Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2577)
З потоку життя (5659)
Душі криниця (3186)
Українці мої... (1409)
Резонанс (1414)
Урок української (981)
"Білі плями" історії (1611)
Крим - наш дім (528)
"Будьмо!" (258)
Ми єсть народ? (235)
Бути чи не бути? (69)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (125)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (829)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
КРАЙ, ТАЛАНТАМИ БАГАТИЙ
Вперше за роки незалежност╕ в житт╕ Новомикола╖вського краю, що на Запор╕жж╕, в╕дбулася под╕я,...


«ВИ ДУМА╢ТЕ, ЩО МЕН╤ НЕ СТРАШНО...»
Св╕й творчий веч╕р-бенеф╕с, який в╕дбувся у Червоноградськ╕й м╕ськ╕й б╕бл╕отец╕ для д╕тей,...


АНДР╤╥ВСЬКА Н╤Ч
Андр╕й Первозванний, якого вшанову╓мо 13 грудня, був першим з апостол╕в, хто п╕шов сл╕дом за...


ЖИТТ╢ДАЙНЕ ДЖЕРЕЛО У СПАДОК
Виступи перед школярами – то завжди питання з багатьма нев╕домими. Як сприйматиме юнь тв╕й...


ВВЕДЕННЯ — ЗИМОВЕ СВЯТО ПРЕЧИСТО╥
4 грудня християни сх╕дного обряду святкують Введення у храм Пресвято╖ Богородиц╕ Д╕ви Мар╕╖.




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #48 за 01.12.2017 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#48 за 01.12.2017
ОС╤НН╢ Л╤РИЧНЕ НАДБАННЯ ГАЛИНИ ЛИТОВЧЕНКО

В ПОРУ БАБИНОГО Л╤ТА

Гомонять топол╕ тихо в частокол╕,
на дахи вершини дивляться здаля.
П╕д ос╕нн╕м сонцем грають скел╕ гол╕,
над широким пла╓м в╕терець гуля.
 
Виснуть павутини бабиного л╕та,
в’яжуть у пучечки грона горобин.
Гарбузи вродили – н╕куди ╖х д╕ти,
сушиться цибуля на щаблях драбин.

Кв╕тнуть на подв╕р’ях кулями жоржини,
гр╕ють на к╕лочках глечики боки.
Витягнули ши╖ кр╕зь вузьк╕ шпарини –
норовлять з пов╕тки гуси навтьоки.

Перекочували яблука ╕з саду
(╖х напередодн╕ повно там було).
Д╕твора у гилку гра╓ до упаду,
ц╕й погож╕й днин╕ т╕шиться село.

Прийде незабаром смуток листопаду,
зр╕дка нагадають про минуле сни.
Запасають люди кожен пром╕нь радо,
щоб було достатньо сонця до весни.
09.2017

КАРПАТСЬК╤ ЗАМАЛЬОВКИ

***
Сонце сховалось за р╕чку,
щулиться обр╕╓м день,
веч╕р запалю╓ св╕чку,
гори сп╕вають «Мар╕чку»
╕ про смер╕чок п╕сень.
М╕сяць на голос тремб╕ти
робить невпевнено крок.
Вже скористалася л╕том
н╕чка, проворна коб╕та,
й намолотила з╕рок.
Ними зас╕яла хмари,
наче ╜аздиня р╕ллю.
╤з полонини отара
тюпки б╕жить до кошари.
Хлопцям на руки з╕ллю.
Чиста з потоку водиця
втому здола╓ умить,
╕ чабанов╕ присниться
н╕ччю розк╕шна копиця.
Мила п╕д зорями спить.

***
Скинула хмара зайву вологу,
день у сльот╕.
Всяк╕й погод╕ дякують Богу,
земл╕ свят╕.
Ринули з г╕р п╕д ворини пот╕чки –
бистра вода.
Ж╕нка у шибц╕: коси без стр╕чки –
немолода.
Вже спорожн╕ли гн╕зда лелеч╕ –
в вир╕╖ птах.
Хустка з в╕гон╕ кута╓ плеч╕ –
д╕ти в св╕тах.
Виткала в скриню вс╕м по верет╕ –
плетиво з дум.
В син╕х Карпатах холод на злет╕,
глипа╓ сум.
З вулиц╕ в╕кна дощ помережив,
висне туман.
Пом╕ж садиб розпливаються меж╕ –
царство оман.

***
Задощило, розверзло, залистопадило,
розкотились ╕з базар╕в кавуни,
вбралось в б╕сер павутин ос╕нн╓ прядиво,
з полонин повзуть в долини табуни
с╕рих хмар, таких обв╕трених, насуплених
на вчорашн╕й чи на завтрашн╕й вже день.
Зирка дуб старий у сивий прост╕р дуплами,
д╕ста╓ м╕зки нав’язлива м╕╜рень.
Пелюстки капустелян в трав╕ згубилися,
дощ розмив старе кам╕ння на сош╕.
Я в плащ╕ з-п╕д парасольки роздивилася
сум у горах. Те ж в╕дчула ╕ в душ╕.
14.10.2017

ЖОВТНЕВ╤ КОЛЬОРИ

Полум’ям листя спалахують шати,
жар додають з кв╕тник╕в повняки.
Жовтень з╕рвав геть ус╕ банкомати,
кинув у об╕г руд╕ м╕дяки.

Др╕бно бер╕зки трясуть гаманцями,
в клена в долонях тр╕щить портмоне;
котить монети в╕трець пут╕вцями –
жодну влоговину не обмине.

Сипле ╕де╖ сво╖ променист╕
╕ в Петрик╕вц╕, ╕ десь в Хохлом╕.
Ос╕нь пог╕дна м’яким падолистом
здалеку стелить дор╕жку зим╕.
24.10.2017

***
Веч╕р ╕з полуднем бився й таки перем╕г.
Сонце за син╕ми шатами вклалося спати.
Вийду ╕з хати й присяду на теплий пор╕г –
буду веч╕рню зорю в самот╕ зустр╕чати.

Я прихилюсь до одв╕рка старого плечем,
в╕н мене зна╓ давно, тож не буде перечить.
Темрява крученим ляже до н╕г паничем,
випливе запах левкой у н╕чну порожнечу.

Видасть присутн╕сть п╕д тином духмяний тютюн,
блисне очима з кущ╕в чорний котик-приблуда,
спуститься з неба ╕ пильн╕сть приспить Гомоюн,
п╕снею мат╕нки ляже тихенько на груди.

Ой, люл╕-люлечки, стану маленькою я,
буду лел╕яти мр╕╖ п╕д зоряним небом…
(Певно, чека╓ на мене дом╕вка моя,
серце п╕дказу╓ теж, що по╖хати треба).
08.11.2017

Св╕тл╕й пам’ят╕ Героя Укра╖ни
кримсько╖ вишивальниц╕,
уроджено╖ лубенки В╕ри Ро╖к
(25.04.1911- 03.10.2010)
* * *
На ллян╕м полотн╕ повс╕дались п╕вн╕
╕з лубенських ранкових тин╕в.
Сипле жайворон сп╕в ╕ з-п╕д голки – п╕сн╕
милих серцю полтавських лан╕в.

Барви заполоч╕ – генофонду ключ╕
у мотивах святих рушник╕в.
А мережкою стежка – як пром╕нь св╕ч╕,
наче плин пережитих рок╕в.

В╕зерунками л╕г кольоровий мор╕г
п╕д шовкову закв╕тчану гладь.
╤ нагаду╓ вишня в веснян╕й пор╕:
р╕дну землю н╕коли не зрадь.

Не схибнулась, не зрадила, не в╕д╕йшла –
край прославила св╕й на в╕ки.
╤з колодязя св╕тла, любов╕ й тепла
вишиван╕ з╕йшли рушники.
21.11.2017

ТАКИЙ ЛИСТОПАД…

Мокро ╕ сиро. Туманно. Такий листопад.
Вбралися б╕сером висохл╕ зонтики кропу.
Мало лишилось в природ╕ красивих принад,
фазу останню завершив ос╕нн╕й листопад.

Клени принишкл╕ стоять нерухомо у сн╕,
листя опале прилипло до мокро╖ стежки –
не роздивлюся: орел мен╕ випав, чи решка;
падають крапл╕ ╕з неба холодн╕ й рясн╕.

Крок ╕з порога роблю в волод╕ння дощу –
теплу оселю лишила, взяла парасолю.
Купол рожевий п╕д с╕рим шатром розпущу,
буду ╕ дал╕ свою випробовувать долю.

М╕й ти ровеснику (перший в ряду до зими)…
Сивий друзяко, обшарпаний м╕й листопаде…
Хоч парасолькою настр╕й довк╕ллю розрадим.
Вдарим в розпуття розтоптаними чоб╕тьми.

Гей, припини св╕й нудний ╕ плаксивий романс!
Реп почитай на даху, стрепенися, м╕й друже.
Бач, онде вабить до себе глибока калюжа.
Може пом╕ря╓м? Хтозна, чи буде ще шанс.
23.11.2017

О, ДН╤ПРЕ М╤Й…

В Дн╕про дивлюся з потяга метро:
краса Славути чиста ╕ бентежна.
Веселка ген занурю╓ в╕дро 
в його блакитн╕ води обережно.

Розпушують спок╕йну гладь човни 
(позаздрила – мен╕ б таке дозв╕лля).
Комусь з кущ╕в мерещаться лини – 
пучок вудилищ висунув з-п╕д г╕лля.

А Правий берег – в сяйв╕ купол╕в,
пильну╓ спок╕й Батьк╕вщина-мати.
Весняну просинь крають журавл╕, 
й п╕сень про Ки╖в хочеться сп╕вати.

О, Дн╕пре м╕й, люблю твою могуть,
поважний в╕к ╕ доблесне минуле.
В с╕м’╖ ╓дин╕й Укра╖н╕ буть,
козацьку славу ми ще не забули!

Чатують землю во╖ни-сини – 
забулись ордам посвисти нагайки…
Розпушують спок╕йну гладь човни,
як в давню пору запорозьк╕ чайки.
29.11.2017

Бахчисарайський р-н, Крим

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #48 за 01.12.2017 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=19370

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков