Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2788)
З потоку життя (5915)
Душі криниця (3315)
Українці мої... (1431)
Резонанс (1445)
Урок української (985)
"Білі плями" історії (1629)
Крим - наш дім (531)
"Будьмо!" (259)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
МИТРОФАН НАВЧА╢ Д╤ВЧАТ МУДРОСТ╤
Ще з давн╕х час╕в чомусь саме з днем Митрофана (17 червня) пов'язували традиц╕ю передавати...


ПОЕТИЧНА СВ╤ТЛИЦЯ. В╕ктор╕я ТОРОН
Господинею сьогодн╕шньо╖ «Поетично╖ Св╕тлиц╕» ╓ В╕ктор╕я Торон з доб╕ркою ╖╖...


╢ВТИХ╤Й МА╢ БУТИ ТИХИЙ...
Уже засаджено городн╕ культури, зр╕ють хл╕бн╕ злаки на полях А яким буде врожай?


╤СТОР╤Я ФЕОДОС╤ЙСЬКО╥ «ПРОСВ╤ТИ» (1989-2012)
розпочина╓мо публ╕кац╕ю спогад╕в Алли Осадчо╖ ╕ продовжу╓мо писати нашу «Св╕тличну»...


ПОЕТИЧНА СВ╤ТЛИЦЯ. Володимир САЧКО
Нетерпимий до здирництва, хрун╕вства, цин╕чно╖ брехн╕, зради ╕ до «п╕вн╕чного...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #8 за 23.02.2018 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#8 за 23.02.2018
…А МУЗИКА НАД СВ╤ТОМ ЛИНЕ

Живемо у час шалених швидкостей та ╕нформац╕йних технолог╕й. Час, коли хочеш встигнути скр╕зь, але скр╕зь зап╕зню╓шся та не встига╓ш. Нав╕ть у наймолодших школяр╕в не лиша╓ться часу на розваги. Ще б пак! Треба посп╕шати, «наповнювати» себе знаннями, аби не в╕дстати в╕д ╕нших. Шален╕ швидкост╕, конкуренц╕я, бажання бути серед л╕дер╕в – ознаки сучасно╖ доби. Психологи б’ють на сполох: сучасних д╕тей не налаштовують на звичайн╕ реч╕, притаманн╕ певн╕й в╕ков╕й категор╕╖. Нин╕ не модно бути звичайною дитиною, у житт╕ яко╖ обов’язково мають бути звичайн╕ реч╕. Якщо ╕гри, то не з ляльками, а в╕ртуальн╕. Пригадую, з яким здивуванням знайомий школярик розглядав звичайну год╕вничку для птах╕в. Дитина, яка зналася на гаджетах, н╕коли не бачила, як змайструвати найпрост╕шу год╕вничку. Зрештою, батьки д╕тлах╕в на так╕ «др╕бнички» не звертають уваги. А запитання на кшталт: «А як у вас у школ╕ викладають уроки музики?» у багатьох виклика╓ неп╕дробне здивування.
«╤ даремно, - переконаний ректор Нац╕онально╖ музично╖ академ╕╖ Укра╖ни ╕мен╕ П.╤. Чайковського Володимир Рожок. - Ми не уявляли свого життя без музики. Усе сприяло естетичному вихованню д╕тей. Ми, с╕льськ╕ школяр╕, тягнулися до всього прекрасного, залюбки ╖здили до Н╕жина з нашим оркестром народних ╕нструмент╕в, сп╕вали у хор╕». Спогади дитинства зберегли вдячну пам’ять про кер╕вника хору, якому вдалося об’╓днати навколо музики с╕льських д╕тей. ╤ линула п╕сня над селом, наповнюючи дитяч╕ серця внутр╕шн╕м св╕тлом. Сп╕вали п╕сн╕ в обробц╕ Леонтовича, а безсмертний «Щедрик» формував естетичн╕ смаки на все життя. «Нин╕шн╕й стан сусп╕льства не може не тривожити, - розм╕ркову╓ Володимир Рожок. – Брак духовност╕, прогалини в естетичному вихованн╕ даються взнаки. Жорсток╕сть, агрес╕я в п╕дл╕тковому середовищ╕ – насл╕дки байдужост╕ сусп╕льства до духовних проблем, адже емоц╕йна сфера людини не розвива╓ться, не живиться житт╓дайними струмками народних п╕сень. Свого часу ми разом з хоровим диригентом, композитором, педагогом Анатол╕╓м Авд╕╓вським зверталися до галузевих м╕н╕стерств з проханням зберегти у шк╕льних програмах так╕ предмети, як музика, сп╕ви. Це не просто навчальн╕ дисципл╕ни, а життя духовного основа. Якщо сп╕ватиме школа, родина, то збережеться, не зан╕м╕╓ нац╕я. Анатол╕й Авд╕╓вський на це звертав особливу увагу».
Думка про те, що музичне мистецтво вкрай потр╕бне, не нова. Педагог Василь Сухомлинський писав, що «п╕знання св╕ту почутт╕в неможливе без розум╕ння й переживання музики, без глибоко╖ духовно╖ потреби слухати музику й д╕ставати насолоду в╕д не╖». Зрештою, часто можна почути зауваження: х╕ба браку╓ нин╕ музики та запальних ритм╕в? ╤ справд╕, не лише не браку╓, ними перенасичений ╕нформац╕йний прост╕р. Виника╓ питання лише щодо якост╕, зм╕сту того музичного так званого «продукту», яким так щедро частують молодь. Насправд╕ ма╓мо справжн╕ скарби – народну та класичну музику, фольклор, ╕ все це ма╓ живити людську душу. «Без народно╖ п╕сн╕ неможливо виховати-виплекати гармон╕йно╖ особистост╕», - переконаний Володимир Рожок. Адже його ц╕нн╕сть закодована у глибинах народно╖ пам’ят╕, ╓ його генетичним кодом. Народна п╕сня пов’язана з ╕стор╕╓ю народу, його нац╕ональною св╕дом╕стю, «з психолог╕╓ю творчост╕», як зазначав ╤ван Франко. Зрештою, стереотип щодо викладання мистецьких дисципл╕н у загальноосв╕тн╕й школ╕ ╕сну╓ ще з радянських час╕в. Вчител╕, залюблен╕ у св╕й предмет, не могли реал╕зувати себе у звичайн╕й школ╕, адже к╕льк╕сть годин, що вид╕лялися на ц╕ предмети (музика, малювання) були м╕зерною. Так склалося, що ставлення до педагог╕в, як╕ викладали мистецьк╕ предмети у загальноосв╕тн╕й школ╕, було, м’яко кажучи, несерйозним. Тож квал╕ф╕кованих кадр╕в завжди бракувало, а батьки та д╕ти дивилися на ц╕ предмети кр╕зь пальц╕. У сусп╕льств╕ й дос╕ нема╓ розум╕ння того, наск╕льки велике значення в╕д╕грають мистецьк╕ предмети у вихованн╕ д╕тей. В той же час у багатьох кра╖нах св╕ту давно зрозум╕ли, що предмети музичного та образотворчого мистецтва мають надзвичайний потенц╕ал для розвитку творчо╖ особистост╕, формування креативного мислення, розвитку почутт╓во╖ сфери.
Прим╕ром, у Япон╕╖, Ф╕нлянд╕╖, Великобритан╕╖ ус╕х д╕тей, незалежно в╕д ╖хн╕х музичних зд╕бностей, вчать грати на музичних ╕нструментах. Видання «The Guardian» розпов╕ло сво╖м читачам про досв╕д одн╕╓╖ з британських шк╕л, де довели: усп╕шн╕сть учн╕в на випускних ╕спитах залежить в╕д к╕лькост╕ урок╕в музики на тиждень. Директор школи п╕шов на експеримент ╕ запровадив заняття з музики, театрального й образотворчого мистецтва до шк╕льного розкладу. Тобто, кожного дня д╕ти мають уроки, як╕ традиц╕йно вважалися другорядними. Результати не примусили себе довго чекати. Якщо с╕м рок╕в тому школу згадували лише у негативному контекст╕, то нин╕ ситуац╕я кардинально зм╕нилася. Сьогодн╕ осв╕тянське в╕домство оц╕ню╓ школу як таку, що ма╓ позитивний ╕м╕дж та входить до 10% найкращих шк╕л на нац╕ональному р╕вн╕ з точки зору прогресу учн╕в у читанн╕, письм╕ та математики. Якщо у 2011 роц╕ р╕вень школи був на 3,2% нижче середнього показника усп╕шност╕ шк╕л в Англ╕╖, то минулого навчального року 74% учн╕в у перев╕рц╕ читання, письма та математики продемонстрували висок╕ результати. Так╕ показники ╓ вкрай важливими, якщо врахувати, що у школ╕ здеб╕льшого вчаться д╕ти м╕грант╕в з таких кра╖н, як Пакистан, Бангладеш та ╤нд╕я. Тобто, для 99% з 510 учн╕в англ╕йська мова не ╓ р╕дною, а половина школяр╕в прийшла на навчання, не знаючи жодного англ╕йського слова. Наплив б╕женц╕в призвели до напружено╖ ситуац╕╖ у район╕, ╕ це не може не викликати занепоко╓ння з боку влади. Школа, натом╕сть, стала духовним остр╕вцем, де пану╓ доброзичлива, творча атмосфера. ╤ хоча д╕ти розмовляють тридцятьма р╕зними мовами, це не заважа╓ ╖м розучувати п’╓си Шексп╕ра ╕ виконувати п╕сн╕ гурту “Б╕тлз».
Джимм╕ Ротерам, вчитель музики, переконаний, що дивовижн╕ зм╕ни сталися завдяки новаторському п╕дходу. Музика, театральне, образотворче мистецтво здатне творити дива. ╤ приклад англ╕йсько╖ школи, де сталися ц╕ перетворення, п╕дтвердив цей факт. Якщо колись шк╕льний концерт наприк╕нц╕ навчального року в╕дв╕дувало лише к╕лька батьк╕в, то тепер у школ╕ спостер╕га╓ться справжн╕й аншлаг. Кожна дитина займа╓ться музикою щонайменше дв╕ години на тиждень. Ц╕каво, що сп╕в включений також в ╕нш╕ уроки. Прим╕ром, учн╕ сп╕вають нав╕ть тод╕, коли… в╕дм╕нюють д╕╓слова. Ут╕м, британц╕ не вважають, що вигадали щось таке, чого не можна пояснити з науково╖ позиц╕╖. Застосований у школ╕ метод заснований на п╕дход╕ угорця Золтана Кодая, який передбача╓ навчання д╕тей, спочатку п╕дсв╕доме, через музичн╕ ╕гри. Д╕ти вивчають ритм, знаки руками ╕ рухи таким чином, що згодом допоможе ╖м у читанн╕, письм╕ та математиц╕. До реч╕, у 2016 роц╕ метод Золтана Кодая був включений у список ЮНЕСКО як частина нематер╕ально╖ частини спадщини людства. А у британськ╕й школ╕, де використовують цей метод, пересв╕дчилися в його ефективност╕. Вчител╕ з’ясували, що вивчення уривк╕в з п’╓си Шексп╕ра «Буря» набагато пол╕пшило навички читання та письма у д╕тей. Зрештою, переконан╕ психологи, музичне мистецтво здатне в╕д╕грати арт-терапевтичну роль, яка конче потр╕бна соц╕уму. Нин╕ ╕нформац╕йн╕ пов╕домлення примушують здригатися нав╕ть бувалих в бувальцях. Жорсток╕ ╕гри сучасних п╕дл╕тк╕в – тривожна прикмета доби. До реч╕, у згадан╕й британськ╕й школ╕ педагоги в╕дзначили таку позитивну тенденц╕ю, як зниження соц╕ально╖ напруги в учн╕вському колектив╕. А у школ╕, де вчаться д╕ти м╕грант╕в, психолог╕чний кл╕мат був не найкращий. Розпов╕дали про випадки су╖циду, коли, не стерп╕вши цькувань та принижень, з життям зв╕в рахунки один з╕ школяр╕в. П╕сля смерт╕ дитини у школ╕ запровадили проект, який допомага╓ учням боротися з невдачами, протид╕яти насм╕шкам та цькуванням з боку однол╕тк╕в. Ут╕м, кер╕вництво школи ставить за мету пол╕пшення психолог╕чного комфорту вихованц╕в; працю╓ над створенням такого середовища, в якому буде назавжди покладено край жорстокост╕ та насильству. Зв╕сно, що справа ця не митт╓ва, а для досягнення остаточних результат╕в потр╕бен час. Проте у школ╕ переконан╕, що саме запровадженню експерименту ц╕ «мовчазн╕ д╕ти вчаться боротися з емоц╕ями та негативом».
Год╕ говорити про те, наск╕льки актуальною ╓ ця проблема для наших шк╕л. Зрештою, ус╕ ми потребу╓мо психоемоц╕йно╖ п╕дтримки – ╕ доросл╕, ╕ д╕ти. У кра╖н╕, де точиться в╕йна, арт-терап╕я не буде зайвою. Зрештою, часто доросл╕ сам╕ не знають, як допомогти сво╖м д╕тям. Разом з тим, переконан╕ психологи, в╕д депрес╕й, нервових розлад╕ сучасн╕ д╕ти потерпають не менше, ан╕ж доросл╕. Тож набутий досв╕д самокорекц╕╖ емоц╕йного стану засобами мистецтва не буде зайвим. З точки зору наукового об╜рунтування, арт-терапевтична функц╕я мистецтва абсолютно доведена. На жаль, вчител╕-практики не використовують ц╕ важлив╕ досл╕дження, тим самим позбавляючи вихованц╕в д╕╓во╖ допомоги. Йдеться, зокрема, про можливост╕ моделювання емоц╕╖ засобами музичного мистецтва. Прим╕ром, пов╕льний темп плюс м╕норне забарвлення звучання в узагальненому вигляд╕ моделюють емоц╕ю смутку, передають настро╖ смутку, знев╕ри, скорботи, жалю про минуле, що не повернеться; ╕ навпаки – пов╕льний темп плюс мажорне забарвлення моделюють емоц╕йний стан спокою, розслабленост╕, задоволення. Характер музичного твору у цьому випадку буде споглядально-умиротвореним. Швидкий темп плюс м╕норне забарвлення в узагальненому вигляд╕ моделюють емоц╕ю гн╕ву. Характер музики в цьому випадку буде напружено-драматичним, схвильованим, пристрасним, геро╖чним. Як протилежн╕сть – швидкий темп плюс мажорне забарвлення, що моделюють емоц╕йно-рад╕сний стан. У цьому випадку характер музики ма╓ бути житт╓ствердно-оптим╕стичним, веселим, рад╕сним. Здавалося, н╕чого складного, проте без практичного вт╕лення теор╕я так ╕ лишиться теор╕╓ю. А головне – д╕тей варто цьому вчити! Прим╕ром, що робити, коли на серц╕ смуток? Як допомогти соб╕, коли весь св╕т довкола перетворився на морок? Головне – вчасно п╕дказати, допомогти зануритися в музику, що буде тотожною з тво╖м настро╓м. Психологи твердять, що сьогодн╕ вкрай важливо розвивати емоц╕йний ╕нтелект, чутт╓ву сферу. Зрештою, вчитися т╕й тонк╕й «╕ррац╕ональн╕й» сфер╕, що робить людину людиною. Важливо не просто вийти з пригн╕чено-депресивного стану, а вм╕ти побачити «св╕тло в к╕нц╕ тунелю», бути готовим самост╕йно коригувати св╕й емоц╕йний стан. Якщо п╕дл╕ток, сумуючи, зверта╓ться до музики Шопена («Прелюд╕я №4»), в╕н готовий пережити всю пал╕тру суму, жалю. Здавалося, за такого стану важко знайти вих╕д з негативно╖, складно╖ ситуац╕╖. Проте арт-терап╕я допоможе людин╕ – чи то доросл╕й, чи то юн╕й – подолати житт╓в╕ негаразди та перейти в ╕нший емоц╕йний стан. Мить – ╕ звучить «Ноктюрн №2» ген╕ального Шопена. ╤ психоемоц╕йний стан зм╕ню╓ться на краще, в╕дходять туга, смуток, нудьга. Натом╕сть слухача охоплюють н╕жн╕сть, тепло, умиротворення. А головне – чар╕вна музику дару╓ над╕ю ╕ допомага╓ в╕днайти шлях до самого себе. Нехай нав╕ть не шлях, а лише стежину. Ут╕м, цього буде достатньо, аби почати д╕яти ╕ зм╕нюватися.
Зрештою, сьогодн╕ ми потребу╓мо не лише внутр╕шньо╖ гармон╕╖, умиротворення у цьому розбурханому та жорстокому св╕т╕. Ма╓мо формувати патр╕отичн╕ почуття; почуття-ц╕нн╕сть, ╕ тут музичне мистецтво в╕д╕гра╓ пров╕дну роль. Зрештою, н╕чого нового тут нема╓, адже в укра╖нських виховних традиц╕ях завжди використовувався впливовий зас╕б – естетичне виховання. ╤ саме ц╕ важлив╕ чинники сьогодн╕ ма╓мо в╕дроджувати – ╕ хоровий сп╕в, ╕ драматичн╕ аматорськ╕ гуртки, ╕ уроки малювання, ╕ писанкарство. Ретро? В╕джил╕ традиц╕╖, що не мають запиту у сучасному св╕т╕? Досв╕д британсько╖ осв╕ти, як ми переконалися, св╕дчить про протилежне.
Вельми показовим ╓ приклад культурно╖ промоц╕╖, яку започаткував на початку 20 стол╕ття Симон Петлюра. 1 с╕чня 1919 року Симон Петлюра запросив до себе Олександра Кошиця ╕ Кирила Стеценка ╕ запропонував створити Укра╖нську Республ╕канську Капелу. Плануючи промоц╕йне турне 1919 року для Укра╖нсько╖ Республ╕кансько╖ Капели в кра╖нах Атланти, Симон Петлюра знав, що «╢вропа не ма╓ чогось под╕бного», а тому на укра╖нц╕в обов’язково звернуть увагу як на ун╕кальне культурне явище. Ут╕м, н╕хто тод╕ не спод╕вався, що Укра╖нську Республ╕канську Капелу як «проект культурно╖ дипломат╕╖» називатимуть г╕дною св╕товою першост╕. «Укра╖нськ╕ сезони» перевершили ус╕ оч╕кування. Завдяки виступам хору американська преса констатувала: нарешт╕ настав момент розп╕знавання р╕зниц╕ м╕ж Укра╖ною та Рос╕╓ю та ╖хн╕ми культурами. Коли газета рос╕йських ем╕грант╕в «Новое русское слово» намагалася приписати Рос╕╖ хоровий усп╕х укра╖нц╕в, називаючи виступ Укра╖нсько╖ Республ╕кансько╖ Капели в Нью-Йорку презентац╕╓ю «американськ╕й публ╕ц╕ рос╕йського вокального мистецтва», на це негайно в╕дреагували американськ╕ журнал╕сти. Один з дописувач╕в, якого захопили «фантастичн╕ й витончен╕ колядки й щедр╕вки» ╕ «поважно-сувор╕ й весел╕ народн╕ п╕сн╕», зазначав: «В усьому тому почува╓ться окремий нац╕ональний дух, який не ма╓ н╕чого сп╕льного з так званою «рос╕йською музикою». Х╕ба цей приклад не ╓ красномовним св╕дченням того, наск╕льки потужною може бути роль музики в умовах, коли держава змага╓ за свою незалежн╕сть? Мистецтву п╕д силу багато чого, ╕ цим варто скористатися, особливо сьогодн╕, коли Укра╖на продовжу╓ боротьбу. Тож не такий в╕н вже другорядний, цей шк╕льний предмет музики. Предмет, на який традиц╕йно звикли не звертати увагу. А якщо ╕ звертати, то поб╕жно, милостиво вид╕ляючи з навчального процесу м╕зерн╕ години. Чи потр╕бно переглянути такий п╕дх╕д? В╕дпов╕дь очевидна. У сусп╕льств╕ ма╓ з’явитися розум╕ння значення мистецьких дисципл╕н для формування творчо╖ особистост╕, здатно╖ розум╕ти себе та оточуючих. ╤ готово╖ творити музику для доби сучасно╖.

Натал╕я ОСИПЧУК,
письменниця, член НСПУ

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #8 за 23.02.2018 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=19697

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков