Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2677)
З потоку життя (5748)
Душі криниця (3242)
Українці мої... (1420)
Резонанс (1428)
Урок української (984)
"Білі плями" історії (1618)
Крим - наш дім (531)
"Будьмо!" (258)
Ми єсть народ? (235)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (125)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ВОЛИНЬ В╤ДКРИВА╢ ТА╢МНИЦ╤
Синьоока Волинь осп╕вана у п╕снях ╕ поез╕ях. Ц╕каво, що назва «Волинь» як означення...


СМОЛЕНСЬКА КАТАСТРОФА: КРИЛО Л╤ТАКА ЗНИЩИВ ВИБУХ ЗСЕРЕДИНИ
Про це йдеться в висновках польсько╖ п╕дком╕с╕╖, що займа╓ться повторним розсл╕дуванням...


ТР╤УМФ «ЧЕК╤СТ╤В» - ТРАГЕД╤Я РОС╤╥
Твор╕ння б╕льшовизму стол╕тньо╖ давност╕ – «ВЧК-ФСБ» – впевнено трима╓ за...


ПОМ╤ЧНИК КОМАНДУВАЧА ВМС РОЗПОВ╤ЛА ПРО ЗАВЕЗЕНИХ У 2014 «ЗЕЛЕНИХ ЧОЛОВ╤ЧК╤В»
Першими блокували в╕йськов╕ частини ╕ адм╕нбуд╕вл╕ Криму в лютому 2014 року спец╕ально привезен╕...


WP ОТРИМАЛА ЗВ╤Т ГРУ РФ ПРО ПРОПАГАНДУ В ПЕР╤ОД АНЕКС╤╥ КРИМУ
Команда ГРУ впливала на понад 30 укра╖нських груп в соц╕альних мережах, а також на 25 "пров╕дних...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #6 за 09.02.2018 > Тема ""Білі плями" історії"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#6 за 09.02.2018
«Р╤ДНА ШКОЛА» ТВОРИЛА УКРА╥НСЬКИЙ СВ╤Т В УМОВАХ БЕЗДЕРЖАВНОСТ╤

Розм╕рковуючи над тим, якою ма╓ бути укра╖нська осв╕та, забува╓мо про колосальний досв╕д, що його нам залишили видатн╕ педагоги минулого. Серед них – науковець, просв╕тянин, д╕йсний член НТШ ╤лля Кокорудз. Народився в╕н 1 серпня 1857 року у м╕ст╕ Яворов╕, що тод╕ належало до Австро-Угорщини. Навчання в Академ╕чн╕й г╕мназ╕╖ Львова ╤лля Кокорудз завершив 1879 року з в╕дзнакою. Навчався на ф╕лософському факультет╕ Льв╕вського ун╕верситету, який завершив 1884 року. П╕сля складання екзамену працював учителем у н╕мецьк╕й г╕мназ╕╖ в Бродах (1885). Склавши професорський ╕спит, одержав звання професора ╕ почав працювати у г╕мназ╕╖ Стан╕славова. Там познайомився з ╤ванною Чачковською, яка згодом стала його дружиною. ╤ванна Кокорудз ув╕йшла в ╕стор╕ю як видатний педагог, яка чимало зробила для розвою народно╖ осв╕ти. У 1892 роц╕ ╤лля та ╤ванна одружилися, а через три роки пере╖хали до Львова. ╤лля Кокорудз викладав укра╖нську мову та л╕тературу, старослов’янську граматику в Академ╕чн╕й г╕мназ╕╖, директором яко╖ в╕н був протягом 1911-1927 рок╕в. Студ╕ював класичну ф╕лософ╕ю, педагог╕ку, ╕стор╕ю укра╖нсько╖ л╕тератури. Науков╕ розв╕дки з л╕тератури, реценз╕╖ ╤лля Кокорудз публ╕кував у часописах «Зоря», «Правда», «Д╕ло», «Записки НТШ». Як учасник «Русько╖ бес╕ди» брав активну участь у театральному житт╕ краю, морально ╕ матер╕ально п╕дтримував театральн╕ колективи. Активною просв╕тянкою, громадським д╕ячем була також ╤ванна Кокорудз, яка займалася актив╕зац╕╓ю ж╕ночого руху. Багато зусиль докладала для орган╕зац╕╖ святкових вечор╕в для д╕тей, зокрема святкування Дня святого Миколая. Разом з чолов╕ком на сво╖ вчительськ╕ грош╕ заклала «Фундац╕ю ╤лл╕ та ╤ванни Кокорудз╕в», що сприяла розвитков╕ укра╖нського шк╕льництва, анон╕мно надаючи допомогу б╕дним учням та студентам.
Важко переоц╕нити внесок подружжя в розбудову укра╖нсько╖ справи. Ут╕м, найб╕льше вража╓ той факт, що тривалий час про меценат╕в Кокорудз╕в н╕чого не було в╕домо. Зрештою, це й не дивно. Ус╕ сво╖ кошти подружжя жертвувало на укра╖нську справу, що було особливо ц╕нним в умовах бездержавност╕ Укра╖ни. У подружжя Кокорудз╕в не було д╕тей, тому сво╖ кошти ╤лля та ╤ванна запов╕дало громад╕. Вийшовши на пенс╕ю, ╤лля Кокорудз у запов╕т╕ в╕дписав св╕й двоповерховий будинок на вулиц╕ 29 листопада (Коновальця) з м╕сячним прибутком у 966 злотих на користь стипенд╕ального фонду ╕мен╕ ╤лл╕ та ╤ванни Кокорудз╕в для студент╕в вищих навчальних заклад╕в п╕д наглядом НТШ (Наукового товариства ╕мен╕ Шевченка). За погодженням з митрополитом Андре╓м Шептицьким у с. Дора б╕ля Яремч╕ (╤вано-Франк╕вська область) було закладено трир╕чну фахову школу з кравецтва, шевства, кушн╕рства, для яко╖ збудували прим╕щення школи ╕ бурси для учн╕в; дерев’яну церкву Св. ╤лл╕ в гуцульському стил╕ на честь пок╕йного фундатора. Просв╕тянський д╕яч Степан Шах у спогадах писав, що ╤лля Кокорудз «останн╕й традиц╕йний галицький патр╕от XIX стол╕ття, що ц╕ле життя щадив на це, щоб оп╕сля в╕ддати заощаджений гр╕ш сво╖й вбог╕й сусп╕льност╕». Завдяки коштам подружжя було збудовано буд╕влю Д╕вочих приватних г╕мназ╕йних курс╕в «Р╕дно╖ школи», згодом реорган╕зовано╖ у Приватну Д╕вочу г╕мназ╕ю «Р╕дно╖ школи». 8 вересня 1934 року г╕мназ╕╖ присво╓но ╕м’я ╤ванни та ╤лл╕ Кокорудз╕в, проте за радянських час╕в ╖хн╕ ╕мена було надовго вилучено з народно╖ пам’ят╕. У 1966 роц╕ школа стала рос╕йськомовною десятир╕чкою. Лише у 1992 роц╕ перш╕ класи перейшли на укра╖нську мову навчання, а згодом школа отримала статус укра╖нсько╖.
Старанням ╕н╕ц╕ативно╖ групи «В╕дродження р╕дно╖ школи» ╕м’я фундатор╕в г╕мназ╕╖ ╤лл╕ та ╤ванн╕ Кокорудз╕в надано школ╕, а також школ╕, де вона розташовано. Г╕мназ╕я «Р╕дна школа» - дар щедрих фундатор╕в ╤лл╕ та ╤ванни Кокорудз╕в – мала вс╕ умови для навчання та дозв╕лля. За спогадами Стефан╕╖ Ясько, вм╕щеному у зб╕рнику «Р╕дна школа», у г╕мназ╕╖ працювали рекреац╕йн╕, конференц╕йн╕ та руханков╕ (ф╕зкультурн╕) зали. Г╕мназистки користувалися читальним залом б╕бл╕отеки, яка нараховувала до двох тисяч том╕в. За вс╕ роки д╕яльност╕ г╕мназ╕╖ тут навчалося близько 500 г╕мназисток. На в╕дм╕ну в╕д сучасно╖ школи, яка ма╓ «ж╕ноче обличчя», б╕льш╕сть педагог╕в становили чолов╕ки. Це були справжн╕ професори, яких вир╕зняли висока ерудиц╕я та культура. За спогадами колишн╕х «р╕дношк╕льниць», педагоги були справжн╕ми укра╖нськими патр╕отами. Завжди були вимогливими, але оц╕нювали знання сво╖х учениць справедливо. «Протекц╕╖ не було», - жартують колишн╕ учениц╕ – «р╕дношк╕льниц╕». Тим, хто заслужив в╕дм╕нну або добру оц╕нку, доводилося докласти чимало зусиль. Дуже в╕дпов╕дально готувалися педагоги й учениц╕ до ╕спиту зр╕лост╕ – матури. «З огляду на те, що наша г╕мназ╕я не мала права прелюдност╕, бо не перебувала на бюджет╕ держави, випускниц╕ складали п’ять письмових екзамен╕в з укра╖нсько╖, польсько╖, латинсько╖, н╕мецько╖ або французько╖ мов та математики, - згаду╓ Стефан╕я Ясько. – Головою ком╕с╕╖ був завжди професор, що працював у державн╕й г╕мназ╕╖. Якщо г╕мназистки не склали якогось з ╕спит╕в, тод╕ вони могли повторити матуральн╕ екзамени т╕льки в наступному роц╕». А п╕сля екзамен╕в на випускниць чекала туристична мандр╕вка у передм╕стя Львова. Наприк╕нц╕ навчального року в╕дбувалося також спортивне свято на площ╕ «Сокола-Батька», у якому брали участь вихованц╕ ус╕х навчальних заклад╕в «Р╕дно╖ школи». Свято в╕дбувалося за присутност╕ велико╖ к╕лькост╕ гостей та починалося з молитви ╕ благословення митрополита Андрея Шептицького. Педагоги старшо╖ генерац╕╖, до якого належали директори А.Адр╕янович, ╤.Кокорудз, О.Терлецький, сво╖м досв╕дом д╕лилися з молодшими осв╕тянами.
«Сумл╕нне ставлення викладач╕в до сво╖х обов’язк╕в, гармон╕йне естетичне, рел╕г╕йне, культурне, громадське виховання, нац╕ональна спрямован╕сть педагог╕чного процесу формували характери ╕ особистост╕ кожного з нас, - пригаду╓ Стефан╕я Ясько. – Цьому сприяв спортивний ╕ патр╕отичний вишк╕л у пластовому курен╕ ╕м. О.Кобилянсько╖ та в п╕дп╕льних гуртках ОУН, до яких належало багато г╕мназисток».
Як св╕дчать спогади «р╕дношк╕льниць», г╕мназистки були активними у громадському житт╕, займалися спортом. Незабутн╕ми були шк╕льн╕ кан╕кули – вакац╕╖, як╕ залишилися у пам’ят╕ «р╕дношк╕льниць» назавжди. Щол╕та школяр╕ вирушали на л╕тн╕й в╕дпочинок до села Милуваня. Оселя – двоповерховий будинок, господарськ╕ прим╕щення, сад, городи – була фундац╕╓ю митрополита Андрея Шептицького. «Неможливо докладно описати, як проводили дн╕ «р╕дношк╕льниц╕», як в╕дпочивали, набували здоров’я, п╕знавали природу, звича╖, - пригаду╓ ╢вген╕я Возниця-Ф╕н╕к. – Як сердечно, щиро, самов╕ддано оп╕кувалися нами виховательки-сем╕наристки, управительки. З плином часу розум╕ю, яку велику працю виконувало товариство вакац╕йних осель «Р╕дно╖ школи», особливо для д╕тей з малозабезпечени родин».
Спогади колишн╕х учениць-«р╕дношк╕льниць» були безц╕нними документами доби. У «Р╕дн╕й школ╕» ╕м. ╤лл╕ та ╤ванни Кокорудз╕в вчилася Мар╕я Крилошанська-Орач, яка у сво╖х спогадах в╕дзнача╓ педагог╕чну майстерн╕сть, патр╕отизм сво╖х наставник╕в. День г╕мназисток був заповнений вщерть: спортивн╕ заняття, сп╕ви у хор╕, п╕дготовка до концерт╕в. Перед Зеленими святами упорядковували могили С╕чових стр╕льц╕в, садили кв╕ти, плели в╕нки. Г╕мназистки самост╕йно готували концерти – в╕дзначення юв╕ле╖в Тараса Шевченка, ╤вана Франка. Нин╕ спостер╕га╓мо таку тенденц╕ю: сучасн╕ г╕мназисти перевантажен╕ навчальним матер╕алом в той час, коли уроки прац╕ в╕дходять у минуле. Озброюючи школяр╕в великою к╕льк╕стю ╕нформац╕╖, не зверта╓мо увагу на таку деталь: наск╕льки практично вони п╕дготовлен╕ до життя? «Р╕дна школа» д╕яла комплексно, готуючи до життя гармон╕йну особист╕сть. Г╕мназистки мали не лише ╜рунтовну теоретичну п╕дготовку, адже викладач╕ не меншу увагу прид╕ляли практичним заняттям. Г╕мназисток вчили працювати з деревом, склом, шити, вишивати, в’язати, а також ремонтувати вимикач╕, розетку, праску. На запитання, нав╕що вс╕ ц╕ премудрост╕ опановувати панянкам, викладачка в╕дпов╕дала: «Вчу вас не лише для того, щоб ви могли дещо зробити сам╕, а й для того, щоб майстер бачив, що ви розум╕╓теся на робот╕». «Р╕дношк╕льниц╕» г╕дно продовжили справу сво╖х наставник╕в-педагог╕в, долучившись до нац╕онально-визвольно╖ боротьби. Житт╓вий шлях Мар╕╖ Крилошансько╖-Орач був схожий на дол╕ сво╖х товаришок. Мар╕ю з родиною вивезли в Сиб╕р; сестру заарештували у 1946 роц╕ за зв’язок з УПА. Сестра змогла вийти з ув’язнення у 1955 роц╕, уже п╕сля смерт╕ Стал╕на. До р╕дного Львова повернутися не дозволили, довелося надовго залишитися у Мар╕упол╕, ╕ лише через десятил╕ття оселитися на Льв╕вщин╕. Патр╕отичне виховання, що його одержали г╕мназистки, не минулося даремно. От т╕льки за св╕й житт╓вий виб╕р довелося заплатити життям. Чимало «р╕дношк╕льниць» загинуло у в’язницях. Серед них Анна К╕нка, Надя Роман╕в, Леся Сеньк╕в, В╕ра Бойк╕вська, Люба Заяць. Вихованкою «Р╕дно╖ школи» ╕мен╕ ╤лл╕ та ╤ванни Кокорудз╕в була ╕ Михася Сен╕в, про яку залишила спогади ╖╖ товаришка Зинов╕я Химка.
«Ми вчилися разом в г╕мназ╕╖ «Р╕дно╖ школи» - фундац╕╖ ╤лл╕ та ╤ванни Кокорудз╕в. Михася вчилася дуже добре, мала вроджену ╕нтел╕гентн╕сть та дел╕катн╕сть, - пригаду╓ Зинов╕я Химка. – А яка прекрасна атмосфера була в ╖╖ родин╕! Н╕хто нав╕ть голосно не говорив, в хат╕ гарно пахло яблуками ╕ травами, чистота – зразкова. Михася була дуже поважна на св╕й в╕к. Ми з нею ходили в гурток з вивчення ╕стор╕╖ Укра╖ни, кра╓знавства. Я один раз пропустила студ╕╖, бо п╕шла на ╕менини до сп╕льно╖ товаришки. Михася дуже картала мене, дор╕кала, що я не хочу боротися з легковажн╕стю. Казала так сумно-сумно: як можна танцювати, коли лл╓ться кров, коли ти крутишся у вальс╕ або фокстрот╕, а чудов╕ юнаки гинуть за нашу волю?» Минули десятил╕ття, а св╕т так само розд╕лений навп╕л. Хтось уда╓, н╕би н╕чого не в╕дбува╓ться, ╕ в Укра╖н╕ нема╓ в╕йни. Для когось покликанням стала волонтерство, самов╕ддана робота на перемогу. Нин╕, коли точаться розмови про те, якою ма╓ бути реформа осв╕ти, серед розма╖ття ╕дей забува╓ться найголовн╕ше. Не сл╕пе коп╕ювання ╕ноземного досв╕ду, а повернення до сво╖х джерел, що живили «Р╕дну школу». Тож пам’ятаймо про це, про славн╕ ╕мена ╤лл╕ та ╤ванни Кокорудз╕в.
…А повертаючись до житт╓вого шляху «р╕дношк╕льниц╕» Михас╕ Сен╕в, то про ╖╖ п╕дп╕льну д╕яльн╕сть в╕домо не так багато. Долучившись до нац╕онально-визвольно╖ боротьби, Михася жила за законами п╕дп╕льного життя. Коли розпочалася чергова акц╕я НКВД, Михася перебувала на квартир╕ тих людей, з якими п╕дтримувала зв’язок. Д╕вчина сид╕ла за столом, на якому стояла с╕льничка з с╕ллю. Енкаведисти заскочили ╖╖ зненацька, т╕кати було п╕зно. ╢дине, що встигла п╕дп╕льниця, так це засипати карателю оч╕ с╕ллю. Хвилини вистачило, щоб п╕столет-«ш╕стка» опинився в ╖╖ руках. «Т╕льки б не датися живою», - востанн╓ пульсувала думка. Рука не здригнулася – г╕мназистки-«р╕дношк╕льниц╕» звикли не помилятися. Нав╕ть у найтраг╕чн╕ший момент життя… Такими ╖х виховала «Р╕дна школа», яка навчила «с╕яти слово золоте ╕ гартувати дух». Ус╕ лекц╕╖ у школ╕ розпочиналися та завершувалися словами, якими г╕мназисти керувалися у майбутньому: «Ми ще маленьк╕ й слабосильн╕, Ти нам в╕дваги й сили дай, щоб ми зум╕ли в кожн╕й хвилин╕ життя в╕ддати за р╕дний край».

Натал╕я ОСИПЧУК,
письменниця
На фото: ╤лля Кокорудз

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #6 за 09.02.2018 > Тема ""Білі плями" історії"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=19662

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков