Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4450)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4124)
Українці мої... (1659)
Резонанс (2120)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1847)
Крим - наш дім (1046)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (320)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (206)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ПОЕЗ╤Я ╤ ПРОЗА НАШОГО ЖИТТЯ
Третя зб╕рка поез╕╖ - «╥╖ написала в╕йна»…


НЕ ХОДИ НА ЛИСУ ГОРУ…
Наш╕ традиц╕╖


КАРИКАТУРИ БАТЬКА Й ЖИВОПИС СИНА
Карикатури батька викривають агресивну пол╕тику Москви, показують, що вона ╓ загрозою для всього...


РОЗПУСКА╢ТЬСЯ Л╤ЩИНА
Наш╕ традиц╕╖


ЛЮТЬ, НАД╤Я, ЛЮБОВ
На початку широкомасштабного вторгнення рос╕йських в╕йськ подруга художниц╕ попрохала ╖╖...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #5 за 02.02.2018 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#5 за 02.02.2018
«МИ – Д╤ТИ ТВО╥, УКРА╥НО!» - Ангел╕на БОБИЛЬОВА

Стор╕нки з майбутньо╖ книги переможц╕в Всеукра╖нського л╕тературного конкурсу ╕мен╕ Данила Кононенка, орган╕зованого «Кримською св╕тлицею» ╕з С╕мферополя:

АТО…
(Неоголошена в╕йна)

Там б╕й не ╕грашковий – справжн╕й!
Там лл╓ться кров, яку не змить…
Там хлопц╕ – юн╕╖ солдати
серце Вкра╖ни стережуть…
Там у д╕тей нема дитинства –
ворож╕ нелюди крадуть!
Там чутно постр╕ли та зриви!
Там смерть межу╓ ╕з життям…
Там перемога за в╕дважним,
Там або «ти», або «тебе»!
Там пошрамовано не т╕ло,
Там покал╕чена душа.
Там постар╕ша╓ш завчасно –
На скронях болю сивина…
Там на убивствах гр╕ють руки,
Нахабно край св╕й продають!
Там зраджують на кожн╕м кроц╕,
Там люди зв╕рами стають.
Там холодно ╕ дуже страшно,
Там пекло, зв╕дки зв╕стки ждуть…
Там нагороджують посмертно:
Медал╕ вдовам в╕ддають.
Для нас вони – мужн╕ геро╖,
Проте життя не повернуть.
О, Боже! Де ж ми завинили,
Щоб так спокутувати гр╕х?!
Не розум╕ю! Та й не хочу!
За Батьк╕вщину б╕ль щемить.
Х╕ба ж прошу я забагато?
Бажаю спокою земл╕…
Я мр╕ю, щоб см╕ялись д╕ти,
Щоб не страждали матер╕,
Щоб Укра╖на в╕дродилась,
Повстала з-п╕д ру╖н в╕йни!
Аби Любов у хиж╕м св╕т╕
Змогла це зло перемогти!

ГОЛОС╤ННЯ

Не д╕ти плачуть – квилить Укра╖на!
Рида╓ г╕рко, не вста╓ з кол╕н…
Це Мати молиться за кожного там сина,
Щоб хоч один життя сво╓ збер╕г…
Стоять в мороз, п╕д дулом автомат╕в:
Напевно, страх нагр╕╓ у душ╕,
Напевно, н╕ч – це найтемн╕ша сила,
Веде в п╕тьму ╕ це, на жаль, нав╕к!..
Вже трет╕й р╕к стоять на оборон╕,
╤ не згада╓ п╕длий чолов╕к,
Що укра╖нцем в╕н допоки зветься,
Допоки на земл╕ сво╖й сто╖ть!
На т╕й земл╕, де хлопц╕ спочивають,
Т╕, що п╕шли ╕ мають ще п╕ти…
Допоки боягуз оч╕ хова╓,
Д╕ти Вкра╖ни в небеса ╕дуть!
╤ зрозум╕ти, шкода, кат не в сил╕,
Що сила наша – ╓дн╕сть ╕ народ!
Що «укра╖нець» – не якась там назва,
Що Укра╖нець – кожен патр╕от!
«Я умираю, мат╕нко святая!
П╕д р╕дним сонцем! Дякую тоб╕!
Пробач мен╕, юнак не встиг багато…
Передай неньц╕ – «Я любив ╖╖!»
– Так╕ були солдати в наш╕м кра╖!
Так╕ вони, я в╕рю, й дотепер!

ПРОЩАВАЙ, В╤ЙНА!

Прощавай, прощавай, в╕йна!
Ти дару╓ш кривав╕ св╕танки,
Запах смерт╕ чату╓ скр╕зь,
╤ вже час ц╕ жахи зупиняти…
Ти загралась ╕ заблукала!
Геть, убивце, з мо╓╖ земл╕!
Не зважай на пол╕тику й владу,
Сн╕жним шляхом додому т╕кай…
Нав╕ть сл╕ду не залишай –
Щиро прошу, назад не вертай!
Нема сенсу нам б╕льш зустр╕чатись.
Геть, ру╖но, з мо╓╖ земл╕!
Укра╖ну облиш, омини,
Не приходь до людей, нав╕ть в сн╕…
Ти забрала м╕льйони житт╕в,
Сотн╕ м╕ст ╕ осель спалила;
Погубила м╕льйони сердець
╤ м╕льйони душ отру╖ла!
Геть, бридото, з мо╓╖ земл╕!
Ти нав╕що у Всесв╕т прийшла,
Потемн╕нням в ╕стор╕╖ стала?!
Повертайся до пекла мерщ╕й!
Досить вже молодих косити…
╥м потр╕бно кохати ╕ жити!
Зрозум╕й, всюди зайва ти…
Зам╕сть того, щоби в╕нчати –
Юних хлопц╕в у трунах везуть,
Щоб востанн╓ з людьми попрощатись…
Ну, невже ти така кам’яна?!
╤ не шкода тоб╕ дивитись,
Як матуся рида╓ вноч╕,
а вдень молиться,
Щоб повернувся?!
Як в колисц╕ суму╓ дитя –
Немовлятком сир╕тство п╕знавши?!
Я благаю – скор╕ше зникни,
Н╕мотою за обр╕й втечи!
Буде новий день!
Св╕тлий ранок!
Буде мирний в кра╖н╕ св╕танок!

Ангел╕на БОБИЛЬОВА,
учениця загальноосв╕тньо╖ школи с. Мирне,
Волинська область

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #5 за 02.02.2018 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=19621

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков