Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2577)
З потоку життя (5659)
Душі криниця (3186)
Українці мої... (1409)
Резонанс (1414)
Урок української (981)
"Білі плями" історії (1611)
Крим - наш дім (528)
"Будьмо!" (258)
Ми єсть народ? (235)
Бути чи не бути? (69)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (125)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (829)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ЧИЙГОЗ ЗАКЛИКА╢ ОБС╢ ЗУПИНИТИ РОС╤ЙСЬКИЙ ТЕРОР В ОКУПОВАНОМУ КРИМУ
"Ми не повинн╕ заплющувати оч╕ на те, що люди помирають, що д╕ти залишаються сиротами. Весь Крим...


Ф╤ЛАРЕТ ПРО Д╤АЛОГ З МОСКОВСЬКИМ ПАТР╤АРХАТОМ: ОБ'╢ДНАННЯ, А НЕ ВХОДЖЕННЯ
"Ми за д╕алог, але наша позиц╕я в╕дома - ми н╕коли не станемо частиною Московського патр╕архату",...


РАДА ПРОДОВЖИЛА МОРАТОР╤Й НА ПРОДАЖ ЗЕМЛ╤
Авторами законопроекту ╓ депутати з фракц╕й "Блоку Петра Порошенка", Радикально╖ парт╕╖, з...


РАДА ПРИЙНЯЛА ДЕРЖБЮДЖЕТ-2018: ЩО ЧЕКА╢ УКРА╥НЦ╤В
за ухвалення законопроекту «Про Державний бюджет Укра╖ни на 2018 р╕к» в ц╕лому з...


РАДА ЗВ╤ЛЬНИЛА СОБОЛ╢ВА З ПОСАДИ ГОЛОВИ АНТИКОРУПЦ╤ЙНОГО КОМ╤ТЕТУ
«НИН╤ ТАКИЙ ПЕР╤ОД, ЩО АБО БУДЕ ЗНИЩЕНО ТОП-КОРУПЦ╤Ю, АБО ВОНА ПРИВЕДЕ УКРА╥НУ ДО ЧАС╤В...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #48 за 01.12.2017 > Тема "З перших уст"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#48 за 01.12.2017
В╕тал╕й Малахов, художн╕й кер╕вник Театру на Подол╕: ЗНАЮ, ЩО НАШ ТЕАТР ВИКОРИСТОВУЮТЬ ДЛЯ «В╤ЙНИ» З КЛИЧКОМ

Столичний Театр на Подол╕, буд╕вництво якого було пов'язане з╕ скандалами ╕ протестами громадськост╕, почав свою роботу. На його сцен╕ вже були показан╕ перш╕ вистави, а з нового року там будуть представлен╕ ╕ прем'╓ри, як╕ зараз активно готують под╕льськ╕ артисти. Це другий театр в кра╖н╕, збудований за роки Незалежност╕. ╤ його сцену в╕дкривав сам Президент Укра╖ни Петро Порошенко.

Але у художнього кер╕вника В╕тал╕я Малахова, кр╕м новос╕лля, ще дуже багато роботи – як завершити адаптац╕ю прим╕щення п╕д потреби театру, як╕ стар╕ вистави перенести в нов╕ сцени, ╕ нав╕ть як нагр╕ти новобудову, адже в театр╕ ще не включено опалення.
Тим не менш, вже зараз можна сказати, що внутр╕шн╓ оздоблення Театру на Подол╕ – найсучасн╕ше в Укра╖н╕. Сцена оснащена за останн╕м словом техн╕ки: врахован╕ вс╕ вимоги сучасного залу з його акустикою, проекц╕╓ю, екранами, лаштунками. ╤ якщо зовн╕шн╕й фасад ще може викликати суперечки ╕ сумн╕ви, то це д╕йсно театр третього тисячол╕ття.
Важливо, що колектив отримав св╕й д╕м як раз до тридцятир╕ччя в╕д дня заснування. Адже ╕ людин╕ негоже, досягаючи середнього в╕ку, тулитися по чужих кутках. А театру понев╕рятися без пост╕йного даху – тим паче. ╤ т╕льки завдяки зусиллям ╕ авторитету В╕тал╕я Малахова ця трупа не розпалася, ╕ Театр на Подол╕ не припинив свого ╕снування.
Про те, як╕ прем'╓ри будуть представлен╕ у новому роц╕, як╕ бонуси отримають глядач╕ п╕д час в╕дв╕дування Театру на Подол╕ ╕ нав╕ть як╕ види кави, приготован╕ всесв╕тньо в╕домим бариста, тут можна буде випити, В╕тал╕й Малахов розпов╕в «Укр╕нформу».
- Ви вже б╕льше м╕сяця живете в нових ст╕нах. Якось вже осво╖лися? Зазвичай люди власну квартиру заробляють до 30 рок╕в, ось ╕ ваш театр обзав╕вся сво╖м домом якраз до 30-р╕ччя з дня заснування.
- Так, це правда. Поки ще нема╓ тепла, не все в порядку з електрикою, не п╕дключили ще п╕дстанц╕ю, вбудовану всередин╕ театру. Але потихеньку життя налагоджу╓ться...
- Але найголовн╕ше в театр╕ – його репертуар. ╤ вас вже встигли звинуватити в тому, що ви пророс╕йськи налаштован╕. Хоча я переглянула аф╕ш╕ та знайшла лише дв╕ рос╕йськ╕ п'╓си, а все ╕нше – укра╖нськ╕ вистави. Будете зн╕мати рос╕йськ╕ постановки, щоб закрити рот недоброзичливцям?
- Н╕. Ми хочемо бути законослухняними громадянами. Д╕йсно, дос╕ як╕сь звинувачення звучать. Але ╓ закон, який не передбачав н╕яких обмежень ╕ проблем. Тому ми ставимо те, що написано рос╕йською – мовою ориг╕налу. Не переказувати ж Горького або Чехова укра╖нською, якщо ╖х розум╕ють ╕ без цього. У нас в репертуар╕ чотири вистави за Чеховим, поставлений також Олександр Вамп╕лов. Вважаю, ╖х безглуздо перекладати. Коли ми готували прем'╓ру «Ш╕сть персонаж╕в у пошуках автора» Лу╖дж╕ П╕ранделло, то, природно, перекладали текст укра╖нською. ╤ це був гарний достойний переклад.
Але хочу сказати, що у найближчий р╕к ми збира╓мося ставити практично вс╕ нов╕ вистави т╕льки укра╖нською мовою. Я вважаю, що це «слушне зауваження» наших критик╕в. ╤ ми сутт╓во зб╕льшимо к╕льк╕сть укра╖нських п'╓с.
Зараз Стас Жирков готу╓ виставу «Д╕вчинка з ведмедиком» за В╕ктором Домонтовичем – це дуже серйозна постановка. Укра╖нська Лол╕та! А Домонтович – надзвичайно ц╕кавий автор. ╤нсцен╕зац╕ю за цим романом робить Павло Ар'╓ – в╕домий сучасний драматург ╕ режисер. А Валентин Козьменко-Дел╕нде буде ставити укра╖нською виставу «В╕ра. Над╕я. Любов» за в╕домим твором Купр╕на «Яма». Ця тема хоч ╕ скандальна, але ц╕лком впису╓ться в репертуар, тому що там показана м╕сцева ки╖вська ╕стор╕я, пов'язана з Подолом, де ╕ знаходиться наш театр. А п╕сля цього ми приступимо до вистави «Укра╖нський Декамерон». ╥╖ на наш╕й сцен╕ поставить Влад Тро╖цький.
- Так в╕н же його в Одес╕ ставив!
- Н╕чого страшного. Вистава вийшла гарна, нехай ╕ в нас така буде. У мене вже в╕дбулися попередн╕ переговори з актрисою ╤рмою В╕товською та режисером Максом Голенком. Поки не буду говорити, що це буде за матер╕ал, але теж укра╖нською. Сам я зараз зак╕нчую ставити виставу «Продавець дощу» Р╕чарда Неша. Теж укра╖нською.
- Ще одна прем'╓ра "Х╕ба ревуть воли, як ясла повн╕" за твором Панаса Мирного у вас заявлена, як мюзикл? Як це буде виглядати?
- Це одна з нагальних проблем, яку ми збира╓мося вир╕шувати. Коли я займався «Сойчиним крилом» за ╤ваном Франком, то зрозум╕в, що наш обов'язок – просв╕тити глядач╕в прекрасними творами укра╖нських автор╕в початку XIX стол╕ття. Адже Ольга Кобилянська, Леся Укра╖нка, Михайло Коцюбинський, сам ╤ван Франко – ц╕ письменники за р╕внем дарування н╕чим не поступаються тому ж Стефану Цвейгу, Ем╕лю Золя...
Наш напрям – укра╖нська класика, ╕ наше завдання – зн╕мати з не╖ нашарування, пов'язане з╕ шк╕льною програмою, з ╖╖ вузьким трактуванням
У школ╕ нам прищепили як╕сь певн╕ погляди на того чи ╕ншого автора. Того ж Максима Горького або Володимира Маяковського вважали революц╕йними авторами, а вони набагато глибше ╕ ц╕кав╕ше в сво╖й творчост╕. Б╕льше того, мен╕ зда╓ться, що несправедливо поверхово розглядаються так╕ письменники, як Володимир Сосюра, Павло Тичина. ╤ наше завдання як раз просв╕тити самих себе ╕ глядача.
Ми не збира╓мося активно ставити сучасну драматург╕ю. Мен╕ зда╓ться, що цим повинн╕ займатися Молодий театр, театр «Золот╕ ворота», а наш напрямок – це переважно укра╖нська класика, ╕ наше завдання – зн╕мати з не╖ нашарування, пов'язане з╕ шк╕льною програмою, з ╖╖ вузьким трактуванням.
Розум╕╓те, Ч╕пка, головний герой «Х╕ба ревуть воли...», мало чим в╕др╕зня╓ться в╕д персонаж╕в сер╕алу «Бригада». Це ╕стор╕я молодо╖ людини, добро╖ та порядно╖, яка волею обставин ╕ через неправильн╕ житт╓в╕ ор╕╓нтац╕╖ була доведена до того, що стала масовим убивцею. Там ╓ певн╕ р╕шення, ╕ це далеко не весела вистава. Але для укра╖нського театру характерно музично-драматичний напрямок. А ми до в╕дкриття ново╖ сцени ╕снували, як пересувний музично-драматичний Театр на Подол╕ (см╕╓ться). Ми грали то в палац╕ «Укра╖на», то в Гостинному двор╕, то ще десь. ╤ ставили музичн╕ вистави – напевно, саме так треба ╖х називати.
- Ви збира╓теся також сп╕впрацювати ╕ з Юр╕╓м Одиноким, ╕ з Андр╕╓м Жолдаком. На яких умовах будете ╖х запрошувати?
- На разов╕ постановки. У нас гарний театр, тому тут повинн╕ ставити вс╕ гарн╕ режисери. Не повинно бути амб╕тного «панування» одного В╕тал╕я Малахова. Тому ╕ запрошу╓мо. Як я вже сказав, першу прем'╓ру робить Стас Жирков, пот╕м Макс Голенко. Д╕йсно, ведуться переговори з Одиноким, з ╕ншими режисерами.
- Ран╕ше в театр╕ йшли т╕льки ваш╕ постановки. Як це ви так р╕зко зм╕нили думку?
- Розум╕╓те, коли у нас не було сво╓╖ сцени ╕ власно╖ репетиц╕йно╖ бази, то запрошувати когось було проблематично. Зобов'язан╕ були мучитися я ╕ наш╕ актори. А зараз, коли у нас ╓ такий прекрасний майданчик, то це стало ц╕лком реально. До того ж, я не т╕льки художн╕й кер╕вник театру, але ╕ директор. ╤ це зобов'язу╓ мене думати також про ф╕нансовий план театру. Ми не в╕дмовля╓мося в╕д палацу «Укра╖на», будемо грати на трьох сценах. Третя – це наш малий експериментальний майданчик у самому театр╕. Зараз ми гра╓мо до 40 вистав на м╕сяць. П╕зн╕ше будемо грати понад 60. ╤ це нормально.
- В╕дкриття Театру на Подол╕ було у вс╕х на вустах. При╖хав президент, спонсори з корпорац╕╖ «Рошен». Можна припустити, що у вас в театр╕ тепер «все буде в шоколад╕»?
- Не загадуйте. Меценати побудували буд╕влю – ╕ «до побачення»! Залишилися ще як╕сь реч╕ недоробленими – мебл╕, ще щось... Все ╕нше – сам╕!
- Не секрет, що перш╕ особи створюють моду на театр. Куди вони ходять, туди ╕ публ╕ка п╕дтягу╓ться.
- Я думаю, що на сьогодн╕ це не так. Зараз в╕с╕мдесят в╕дсотк╕в наших проблем пов'язан╕ з ╕менем Президента. Тому що люди, як╕ перебувають до нього в опозиц╕╖, виступають проти всього, що пов'язане ╕ з нашим театром. ╤ я знаю, що борц╕ за Ки╖в використовують ситуац╕ю навколо нашого театру для в╕йни з мером В╕тал╕╓м Кличком.
- Тобто, ви опинилися у заручниках пол╕тичного протистояння?
- Коли був перший Майдан, до мене при╖жджали друз╕ з Ед╕нбурга ╕ Глазго, як╕ побували у вс╕х больових точках планети: хоб╕ у них таке. ╤ вони говорили: «Там, де пролива╓ться кров, н╕чого не буде». Ця ж фраза звучить ╕ в «Грек Зорба». Але, на жаль, троянди ростуть на гряз╕. ╤ у даному випадку – з в╕дкриттям театру – я теж не чекав, що буде легко. Звичайно, ми десь допускали помилки. ╤ я з повагою ставлюся майже до вс╕х, хто висловлював нам претенз╕╖, але все це в╕дбувалося у правовому пол╕. Подоба╓ться фасад, не подоба╓ться – висловилися вс╕, хто хот╕в. Можливо, я б взяв ╕ншого арх╕тектора, але не я вир╕шував. ╤ я не беруся критикувати. Я не арх╕тектор.
- Але ви були в багатьох театрах, заходили до гримерок, бачили залаштунки. Чим кардинально в╕др╕зня╓ться новий Театр на Подол╕ в╕д ╕нших театр╕в?
- Наше гасло – «Все необх╕дне, н╕чого зайвого». Золота, д╕амант╕в теж. Зате ╓ л╕фт для людей з обмеженими можливостями. На сцен╕ встановлено ш╕сть в╕деопроектор╕в та ноу-хау театру – чорний проекц╕йний екран. Також ми вибрали жорстк╕ лаштунки, як╕ розгортаються п╕д р╕зними градусами. ╤ ми можемо проекц╕йно створити будь-який прост╕р. Наш театр обладнаний за останн╕м словом техн╕ки. Друге, наше фой╓ буде працювати ще й як hub. Це щось на зразок будинку культури. Там ╓ все для проведення художн╕х виставок, сучасного в╕деоарту. Будуть також проводитися майстер-класи. Ми вже домовилися з продюсерським центром Олега Кохана, який ма╓ ц╕лий кейс режисер╕в. На сцен╕ Театру на Подол╕ виступив к╕норежисер Дев╕д Л╕нч, який побував у Ки╓в╕, ╓ ще попередн╕ домовленост╕ з використання нашого залу для запрошення музикант╕в високого р╕вня. Можливо, у нас засп╕ва╓ «Ки╖вська камерата». Ми запросимо куратор╕в для ц╕╓╖ д╕яльност╕.
- Я прочитала, що у вас у фой╓ в╕дкрива╓ться кафе з 11 ранку, де буде подаватися авторська кава. П╕дозрюю, що це придумала ваша дочка Даша Малахова – в╕домий ресторатор.
- Н╕. Це ╕дея Вадима Грановського, в╕н чемп╕он Британ╕╖ у конкурс╕ бариста ╕ ф╕нал╕ст чемп╕онату св╕ту з приготування кави в джезв╕. Вадим робить чудовий нап╕й – в╕д найпрост╕шого до найскладн╕шого. Ми все зважили, ╕ в╕дмовилися в╕д такого поняття, як ресторан. Зупинилися на кафе з гарною кавою, десертами та бутербродами. З'ясували, що в театр╕ найб╕льш╕ черги – у ж╕ночий туалет ╕ в буфет. Тому передбачили ╕ це. У ж╕ночому туалет╕ – найб╕льше каб╕нок, ╕ на кожному поверс╕ ╓ туалети ун╕секс. Так! Я вам зараз розпов╕м, ╕ ви зрозум╕╓те, як це важливо. Ви приходите з маленьким хлопчиком ╕ куди його вести, чи тато з д╕вчинкою? А у фой╓ можна буде залишити реч╕ в скриньках, ╕ закрити ╖х на ключ, щоб не носити з собою. Зараз ╕нший час. Ус╕ ц╕ др╕бниц╕ потр╕бно враховувати. Ще ми практично в╕дмовилися в╕д паперово╖ продукц╕╖. Вся реклама ╕ аф╕ш╕ – у форм╕ в╕део-проекц╕╖, на екранах.
- Бережете л╕с?
- ╤ це теж. Але головне – друкувати аф╕ш╕ довго, а ми хочемо щодня виставляти преамбулу, анонс до спектакл╕в. Пров╕вши досл╕дження, ми зрозум╕ли, що глядач╕ часто не знають автор╕в, на яких вони йдуть. ╤ трактування режисерськ╕ тому не розум╕ють, нав╕ть думають, що так було написано в п'╓с╕. Тому в преамбулу внесемо всю необх╕дну ╕нформац╕ю. Ось йде, наприклад, «Мина Мазайло», а ми будемо крутити п╕д час антракту ф╕льми ╕з «Звенигори», що в╕дпов╕дають ц╕й епос╕. На проекц╕йних екранах розпов╕дати про культуру ╕ той час.
- Це буде якийсь осв╕тн╕й центр?
- Це все для того, щоб глядач розум╕в, на що в╕н прийшов.
- А у вас будуть дитяч╕ вистави?
- Ми дуже завинили перед д╕тьми. ╤ зараз почина╓мо робити таку виставу. ╢ ще певн╕ пропозиц╕╖. Звичайно, наявн╕сть на сцен╕ велико╖ к╕лькост╕ в╕деопроектор╕в та ус╕ляких ╕нших чудес дозволить нам ставити сучасн╕ казки. ╤ не обов'язково «Котигорошко», а вистави для д╕тей, як╕ не в╕дриваються в╕д комп'ютер╕в. Може бути про космос. Плану╓мо нав╕ть ╕нтерактивн╕ проекти – з участю д╕тей. Це будуть вистави для вс╕╓╖ родини.
- Ви прекрасно сп╕впрацювали з акторами Богданом Бенюком та Анатол╕╓м Хост╕ко╓вим. Коли чекати ще вистав р╕вня «Грека Зорби»?
- Щодо «Грека Зорби» не знаю. Але Бенюк гра╓ у нас в постановц╕ «Сто тисяч». З Хост╕ко╓вим поки не зрозум╕ло. В╕н трохи прихвор╕в. А до цього ми розробляли його проект для театру.
- Ви сп╕впрацювали з Володимиром Горянським у вистав╕ «Зв╕дки беруться д╕ти?» Будете продовжувати практику запрошення на разов╕ проекти з╕рок, як╕ працюють не у ваш╕й труп╕?
- Звичайно! Я хочу, щоб Олекс╕й Горбунов у нас з╕грав. Тут повинн╕ бути гарн╕ актори, гарн╕ режисери, гарн╕ вистави.
- А молодому артисту важко до вас потрапити?
- Н╕. Ми щороку набира╓мо в штат досить багато молод╕. Цього року взяли чотирьох в трупу, дуже талановитих!.
- А як ви ╖х набира╓те? Старих виганя╓те?
- Хтось ╕де. Ось В╕ка Бул╕тко п╕шла в скетч-проект «Дизель-шоу», але на днях ми з нею зв'язувалися, ╕, ц╕лком можливо, що у с╕чн╕ вона буде зайнята у вистав╕. Спод╕ваюся, В╕ка повернеться в театр, коли втомиться в╕д жарт╕в (см╕╓ться). Текучка у нас маленька.
- Зараз запровадили контрактну систему для театру. Як ви ставитеся до нововведень? Ось ви створили св╕й театр, але пот╕м доведеться комусь в╕ддати... Не прикро?
- В╕дпов╕м так: у нас в театр╕ йшла вертепна вистава «╤род», де йдеться про побиття немовлят, щоб знищити можливого конкурента ╕удейського царя. ╤ я хочу до ц╕╓╖ вистави знову повернутися, тому що в╕дчуваю в соб╕ комплекс ╤рода. ╤ не т╕льки я. Думаю, що вс╕, хто щось сам╕ створили, побоюються, що прийде хтось, хто ╖х зм╕нить. Але цього не треба боятися. Як Чехов раба з себе видавлював, так я видавлюю ╤рода. Тому що вважаю, що наш театр повинен очолювати кращий режисер. ╤ поки я таким ╓, буду залишатися б╕ля керма. Але якщо в╕дчую, що з'явився наступник, в╕ддам в його руки цей театр. За сво╖ слова треба в╕дпов╕дати.
- Так ви вже п╕дготували наступника?
- Н╕кого я не готую. Так як упевнений, що у нас повинн╕ ставити спектакл╕ молод╕ режисери, а ╖х ма╓ прийняти трупа. В╕рю, що це все складеться само собою.
- А зараз театральний час? Вашому театру 30 рок╕в, як ╕ багатьом ╕ншим мун╕ципальним театрам. Час ╖хньо╖ появи ознаменував театральний бум у столиц╕.
- Дуже театральний! Я ходив на вистави, як╕ п╕дтримала Британська рада в Укра╖н╕, ╕ був вражений, ск╕льки у нас талановито╖ молод╕. З дев'яти побачених мною вистав, в╕с╕м виявилися такими, що я готовий у цих молодих режисер╕в вчитися.
- У сенс╕?
- Не йти в учн╕, звичайно! (см╕╓ться) Як би це пояснити? Якщо я дивлюся виставу, то розум╕ю, як те чи ╕нше робиться. А ось там я не розум╕в, як робиться. ╤ мен╕ ц╕каво, як режисер це вигаду╓. Вистави йшли по 20-30 хвилин, ╕, можливо, цього матер╕алу не вистачило б на два повноц╕нних акти, але те, що вони показали, було чудово. Те саме стосу╓ться ╕ молодих актор╕в. ╤нша справа, що п╕д час нашого профес╕йного становлення було тр╕шки легше. Коли я у 23 роки став головним режисером Театру естради з трупою 120 чолов╕к, ми тод╕ отримували стаб╕льну зарплату, яко╖ вистачало на нормальне життя, ╕ нам не потр╕бно було п╕дробляти в к╕но, на корпоративах та ╕нше. Ми могли дозволити соб╕ ц╕лими днями займатися тренажом, репетирувати... А зараз мен╕ таку систему дуже важко впровадити в театр╕, тому що економ╕чн╕ проблеми вносять сво╖ корективи.
- Артисти вашого театру дуже затребуван╕ в к╕но ╕ сер╕алах. Як ви до цього ставитеся?
- Нормально. Публ╕ка ходить на певних артист╕в, яких бачить на екранах. Це Соф╕я Письман, Серг╕й Сипливий, Даша Малахова, Серг╕й Бойко, Артем Мяус, Олександр Данильченко, В'ячеслав Довженко, Аня Сал╕ванчук, – дуже багато затребуваних... Але вс╕ вони тримаються за театр, тому що це пост╕йна школа. Коли ти працю╓ш щодня на сцен╕, то ти артист! А коли ти почина╓ш сер╕алити, то втрача╓ться профес╕йна форма. ╢ основний момент: театр побудований на сп╕лкуванн╕ актор╕в один з одним на сцен╕, а в к╕но це сп╕лкування з камерою. ╤ для того, щоб напрацювати прийоми ╕м╕тац╕╖, артистам необх╕дно пер╕одично тренуватися, особливо на камерних сценах.
- ╤ глядач╕ на улюблених сер╕альних геро╖в ходять. А ви в╕дчува╓те, що завдяки зниженню гастрольно╖ д╕яльност╕ рос╕йських театр╕в у вас п╕двищилася в╕дв╕дуван╕сть?
- Н╕, я б не пов'язував. Ну що таке для 4-м╕льйонного м╕ста нав╕ть два рази з╕брати зал палацу «Укра╖на»?
- А Президент тепер до вас часто ходить?
- Я бачив його один раз на в╕дкритт╕ театру, ╕ все! А ось Марина Порошенко з д╕тьми до нас раз на к╕лька м╕сяц╕в приходить. Без пафосу, з одним охоронцем. Наш театр ще любить дочка Миколи Амосова Катерина. ╤, мабуть, за ╖╖ рекомендац╕╓ю наш╕ вистави дуже полюбили л╕кар╕. Я вже см╕юся, що за спец╕ал╕зац╕╓ю л╕кар╕в можу встановити, хто чим хворий (см╕╓мося).

Л╕л╕ана Фесенко,
Валер╕я Пол╕щук
***
Нагада╓мо нашим читачам, що саме у ки╖вському театр╕ на Подол╕, завдяки дружн╕й п╕дтримц╕ його кер╕вника В╕тал╕я Юхимовича Малахова, вже два роки п╕дряд проходили ф╕нали орган╕зованого «Кримською св╕тлицею» Всеукра╖нського л╕тературного конкурсу «Ми – д╕ти тво╖, Укра╖но!» ╕м. Данила Кононенка. Щиро дяку╓мо театру ╕ його кер╕вництву ╕ спод╕ва╓мося, що ця добра традиц╕я продовжиться й наступного року!

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #48 за 01.12.2017 > Тема "З перших уст"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=19346

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков