Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (3139)
З потоку життя (6354)
Душі криниця (3492)
Українці мої... (1462)
Резонанс (1492)
Урок української (988)
"Білі плями" історії (1669)
Крим - наш дім (532)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
МИКОЛА ВЕСНЯНИЙ
22 травня Сх╕дна Церква неодм╕нно в╕дзнача╓ свято Перенесення мощей Миколая Чудотворця з М╕р...


Есма Аджи╓ва, радник м╕н╕стра культури Укра╖ни: КРИМСЬКОТАТАРСЬКИЙ ОРНАМЕНТ ОРЬНЕК МОЖНА ЧИТАТИ ЯК КНИГУ ПРО ╤СТОР╤Ю НАШО╥ ЗЕМЛ╤
Про те, як пам'ятати про минуле, але встигати рухатися вперед, про символи кримськотатарсько╖...


БАТЬКИ СЛОВ'ЯНСЬКО╥ АБЕТКИ
24 травня вшанову╓мо р╕вноапостольних брат╕в Кирила ╕ Мефод╕я, просв╕тител╕в, вчител╕в...


УРЯД ПРИСУДИВ ПРЕМ╤Ю ╤МЕН╤ МАКСИМА РИЛЬСЬКОГО ЮЛ╤╥ ДЖУГАСТРЯНСЬК╤Й
Книга вийшла у видавництв╕ «Навчальна книга - Богдан» у Тернопол╕. «К╕м»...


ШАНУЙМО НЕВТОМНИХ МАТЕР╤В!
Ц╕каве, зворушливе л╕тературно-мистецьке д╕йство «Весна сплела в дарунок ╖м в╕нок»,...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #50 за 15.12.2017 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#50 за 15.12.2017
В ПАМ’ЯТЬ ПРО ЛЕОН╤ДА ВИШЕСЛАВСЬКОГО

На ф╕н╕шну пряму вийшов останн╕й м╕сяць 2017 року. Яким вдалим ╕ наск╕льки пл╕дним в╕н був для кримських автор╕в, член╕в Нац╕онально╖ сп╕лки письменник╕в Укра╖ни, розпов╕дали численн╕ публ╕кац╕╖ про ╖х нов╕ книги та твори на стор╕нках «Кримсько╖ св╕тлиц╕». Нараз╕ я маю нам╕р познайомити читач╕в ще з одним виданням, книгою Тамари Горд╕╓нко «На плечи небо звездное взвалив…», яка вже встигла отримати в╕дзнаку оргком╕тету та ком╕с╕╖ Н╕мецького М╕жнародного конкурсу «Краща книга 2017 р.», а авторка стала дипломантом у ном╕нац╕╖ «Публ╕цистика».
На початку травня я отримала в╕д пан╕ Тамари в подарунок цю нову книгу, присвячену пам’ят╕ класика радянсько╖ та укра╖нсько╖ л╕тератури поета Леон╕да Вишеславського, лауреата Л╕тературно╖ прем╕╖ ╕мен╕ Павла Тичини та Державно╖ прем╕╖ ╕мен╕ Тараса Шевченка, нагородженого нею в 1984 роц╕ за зб╕рку «Близкая звезда», з яким Тамара Горд╕╓нко мала честь бути особисто знайомою. Автор 60 книг поез╕й та прози писав здеб╕льшого рос╕йською мовою, хоча мав ╕ укра╖номовн╕ публ╕кац╕╖ та видання. (Вт╕м, як ╕ авторка книги «На плечи небо звездное взвалив», бо народилася в Севастопол╕ ╕ тривалий час мешкала у в╕йськових гарн╕зонах на територ╕╖ Рос╕╖). Народився Леон╕д Вишеславський у Микола╓в╕ в 1914 роц╕, дитинство та юн╕сть пройшли теж у цьому м╕ст╕, в Одес╕, Харков╕ та Криму, де працював на Карадагськ╕й б╕олог╕чн╕й станц╕╖ його в╕тчим.
При нагод╕ я похвалилася подарунком перед друзями в редакц╕╖ «Кримсько╖ св╕тлиц╕», де в св╕й час працювала пан╕ Тамара (тод╕ ще Дяченко). Сьогодн╕ Тамара Митрофан╕вна в╕домий поет, член Нац╕онально╖ сп╕лки письменник╕в Укра╖ни та заслужений журнал╕ст Укра╖ни, лауреат багатьох укра╖нських та м╕жнародних л╕тературних прем╕й, в минулому старший редактор Севастопольсько╖ рег╕онально╖ телерад╕окомпан╕╖, а п╕зн╕ше – л╕тературний редактор газети «Флот Укра╖ни».
Щодо творчих досягнень нашо╖ кримсько╖ колеги додам: нещодавно Тамара Горд╕╓нко отримала звання лауреата 1 ступеня в ном╕нац╕╖ «Журнал╕стика» та ювел╕рний ср╕бний знак в М╕жнародному л╕тературному конкурс╕ «Суз╕р’я духовност╕» (Укра╖на, м. Ки╖в) за нарис «На той, считавшейся последней…», присвячений Костянтину Симонову. Кр╕м того була ще й нагороджена Похвальною грамотою Сп╕лки письменник╕в Груз╕╖ за висок╕ досягнення в л╕тературн╕й творчост╕. А за нарис «Внимание! Говорит Председатель Земного Шара» про Леон╕да Вишеславського - диплом Ср╕бного лауреата Нац╕онально╖ л╕тературно╖ прем╕╖ «Золотое перо Руси-2017» (Рос╕я, м. Москва) та диплом 1-го ступеня М╕жнародного л╕тературного конкурсу «Русский Stil-2017» (Н╕меччина). В цьому ж конкурс╕ отримала ще два дипломи «Автор – стильне перо» в ном╕нац╕ях «Нашим д╕тям: поез╕я» та «Л╕рика». Нарис, присвячений Леон╕дов╕ Вишеславському, був опубл╕кований в л╕тературно-художньому журнал╕ «Метаморфози» (Б╕лорусь, м. Гомель). Як видно з широко╖ географ╕╖ л╕тературних конкурс╕в та отриманих нагород, творч╕сть члена НСПУ Тамари Горд╕╓нко в╕дома в багатьох кра╖нах.
У сво╖й книз╕ «На плечи небо звездное взвалив…» Тамара Горд╕╓нко пише: «В восьмидесятые годы я занималась в Крымской областной литературной студии, которую на протяжении многих лет курировал известный крымский поэт Данила Кононенко. В девяносто третьем году я задумала вступить в Союз писателей Украины, крымским отделением которого в то время руководил Кононенко. Меня приглашали в Союз русских, украинских и белорусских писателей и в Союз писателей Крыма руководители этих союзов Анатолий Домбровский и Леонид Панасенко. Но я очень хотела стать членом Союза писателей Украины. Украина только два года назад получила независимость, и я, украинка, горела желанием помогать своей молодой независимой стране. Считала, что принесу больше пользы, находясь в писательских рядах СПУ».
П╕д час перебування в Ки╓в╕ на курсах п╕двищення квал╕ф╕кац╕╖ прац╕вник╕в телебачення та рад╕омовлення випадок зв╕в пан╕ Тамару з Леон╕дом Вишеславським, творч╕сть якого вона добре знала. Саме про цей пер╕од ╖х знайомства та сп╕лкування (1995-2002 рр.) ╕ йдеться в книз╕.
Взявшись за перо, а в╕рн╕ше, с╕вши за мон╕тор ноутбука, я чомусь пригадала розпов╕дь старшо╖ за в╕ком колишньо╖ колеги з заводу електроапаратури в м. Твер, де в 80-х роках вже минулого стол╕ття я, дружина слухача в╕йськово╖ академ╕╖, працювала начальником в╕дд╕лу техн╕чно╖ документац╕╖, про те, що прад╕д ╖╖ колишньо╖ знайомо╖ був св╕дком при╖зду в м. Твер О. С. Пушк╕на. Спочатку можлив╕сть такого факту видалася фантастичною, та прикинувши ╕мов╕рний в╕к т╕╓╖ ж╕нки, що була набагато старшою мо╓╖ сп╕вроб╕тниц╕, я допустила, що насправд╕ такий випадок м╕г мати м╕сце. Тим б╕льше, що прад╕д був тод╕ хлопчиком ╕ лише б╕гав з╕ сво╖ми ровесниками за каретою класика рос╕йсько╖ л╕тератури.
Чому виникла така аналог╕я? Напевне, тому, що назва книги Тамари Горд╕╓нко св╕дчить про почесне звання Леон╕да Вишеславського «Оч╕льника Земно╖ Кул╕ №3», яке д╕сталося йому в спадщину в╕д знаменитого поета-футуриста Вел╕мира Хл╓бн╕кова та його посл╕довника Григор╕я П╓тн╕кова. А Хл╓бн╕кова на таке звання в 20-му роц╕ в Харк╕вському драматичному театр╕ коронував сам Серг╕й ╢с╓н╕н п╕д час веселого театрального д╕йства. Не знаю, чи досягнув якихось вершин той хлопчик з Твер╕, що бачив Пушк╕на сво╖ми очима, а от ╕менем Леон╕да Вишеславського нав╕ть названа планета-астеро╖д №2953. П╕дозрюю, що те почесне звання оч╕льника Земно╖ Кул╕, видумане Серг╕╓м ╢с╓н╕ним, ╕ в╕дкриття планети «Вишеслав╕╖» вченими Кримсько╖ Астролог╕чно╖ обсерватор╕╖ – це под╕╖ одного ланцюжка ц╕каво╖ творчо╖ дол╕ Леон╕да Вишеславського. Хоча ╕ родов╕д поета, розкритий в книз╕ Тамари Горд╕╓нко, красномовно св╕дчить про спадко╓мн╕сть л╕тературного таланту Леон╕да Вишеславського. Серед його родич╕в по л╕н╕╖ матер╕ Клеопатри Платоново╖ були ╕ л╕тератори, ╕ художники, а бабуся поета Евридика Цицильяно-Маразл╕ була сестрою Одеського м╕ського голови грека Григор╕я Маразл╕ (1878-1895 рр.), пам’ятник якому сто╖ть в Одес╕ на Грецьк╕й площ╕. Та й дочка Леон╕да Миколайовича ╤рина Макарова-Вишеславська ╕ його онук Гл╕б Вишеславський – теж стали в╕домими художниками, обо╓ – члени Нац╕онально╖ сп╕лки художник╕в Укра╖ни.
Про все це йдеться в книз╕ «На плечи небо звездное взвалив»: про велику людину, талановитого укра╖нського письменника, його житт╓вий та л╕тературний шлях ╕ чудов╕ поез╕╖, про його предк╕в та нащадк╕в. А ще про знайомство Тамари Горд╕╓нко з Леон╕дом Вишеславським та гостювання в його ки╖вськ╕й квартир╕ у знаменитому письменницькому будинку «Рол╕т» (роб╕тник╕в л╕тератури) на вулиц╕ Богдана Хмельницького в Ки╓в╕. Фасад того будинку, як в╕домо, весь покритий мемор╕альними дошками на честь укра╖нських класик╕в, що мешкали у ньому в р╕зн╕ роки: Остапа Вишн╕, Миколи Бажана, Андр╕я Головка, Олеся Гончара, Андр╕я Малишка, Максима Рильського, Володимира Сосюри, Павла Тичини та ╕нших.

«Мой дом в мемориальных досках,
к его стенам прибитых броско
во славу живших здесь давно.
Молчат, отлитые из меди
мои ближайшие соседи,
забыть которых не дано»

Це слова з в╕рша Леон╕да Вишеславського.
П╕сля 2002 року на «Ст╕н╕ Плачу», як в╕н колись ╖╖ «охрестив», появилася ╕ мемор╕альна дошка з ╕менем поета Вишеславського.
Ц╕кавими фактами з б╕ограф╕╖ Леон╕да Миколайовича, отриманими не лише з публ╕кац╕й про поета, уважно вивчених та опрацьованих п╕д час написання книги, а й (що найц╕нн╕ше) – з розпов╕дей самого класика, Тамара Горд╕╓нко щедро д╕литься з читачем, робить це дел╕катно, не нав’язуючись в ланку знаменитого ланцюжка ╢с╓н╕н – Хл╓бн╕ков – П╓тн╕ков – Вишеславський… Навпаки, вона ч╕тко дотриму╓ться субординац╕╖, час в╕д часу п╕дкреслю╓, ким був для не╖ Леон╕д Вишеславський, дяку╓ дол╕ за честь знайомства з великим укра╖нським поетом. А прохання Леон╕да Миколайовича п╕д час ╖х першо╖ зустр╕ч╕ прочитати сво╖ в╕рш╕ не на жарт розхвилювало пан╕ Тамару: «Что прочитать?.. Что прочитать, чтобы не было стыдно за свои неуклюжие строчки?! Ведь передо мной сидит поэт самой высокой пробы – живой классик!». В╕д похвали та високо╖ оц╕нки ╖╖ творчост╕ почува╓ться н╕яково, а шанобливе звернення до не╖ в дарчому надписов╕ на презентован╕й Вишеславським книз╕ коменту╓ такими словами: «Как неловко и в то же время лестно мне читать такие слова от уважаемого мной человека и Поэта! Я краснею от смущения и сбивчиво благодарю Леонида Николаевича…».
У серпн╕ 2013 року в Старому Криму в╕дкрився Культурний центр «Будинок Леон╕да Вишеславського». Того ж м╕сяця його в╕дв╕дала ╕ Тамара Горд╕╓нко, де познайомилася з дочкою поета ╤риною Макаровою-Вишеславською, на кошти яко╖ ╕ в╕дкрився центр. Вже багато рок╕в вона д╕лить Укра╖ну з Франц╕╓ю, але кожна по╖здка на батьк╕вщину обов’язково залиша╓ сл╕д в ╖╖ полотнах. Ось як╕ слова директора музею м╕ста Ментон (Франц╕я) Уг де ля Туш про художницю прочитала пан╕ Тамара в анотац╕╖ до каталогу ╖╖ виставки «Подорож╕ в простор╕ часу»: «Укра╖на для не╖ – це край поетичних легенд та насп╕в╕в. Глибоке баладне дихання в╕дчува╓ться у вс╕х полотнах, присвячених р╕дн╕й В╕тчизн╕. Кожна «укра╖нська» картина – це поетична формула любов╕ та н╕жност╕».
Зустр╕ч з дочкою поета Вишеславського додала письменниц╕ та журнал╕сту Тамар╕ Горд╕╓нко багато нових знань про ╖╖ батька та мат╕р – л╕тератора та всеб╕чно талановиту людину Агнессу Балтагу, художн╕й талант яко╖ теж успадкувала ╤рина Леон╕д╕вна та ╖╖ син Гл╕б Вишеславський. Авторка майстерно використала отриману п╕д час сп╕лкування ╕нформац╕ю та ц╕кавий матер╕ал з виставки Культурного центру для написання сво╓╖ книги.
Дякуючи виданню «На плечи небо звездное взвалив…» та особисто його автору, я по-новому в╕дкрила для себе поета Леон╕да Вишеславського, ще раз звернулася до його творчост╕, його л╕тературного спадку. Книга, як ╕ талант члена Нац╕онально╖ сп╕лки письменник╕в Укра╖ни Тамари Горд╕╓нко, безсумн╕вно заслуговують уваги та високих в╕дзнак.

Галина Литовченко, член НСПУ
Бахчисарайський район.

P.S. В╕д себе додам, що Культурний центр «Будинок Леон╕да Вишеславського» в Старому Криму, давню мр╕ю ╤рини Макарово╖-Вишеславсько╖, яку вона зд╕йснила в 2013 роц╕ на честь свого батька, для чого була куплена та в╕дреставрована стара буд╕вля з садибою колишнього директора панс╕онату в Коктебел╕ ╤. С. Ляхова, де в св╕й час гостював Леон╕д Вишеславський, в 2014 роц╕ довелося закрити. Як в╕домо з ╕нформац╕╖ з мереж╕, ╤рина Леон╕д╕вна змушена була це зробити п╕д тиском представник╕в ново╖ влади в Криму…

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #50 за 15.12.2017 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=19424

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков