Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2761)
З потоку життя (5872)
Душі криниця (3302)
Українці мої... (1427)
Резонанс (1444)
Урок української (985)
"Білі плями" історії (1623)
Крим - наш дім (531)
"Будьмо!" (259)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ВОЗНЕС╤ННЯ, РОСТУТЬ ПОС╤ВИ...
В укра╖нськ╕й народн╕й традиц╕╖ свято Вознес╕ння пов'язане з багатьма обрядами, спрямованими на...


КОР╤НН╤
Пам’ять зрешечена кулями, але жива в навхрест забитих дошками товарних вагонах.


ДЛЯ ВАС, АВТОРИ Й ЧИТАЧ╤!
Вийшло друком десяте число художньо-л╕тературного журналу-п╕вр╕чника “М╤СЦЕВИЙ...


УКРА╥НСЬК╤ НАГОРОДИ ЗНАЙШЛИ КРИМСЬКИХ ПЕРЕМОЖЦ╤В!
Оргком╕тет Всеукра╖нського л╕тературного конкурсу «Ми – д╕ти тво╖, Укра╖но!»...


ПОЕТИЧНА СВ╤ТЛИЦЯ. Св╕тлана КОРОНЕНКО
Поетеса, проза╖к, есе╖ст Св╕тлана Короненко народилася в м. Фастов╕ Ки╖всько╖ област╕.




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #6 за 09.02.2018 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#6 за 09.02.2018
ЗУСТР╤Ч ЗИМИ ╤ Л╤ТА

Наш╕ традиц╕╖

Церковне свято Стр╕тення Господнього (15 лютого) належить до найвеличн╕ших. Адже цього дня ╤сус Христос у в╕ц╕ сорока дн╕в в╕д народження був принесений до Соломонового храму в ╢русалим╕.
Його Пресвят╕й Матер╕ Мар╕╖, як ╕ кожн╕й ж╕нц╕, ╕удейський закон забороняв входити до храму. Аж п╕сля того, коли ск╕нчиться певний терм╕н ╕ вона принесе до храму пожертву — дв╕ горлиц╕ та два голуби, вх╕д буде дозволеним. Мати ╤суса строго дотримувалася цих правил. Коли Вона прийшла до святин╕ з Йосипом Обручником ╕ маленьким ╤сусом, ╖х зустр╕в праведний старець Симеон, який отримав одкровення, що не помре до тих п╕р, аж поки не побачить Спасителя. Симеон уп╕знав у дитятку Мес╕ю, взяв Його на руки ╕ благословив. Там же у храм╕ була того дня й Анна Пророчиця. Вона також дарувала сво╓ благословення Сину Божому.
╢ у свята й ╕нша назва (народна) — Громниця. Ще за старих час╕в запровадили звичай цього дня святити у церквах воду ╕ св╕чки. Освячена стр╕тенська св╕чка якраз ╕ назива╓ться Громницею. ╥╖ запалювали (╕ запалюють) у негоду, п╕д час грози, блискавки. Нею ж обкурювали оселю, худобу, давали в руки помираюч╕й людин╕. А стр╕тенська вода за сво╓ю силою майже не поступа╓ться йорданськ╕й.
Третя назва свята — Зимобор, бо, за народними уявленнями, цього дня л╕то зустр╕ча╓ться ╕з зимою ╕ вони намагаються перемогти один одного. Довго сперечаються. Страшно потрапити п╕д такий двоб╕й — морозом обпече, сн╕гом замете по вуха, з дороги з╕б'╓... Все ж л╕то перемага╓, хоч ╕ не в╕дразу.
Цей день вважа╓ться прогностиком. Завбачлив╕ господар╕ стежили за погодою кожну годину. Народн╕ прикмети стверджують:
- Ясний ╕ тихий день на Стр╕тення — буде добрий урожай зернових ╕ багато меду.
- ╤н╕й на деревах — добре вродять картопля ╕ гречка.
- Якщо на Стр╕тення п╕вень води нап'╓ться, то на Юр╕я в╕л трави напасеться.
- На Стр╕тення капа╓ з╕ стр╕хи — не буде з л╕та пот╕хи.

МАСЛЯНА ПРИЙШЛА!

Останн╕й тиждень перед початком Великого посту — Масляна. Його ще називають Сирним, М'ясопусним — через страви, як╕ готують ╕ споживають у цей пер╕од.
Масляна не закр╕плена за певними днями церковного календаря, а в╕дзнача╓ться залежно в╕д Великодня, ╕ под╕ля╓ться на три частини: зустр╕ч у понед╕лок, широкий четвер та прощена нед╕ля.
У перший день Масляно╖ традиц╕йно готують холодець з╕ свинячих н╕жок. Це так зван╕ “н╕жков╕ заговини”. Молодь п╕сля вечер╕ збира╓ к╕стки ╕ кида╓ ╖х у ворота. В╕рили: якщо хтось не докине до вор╕т, то може не дожити до Великодня... Вже краще було б перекинути поза ворота. Також у цей день ж╕нки в╕дв╕дували осел╕, у яких ╓ доросл╕ парубки ╕ д╕вчата “на пор╕”. ╤шли на “вмовляння” або “колодку”, нагадуючи, що варто подумати про створення с╕м'╖. Часто виступали у рол╕ свах, радили, кого кому мають на прим╕т╕, об╕цяли стати посередниками.
Чолов╕ки з понед╕лка в╕дв╕дували корчму, щоб “добре велося”. Натом╕сть господин╕ у четвер повинн╕ були зустр╕тися у корчм╕, добре випити ╕ погуляти, бо “в╕д цього худоба буде здоровою”. Тож чолов╕кам у четвер до корчми — зась!
Важливий етап святкування Масляно╖ — частування тещ╕, яке в╕дбувалося (в╕дбува╓ться) в п'ятницю. Саме в╕д цього звичаю походить висл╕в: “До тещ╕ на млинц╕”. Якщо молодята недавно побралися, то теща неодм╕нно частувала зятя, а той вручав ╖й подарунки. Нев╕стка, в свою чергу, готувала подарунки для свекрухи, “щоб добр╕шою була”. Жартували: “У п'ятницю на Масляну зять може сказати про тещу все, що дума╓, а в нед╕лю попросити прощення”.
Головна обрядова страва на Масляну — млинц╕ з╕ сметаною, якими нав╕ть частували кота. Тому: “Не завжди для кота Масляна!”. За старих час╕в обряд приготування млинц╕в був надзвичайно та╓мничим. Опару для т╕ста господин╕ готували так, щоб н╕хто не бачив. Тому нав╕ть уноч╕ йшли до криниц╕ набирати води.
Готували також вареники з сиром, ╕ то щодня впродовж тижня.
Народне пов╕р'я стверджу╓: можна побачити справжню в╕дьму, якщо в нед╕лю на Масляну взяти з останнього вареника сир, зав'язати його у тонку лляну тканину ╕ так протримати в рот╕ аж до ранку. Зранку ж треба п╕ти до церкви, вистояти всю службу, жодного разу не поворохнувшись. Пот╕м сир над╕йно сховати ╕ збер╕гати аж до Великодня. А вже на сам Великдень треба бути дуже-дуже уважним: стати на паперт╕ й дивитися, яка ж╕нка першою п╕д╕йде прив╕татися — ото ╕ ╓ в╕дьма!..
Останн╕й день Масляно╖ — прощена нед╕ля. Це суто християнський обряд, який нагаду╓ про те, що марним буде п╕ст (обмеження у ╖ж╕), коли душа з гр╕хами. ╤ першими просять прощення одне в одного священик ╕ параф╕яни у церкв╕...

ЮХИМЕ, НЕ ДМИ В╤ТРОМ!

У народ╕ кажуть: “На Юхима (10 лютого) всього з рад╕стю чекай: ╕ морозу, ╕ сн╕гу, ╕ в╕длиги, аби лишень в╕тру не було”. Адже якщо цього дня в╕тряна погода, то все л╕то буде мокрим, холодним ╕ неврожайним на хл╕б. А коли хурделиця на Юхима, то всю Масляну замет╕ль буде. Сонце зася╓ — на ранню весну. Тому наш╕ предки ретельно спостер╕гали у цей день за погодою: чи, бува, не дмухне Юхим в╕тром...
Здеб╕льшого на Юхима займалися хатн╕ми клопотами. Господин╕, наприклад, прибирали у дом╕вц╕, мили п╕длогу, прали б╕лизну, готувалися до двох великих церковних свят — Трьох Святител╕в ╕ Стр╕тення Господнього. Зв╕дси народне пр╕звисько у Святого Юхима — Чистий.
Не обходилося без того, щоб на Юхима господин╕ не збиралися на “веч╕рн╕ посиденьки”, не д╕лилися власним досв╕дом хазяйнування, не обговорювали новини...

ТРО╢, ЯК ОДИН...

12 лютого припада╓ велике церковне свято — Собор вселенських вчител╕в ╕ святител╕в, Отц╕в Церкви Васил╕я Великого, Григор╕я Богослова та ╤вана Золотоустого.
Святкування цього дня встановлене у В╕зант╕╖ 1084 року на згадку про те, кому з них сл╕д в╕ддати перевагу, чи то “лаври першост╕”. Суперечки, що породжували серед християн розбрат, були припинен╕ п╕сля чудового об'явлення (за деякими джерелами — ув╕ сн╕) вс╕х Трьох Святител╕в Митрополиту ╤вану. Свят╕ Отц╕ вир╕шили раз ╕ назавжди встановити злагоду та мир м╕ж в╕руючими, оск╕льки в жодному раз╕ не хот╕ли бути причиною пост╕йних чвар та внутр╕церковних розкол╕в. Тому день 12 лютого (знову ж, за деякими церковними джерелами, день чудесного об'явлення) став в╕дзначатися як день пам'ят╕ Трьох Отц╕в Церкви, як╕ “╓ як один”. Кр╕м того, у церковних календарях р╕зних конфес╕й християн сх╕дного обряду для кожного з них встановлено окрем╕ дн╕ вшанування.
Церковне Богослуж╕ння осп╕ву╓ ╕ прославля╓ Трьох Святител╕в за ╖хню палку любов до Бога та ближн╕х, непохитн╕сть у в╕р╕ та значення ╖хньо╖ д╕яльност╕ для Свято╖ Церкви Христово╖, св╕тл╕ чесноти: силу вол╕, чесн╕сть ╕ мудр╕сть. Тому ╖х так ╕ називають: Преблаженний Васил╕й Великий, Всемудрий Григор╕й Богослов та Всечесний ╤ван Золотоустий. Народ завжди ц╕нував ц╕ людськ╕ риси. А порядок ╕мен визначено датами ╖хнього життя. За укра╖нською абеткою, це ще й алфав╕тний порядок.
Церковна традиц╕я забороня╓ на Трьох Святих важку ф╕зичну працю. Вважають, що у цей день “не можна прясти, бо будуть на т╕л╕ нариви”.
Народна прогностична прикмета стверджу╓: “Якщо на Трьох Святих хурделиця, то вона гулятиме аж до Стр╕тення”.
Тарас ЛЕХМАН

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #6 за 09.02.2018 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=19650

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков