – авт.) хоче жити в Рос╕╖, потр╕бно вид╕лити йому вагон для того, щоб в╕н перев╕з туди сво╖ реч╕. Тобто, все це вже вис╕ло в пов╕тр╕ ╕ в╕дчувалося – щось в╕дбува╓ться. Через р╕к п╕сля анекс╕╖ вийшов ф╕льм, де Пут╕н вважа╓, що п╕сля 20 числа, п╕сля Майдану ╕ втеч╕ Януковича, в Кремл╕ почали готуватися до того, щоб "брати" Крим ╕ почали в╕дпрацьовувати тактику – показний референдум, р╕шення ВР, звернення до Пут╕на ╕ так дал╕. Все це було в╕д╕грано як по нотах, тому що в Кремл╕ зрозум╕ли, що цього разу у них може вийти.
- В╕домо, що ╓дина орган╕зована сила, яка ненасильницьки чинить оп╕р окупац╕╖ Криму – це кримськ╕ татари. У чому проявля╓ться цей оп╕р?
- По-перше, в умовах повно╖ ╕нформац╕йно╖ блокади кримськ╕ татари змогли орган╕зувати мон╕торинг вс╕х "судових процес╕в з коментарями на в╕део адвокат╕в, як╕ виступають на захист тих, хто не прийняв рос╕йську окупац╕ю Криму. Стр╕ми, як╕ ведуть актив╕сти з зас╕дань суд╕в, дозволяють д╕знатися св╕ту про ситуац╕ю в Криму.
В умовах рос╕йсько╖ несвободи кримськ╕ татари продовжують проводити збори б╕ля буд╕вель суд╕в, збори з╕ сп╕вв╕тчизниками, в╕дв╕дувати родич╕в пол╕тв'язн╕в. Це одиночн╕ п╕кети з гаслами "Кримськ╕ татари – не терористи", це просто зустр╕ч╕ ╕ дуа (молебень – з кримськотатарсько╖ – авт.) з╕ сп╕вв╕тчизниками. Це акц╕я "Кримський марафон", п╕д час яко╖ люди за досить короткий час збирають м╕льйони рубл╕в для оплати штраф╕в тим, хто "завинив" перед окупац╕йною владою. Збором 10-рубльових монет народ пом'якшу╓ тягар, наприклад, учасник╕в одиночних п╕кет╕в.
Кримськ╕ татари ╕гнорують незаконн╕ вибори, як╕ орган╕зову╓ в Криму рос╕йська влада. Саме тому до них споряджають ем╕сар╕в, як╕ ходять по дом╕вках ╕ умовляють голосувати за Пут╕на. Найчаст╕ше ходять сам╕ ж кримськ╕ татари ╕ у такий спос╕б надають "влад╕" ведмежу послугу, тому що люди, як╕ працюють на окупант╕в, не користуються повагою в народ╕. Вони – небажан╕ гост╕ на вес╕лл╕, ╖х проганяють з дуа та ╕нших рел╕г╕йних ╕ с╕мейних заход╕в.
- Чому ж вони обрали цей шлях?
- Хтось за покликом душ╕, хтось ╕з боягузтва, з р╕зних причин вони змушен╕ ходити по дом╕вках ╕, виконуючи доручення, розпов╕дати, як багато для кримських татар робить Пут╕н.
- Наприклад, «реставру╓» Ханський палац у Бахчисара╖.
- Вони цей палац можуть покрити золотом, ╕ на картинц╕ в╕н може виглядати дуже красиво, я допускаю цю думку, але, пом╕нявши його зовн╕шн╕ та внутр╕шн╕ конструкц╕╖, вони назавжди позбавляють його ц╕нност╕. У результат╕ ц╕╓╖ «реставрац╕╖» Ханський палац позбавляють автентичност╕ – це р╕внозначно його знищенню. Головний арх╕тектор запов╕дника, до реч╕, кримський татарин, вважа╓, що ще п'ять стол╕ть тому, при буд╕вництв╕ Велико╖ хансько╖ мечет╕, н╕бито, допустили як╕сь помилки ╕ утворився неправильний градус нахилу даху, ╕ це треба виправити. Буд╕вельники п╕д час сво╖х роб╕т почали використовувати не глину, а бетон, що вже призвело до руйнування п╕вн╕чного фасаду буд╕вл╕ мечет╕. Кр╕м того, при «реконструкц╕╖» автентичн╕ балки з ц╕льного дерева вир╕шили зам╕нити кле╓ними дошками – тому що це дешевше, а ун╕кальну черепицю «татарку», зроблену вручну б╕льше 500 рок╕в тому, хочуть зам╕нити фабричною черепицею з ╤тал╕╖, яка остаточно знец╕нить ╕сторичний об'╓кт.
- П╕д загрозою знаходиться весь об'╓кт?
- У даному випадку Ханська мечеть зараз найб╕льше стражда╓. Колись рос╕йський фельдмаршал М╕н╕х п╕д час наб╕гу на Бахчисарай спалив м╕сто ╕ по-варварськи знищив Ханський палац. Пот╕м Потьомк╕н реставрував його, ╕ вони вже тод╕ зм╕нили дах. В╕н був купольним за описами, його зробили чотирисхилим. Але враховуючи, що це було 18 стол╕ття, вир╕шили – теж старовина. Якщо будували палац у 16 стол╕тт╕, а у 18 – сталася якась реконструкц╕я, то з позиц╕й 21 стол╕ття 18 стол╕ття - теж ╕стор╕я. Тому палац всупереч його руйнуванню та численним реконструкц╕ям все одно вважався автентичним з 18 стол╕ття. Але тепер в╕н буде вважатися автентичним з 21 стол╕ття. Коли в╕н знову перетвориться на ╕сторичний об'╓кт – нев╕домо. Найголовн╕ше, що хтось придумав цю схему знищення Ханського палацу, а хтось просто пов╕рив у благ╕ нам╕ри ╕ помиля╓ться, думаючи виправити те, що простояло п'ять стол╕ть. ╤сторичн╕ пам'ятки не потр╕бно виправляти, ╖х потр╕бно п╕дтримувати в такому стан╕, як вони були побудован╕.
- Це означа╓, що для ЮНЕСКО Ханський палац втратив значим╕сть ╕ тепер однозначно не потрапить до списку об'╓кт╕в всесв╕тньо╖ спадщини?
- У них дуже серйозн╕ вимоги ╕ стандарти. Пам'ятаю, на початку 2000-х рок╕в я активно брав участь у процес╕ включення Бахчисарайського палацу до попереднього списку об'╓кт╕в ЮНЕСКО. До Криму тод╕ з цього питання при╖жджав консультант ЮНЕСКО доктор фон Дросте ╕, пам'ятаю, нам тод╕ в╕дмовили включити Хансарай до списку всесв╕тньо╖ спадщини, тому що вже тод╕ цьому об'╓кту не вистачало ознак автентичност╕.
- Нав╕ть тод╕? Чому?
- Тому що досить багато новинок було у 18 стол╕тт╕, як╕ дуже зм╕нили вигляд палацу. Дось╓ на Бахчисарайський палац тод╕ готувалося одночасно з Херсонесом, ми нав╕ть йшли трошки попереду в п╕дготовц╕ документ╕в. Херсонес був включений до списку всесв╕тньо╖ спадщини, а щодо Хансарая фах╕вц╕ в╕д ЮНЕСКО зробили висновок, що в╕н втратив автентичн╕сть, що його не зберегли у тому вигляд╕, в якому в╕н спочатку був побудований у 1532 роц╕. Але ми тод╕ обрали такий вар╕ант – взяти п╕д охорону ЮНЕСКО частину Бахчисарайського запов╕дника, а точн╕ше, 13 печерних м╕ст, 12 з них, по-мо╓му, в Бахчисарайському район╕ ╕ одне – у Севастопольському, ╕ включити до цього комплексу Ханський палац. Таким чином, середньов╕чн╕ печерн╕ м╕ста, автентичн╕сть яких не була порушена, були по╓днан╕ з палацом в один об'╓кт. Т╕льки у такий спос╕б ╓диний у св╕т╕ зразок кримськотатарсько╖ палацово╖ арх╕тектури вдалося включити до попереднього списку ЮНЕСКО, що дозволило б отримувати п╕дтримку ╕ захист ц╕╓╖ авторитетно╖ орган╕зац╕╖.
- Ви майже чотири роки жили в умовах рос╕йсько╖ окупац╕╖, вам в╕дом╕ настро╖ серед некримськотатарсько╖ частини сусп╕льства? Як люди ╕нших нац╕ональностей реагують на сьогодн╕шн╕ реал╕╖ Криму, чи може у них дозр╕ти внутр╕шн╕й порив щось робити?
- Може, якщо Укра╖на буде добре розвиватися.
- Наприклад?
- Якщо в Криму буде залишатися все без зм╕н, як ╓, а Укра╖на, навпаки, буде ставати ╓вропейською державою, поборовшим корупц╕ю, то к╕льк╕сть ╖╖ прихильник╕в буде зростати. Або нав╕ть не зростати, а проявлятися.
- А ск╕льки зараз прихильник╕в Укра╖ни в Криму, не рахуючи кримських татар?
- Складно в╕дпов╕сти, тому що якихось орган╕зованих груп людей нема╓. Укра╖нський культурний центр об'╓дну╓ одиниц╕ активних людей, ну нехай десятки, але н╕як не тисяч╕. Можливо, у них тисяч╕ прихильник╕в, але ╖х в реальност╕ не видно. Розпов╕м трошки про ╕нш╕ в╕дчуття. Я досить р╕дко ходжу п╕шки, тому, коли при╖жджав на суди в С╕мферополь, не втрачав можливост╕ пройтися вулицею, парком, вздовж Салгира – там поруч якраз ╕ Верховний суд знаходиться. ╤ якщо я десь 15-20 хвилин йду п╕шки, обов'язково одна чи дв╕ людини вп╕знавали мене, зупинялися ╕ висловлювали п╕дтримку словами.
- Що говорили?
- Говорили, дивимося вас по телев╕зору, ви молодець, ми вас п╕дтриму╓мо. А на запитання, як вас звати, як правило, не в╕дпов╕дали. Або говорили "я – кримчанин", "я – с╕мферополець", "я – рос╕йськомовний укра╖нець". Тобто, в Криму пол╕тичн╕ питання обговорюють на кухн╕, але ск╕льки кримчан – третина, половина ╕ ще б╕льше – охоплен╕ кухонних пол╕тикою, сказати не можу. Б╕да в тому, що Укра╖на втратила сп╕втовариство укра╖нц╕в у Криму, допустила, щоб людина з пр╕звищем, наприклад, Шевченко почала вважати себе рос╕янином ╕ ╕дентиф╕кувала себе з Рос╕╓ю, а не з Укра╖ною. ╢, на щастя, окрем╕ особистост╕, так╕ як Володя Балух. Повага до них безмежна, ╕ нав╕ть хочеться про нього сказати ран╕ше, н╕ж про кримських татар, хоча б для того, щоб п╕дкреслити, що ми п╕дтриму╓мо таких, як в╕н, як Сенцов.
- У той же час не у вс╕х людей вистача╓ см╕ливост╕ бути такими як Балух, як Сенцов, як Умеров. Як жити в Криму, не зраджуючи Укра╖ну, ╕ в той же час залишатися невразливим?
- Ризиковано. Це дуже ризиковано, дуже небезпечно. Я, наприклад, можу сказати, що мене обдурили, коли вивозили л╕таком з Криму до Туреччини. Я не давав згоди на вивезення мене з Криму, але мене просто вигнали з мого дому. ╤ якби мен╕ сказали, що, мовляв, ╖демо до служби виконання покарань, щоб ознайомитися з указом президента, ╕ через дв╕ години ви будете в╕льн╕, я б в╕дмовився ╕ зараз би був не тут, а в колон╕╖. Але мене обдурили, вивезли в аеропорт, пот╕м я опинився в Туреччин╕.
- Ви б в╕ддали перевагу колон╕╖ ╕ не погодилися б лет╕ти до Туреччини, а пот╕м до Ки╓ва?
- Не погодився б.
- ╤ не погодилися б вирватися з лап ФСБ?
- У той момент я був так налаштований. Вони ж мен╕ пропонували написати лист про помилування, але я в╕дмовився. Пот╕м вони знайшли ╕нший вар╕ант: н╕бито муфт╕й п╕дписав якийсь пап╕рець. Але ми з Чийгозом муфт╕ю не подякували за це. Ахтем морально готовий був сид╕ти до к╕нця або до якихось под╕й. У мене сумка вже була готова, щоб ╖хати до Керченсько╖ колон╕╖. Вирок набув чинност╕, ╕ я повинен був до певного дня самост╕йно при╖хати в Керч. Мене попередили, що якщо я вчасно не за╖ду, може зм╕нитися м╕сце проходження терм╕ну ╕ мене можуть в╕дправити вже по етапу.
- Не лякав ось цей терм╕н?
- Ну не хот╕лося, звичайно, тому що ╓ проблеми з╕ здоров'ям. Але я б упорався. Все-таки колон╕я-поселення - це не в'язниця.
- Ви отримали в╕дпов╕дь на запит до адм╕н╕страц╕╖ Пут╕на про п╕дстави вашого зв╕льнення: що це було - помилування чи зв╕льнення?
- Ми намага╓мося отримати текст указу президента, але поки т╕льки письмов╕ в╕дпов╕д╕ з в╕дмовою отриму╓мо. Наш адвокат отримав лист з адм╕н╕страц╕╖ президента, ╕ на мо╓ та Ахтема ╕м'я вже з Тверського районного суду Москви над╕йшла в╕дпов╕дь. Тексти однаков╕: не вида╓ться можливим дати ╕нформац╕ю з питання, що вас ц╕кавить. Вони нав╕ть не дали зрозум╕ти: чи ╓ указ взагал╕. Я допускаю думку, що н╕якого указу нема╓. Просто домовилися, в╕д╕грали кожен сво╓: Ердоган в╕ддав двох рос╕йських вбивць, Пут╕н в╕ддав нас. Тому н╕якого гуман╕стичного вчинку з його боку не було, хоча попервах про це в рос╕йських ЗМ╤ голосили. Пот╕м вже турецька преса пов╕домила, що стався банальний обм╕н.
- Ви близько трьох м╕сяц╕в у Ки╓в╕. Як╕ у вас в╕дчуття в╕д сп╕лкування з представниками влади, нема╓ враження, що заяви про деокупац╕ю Криму – лише порожн╕ декларац╕╖?
- Я сп╕лкувався з президентом, з головою парламенту, м╕н╕стром закордонних справ, з низкою ╕нших м╕н╕стерств ╕ з к╕лькома укра╖нськими депутатами. Кр╕м того, пост╕йно буваю на р╕зних зустр╕чах, прийомах. Як мен╕ здалося, загальний настр╕й у кримському напрямку – позитивний. Президент ╕ навколопрезидентськ╕ люди, пол╕тики щиро хочуть вир╕шити проблему кримських татар, проблему повернення Криму. У них можуть бути р╕зн╕ ╕нтереси. Хтось щиро хоче п╕дтримати кримських татар, хоче, щоб Крим реально повернувся, ╕ ╕ншого шляху вир╕шення проблеми, як через кримських татар, вони не бачать. Не можу сказати, що Крим для Укра╖ни – порожн╕й звук, ╕ влада не зна╓, в якому напрямку рухатися. Знають, але до к╕нця не готов╕ приймати радикальн╕ р╕шення для того, щоб повернути територ╕ю. А за територ╕ю треба боротися, за територ╕ю життя треба в╕ддавати.
- Ви вважа╓те, що у питанн╕ стратег╕╖ повернення Криму територ╕я — першочергова?
- Так. Я вважаю, що територ╕я важлив╕ша, тому що людина може сама для себе прийняти р╕шення, де ╖й жити - в Укра╖н╕ чи ╕нш╕й кра╖н╕. Чому, якщо раптом комусь захот╕лося пере╖хати в ╕ншу кра╖ну, в╕н повинен пере╖жджати туди разом з мо╓ю батьк╕вщиною. Я за те, що потр╕бно серйозно вир╕шувати першопричину проблеми, тод╕ ╕ репрес╕╖ припиняться, ╕ пол╕тв'язн╕ будуть зв╕льнен╕ в один день.
А якщо ще ширше на цю тему подивитися, то президент, депутати, м╕н╕стри повинн╕ займатися глобальними державними питаннями, а волонтери, громадськ╕ д╕яч╕, чиновники десь в м╕сцев╕й адм╕н╕страц╕╖ нехай займаються конкретними людьми. Кр╕м того, ╓ в╕дпов╕дн╕ структури, в╕домства. Якщо президент особисто почне вир╕шувати проблеми конкретних людей, в╕н в них загрузне. Одного обм╕ня╓, а тут двох заарештують. А стратег╕чн╕ питання залишаються невир╕шеними.
- Кер╕вництво Меджл╕су кримськотатарського народу вважа╓, що Крим ма╓ стати кримськотатарською автоном╕╓ю. Чому це допоможе Укра╖н╕ повернути Крим?
- Кримськотатарська автоном╕я в Криму необх╕дна, перш за все, сам╕й Укра╖н╕, як ознака зр╕лост╕ демократично╖ держави. ╤ св╕тове сп╕втовариство, я впевнений, дасть цьому високу оц╕нку. Самим кримським татарам нац╕ональна державн╕сть необх╕дна як гарант╕я, що трагед╕╖, под╕бн╕ до депортац╕╖ ╕ 250-р╕чного вит╕снення ╖х з Криму, б╕льше не повторяться. Але у нас 22 роки, як прийнята Конституц╕я Укра╖ни, а що таке кор╕нн╕ народи, в жодному закон╕ не прописано. Такий закон Верховн╕й Рад╕ Укра╖ни потр╕бно прийняти, щоб обумовити статус кор╕нного народу, права, обов'язки держави щодо нього.
- За якими ознаками можна визначити кор╕нн╕ народи в Укра╖н╕?
- За т╕╓ю ознакою, що вони сформувалися на ц╕й територ╕╖. Укра╖нц╕ – в Укра╖н╕, кримськ╕ татари, кара╖ми та кримчаки – в Криму, ╕ у них нема╓ ╕ншо╖ батьк╕вщини за межами Криму. Розум╕ння цього важлив╕ше за все. Але я вже передбачаю аргументи деяких депутат╕в, як╕ будуть нам знову говорити, що в Криму живуть не т╕льки татари, там ╓ греки, болгари, молдавани, а ми, звичайно, будемо ╖м в╕дпов╕дати, що у грек╕в ╓ Грец╕я, у болгар – Болгар╕я ╕ так дал╕. Цей етап, нав╕ть п╕сля всього, що сталося, схоже, ще не пройдено. Я вже не кажу, що право на самовизначення – це нев╕д'╓мне ╕ фундаментальное право будь-якого народу.
- Коли, за вашими п╕драхунками, Крим може повернутися до Укра╖ни?
- Коли це т╕льки сталося, мене теж про це запитували ╕ я в╕дпов╕дав: «П╕втора-два роки». Минуло вже чотири. ╢дине, що можу сказати зараз: кожен день робить повернення на день ближче. Швидше за все, це в╕дбудеться швидко, неспод╕вано, але в╕дбудеться.

Зера Аширова

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #9 за 02.03.2018 > Тема "З перших уст"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=19728

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков