Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2849)
З потоку життя (6004)
Душі криниця (3339)
Українці мої... (1437)
Резонанс (1451)
Урок української (985)
"Білі плями" історії (1641)
Крим - наш дім (531)
"Будьмо!" (259)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ЧИ МОЖЛИВИЙ Ф╤ЛЬМ ПРО СТУСА БЕЗ СЦЕНИ З МЕДВЕДЧУКОМ?
Ця ╕стор╕я або зробить ф╕льм популярним, або знищить його разом ╕з творцями…


УКРА╥НА ЗРОБИТЬ КРИМ ОСТРОВОМ, АБО ╤СТОР╤Я ОДНОГО ФЕЙКУ
к╕лька ╕нформац╕йних ресурс╕в, як з Укра╖ни, так ╕ з Рос╕╖ почали масово поширювати новину про...


ЗНОШЕНИЙ ОДЯГ УКРА╥НИ ТА ╥╥ НЕПРОМИНУЩ╤ Ц╤ННОСТ╤
«Напиши щось оптим╕стичне», порадив мен╕ вчора колишн╕й св╕тличанин Серг╕й Лащенко....


«ГАРД», АБО Ж ВЧИМОСЯ СТОЯТИ НА ВЛАСНИХ НОГАХ
Що б там не казали про р╕вень програм Наташ╕ Влащенко, вони, принаймн╕, не залишають нас байдужими.


КОЛИ НЕСПРАВЕДЛИВ╤СТЬ СТА╢ ЗАКОНОМ
Перша стаття п╕сля довго╖, майже двом╕сячно╖ перерви. ╥╖ причини - проблеми з ноутбуком,...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #4 за 26.01.2018 > Тема "Резонанс"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#4 за 26.01.2018
КРИМСЬКА ДОЗА АНТИДЕПРЕСАНТУ

Нещодавно на одному з в╕тчизняних телеканал╕в з'явилася ╕нформац╕я про те, що найближчим часом Укра╖на потрапить в тр╕йку найдепресивн╕ших кра╖н св╕ту. Як╕ ж заходи для подолання проблеми розглядалися? Може, були пропозиц╕╖, поставивши на м╕сце монопол╕ст╕в, реан╕мувати ф╕нансову, банк╕вську систему, створити сприятлив╕ умови для ╕нвестиц╕й, для ведення б╕знесу, в╕дродити таким чином економ╕ку? Де там! Натом╕сть, з серйозним виразом обличчя мовилося про те, що проблему можна буде подолати за допомогою... антидепресант╕в, левину долю вартост╕ яких — 80% — компенсуватиме держава.
Не в╕рите? Даремно. Вже ж ма╓мо субсид╕╖ на ком╕рне — т╕ сам╕, як╕ подаються урядом як неймов╕рно ефективне вир╕шення нашо╖ неплатоспроможност╕. Посм╕ха╓тесь? Тенденц╕я, насправд╕, далека в╕д ком╕чност╕, бо ж здогаду╓мося, як звуть тих “щасливц╕в”, як╕ перебувають на повному утриманн╕ “великодушного” хазя╖на.
Власне, сьогодн╕ не ст╕льки про слабоум╕сть, ╕нфантильн╕сть, байдуж╕сть, як╕ перетворюють нас на розмовляюче знаряддя, ск╕льки про тих, кого сприйма╓мо за вершител╕в наших доль. Дов╕ра до обрано╖ нами влади ╓ ц╕лком нормальним почуттям, але лише за умови, коли вона працю╓ в наших ╕нтересах ╕ ми трима╓мо вс╕ ╖╖ д╕╖ п╕д невсипним контролем. В ╕ншому випадку ми припуска╓мося фатально╖ помилки. Наск╕льки та помилка фатальна, ма╓мо нещастя в╕дчувати на власн╕й шкур╕. Ру╖на, на яку “усп╕шн╕ менеджери” всього за якийсь десяток рок╕в перетворили одну з найусп╕шн╕ших економ╕к (33 м╕сце у рейтингу найбагатших кра╖н св╕ту на 1991 р╕к, за даними Classora http://en.classora.com/reports/t24369/general/ranking-of-the-worlds-richest-countries-by-gdp?edition=1990&fields=), стагнац╕я, в як╕й перебува╓мо й донин╕ — сумне тому св╕дчення. В жорстко конкуруючому св╕т╕ таке драматичне ослаблення не могло залишитися без насл╕дк╕в. Можна ск╕льки завгодно кивати на безчесн╕ть, п╕дл╕сть захланного сус╕ди, який, називаючи себе братом, лише чекав слушно╖ нагоди, аби скористатися з нашо╖ б╕ди, але правда в тому, що його п╕дступи, його агресивна експанс╕я не мали б жодних шанс╕в, якби не наша власна безв╕дпов╕дальн╕сть, зокрема, допущення до влади виродк╕в в╕д по╓днання учорашньо╖ комуняцько╖ партноменклатури, в╕двертого крим╕налу та ╕мпотентних псевдопатр╕от╕в-розпатяк. Саме на ╖х сов╕ст╕ дерибан кра╖ни, знекровлення найпотужн╕шого на континент╕ в╕йська ╕, як результат, сьогодн╕шня в╕йна, втрата територ╕й, десятки тисяч загиблих ╕ покал╕чених, м╕льйони пон╕вечених доль.
╤ трагед╕я продовжу╓ться, бо ж висновк╕в не зроблено, винн╕ не покаран╕.
Голосл╕вно? Зовс╕м н╕, якщо пригадати, в результат╕ чи╓╖ злочинно╖ безд╕яльност╕ ворогов╕ було без спротиву здано м╕й Крим, допущено до в╕йни на Донбас╕, чи╖ слиняв╕ ╕нтереси уможливили появу ганебно╖ ВЕЗ Крим, напрочуд активну, на подив ц╕лого св╕ту, торг╕влю з ворогом, спонсорування окупац╕йно╖ влади укра╖нськими продуктами ╕ товарами. Якщо то не зрада нац╕ональних ╕нтерес╕в, то що ж воно й таке?
Г╕рко, але та зрада не трапилася лише тепер. ╥╖ плетиво тягнеться ледь не з перших дн╕в Незалежност╕. ╤ ма╓ вона ц╕лком вп╕знаван╕ обличчя ╕ добре в╕дом╕ ╕мена. Аби переконатися в тому, досить згадати хоча б те, як було змарновано наше право на отримання належно╖ нам частки в╕йськово-морських сил колишнього Радянського Союзу. Дозволю соб╕ нагадати тут читачев╕, що вклад Укра╖ни в формування союзного бюджету становив 25%, а ╖╖ частка в загальносоюзн╕й власност╕ на момент розпаду СРСР була визначена як 16.37%. Чорноморський флот становив, тим часом, лише 10% всього в╕йськового флоту Союзу РСР. Весь, а не лише той, що знаходився в Криму. Ц╕лком законом╕рно, в╕дтак, що зг╕дно Б╕ловезько╖ угоди, п╕дписано╖ трьома президентами: ╢льциним, Кравчуком та Шушкевичем, ВС╤ збройн╕ сили, що перебували на той час на територ╕╖ Укра╖ни, включно з Чорноморським флотом, мали б перейти в ╖╖ повне п╕дпорядкування.
На жаль, слова Зал╕зного канцлера про те, що угоди, укладен╕ з Москов╕╓ю, не варт╕ паперу, на якому вони писан╕, ц╕лком п╕дтвердилися ╕ в тому випадку. Вже в 1992 роц╕, в Мухалатц╕ Кремль почав просувати думку про сп╕льне командування Чорноморським флотом та под╕л його корабельного складу навп╕л. А ще через р╕к, в Масандр╕, першим президентом, паном Кравчуком, було п╕дписано протокол, за яким Укра╖на не лише в╕дмовлялася в╕д ядерно╖ збро╖, передавала ╖╖ Москов╕╖, а й за рахунок... погашення м╕ф╕чних “газових” борг╕в поступалась на ╖╖ користь ВС╤М Чорноморським флотом — 28 п╕дводних човн╕в, 45 великих бойових корабл╕в, 300 допом╕жних суден, к╕лька плавучих док╕в, 151 л╕так, 85 гел╕коптер╕в, базами з причальними ст╕нками та вс╕╓ю береговою ╕нфраструктурою, включно з в╕йськовими заводами та маяками. За найскромн╕шими оц╕нками загальна варт╕сть всього того становила в╕с╕мдесят м╕льярд╕в долар╕в США.
Ось так через недалекоглядн╕сть, нездарн╕сть вищого кер╕вництва держави були змарнован╕ вс╕ зусилля укра╖нських вояк╕в залишити Чорноморський флот за Укра╖ною. Про переб╕г то╖ непросто╖, часто драматично╖ боротьби можна прочитати в книжц╕ одного з творц╕в Збройних сил Укра╖ни, безпосереднього учасника тих под╕й полковника В╕тал╕я ╤лл╕ча Лазорк╕на “Деяк╕ стор╕нки з ╕стор╕╖ творення Збройних сил Укра╖ни”, розд╕ли яко╖ публ╕кувалися в «Кримськ╕й св╕тлиц╕»: №№ 34-52 за 2015 та 1-6 за 2016 рр. Попри те, що мен╕ можуть резонно заперечити стосовно того, що чимала частина корабельного складу Чорноморського флоту вже на той час була застар╕лою, що ╕нфраструктура знаходилася не в кращому стан╕, попри те, що Укра╖на мусила б у будь-якому раз╕ скоротити чималу частину корабл╕в, програш, насправд╕, був катастроф╕чним. Чи не вперше ми усв╕домили, що б╕ля керма влади опинилися люди не просто нефахов╕, нездатн╕ нав╕ть усв╕домити критичну необх╕дн╕сть в╕йськово-морських сил для морсько╖ держави, але й ц╕лком байдуж╕ до дол╕ кра╖ни. Адже здача флоту означала не лише величезн╕ майнов╕ втрати — роззброюючись сам╕, ми в╕ддавали в руки потенц╕йного супротивника потужну зброю. А що вже казати про те, що в руки московських адм╕рал╕в разом з флотом наша влада в╕ддавала тих оф╕цер╕в, як╕, задекларувавши в╕ддан╕сть укра╖нськ╕й держав╕, прин╕сши ╖й присягу в╕рност╕, опинилися тепер п╕д тиском!
Той стратег╕чний провал був наст╕льки очевидним, що не м╕г залишатися не виправленим бодай якийсь довший час. В кв╕тн╕ 1994 року вс╕ попередн╕ угоди по флоту були денонсован╕ ╕ укладено нову, зг╕дно яко╖ на баз╕ Чорноморського флоту створювався Чорноморський флот Москов╕╖ та укра╖нськ╕ ВМС. Укра╖н╕ в╕дходило близько 20% корабельного складу. Про справедлив╕сть тут год╕ було й говорити. Ф╕говий листок ╕ ц╕╓╖ угоди не м╕г прикрити шокуючу голизну наших далеких в╕д ╕нтерес╕в нац╕╖, а проте ж таких самовпевнених “корол╕в”.
На жаль, в╕дтод╕ висновк╕в практично не було зроблено. Наша влада, зациклена на шахрайських корупц╕йних схемах, зда╓ться, н╕коли не могла втямити, нащо Укра╖н╕ той флот. Це проявилося не лише на приклад╕ сумно╖ дол╕ ВМС. Далек╕ в╕д державного мислення, вузьколоб╕ чинуш╕ роздерибанили, розпродали за коп╕йки не найг╕рший в св╕т╕ торг╕вельний, пасажирський, риболовний флоти, з трьох прекрасних учбових в╕трильник╕в — «Товариш», «Херсонес», «Дружба», залишився лише останн╕й, та й той, переобладнаний на плавучий ресторан ще в 1992 роц╕, сто╖ть з 2000-х б╕ля причально╖ ст╕нки, не виходячи в море. Дуже показово, що знаменитий переможець в╕домих на весь св╕т перегон╕в великих в╕трильник╕в Op Sail 1974 та Op Sail 1976, херсонський барк «Товариш», на якому лише за радянський пер╕од пройшли практику б╕льше 15 000 курсант╕в, в роки Незалежност╕ було передано в розпорядження... М╕н╕стерства осв╕ти, яке геть занедбало його ╕ в подальшому, чи то сприймаючи заслужений 82-метровий барк водом╕стк╕стю 1354 тонни н╕ на що не придатним непотребом, чи пересл╕дуючи якусь свою темну вигоду, продало його за ц╕ною вживаного чотирнадцятиметрового семитонного катамарана.
Так само було занехаяно ╕ «Херсонес», переданий у розпорядження... М╕н╕стерства с╕льського господарства (!). Той хто бував в Керч╕ упродовж к╕лькох останн╕х рок╕в перед окупац╕╓ю, м╕г бачити в ковш╕ рибальського порту червоний обшарпаний корпус з високими охристими щоглами. З в╕дв'язаними в╕трилами, з н╕муючим двигуном прекрасний фрегат, який м╕г бути уособленням велич╕ ╕ престижу кра╖ни, тихо обростав ╕ржею, стоячи б╕ля причально╖ ст╕нки. Чи варто дивуватися, що в час╕ захоплення п╕вострова Москов╕╓ю в 2014 роц╕ н╕хто нав╕ть не згадав про нього? Власне, окупац╕я п╕шла «Херсонесу» на користь. В╕дремонтований на ССРЗ, в╕н вже в 2015 роц╕ вийшов на дистанц╕ю м╕жнародних перегон╕в. На жаль, не п╕д жовто-блакитним прапором. Сумно, чи не так? А чи повчально?
Повертаючись до думки про флот в╕йськовий, хот╕в би звернути увагу на те, що за 27 рок╕в Незалежност╕ нездари, яких ми допуска╓мо до влади, не спромоглися не те, що виписати в╕йськово-морську доктрину Укра╖ни, а нав╕ть усв╕домити ╖╖ необх╕дн╕сть. Натом╕сть перейма╓мось ╕ншим.
Згадайте, читачу, яким збудженим гуд╕нням озвалися нещодавно наш╕ теле- та рад╕оетери на кинуту, наче к╕стка, пропозиц╕ю нин╕шнього хазя╖на Кремля повернути нам залишки захоплено╖ в Криму ав╕атехн╕ки, корабл╕в ╕ суден ВМС Укра╖ни. Не коментував його сл╕в, зда╓ться, лише л╕нивий: в╕д прем'╓ра, який висловив свою згоду разом з флотом прийняти ще й Крим, до арм╕╖ “експерт╕в”, як╕ з завидною впевнен╕стю ╕ майже натуральною глибокодумн╕стю коментують реч╕, про як╕ часто не мають нав╕ть поб╕жного уявлення.
Воно, зв╕сно, яка промова, така й в╕дмова. ╤гнорування принизливо╖ пропозиц╕╖, ╓ безсумн╕вно, виграшним кроком. ╤ то не лише з м╕ркувань високо╖ пол╕тики, дипломат╕╖ чи права. Ще одним чинником на користь в╕дмови в╕д “щедро╖” пропозиц╕╖ може бути розум╕ння реального стану залишеного ворогу майна. Адже окр╕м того, що вся та техн╕ка, за невеликим винятком, перебувала внасл╕док хрон╕чного недоф╕нансування в досить плачевному стан╕, залишаючи ╖╖ ворогов╕, укра╖нськ╕ залоги мали б максимально вивести ╖╖ з ладу. ╤ хоч ми не чули про жоден випадок висадження в пов╕тря чи затоплення, дума╓ться, в╕дпов╕дальн╕ командири не знехтували певними заходами для унеможливлення використання бойових машин/корабл╕в ворогом.
Окремою пересторогою мала б бути ╕ згадка про давню, дуже темну ╕стор╕ю з л╕нкором “Новорос╕йськ”.
З ╕ншого боку, треба розум╕ти, в якому незавидному становищ╕ опинилися укра╖нськ╕ в╕йськов╕ моряки, втративши унасл╕док нездарного командування майже вс╕ бойов╕ корабл╕, велике число суден забезпечення, морську ав╕ац╕ю, причали, бази, ╕ншу ╕нфраструктуру флоту. Неможлив╕сть практичного навчання, неможлив╕сть застосування теоретичних знань означа╓ дисквал╕ф╕кац╕ю. ╤ тут практика на катерах берегово╖ охорони, як╕ кують на Кузн╕, не дуже допоможе, адже не екв╕валентна практиц╕ на великому бойовому корабл╕. Треба розум╕ти, що в╕йськово-морськ╕ сили ╓ досить складним механ╕змом, що явля╓ собою ╕нтегральне по╓днання р╕зних бойових корабл╕в ╕ суден забезпечення, кожна ланка яких призначена для виконання певних бойових операц╕й ╕ може бути ефективною лише за умови ╖х ч╕тко╖ координац╕╖ ╕ вза╓мод╕╖. Таким чином, для того, щоб в╕йськово морськ╕ сили могли належно виконувати покладен╕ на них завдання, необх╕дно враховувати вищезазначене ╕ не обмежуватись побудовою одних лише катер╕в берегово╖ охорони, до того ж з не надто показними, як на сьогодн╕шн╕й час, ТТД.
Ц╕ зрозум╕л╕ кожному в╕йськовому моряку м╕ркування наштовхуються на вельми значну перепону, якою ╓ надзвичайно висока ц╕на побудови сучасних бойових корабл╕в. Так, узгоджена варт╕сть лише двох фрегат╕в проекту 11356, що будуються нин╕ в Кал╕н╕нград╕ для ВМС ╤нд╕╖, становить 990 м╕льйон╕в долар╕в. Тож нав╕ть якщо будувати новий флот з нуля на власних верфях, коштувати в╕н буде дуже недешево.
А проте ж, коли виника╓ питання, “А чи варто?”, сл╕д щоразу згадувати слова одного дуже в╕домого французького ╕мператора, який стверджував, що народ, який не году╓ власне в╕йсько, приречений годувати чуже.
Сьогодн╕, коли кра╖на продовжу╓ перебувати недалеко в╕д меж╕ дефолту, тим б╕льше, в час╕ нав'язано╖ нам в╕йни, побудова в╕йськового флоту (а треба б ще й торг╕вельного, риболовного!), ще нагальн╕ша потреба в╕дродження сучасних потужних ВПС, ракетно-косм╕чних в╕йськ, може комусь видатись утоп╕╓ю. Але це не так. Серйозн╕ проекти означають ╕ серйозне ставлення партнер╕в, ╕ прих╕д серйозних ╕нвестиц╕й, ╕ робоч╕ м╕сця, ╕ п╕дйом економ╕ки.
В той же час навряд чи ╓ як╕сь сумн╕ви щодо того, що вс╕ т╕ абсолютно необх╕дн╕ кроки, в╕д яких напряму залежить, бути чи не бути завтра Укра╖н╕, апр╕ор╕ неможлив╕ доти, доки у влад╕ зам╕сть державц╕в продовжу╓мо тримати попул╕ст╕в, шахра╖в та злодюг, чи╓ розум╕ння сво╓╖ ефективност╕ на займаних посадах зводиться до розм╕ру нацарьованих за наш рахунок кап╕тал╕в, а уявлення про ефективне вкладення тих брудних грошей нав╕ть близько не межу╓ з наукою, нов╕тн╕ми технолог╕ями, обмежу╓ться, натом╕сть, куп╕влею футбольних клуб╕в, нерухомост╕ десь в Британ╕╖ чи ╤спан╕╖, приватизац╕╓ю Божих храм╕в, колекц╕ями святих мощей, дорогих годинник╕в, авто, яхт, коханок ╕ тому под╕бних аксесуар╕в дикунсько╖ перцепц╕╖ шикарного життя.
Саме тому, зам╕сть вилаштовуватись в чергу за субсид╕╓ю на антидепресанти, було б розумно вже сьогодн╕ потурбуватися про те, щоб завтра до влади привести нарешт╕ тих, хто буде працювати на нас. Х╕ба н╕?

Валентин БУТ

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #4 за 26.01.2018 > Тема "Резонанс"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=19606

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков