Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2530)
З потоку життя (5626)
Душі криниця (3175)
Українці мої... (1408)
Резонанс (1405)
Урок української (980)
"Білі плями" історії (1606)
Крим - наш дім (528)
"Будьмо!" (258)
Ми єсть народ? (234)
Бути чи не бути? (69)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (125)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (829)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ЯК ТРЕБА СТАВИТИ ПАМ’ЯТНИКИ…
Прочитала у наш╕й «Св╕тличц╕» про встановлення пам'ятника Симону Петлюр╕ в В╕нниц╕....


З ГОЛОВИ НА НОГИ
«Люди, як╕ обирають корумпованих пол╕тик╕в, самозванц╕в, злод╕╖в та зрадник╕в, не ╓ ╖х...


ЩО ПОВ'ЯЗУ╢ ЗАКРИТТЯ МИКОЛА╥ВСЬКОГО СУДНОБУД╤ВНОГО ЗАВОДУ ╤ ТЕРАКТИ, ЯК╤ СТАЮТЬ ВСЕ ЧАСТ╤ШИМИ
Така вже була влада. А що ж нин╕шня, революц╕йна? Чого в╕дда╓ перевагу жебранню збро╖ в...


МОВН╤ ПРИСТРАСТ╤, АБО У СВ╤Т╤ ПОВАЖАЮТЬ СИЛЬНИХ
Не вщухають бурхлив╕ дискус╕╖ навколо ст. 7 Закону «Про осв╕ту», прийнятого Верховною...


ДЕ БРАТ ТВ╤Й, КА╥НЕ?
Може клон б╕льш зубастий за КРИМСЬКУ «Св╕тлицю»? Аж н╕як. За словами його...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #45 за 10.11.2017 > Тема "Резонанс"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#45 за 10.11.2017
РОЗ╤РВАННЯ ДИПЛОМАТИЧНИХ СТОСУНК╤В ╤ ВИВАЖЕН╤СТЬ Д╤Й ВЛАДИ

Народна мудр╕сть – на вс╕ в╕ки. Чи не про нашу мудру владу кажуть: «С╕м л╕т минуло, як музика грала, а в╕н ще й тепер скаче»? Адже щось под╕бне в╕дбува╓ться й нин╕. Так, група позафракц╕йних депутат╕в, парламентських представник╕в парт╕╖ Укроп, внесла нещодавно поправку №595 до ухваленого 6 жовтня в першому читанн╕ проекту поданого Президентом закону «Про ре╕нтеграц╕ю Донбасу» № 7163, якою зобов’язу╓ Каб╕нет М╕н╕стр╕в Укра╖ни в трим╕сячний терм╕н ╕з дня набуття законом чинност╕ ╕н╕ц╕ювати розрив дипломатичних стосунк╕в, що ╕снують м╕ж Укра╖ною та Москов╕╓ю з 18 лютого 1992 року. Про сво╖ нам╕ри внести до закону це ж положення заявляв напередодн╕ представник парламентсько╖ фракц╕╖ БПП, секретар парламентського ком╕тету з нац╕онально╖ безпеки та оборони ╤ван В╕нник.
Власне, наведена вище приказка не зовс╕м точно в╕добража╓ ситуац╕ю, адже поза тим, що «музика» гра╓ хоч ╕ не с╕м, але теж не мало – майже чотири роки, «заскакали» лише тепер. Чого ж така упов╕льнена реакц╕я? Адже питання явно перезр╕ло. Воно, зв╕сно, роз╕рвання дипломатичних стосунк╕в ╓ надзвичайно серйозним кроком, який тягне за собою не менш серйозн╕ насл╕дки. В╕дтак, ма╓мо розум╕ти, що для такого кроку ╕ причина потр╕бна дуже серйозна.
– Чекайте, – скаже м╕й читач. – Невже ж збройна агрес╕я, окупац╕я ╕ анекс╕я Криму, в╕йна, розв’язана ╕ п╕дживлювана весь цей час на Донбас╕, недостатня причина для того, щоб припинити всяк╕ стосунки з ворогом, в тому числ╕ й дипломатичн╕?!
Безперечно. Назван╕ причини ╓ ц╕лком достатн╕ми для роз╕рвання будь-яких стосунк╕в. Б╕льше того, такий крок ╓ необх╕дним як з етичних, моральних, так ╕ з суто практичних, безпекових м╕ркувань. Тож питання зводиться, по сут╕, до одного: чому того не було вчинено ще наприк╕нц╕ грудня 2014 року, коли московськ╕ ССО вторглись на суверенну територ╕ю Укра╖ни, взяли в облогу укра╖нськ╕ гарн╕зони, захопили бази ВПС, коли Чорноморський флот заблокував корабл╕ укра╖нських ВМС в м╕сцях ╖х базування? Чому в╕йськова агрес╕я Москов╕╖, во╓нн╕, за будь-якими канонами, д╕╖ ╖╖ збройних сил не п╕дштовнули укра╖нську владу ще тод╕ назвати реч╕ сво╖ми ╕менами, принаймн╕, в╕йну в╕йною? Х╕ба не вимагали того, не кажучи вже про вчинення в╕дпов╕дних д╕й, приписи Конституц╕╖ Укра╖ни, закону Укра╖ни «Про оборону Укра╖ни»? Чи треба казати, що в╕йна, нав’язана нам, була першою ╕ найб╕льш очевидною причиною для роз╕рвання не лише дипломатичних, а й усяких ╕нших стосунк╕в! Чому ж моя влада перед лицем ошелешеного св╕ту взялася натом╕сть активно п╕дтримувати окупац╕йний режим в Криму, спрямувавши туди пот╕к продовольства та ╕нших товар╕в – пот╕к наст╕льки потужний, що велику його частину уряд Аксьонова переправляв до Краснодарського краю ╕ дал╕? Чому всього через п’ять м╕сяц╕в в╕д початку окупац╕╖ через Верховну Раду було протягнуто закон «Про в╕льну економ╕чну зону Крим» (не скасований до сьогодн╕!)? Чому порти Криму були реально закрит╕ лише через р╕к п╕сля окупац╕╖ (один не закрито й донин╕!)? Чому, попри наст╕йн╕ вимоги до США, Туреччини, кра╖н ╢вропейсько╖ сп╕лки щодо введення та продовження санкц╕й на торг╕влю з п╕востровом, попри претенз╕╖ стосовно заходу до кримських порт╕в ╕ноземних суден, ми в той самий час дозволя╓мо соб╕, мов н╕ в чому не бувало, завантажувати в укра╖нських портах судна, вантаж╕ з яких в к╕нцевому результат╕ опиняються в Криму? Чому продовжу╓мо – ба, нав╕ть нарощу╓мо! – економ╕чн╕ зв’язки з кра╖ною-агресором? Так, за сухими цифрами в╕тчизняного Держстату, лише за п’ять м╕сяц╕в 2017 року експорт укра╖нсько╖ продукц╕╖ до Москов╕╖ зр╕с на 33,2% ╕ склав 1,6 млрд. долар╕в США. Обсяг ╕мпорту, при тому, зр╕с ще сутт╓в╕ше – на 44,8% ╕ склав 2,5 млрд. долар╕в США. Дивовижна, небачена р╕ч: в час╕ в╕йни ми щедро п╕дживлю╓мо ворога чорними металами, поставля╓мо йому продукц╕ю машинобудування, електричн╕ машини, ядерн╕ реактори, л╕тальн╕ апарати, котли, продукти неорган╕чно╖ х╕м╕╖, купу╓мо в нього в той самий час т╕ ж сам╕ чорн╕ метали, ядерн╕ реактори, котли, машини, добрива, пол╕мери, продукти нафтопереробки, зокрема паливо, без якого, як ми розум╕╓мо, вся наша в╕йськова техн╕ка – танки, БТРи, розрекламован╕ «Гюрзи», л╕таки – просто не зрушать з м╕сця! Чи можна уявити, щоб в час╕ Друго╖ св╕тово╖ СРСР чи там Британ╕я так активно торгували з Трет╕м рейхом, поставляли на заводи Крупа метал, деф╕цитну м╕дь? Чи можна уявити, щоб п╕сля 8 грудня 1941 року США поставляли метал, обладнання для доведення до бо╓готовност╕ л╕нкора Ямато, бралися за виг╕дн╕ замовлення на виготовлення ав╕адвигун╕в для Зеро?
Як би те не сумно було констатувати, але схоже на те, що г╕бридн╕сть, демонстрована нашою владою, не далеко в╕дстала в╕д г╕бридност╕ вчинк╕в Кремля, а десь ╕ переплюнула його. Перетворення кримчан на нерезидент╕в, безумн╕ намагання Ки╓ва поперед московських спецслужб знищити в Криму ╓дину за вс╕ роки Незалежност╕ укра╖номовну державницьку газету «Кримська св╕тлиця», од╕озна постанова Кабм╕ну № 365, якою попрано права м╕льйон╕в вимушених переселенц╕в, не кажучи вже про мешканц╕в окупованих територ╕й, зокрема, ╖х конституц╕йн╕, громадянськ╕ права, нев╕д’╓мн╕ права людини, закр╕плен╕ в «Загальн╕й декларац╕╖ прав людини»… В цьому сенс╕, внесена до проекту закону № 7163 поправка №595, власне, як ╕ сам закон, в якому про реальну ╕нтеграц╕ю не йдеться, виглядають фантасмагоричними, спрямованими прямо протилежно в╕д декларованого в них.
То, що ж – show must go on – нехай продовжу╓ться недолуге шоу, на якому гр╕╓ руки, жир╕╓ транснац╕ональна маф╕я що в Кремл╕, що на Печерських пагорбах? Та н╕. З ворогом не може бути ан╕ торг╕вл╕, ан╕ дипломатичних стосунк╕в. Але для роз╕рвання тих стосунк╕в н╕як не об╕йтись без того, щоб не назвати найвагом╕шу, власне, головну причину того роз╕рвання – не визнати в╕йну в╕йною, припинивши нарешт╕ облудно ╕менувати ╖╖ якоюсь там АТО. Це багато чого розставило б на належн╕ м╕сця:
1) вибило б з рук Кремля кричалку про н╕бито громадянський конфл╕кт в Укра╖н╕, а отже св╕това сп╕льнота – не одн╕ лише пол╕тики – отримала б уявлення про д╕йсний стан речей;
2) за Кремлем на м╕жнародному р╕вн╕ було б оф╕ц╕йно визнано не просто статус агресора, але воюючо╖ сторони;
3) командування во╓нними операц╕ями наших в╕йськ було б передано за належн╕стю;
4) Президент, зам╕сть створення н╕кчемних «во╓нних каб╕нет╕в», зам╕сть ганебного уникання виконання сво╖х прямих обов’язк╕в в час╕ в╕йни, як головнокомандувача Збройних сил, змушений був би взяти в╕дпов╕дальн╕сть за оборону кра╖ни, за повернення окупованих територ╕й на себе, як те й передбачено Конституц╕╓ю Укра╖ни, йому довелося б прямо ╕ в╕дверто сказати сусп╕льству, найперше прямо п╕дпорядкованим йому Збройним силам, яка мета ц╕╓╖ в╕йни, який ╖╖ характер, що Укра╖на ма╓ захищати у ц╕й в╕йн╕, хто ╓ ╖╖ реальним ворогом, в╕н мусив би нарешт╕ поставити конкретн╕ завдання як перед Збройними силами, так ╕ перед сусп╕льством в ц╕лому, визначити пр╕оритети економ╕ки, п╕дпорядкувавши ╖╖ во╓нному часу, випрацювати ╕ запропонувати ефективне стратег╕чне планування;
5) падлюч╕ мат╕оси припинили б, прикриваючись законами мирного часу, кидати за грати захисник╕в Краю;
6) ув’язнен╕ ворогом укра╖нськ╕ вояки, зам╕сть ганебного, облудного статусу «заручник╕в», отримали б нарешт╕ статус в╕йськовополонених, якими вони насправд╕ й ╓; до них, в╕дпов╕дно, стало б можливим застосувати Женевськ╕ конвенц╕╖ щодо в╕йськовополонених, до них отримали б доступ сп╕вроб╕тники Червоного Хреста.
Список можна продовжувати. Та чи ╓ сенс, коли моя влада, прикриваючись облудними формулюваннями, щосили уника╓ того? Що ж заважа╓ ╖й, убог╕й? Чи не те, що в╕йна, щоденно забираючи життя наших вояк╕в, ламаючи дол╕ м╕льйон╕в укра╖нц╕в, в той самий час добряче п╕дживлю╓ статки ключових гравц╕в нашо╖ неймов╕рно╖ пол╕тично╖ «ел╕ти»? До певно╖ м╕ри це вагома причина. Та найсерйозн╕шим чинником того ╓ страх в╕дпов╕дальност╕. Адже тод╕ на повний зр╕ст поста╓ питання, яким чином в.о. головнокомандувача, на той час пан Турчинов В.О., не виконав припис╕в найвищого закону Укра╖ни, не створив ставку верховного головнокомандувача, не оголосив про запровадженя во╓нного стану, не вчинив жодних д╕й по недопущенню окупац╕╖ Криму, дез╕нтеграц╕╖ кра╖ни, що в свою чергу призвело до тяжких насл╕дк╕в, в тому числ╕ до в╕йни на Донбас╕, до десятк╕в тисяч вбитих, сотень тисяч покал╕чених, м╕льйон╕в б╕женц╕в. Поста╓ питання, чому це прем’╓р-м╕н╕стр (на той час пан Яценюк А.П.) не спрямував сво╓часно кошти, в найкоротш╕ строки з╕бран╕ нами по коп╕йц╕, аби ек╕п╕рувати добровольц╕в, а тягнув з тим до само╖ осен╕ 2014 року. Поста╓ питання, чому одразу по вступу на посаду не виконав ╕мперативних припис╕в Закону новообраний Президент Петро Порошенко.

Як бачимо, ╓ чимало чинник╕в, як названих тут, так ╕ неназваних, але об’╓ктивно ╕снуючих, як╕ можуть легко заблокувати поправку №595. До останн╕х, до слова, можна в╕днести ╕ проблеми, як╕ неодм╕нно виникнуть у тих укра╖нц╕в, як╕ в силу тих чи ╕нших причин залишились на окупованих територ╕ях, зокрема, в Криму. Дехто з них, в╕дмовившись в╕д московського громадянства оф╕ц╕йно, а чи просто не взявши паспорта кра╖ни-окупанта, критично залежн╕ в╕д контакт╕в з материковою Укра╖ною, адже за в╕дсутност╕ паспорта, медично╖ страховки, не можуть розраховувати не лише на роботу, але нав╕ть на звичайне медичне обслуговування.

Увечер╕ ц╕╓╖ середи прийшла зв╕стка про семигодинне затримання на пропускному пункт╕ Чаплинка семи громадянок Укра╖ни, етн╕чних кримчанок (кримських татарок), як╕ поверталися з Херсонщини додому, до Криму. Принизлив╕ обшуки, в╕дмова в поясненнях щодо причин затримання… Лише втручання адвокат╕в (Ем╕ль Курбед╕нов), ╖х безкомпром╕сна позиц╕я уможливила зв╕льнення ж╕нок. Цього ж тижня в╕дбулися обшуки, затримання кримц╕в в Бахчисара╖, в Старому Криму.
Не треба бути гадалкою, щоб передбачити ще б╕льш непевне становище як кримц╕в, так ╕ ╕нших громадян Укра╖ни в Криму в раз╕ розриву дипломатичних стосунк╕в м╕ж Укра╖ною та Москов╕╓ю. Найдраматичн╕шим чином це може позначитися на ╖х можливост╕ ви╖зду на материкову Укра╖ну ╕ повернення додому.
А проте ж, сказане тут не означа╓, що автор опону╓ роз╕рванню дипломатичних стосунк╕в з кра╖ною, яка в╕роломно порушивши м╕жнародне право, двосторонн╕й «Догов╕р про дружбу ╕ добросус╕дство», вдалася до збройно╖ агрес╕╖, окупувала та анексувала м╕й Крим, розпалила в╕йну на Донбас╕. Сказане тут лише до того, що р╕шення, ухвалюван╕ державними мужами, мають бути добре продуманими, гранично виваженими, сфокусованими не на попул╕зм╕, не на короткострокових пол╕тичних чи тактичних вигодах (нв╕ть не кажу про особист╕), але виключно на захист╕ ╕нтерес╕в свого Краю, ╕нтерес╕в, прав та свобод кожного громадянина Укра╖ни, незалежно в╕д того, перебува╓ в╕н на контрольован╕й територ╕╖ чи в тимчасов╕й окупац╕╖.

Валентин БУТ

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #45 за 10.11.2017 > Тема "Резонанс"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=19261

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков