Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2798)
З потоку життя (5924)
Душі криниця (3319)
Українці мої... (1432)
Резонанс (1445)
Урок української (985)
"Білі плями" історії (1631)
Крим - наш дім (531)
"Будьмо!" (259)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ДЕ КРИНИЦЮ КОПАТИ?
Наш╕ традиц╕╖


КАЛИНА ПОНАД ПОЛИННИМ ШЛЯХОМ
Нотатки про нов╕ поез╕╖ ╢ви Пономаренко


СТЕЖКАМИ ДУХОВНОСТ╤
В╕д видано╖ першо╖ зб╕рки до друго╖ - “П╕д склеп╕нням дивосв╕ту” (Червоноград: ФОП...


╤СТОР╤Я ФЕОДОС╤ЙСЬКО╥ «ПРОСВ╤ТИ» (1989-2012)
Перш╕ 4 роки Незалежност╕ про «Просв╕ту» в Феодос╕╖ майже н╕хто н╕чого не знав....


МИТРОФАН НАВЧА╢ Д╤ВЧАТ МУДРОСТ╤
Ще з давн╕х час╕в чомусь саме з днем Митрофана (17 червня) пов'язували традиц╕ю передавати...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #8 за 23.02.2018 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#8 за 23.02.2018
ТО ЧИ ШАНУ╢МО МИ НАШУ Р╤ДНУ УКРА╥НСЬКУ МОВУ? ДОС╤ НА ТЕ НЕ ДУЖЕ СХОЖЕ...

Чи пам'ята╓мо – знання державно╖ мови для кожного громадянина Укра╖ни ╓ найпершим обов’язком?

21 лютого, зг╕дно з в╕дпов╕дним р╕шенням Орган╕зац╕╖ Об’╓днаних Нац╕й з питань осв╕ти, науки ╕ культури (ЮНЕСКО) в╕д 17 листопада 1999 року, в Укра╖н╕, як ╕ у вс╕х кра╖нах-членах м╕жнародно╖ сп╕льноти, учергове – вже 19-й  раз, в╕дзначатиметься М╕жнародний день р╕дно╖ мови.
Сьогодн╕ ми, на жаль, вимушен╕ констатувати, що за минулий р╕к ситуац╕я з вживанням укра╖нсько╖ мови у р╕зних прошарках нашого сусп╕льства, як на оф╕ц╕йному, так ╕ на побутовому р╕вн╕, сутт╓во на краще не зм╕нилася. Все част╕ше можна почути рос╕йську мову, або сум╕ш укра╖нсько╖ ╕ рос╕йсько╖, т.зв. суржик, як у коридорах владних структур, включаючи центральн╕ органи виконавчо╖ влади, так ╕ в окремих виступах ╖хн╕х представник╕в перед укра╖нським загалом, особливо тод╕, коли вони робляться «не на м╕крофон». Почаст╕шали спроби опозиц╕йних народних депутат╕в, попри заклики головуючих на зас╕даннях Верховно╖ Ради дотримуватися положень Регламенту щодо мови виступ╕в, повернутися до вже минулих, але так при╓мних для них час╕в. З’явля╓ться безл╕ч ╕ншомовних сл╕в на вив╕сках магазин╕в ╕ заклад╕в громадського харчування, нер╕дко таких, як╕ не в╕дпов╕дають ╖хньому смисловому значенню нав╕ть у сво╖х р╕дних мовах.
Це однозначно негативне явище, яке завда╓ серйозно╖ шкоди зм╕цненню позиц╕й нашо╖ р╕дно╖ мови, мови укра╖нсько╖. ╤ мови державно╖, як це визначено в Конституц╕╖ Укра╖ни. Адже зростаюча ╕ неконтрольована тенденц╕я засм╕чення ╖╖  ╕ноземними словами шляхом ╖х сл╕пого калькування, тобто передач╕  л╕терами укра╖нського алфав╕ту ╕ншомовних сл╕в без пояснення смислового зм╕сту, наносить непоправну шкоду сам╕й укра╖нськ╕й мов╕ ╕ сприя╓ закр╕пленню в розум╕нн╕ людей, особливо п╕дростаючого покол╕ння, неправильного значення як укра╖нських сл╕в, так ╕ сл╕в ╕ншомовного походження.
Бачимо, що до вживання не притаманних наш╕й мов╕ сл╕в вдаються не лише журнал╕сти, слово яких завжди було певною ╕деолог╕чною збро╓ю через масове тиражування його засобами масово╖ ╕нформац╕╖, а й громадськ╕ д╕яч╕, пол╕тики, депутати р╕зних виборних орган╕в та й деяк╕ державн╕ високопосадовц╕.
Широкого використання, особливо останн╕м часом, набули, зокрема, так╕ слова, запозичен╕ з англ╕йсько╖ мови, як «фейковий» (вигаданий, п╕дроблений), «фр╕лансер» (журнал╕ст, не пов’язаний трудовими в╕дносинами з конкретним засобом масово╖ ╕нформац╕╖), «парадигма» (приклад, зразок), «ст╕кер» (намагн╕чена етикетка чи ярлик), «вериф╕кац╕я» (перев╕рка, п╕дтвердження), «колапс» (обвал, крах), «ре╕мбурсац╕я» (компенсац╕я, в╕дшкодування) та багато ╕нших. А слова «окей» (згода з чимось) та «й╓с» (так) вже стали, особливо у мов╕ п╕дл╕тк╕в, ледь не сво╓р╕дним символом «глибокого» знання англ╕йсько╖ мови.
Одним з останн╕х приклад╕в у ц╕й царин╕ ╓ стаття п╕д назвою «Б╕й п╕д Крутами не завершився» (газета «Урядовий кур'╓р» в╕д 27 с╕чня ц.р.), в як╕й ╖╖ автор розпов╕да╓ про «╕сторичний екшн» (це англ╕йське слово  укра╖нською мовою  означа╓ д╕ю, вчинок). ╤ под╕бних приклад╕в засм╕чення укра╖нсько╖ мови можна навести набагато б╕льше. До зловживання такими ╕ноземними словами вдаються, як правило, т╕, хто недосконало волод╕╓ ╕ноземною мовою, зокрема англ╕йською, очевидно для того, щоб утвердити у кол╕ оточуючих свою значим╕сть.
Невже «новатори-мовознавц╕» не усв╕домлюють, що значна б╕льш╕сть наших сп╕вв╕тчизник╕в, особливо учн╕всько╖ молод╕, не розум╕ють зм╕сту згаданих сл╕в, але вважають ╖х за сучасн╕ нововведення, яким треба насл╕дувати? Невже поширення такого мовного «нововведення» за наявност╕ в╕дпов╕дник╕в укра╖нською мовою не ╓ виявом неповаги до р╕дно╖ мови? Невже для укра╖нсько╖ нац╕╖ було недостатньо ц╕лих стол╕ть знущання над ╖╖ мовою, яку п╕ддавали нищ╕вн╕й русиф╕кац╕╖, щоб знову ╕ знову вживати непритаманн╕ наш╕й мов╕ слова?
Незаперечним, на превеликий жаль, ╓ й той факт, що в незалежн╕й вже 27-й р╕к Укра╖н╕ все ще продовжу╓ ╕снувати упереджене, а часом ╕ зневажливе ставлення певно╖ частини наших громадян, ╕, зокрема, представник╕в владних структур ╕ пол╕тикуму, до укра╖нсько╖ мови. При цьому так╕ укра╖нц╕ й пол╕тики вдаються до переконливих, на ╖хню думку, аргумент╕в на кшталт «а какая разница, на каком языке говорить?», що ╓ ще одним переконливим св╕дченням того, що совковий, радянський ментал╕тет ще довол╕ живучий у св╕домост╕ й у м╕зках частини представник╕в укра╖нського сусп╕льства.
Не може не турбувати справжн╕х укра╖нц╕в, убол╕вальник╕в престижност╕ укра╖нсько╖ мови як ╓дино╖ державно╖ в наш╕й кра╖н╕, ╕ той очевидний факт, що в багатьох м╕стах, починаючи з╕ столиц╕, з кожним роком зб╕льшу╓ться к╕льк╕сть торговельно-розважальних центр╕в (ТРЦ), продовольчих магазин╕в (супермаркет╕в, м╕н╕маркет╕в ╕ просто маркет╕в), ресторан╕в ╕ кафе, ╕нших заклад╕в з надання р╕зноман╕тних послуг населенню з назвами виключно ╕ноземними мовами або спотвореною укра╖нською. Взяти хоча б мережу продовольчих магазин╕в «С╤ЛЬПО». Це не зовс╕м вдала калька з рос╕йського скороченого «СЕЛЬПО» – сельское потребительское общество. Укра╖нською ця назва мала б звучати як с╕льське споживче товариство, абрев╕атуру якого важко нав╕ть п╕д╕брати, але аж н╕як не «С╤ЛЬПО». Або взяти назву кафе КОФЕ ХАУС. Тут рос╕йська мова (КОФЕ) вже зм╕шана з англ╕йською (ХАУС – БУДИНОК). А чому б просто не написати БУДИНОК КАВИ? Чита╓мо це все ╕ диву╓мося: ми в Укра╖н╕ чи в як╕йсь нев╕дом╕й держав╕?
Зв╕сно, треба враховувати те, що Ки╖в та й ╕нш╕ м╕ста Укра╖ни в╕дв╕дують представники р╕зних кра╖н св╕ту, як туристи, б╕знесмени, люди, як╕ мають родич╕в ╕ знайомих у наш╕й держав╕, ╕ наявн╕сть в╕дпов╕дно╖ ╕нформац╕╖ ╕ноземною мовою, зокрема широко розповсюдженою у св╕т╕ англ╕йською, ╓ необх╕дною для полегшення ор╕╓нтування наших гостей в малознайомих м╕сцевих умовах. Але ж можна подавати назви в╕дв╕дуваних ╕ноземцями соц╕ально-культурних заклад╕в двома мовами. Для цього треба мати лише бажання, а головне – почуття поваги не лише до ╕ноземних громадян, а й, перш за все, до р╕дно╖ мови сво╓╖ держави. ╤ керуватися при цьому просто здоровим глуздом.
Непоко╖ть також наявн╕сть велико╖ к╕лькост╕ елементарних граматичних помилок в укра╖нських друкованих, а також електронних засобах масово╖ ╕нформац╕╖, що св╕дчить не лише про низький фаховий р╕вень журнал╕ст╕в, а й про в╕дсутн╕сть належного контролю за надрукованим або випущеним в еф╕р чи на екрани телебачення ╕ комп’ютер╕в словом з боку в╕дпов╕дних коректор╕в ╕ редактор╕в. Вражають численн╕ неолог╕зми, як╕ заполонили укра╖нський ╕нформац╕йний прост╕р: вугляр╕ (шахтар╕), авт╕вка (автомоб╕ль), канцлерка (канцлер), директорка (директор), маг╕стриня (маг╕стр), анал╕тикиня (анал╕тик), контент (зм╕ст), локац╕я (м╕сце знаходження, перебування) тощо. А незнання дипломатично╖ фразеолог╕╖ «фах╕вцями», як╕ пишуть на м╕жнародну тематику, не те, що вража╓, а просто шоку╓. ╤ це на 27 роц╕ ╕снування незалежно╖ Укра╖ни!
Свого часу глибоке визначення сутност╕ мови дав швейцарський юрист автор проекту Кодексу м╕жнародного права Йоганн Каспер Блунчл╕ (1808-1881 рр.): «Мова ╓ надбанням, яке найб╕льш сутт╓вим чином належить народу, найб╕льш живим виявом його характеру, найб╕льш енерг╕йним зв’язком його ╕з загальною культурою».
До цих мудрих сл╕в  важко щось додати.
Укра╖на – велика багатонац╕ональна ╕ багатокультурна держава, ╕ кожна нац╕ональна група, попри безп╕дставн╕ заяви окремих пророс╕йських пол╕тик╕в, не ма╓ жодних обмежень чи перешкод для використання мови свого етносу. Але вс╕ представники етн╕чних груп ╓, насамперед, громадянами Укра╖ни ╕ тому вони повинн╕ не лише досконало волод╕ти державною укра╖нською мовою ╕ користуватися нею, а й ставитися до не╖ з належною повагою, обер╕гати ╖╖ в╕д проникнення в не╖ ╕ншомовних сл╕в.
Под╕ляючи думку про те, що чим б╕льше мов зна╓ людина, тим б╕льш  ц╕кав╕шим ╕ зм╕стовн╕шим буде ╖╖ життя, тим б╕льше можливостей вона в╕дкри╓ для сво╓╖ самореал╕зац╕╖, все ж  вважаю, що досконале знання державно╖ мови для кожного громадянина Укра╖ни ╓ найпершим обов’язком. Це в╕дпов╕да╓ ╕ нац╕ональним ╕нтересам сучасно╖ Укра╖ни, яка живе сьогодн╕ у надто глобал╕зованому, вза╓мозалежному св╕т╕ ╕ яка п╕дтриму╓ широк╕ пол╕тичн╕, економ╕чн╕, науково-техн╕чн╕ та культурн╕ в╕дносини з р╕знобарвним ╕ багатомовним св╕товим сп╕втовариством. Принаг╕дно нагадаю про те, що наша р╕дна укра╖нська мова вважа╓ться одн╕╓ю з найб╕льш милозвучних мов св╕ту...
Як писав багато рок╕в тому добре в╕домий укра╖нський письменник Панас Мирний: «Найб╕льше ╕ найдорожче добро в кожного народу – це його мова». То ж давайте любити ╕ шанувати нашу р╕дну укра╖нську мову, яка у св╕й час вв╕йшла до душ╕ ╕ серця кожного укра╖нця з молоком матер╕…
╤гор Турянський
www.ukrinform.ua
***
На ╕люстрац╕╖ - оголошення про популярний кримський конкурс на сайт╕, до якого, кажуть, ма╓ певне в╕дношення нин╕шн╓ кер╕вництво Нац╕онального газетно-журнального видавництва М╕нкультури Укра╖ни (познайомитися ближче можна за посиланням:
http://svitlytsia.crimea.ua/index.php?section=article&artID=18557).
То н╕чого, що оголошення безграмотне, головне, щоб сам конкурс був грамотним – чи не так?

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #8 за 23.02.2018 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=19721

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков