"Кримська Свiтлиця" > #7 за 16.02.2018 > Тема "З перших уст"
#7 за 16.02.2018
США ПРЯМО ЗВИНУВАТИЛИ МОСКВУ У НЕВИКОНАНН╤ «М╤НСЬКА»
США з нагоди третьо╖ р╕чниц╕ п╕дписання М╕нських угод прямо звинуватили Москву у невиконанн╕ взятих зобов'язань та запевнили, що санкц╕╖ проти Рос╕╖ залишатимуться чинними до повного виконання домовленостей. Про це йдеться в оф╕ц╕йн╕й заяв╕ Державного департаменту США, оприлюднен╕й у в╕второк, пов╕домля╓ власний кореспондент «Укр╕нформу». "На жаль, Рос╕я продовжу╓ нехтувати сво╖ми зобов'язаннями, передбаченими М╕нськими угодами, п╕дтримуючи гострий конфл╕кт в Укра╖н╕, який забрав життя понад 10 тис. людей, у тому числ╕ понад 2,5 тис. цив╕льних ос╕б, а також змусив 1,6 млн укра╖нц╕в залишити сво╖ дом╕вки", - зазнача╓ться в документ╕. У Держдеп╕ також наголосили, що Москва продовжу╓ заперечувати свою безпосередню участь у конфл╕кт╕ на Донбас╕, хоча сили, очолюван╕ РФ, й надал╕ залякують м╕жнародних спостер╕гач╕в СММ та блокують ╖м доступ до окупованих територ╕й. "Укра╖на прийняла законодавство, в тому числ╕ про амн╕ст╕ю щодо антиурядових сил та спец╕альний статус для Донбасу, що св╕дчить про бажання Укра╖ни реал╕зовувати М╕нськ╕ угоди", - п╕дкреслили в американському зовн╕шньопол╕тичному в╕домств╕. У цьому зв'язку США – у вза╓мод╕╖ з Франц╕╓ю й Н╕меччиною – закликали рос╕йський уряд припинити агрес╕ю в Укра╖н╕. "Наш╕ санкц╕╖ залишатимуться чинними, поки Рос╕я повн╕стю не викона╓ сво╖х зобов'язань за М╕нськими угодами. Наш╕ окрем╕ санкц╕╖, пов'язан╕ з Кримом, продовжать д╕яти, поки Рос╕я не поверне п╕востр╕в Укра╖н╕", - наголосили в Державному департамент╕ США.
ПОРОШЕНКО П╤ДТВЕРДИВ, ЩО ГОВОРИВ ╤З ПУТ╤НИМ, ╤ НАЗВАВ ДВ╤ ТЕМИ
Президент Укра╖ни Петро Порошенко п╕дтвердив, що нещодавно мав телефонну розмову з президентом РФ Володимиром Пут╕ним, у ход╕ яко╖ йшлося здеб╕льшого про обм╕н заручниками та розгортання миротворчо╖ м╕с╕╖ ООН на Донбас╕. Про це глава Укра╖нсько╖ держави сказав у коментар╕ журнал╕стам, пов╕домля╓ кореспондент «Укр╕нформу». "Мета (розмови - ред.) складалася в основному з двох частин. Частина перша - те, про що було висловлено р╕вно три роки тому, на початку 2015 року при укладанн╕ М╕нська-2. Нам, як пов╕тря, потр╕бн╕ миротворц╕", - зазначив Порошенко. Кр╕м того, в╕н зауважив, що обговорив ╕з рос╕йським президентом повернення заручник╕в. "╤ друга позиц╕я - ми в жодному раз╕ не можемо зупинитися на шляху зв╕льнення наших заручник╕в. Я обговорював конкретн╕ детал╕ - списки, конкретн╕ пр╕звища як тих, кого ми ма╓мо повернути з окупованих територ╕й, так ╕ тих, кого ми ма╓мо повернути з Рос╕╖", - наголосив Порошенко. Водночас в╕н запевнив, що нараз╕ робиться все можливе, щоб повернути ╕ укра╖нських во╖н╕в, як╕ знаходяться незаконно у в’язницях на окупован╕й територ╕╖, так ╕ журнал╕ста Романа Сущенка, режисера Олега Сенцова, актив╕ста Олександра Кольченка ╕ кримських татар - ус╕х, хто знаходиться на територ╕╖ РФ. Конкретн╕ пр╕звища укра╖нц╕в, кого можуть повернути додому, Президент називати не став, але запевнив, що докладаються зусилля, аби "ще цього м╕сяця в╕дбулися кроки, як╕ дозволять нам називати пр╕звища ╕ називати дату". Як пов╕домлялося ран╕ше у ЗМ╤, Порошенко 12 лютого пров╕в телефонну розмову з Пут╕ним.
ТРЕТЯ Р╤ЧНИЦЯ «М╤НСЬКИХ УГОД»: АЛЬТЕРНАТИВИ СИЛ╤ НЕМА «М╕нськ» помре, коли Зах╕д припинить Рос╕ю вмовляти ╕ почне говорити з нею дуже жорстко…
12 лютого минуло три роки, як п╕дписано документ п╕д назвою “Комплекс заход╕в, спрямований на ╕мплементац╕ю М╕нських домовленостей”. У народ╕ його називають прост╕ше - “М╕нськ-2”. Не юв╕лей, зв╕сно, не рад╕сна под╕я, але ц╕ угоди вже так ус╕м в печ╕нках, що хоч-не-хоч, а р╕зним там журнал╕стам, пол╕тологам, експертам ╕ дипломатам в╕дзначати треба. Ус╕ учасники “м╕нського процесу”, а також “вбол╕вальники”, на диво одностайн╕ чи не в головному щодо оц╕нки “м╕нських угод”: вони не виконуються, причому зовс╕м. МЗС Рос╕╖ та Укра╖ни теж ╓дин╕ в констатац╕╖, що “м╕нськ╕ угоди” не виконуються, а винуватцем назвали один одного: Рос╕я — Укра╖ну, а Укра╖на — Рос╕ю. Заради справедливост╕ зауважимо, що в даному випадку Рос╕я, безумовно, бреше, а Укра╖на каже правду. П╕сля одностайно╖ згоди, що “М╕нськ” не викону╓ться, напрошу╓ться одне питання: що дал╕? Сьогодн╕ на нього масово в╕дпов╕дають експерти ╕ пол╕тики.
“Замороження” конфл╕кту поки що не факт Вар╕ант╕в, за великим рахунком, два: або н╕чого не зм╕ню╓ться, тобто “м╕нськ╕ угоди” ╕ дал╕ не виконуються, в╕йна тл╕╓ у нин╕шньому стан╕ пост╕йних перестр╕лок ╕ “бо╖в м╕сцевого значення”, а конфл╕кт поступово “заморожу╓ться” (нав╕ть попри бажання його стор╕н, просто тому, що н╕чого не зм╕ню╓ться); або з'явля╓ться якась ╕нша модель розв'язання конфл╕кту, а “м╕нськ╕ угоди” - в ун╕таз! Нин╕ у нас “перех╕дний пер╕од” в╕д першого вар╕анту до другого. “Замороження” св╕домо н╕хто не прагне, у кожного ╓ над╕я наполягти на сво╓му. Та й “заморозити” конфл╕кт не так вже й легко. Ось рос╕йський опозиц╕онер, екс-депутат Держдуми РФ ╤лля Пономарьов ц╕лком слушно зауважу╓: “Практично жодно╖ передумови для того, щоб в╕йна на Сход╕ Укра╖ни перетворилася на заморожений конфл╕кт - у нас нема. Нема етн╕чно╖ р╕зниц╕ м╕ж окупованою територ╕╓ю ╕ рештою Укра╖ни, нема рел╕г╕йно╖ р╕зниц╕, нема мовно╖ р╕зниц╕, нема н╕чого того, що б в╕дд╕ляло цю територ╕ю в╕д ╕ншо╖ територ╕╖ кра╖ни, кр╕м фактору зовн╕шнього впливу... Коли не буде зовн╕шнього впливу, конфл╕кт вир╕шиться автоматично”. Якщо угоди трир╕чно╖ давнини зовс╕м не виконуються (а мали б бути виконан╕, нагада╓мо, до к╕нця 2015 року), то чому вони все ще жив╕? Так, думка, що “м╕нськ╕ угоди” фактично мертв╕, вже давно стала незаперечною, ╖╖ повторили тисяч╕ раз╕в, однак ╕ протилежну - “нема альтернативи” - ми чу╓мо не р╕дше, причому останню не стомлюються повторювати оф╕ц╕йн╕ особи, тобто, т╕ люди, як╕, власне, ╓дин╕, хто ма╓ повноваження ╕ можливост╕ вир╕шувати конфл╕кт. ╤ будуть повторювати, допоки не з'явиться реальна альтернатива. Причому, ╖╖ шукають! Ось як характеризу╓ ситуац╕ю пол╕толог, голова правл╕ння ГО “Майдан закордонних справ” Богдан Яременко: “Як╕ пол╕тичн╕ перспективи м╕нських домовленостей? Вони, так чи ╕накше, будуть видозм╕нен╕, або скасован╕, або знайдеться альтернатива. Адже фактично з першого дня п╕сля ╖х п╕дписання почався процес ╖х саботажу - трактування текст╕в, перегляд текст╕в. А зараз почались дискус╕╖, як╕ фактично розмивають зм╕ст м╕нських домовленостей. Нав╕ть та ж таки пропозиц╕я про миротворц╕в ООН — це те, що не передбачено “М╕нськом”. Тобто, це вже трансформац╕я домовленостей. Вони як не працюють — так ╕ не працюватимуть. Тому ╖м буде знайдена якась альтернатива”. Що стриму╓ швидке в╕днайдення альтернативи “м╕нським угодам”? Багато чого, але що може для цього зробити Укра╖на. На жаль, починати тут мусимо з самого початку, тобто, з найзагальн╕ших речей. Як це формулю╓ експерт М╕жнародного центру перспективних досл╕джень (МЦПД) Микола Кап╕тоненко: “Укра╖н╕ необх╕дно виробити свою позиц╕ю, яка заснована на власних ╕нтересах. Треба розширити поле для врегулювання конфл╕кту. Якщо зрозум╕ти ╕нтереси, як╕ стоять за цими позиц╕ями — таке поле може з’явитися. Для Укра╖ни принципово важливо зрозум╕ти, як╕ наш╕ власн╕ ╕нтереси. Укра╖н╕ треба розставити пр╕оритети. Лише в тому випадку можна шукати засоб╕в, як╕ розширять об’╓ктне поле конфл╕кту, що значно зб╕льшить шанси на розв’язання конфл╕кту”. ╤гор Тишкевич, експерт Укра╖нського ╕нституту майбутнього, говорить про те саме: “Тепер необх╕дно насамперед визначитись, що робити з Донбасом, ╕ вже пот╕м шукати способи досягти сво╓╖ мети”. Погодьтеся, важко розраховувати на в╕дстоювання наших нац╕ональних ╕нтерес╕в, коли ми, по сут╕, ще не зрозум╕ли ╕ не сформулювали ╖х у в╕йн╕ з Рос╕╓ю. Звучить, на перший погляд, дуже дивно, але, на жаль, так воно ╕ ╓.
╤ все-таки ╓ безальтернативний шлях - силовий У нашому сусп╕льств╕ на масовому р╕вн╕ вже давно утвердилося переконання, що альтернативою “м╕нським угодам” може бути лише силовий вар╕ант. Тобто, коли кажуть про силовий сценар╕й, мають на уваз╕ виключно наступ Збройних Сил Укра╖ни, тобто “гарячу” в╕йну м╕ж Укра╖ною та Рос╕╓ю. Але це надто спрощений п╕дх╕д. Насправд╕ силовий сценар╕й — це будь-який сценар╕й, за якого Рос╕я залиша╓ територ╕ю Укра╖ни всупереч сво╖й вол╕, тобто недобров╕льно. А яка саме сила змусить до цього Кремль — то вже ╕нше, дуже багатовар╕антне, питання. Прим╕ром, Зах╕д вир╕шить накласти повне ембарго на торг╕влю рос╕йськими енергоресурсами, ╕ Рос╕я, аби цього уникнути, виведе сво╖ в╕йська з Донбасу. Х╕ба це не силовий вар╕ант? Безумовно, так. Хтось, можливо, почне сперечатися, вважаючи це дипломатичним шляхом вир╕шення конфл╕кту, оск╕льки гармати мовчали, однак, на нашу думку, це буде абсолютно беззм╕стовна суперечка. Б╕льше того, з ц╕╓╖ позиц╕╖ абсолютно лог╕чним буде твердження, що конфл╕кт на Донбас╕ (╕, до реч╕, щодо Криму теж) може вир╕шитися т╕льки силовим шляхом, бо ╕ншого просто не ╕сну╓ в природ╕. Вар╕антн╕сть лише в тому, хто досягне свого силовим шляхом: Укра╖на (╕ Зах╕д) чи Рос╕я? Поки що вигра╓ Рос╕я, бо вона по факту окупувала частину укра╖нсько╖ територ╕╖, але це поки що, бо Укра╖на (╕ Зах╕д) не вважають конфл╕кт зак╕нченим, а вважають, що рос╕йську силу можна ╕ треба переважити ╕ншою силою. Тому, коли ми чу╓мо в╕д укра╖нських чи зах╕дних дипломат╕в, що альтернативи “м╕нським угодам” нема, то давайте це розум╕ти як наше бажання знайти ╕нший вар╕ант застосування сили до Рос╕╖, не пов'язаний ╕з можливою масовою загибеллю людей. Отже, проблема, яка нас сьогодн╕, у третю р╕чницю “м╕нських угод”, найб╕льше муля╓, поляга╓ у тому, чи ╓ в принцип╕ ╕нший силовий шлях, н╕ж вигнати рос╕ян з Донбасу ╕ Криму силою збро╖? В╕н, безумовно, ╓. Прим╕ром, у нових наджорстких санкц╕ях проти Рос╕╖. Однак такий шлях сьогодн╕ вигляда╓ малоймов╕рним (м'яко кажучи) через те, що, по-перше, найб╕льш зац╕кавлена сторона (Укра╖на) не може цього зробити, бо не ма╓ таких можливостей, а, по-друге, ╕нш╕ супротивники Рос╕╖ (Зах╕д) не ╓ найб╕льш зац╕кавленими сторонами (тобто, не у них Рос╕я “в╕дгризла” територ╕╖). Нарешт╕, по-трет╓, Рос╕я посл╕довно ╕, на жаль, поки що усп╕шно пов'язу╓ будь-який силовий шлях з вар╕антом прямо╖ в╕йни з отими самими масовими жертвами. Вся стратег╕я Рос╕╖ до цього зводиться: переконати Зах╕д у тому, що будь-яка руйн╕вна для Рос╕╖ форма силового тиску (прим╕ром, те ж ембарго на енергонос╕╖) означа╓ оголошення велико╖ “гарячо╖” в╕йни з гарантованим застосуванням збро╖ масового знищення. Це глухий кут? Схоже, що в осяжному майбутньому — так. Щодо Донбасу, то ╓ над╕я змусити Рос╕ю зв╕льнити його за р╕к-два, однак за це Рос╕я вимага╓ (принаймн╕, на сьогодн╕) як м╕н╕мум визнання Криму рос╕йським ╕ зняття будь-яких санкц╕й. Це наст╕льки суперечить нац╕ональним ╕нтересам Укра╖ни (╕ Заходу теж), що й тут все вигляда╓ як глухий кут. А щодо повернення Криму — то ця проблема ще нав╕ть не обговорю╓ться дипломатами — н╕ оф╕ц╕йно, н╕ неоф╕ц╕йно. Вона в╕дкладена на майбутн╓, принаймн╕ до того часу, коли буде вих╕д з донбас╕вського тупика. Однак хоч би яким неймов╕рним виглядав нин╕ вар╕ант силового примусу Рос╕╖ до зв╕льнення укра╖нських територ╕й, його нам однаково треба прагнути. Бо саме тут насправд╕ “нема альтернативи”. ╤ нам, ран╕ше чи п╕зн╕ше, доведеться перебудовувати свою пол╕тику на орган╕зац╕ю потужного силового тиску на Рос╕ю. Якщо, зв╕сно, нам потр╕бн╕ Донбас ╕ Крим. Отже, знову ж таки, про стратег╕ю (у формулюванн╕ екс-м╕н╕стра закордонних справ Укра╖ни Володимира Огризка): “М╕нськ буде таким замороженим вар╕антом, допоки Зах╕д не зрозум╕╓, що Рос╕ю треба не умовляти, а говорити з нею дуже жорсткими санкц╕ями ╕ диктатом. Натом╕сть Укра╖на повинна зараз, по-перше, зм╕цнювати сво╖ збройн╕ сили до такого ступеня, щоб рос╕йський агресор нав╕ть потенц╕йно не м╕г розраховувати на гарячу фазу “номер два”. А по-друге, треба будувати в╕дносини з зах╕дними партнерами у такий спос╕б, щоб вони швидше зрозум╕ли загрозу Рос╕╖ не лише для Укра╖ни, а й для самих себе. Треба пояснювати ╕ роз’яснювати Заходу, що Рос╕я — це ╖хн╕й перший супротивник”. Якщо зможемо подужати таку стратег╕ю, то в майбутньому — близькому чи далекому — забудемо про р╕чниц╕ ненависних нам “м╕нських угод”. Юр╕й Сандул (Укр╕нформ)
"Кримська Свiтлиця" > #7 за 16.02.2018 > Тема "З перших уст"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=19687
|