Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2577)
З потоку життя (5659)
Душі криниця (3186)
Українці мої... (1409)
Резонанс (1414)
Урок української (981)
"Білі плями" історії (1611)
Крим - наш дім (528)
"Будьмо!" (258)
Ми єсть народ? (235)
Бути чи не бути? (69)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (125)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (829)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
КРАЙ, ТАЛАНТАМИ БАГАТИЙ
Вперше за роки незалежност╕ в житт╕ Новомикола╖вського краю, що на Запор╕жж╕, в╕дбулася под╕я,...


«ВИ ДУМА╢ТЕ, ЩО МЕН╤ НЕ СТРАШНО...»
Св╕й творчий веч╕р-бенеф╕с, який в╕дбувся у Червоноградськ╕й м╕ськ╕й б╕бл╕отец╕ для д╕тей,...


АНДР╤╥ВСЬКА Н╤Ч
Андр╕й Первозванний, якого вшанову╓мо 13 грудня, був першим з апостол╕в, хто п╕шов сл╕дом за...


ОС╤НН╢ Л╤РИЧНЕ НАДБАННЯ ГАЛИНИ ЛИТОВЧЕНКО
Мокро ╕ сиро. Туманно. Такий листопад. Вбралися б╕сером висохл╕ зонтики кропу.


ЖИТТ╢ДАЙНЕ ДЖЕРЕЛО У СПАДОК
Виступи перед школярами – то завжди питання з багатьма нев╕домими. Як сприйматиме юнь тв╕й...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #48 за 01.12.2017 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#48 за 01.12.2017
ВВЕДЕННЯ — ЗИМОВЕ СВЯТО ПРЕЧИСТО╥

Наш╕ традиц╕╖

4 грудня християни сх╕дного обряду святкують Введення у храм Пресвято╖ Богородиц╕ Д╕ви Мар╕╖. ╥╖ праведн╕ батьки Яким та Анна довго не мали д╕тей. Подружжя було в розпач╕ й дало об╕тницю в╕ддати народжену дитину на служ╕ння Богов╕. ╤ народилася в них донечка Мар╕я. Коли д╕вчинц╕ виповнилося три роки, ╖╖ одягли в найкраще вбрання ╕ привели до ╓русалимського храму. Первосвященик зустр╕в Мар╕ю у притвор╕ ╕ пов╕в у святая святих, у те прим╕щення, до якого з ус╕х людей лише сам ходив з очисною жертовною кров'ю. В╕д цього дня дитина жила в храм╕, присвячуючи св╕й час богоугодним справам, рукод╕ллю, молитвам й читанню Святого Письма. Так тривало майже 14 рок╕в...
...З приходом зими люди починають готуватися до передр╕здвяного циклу свят. ╤ першим найвеличн╕шим з них ╓ Введення. У деяких етнограф╕чних рег╕онах Укра╖ни збер╕га╓ться давн╕й звичай святити воду у цей день.
Вважа╓ться, що до Введення можна копати лопатою землю, а п╕сля Введення ╕ до Благов╕щення — гр╕х; земля ма╓ в╕дпочити й набратися сили. Також не можна п╕сля Введення терти конопл╕, оск╕льки накличеш на себе зневагу в╕д людей (зрештою, у велике церковне свято негоже працювати!), а на поле — бурю. Щодо бур╕ на полях, то. за народними уявленнями, може призвести й прання б╕лизни праником в╕д Введення до дев'ятого четверга в╕д Р╕здва Христового. Категорично забороня╓ться цього дня шити, бо Господь в╕дпуска╓ на землю душ╕ праведних, аби вони могли побачити, “увид╕ти” сво╓ т╕ло. Зв╕дси ще одна народна назва свята — Вид╕ння. Будеш шити - “заши╓ш оч╕ душам”.
Вважали дуже важливим, хто цього дня першим ув╕йде до хати, оск╕льки “перший полазник” приносить у д╕м свою енергетику — на щастя або нещастя. Отже, якщо “перший полазник” молодий, вродливий, здоровий та ще й чолов╕к при грошах, то принесе ус╕й с╕м'╖ здоров'я ╕ добробут. Тому цього дня старш╕ люди сид╕ли удома ╕ н╕куди не ходили. А на Закарпатт╕ на Введення н╕хто нав╕ть не пров╕дував сус╕д╕в.
Вт╕м, це — марн╕ перестороги, як╕ суперечать церковному вченню, християнськ╕й морал╕...

ЗИМОВИЙ ПРОК╤П
5 грудня у церковному ╕ народному календарях укра╖нц╕в — свято Прокопа, яке у побут╕ також називають “Зимового Прокопа”, бо вшанову╓мо ╕ Л╕тнього (21 липня), але мова про р╕зних достойник╕в Церкви.
Ще за час╕в Ки╖всько╖ Рус╕, як стверджують ╕сторичн╕ джерела, у цей день, одягнувшись якомога тепл╕ше, виходили ус╕м поселенням розчищати дороги. Сн╕гу добряче намело!..
Це було свого роду трудове свято, сп╕льна толока д╕тей, молод╕ ╕ дорослих. Справа — вельми необх╕дна ╕ вимагала певних ф╕зичних зусиль. Хоча, так вже повелося, що прибирання сн╕гу частенько орган╕зовували як веселу розвагу. Д╕тлахи п╕д час роботи могли досхочу кидатися сн╕жками, кататися по б╕л╕й пухнаст╕й ковдр╕. ╤нод╕ й не розбереш, де чия голова, де чи╖ ноги стирчать ╕з намет╕в. Але так чи ╕накше, це було залучення д╕тей до сусп╕льно╖ прац╕, що збер╕га╓ться в добрих укра╖нських традиц╕ях упродовж в╕к╕в.
Також цього дня в давнину на шляхах ставили в╕хи (к╕лки), щоб мандр╕вник не збився з дороги. Тому говорили: “Прийшов Прок╕п — розбив нам╕т, по сн╕гу ступа╓ — дорогу копа╓”.
╤з часом з'явилася звичка на Прокопа чистити килими. Вважали, що цьому допоможе сам Святий Прокоп╕й ╕ забезпечить м╕цне здоров'я та добробут ус╕й родин╕. Разом з килимами чистили верхн╕й одяг тощо — мабуть, не лише заради чистоти, г╕г╕╓ни, а й для над╕йност╕, щоб доля часом не оминула осел╕ та в╕ддала “ведмеже” здоров'я комусь ╕ншому.

ЧОМУ НА КАТЕРИНИ СВЯТО Д╤ВОЧО╥ ДОЛ╤?..

Серед численних ж╕ночих народно-побутових свят мабуть найзнаменн╕шим ╓ день Свято╖ великомучениц╕ Катерини, що припада╓ на 7 грудня.
Досл╕дники дохристиянсько╖ ╕ ранньохристиянсько╖ культури, в╕рувань сх╕дних слов'ян вважають, що в давнину це було свято д╕вочо╖ дол╕, але згодом Церква пов'язала його з╕ Святою Катериною (в переклад╕ з грецько╖ - “чиста душа”). Життя Катерини припадало на к╕нець III — початок IV стол╕ття — пер╕од жорстоких гон╕нь на християн ╕мператора Максим╕ана. Катерина, дочка грецького царя Ксантоса, була страчена за в╕ру у Христа, яко╖ не зреклася нав╕ть п╕д час тортур.
В Укра╖н╕ ставлення до ц╕╓╖ свято╖, як ╕ до ╕нших великомучениць, вельми шанобливе. Отож невипадково свято Катерини називають святом д╕вочо╖ дол╕ (загинула вона д╕вчиною). Ще наш╕ пращури в╕рили, що при народженн╕ людини Бог неодм╕нно посила╓ ╖й долю — добру чи лиху.
Найчаст╕ше до сво╓╖ дол╕ д╕вчата зверталися, щоб вона обдарувала ╖х щасливим подружн╕м життям. Тож ╕ ворожили, закликаючи свою долю. Ось як вони намагалися вп╕знати майбутн╓ (╕нколи ╕ тепер вдаються до таких маг╕чних д╕йств, але задля жарту, розваг). Наприклад, до сходу сонця сл╕д п╕ти до саду ╕ зр╕зати г╕лочку вишн╕ (краще брати молоду), а по поверненн╕ до хати в╕дразу поставити цю г╕лочку у воду у тепле м╕сце й чекати на свято Меланки (13 с╕чня). Якщо до Меланки г╕лочка засохне — поганий знак, не буде цього року вес╕лля. А коли зацв╕те — д╕воча доля усм╕хнеться.
Зранку на Катерини незам╕жн╕ д╕вчата вскладчину зносили до одн╕╓╖ хати овоч╕, крупу, готували з них борщ ╕ кашу. Увечер╕ влаштовували вечорниц╕. На них могли приходити без запрошення парубки. Т╕льки-от танцювати цього вечора не годилося, бо трива╓ Р╕здвяний п╕ст. Але там також не обходилося без гадань.
╤нколи напередодн╕ Катерини д╕вчата клали п╕д подушку листочки з р╕зних дерев, ╕ у такий спос╕б ставили “м╕тки” на хлопцях. Серед них мав бути яблуневий листочок. Лягаючи спати, д╕вчина читала молитву дол╕, аби та змилосердилася над нею, а вдосв╕та прохала наймолодшого в родин╕ хлопця (добре, коли це був маленький братик) витягти навмання один з листочк╕в: з чи╖м ╕менем витягне — за того парубка й п╕де зам╕ж д╕вчина, а як випаде листочок з яблун╕, то доведеться ще р╕к д╕вувати.
Тарас ЛЕХМАН


 

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #48 за 01.12.2017 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=19353

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков