Версiя для друку Обговорити в форумi

Прочитала у нашій «Світличці» про встановлення пам'ятника Симону Петлюрі в Вінниці. Захотілось більше дізнатися про цю людину. Добре, що зараз не потрібно ритися в книжках, енциклопедіях, тим більше, що енциклопедій нових в мене нема, а що писали в радянських, я і так знаю. Про Петлюру там нічого хорошого – точніше, взагалі нічого нема. В дитячій енциклопедії, яку я купувала для своїх дітей, нема нічого навіть  про Українську Народну Республіку... Добре, що є зараз Інтернет, що є вікіпедія. Добре, що ці джерела пишуть правду про нашу історію, про видатні постаті нашої історії.
Про Симона Петлюру там багато. Цікаво, що за Україну він боровся з юних літ, і заслуговує пам'ятника не тільки у Вінниці, а й в Полтаві, де він народився, і на Кубані, де він вже в 1902 році працював для України, для українців, які тоді  жили там після знищення російською царицею Запорозької Січі.  Та я не буду зараз переписувати сюди матеріали з Вікіпедії, ні.  Я хочу лише сказати, що не всі читають Вікіпедію, якщо вони навіть вміють користуватись комп’ютером. Багато обивателів краще пориються в сенсаціях, хто, з ким, тобто, у всякому смітті, якого там надто багато. А більшість людей старшого покоління (хоч і молодших від мене на 20-50 років) і не вміють цього робити.
Ось і громадськість, і влада в Вінниці - перше, ніж встановлювати цей пам’ятник, повинна була провести велику підготовчу роботу: лекції і бесіди в школах та інших навчальних закладах, на підприємствах, в пресі, радіо. Вінницька "Просвіта" мала б організувати і провести вечори про цю непересічну людину, про цього незламного борця за вільну, незалежну Україну. Ще до встановлення пам'ятника кожен житель Вінниці мав би пишатися, що саме в їхньому місті так гідно вшанували цього героя. І той факт, що російський президент Путін відгукнувся на цю подію, ще раз показав, як погано він знає і  українську історію, і тих, хто її творив.  Господін Путін і зараз не розуміє, що  нацизм і націоналізм - це різні поняття. І його реакція на цю подію лише підкреслює її значення.
Симона Петлюру дуже шанували українці Кубані. Вони тоді ще чітко усвідомлювали, що вони - українці, з своєю мовою, своєю ментальністю. В 20-ті роки , тобто після революції 1917 року, на Кубані існувало багато українських шкіл, а в Новоросійську навіть був український університет, та на початку 30-х він був знищений російською радянською владою. Зараз про те, що  Кубань була українською, нагадує тільки Кубанський народний хор, який так чудово, на свій манер, виконує наші українські пісні, додаючи до співу козацької запорозької удалі-завзяття.
Дивує реакція єврейського кнесету на цю подію. Навіть в історії, яку 65 років тому я вивчала, багато говорилось про єврейські погроми в російській імперії, "чорну сотню". Про такі погроми писав і відомий єврейський письменник Шолом Алейхем, і це показав театр ім. Івана Франка в виставі, де так чудово грав роль єврея незабутній Богдан Ступка. Про ці погроми євреї забули, а в  той бруд, яким поливала українських героїв російсько-радянська влада, вони вірять, і то одного нашого героя роблять антисемітом, то іншого... Та що дивуватися, всі вони - емігранти з російської імперії, яку тоді, коли  тікали з неї, - ненавиділи, а зараз, виходить, вірно їй служать і слухняно повторюють російську брехню.
Та нам своє робить! Ми ж не звинувачуємо весь єврейський народ за те, що витворяв у молодій УРСР більшовицький керівник Каганович? Ми знаємо, що в першу чергу він був більшовик, який твердо втілював в життя плани свого ЦК, і національність тут не мала жодного значення. Симон Петлюра вступив у бій проти більшовицької армії, і якої нації були вороги нашого народу - більшовики, здогадатися не важко. Прочитайте в Інтернеті, у Вікіпедії про Симона Петлюру, і все зрозумієте.

Алла Осадча
м. Феодосія

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #46 за 17.11.2017 > Тема "Резонанс"