"Кримська Свiтлиця" > #45 за 10.11.2017 > Тема "Ми єсть народ?"
#45 за 10.11.2017
УКРА╥НА НЕ Б╤ДНА, А ОБКРАДЕНА ДЕРЖАВА
П╕сля розпаду СРСР, завдяки профес╕╖, з’явилася можлив╕сть побувати у багатьох кра╖нах. ╤ п╕сля перебування в кожн╕й нов╕й держав╕ я ще б╕льше впевнювався, що Укра╖на ма╓ величезний потенц╕ал, реал╕зац╕ю якого було штучно заблоковано. Заблоковано через д╕яльн╕сть посткомун╕стичних ел╕т, як╕ одномоментно перелицювалися на «укра╖нськ╕», при цьому не зм╕нивши сво╓╖ сут╕. З ╓диною лише ╕стотною р╕зницею. Якщо ран╕ше вони робили вигляд, що борються за «св╕тле майбутн╓» для ус╕х сп╕вв╕тчизник╕в, то тепер реал╕зували це св╕тле майбутн╓ персонально для себе, сво╖х с╕мей ╕ родич╕в. Нин╕, коли – на 27-у роц╕ з часу в╕дновлення укра╖нсько╖ незалежност╕ – Укра╖на опинилися за р╕внем добробуту ╖╖ громадян на останньому м╕сц╕ в ╢вроп╕, то це тому, що вона погано керована, ╕ при цьому добре пограбована. Укра╖на не б╕дна, а критично обкрадена держава. Укра╖н╕ необх╕дний антикорупц╕йний суд та кардинальна зм╕на виконавчого бюрократичного апарату, реал╕зац╕ю чого затягують ╕ блокують «ел╕ти», котр╕ десятил╕ттями паразитують на ╖╖ т╕л╕. Але вс╕ ц╕ «пол╕тики з минулого» та ╖хн╕ пос╕паки на р╕зних р╕внях, не розум╕ють того, що Укра╖на, народ яко╖, фактично, створив з нуля свою арм╕ю та зупинив пут╕нську навалу, вже не той, яким був до 2014 року.
В╕дкрите конкурентне середовище – шлях до в╕дродження Укра╖ни Ол╕гархат, боячись втратити вплив ╕ безконтрольний доступ до ресурс╕в, чинить шалений оп╕р реальним реформам. Необх╕дно якнайшвидше усунути негативний вплив ол╕гарх╕в на економ╕ку ╕ пол╕тику, поки вони остаточно не добили Укра╖ну. ╤ чим швидше це вдасться зробити, тим б╕льше ще щось залишиться не розкраденим. Тод╕ укра╖нський народ знайде в соб╕ сили ╕ можливост╕, щоб провести необх╕дн╕ зм╕ни. Укра╖нцям потр╕бн╕ справжн╕ реформи, утвердження громадянського сусп╕льства ╕ дерегуляц╕я п╕дпри╓мницько╖ д╕яльност╕. Однак позитивн╕ пол╕тичн╕ зрушення можуть в╕дбутися лише паралельно з економ╕чними зм╕нами. А перетворення ол╕гарх╕чно╖ економ╕ки на економ╕ку зах╕дного зразка можливе т╕льки тод╕, коли в Укра╖ну прийдуть пров╕дн╕ зах╕дн╕ корпорац╕╖ та банки, ╕, в першу чергу, американськ╕. Котр╕ принесуть з собою зрозум╕л╕ й прозор╕ правила, створять нов╕ робоч╕ м╕сця для укра╖нц╕в, ╕, под╕бно до «економ╕чних криголам╕в», розчистять русло можливостей для розвитку в Укра╖н╕ незалежного б╕знесу. Та в цьому критично не зац╕кавленн╕ ол╕гархи. Адже за умови створення чесного ╕ в╕дкритого конкурентного середовища, вони втрачають сво╖ прив╕лейован╕ позиц╕╖ в повн╕стю контрольован╕й ними укра╖нськ╕й економ╕ц╕ й монопол╕зованих на ╖хню користь галузях укра╖нсько╖ промисловост╕. Потр╕бно провести в Укра╖н╕ антиол╕гарх╕чну реконк╕сту, в╕дбиваючи в ол╕гарх╕чно╖ номенклатури позиц╕ю за позиц╕╓ю, очищаючи в╕д ╖хнього впливу район за районом ╕ область за областю. Остаточна десов╕тизац╕я укра╖нського пол╕тикуму, економ╕ки ╕ соц╕уму, яка весь час в╕дкладалася п╕д р╕зними надуманими приводами, завдання надскладне, ╕ проведення ╖╖ у повному обсяз╕ потребу╓ продуманих системних п╕дход╕в. А структурна перебудова державних ╕нституц╕й, котр╕ д╕сталися укра╖нцям у спадок в╕д колишньо╖ УРСР разом ╕з «профес╕йними» кадрами, здатна кардинальним чином зм╕нити ситуац╕ю в Укра╖н╕. Розпочати деол╕гархизац╕ю необх╕дно з припинення зрощування б╕знесу з державою Ол╕гарх╕чну «матрицю» абсолютно влаштову╓ все, що було ран╕ше, ╕ вона не бажа╓ н╕чого зм╕нювати. А це входить в гостре протир╕ччя з прагненнями самих укра╖нц╕в до позитивних зм╕н. Розпочати деол╕гархизац╕ю необх╕дно з припинення зрощування б╕знесу з державою, виробивши д╕╓в╕ механ╕зми унеможливлення його впливу на пол╕тичне життя в Укра╖н╕. Для цього, перш за все, варто усв╕домити, що ол╕гархи ╕ б╕знесмени, нав╕ть велик╕, зовс╕м не тотожн╕ поняття. Ол╕гархи нищать ╕ монопол╕зують все навколо себе, аби не виникло хоч якогось конкурентного середовища. У якому вони втратять свою штучну монопол╕ю ╕ не зможуть б╕льше отримувати надприбутки. Тому ще один напрямок демонтажу ол╕гарх╕чного ладу – це боротьба з монопол╕ями. Для цього повинен ч╕тко працювати Антимонопольний ком╕тет, але в╕н ма╓ бути незалежним в╕д влади. В Укра╖н╕ це поки що не так. Ситуац╕ю пог╕ршу╓ ╕ те, що в Укра╖н╕ в╕дсутня справжня пол╕тична парт╕йна система, потужна система профсп╕лок ╕ розгалужена мережа громадських орган╕зац╕й, як╕ могли б чинити д╕╓вий оп╕р влад╕ ол╕гарх╕в ╕ цим утверджувати вплив громадянського сусп╕льства. Завдяки цьому ол╕гарх╕чна «матриця» пост╕йно зд╕йсню╓ негативний в╕дб╕р ел╕т ╕ продуку╓ «касти недоторканих», стосовно яких д╕ють зовс╕м ╕нш╕ правила, н╕ж т╕, як╕ застосовуються щодо перес╕чних укра╖нських громадян.
Коловорот конвертац╕╖ влади у ф╕нансов╕ ресурси ма╓ бути зупинений Якщо проанал╕зувати, як реал╕зу╓ться могутн╕сть ол╕гархами, то ц╕ особи здобули сво╖ надвелик╕ статки завдяки або використанню влади, або близькост╕ до влади. Вони використовують набут╕ багатства для подальшого отримання (або утримання) влади напряму або через сво╖х, повн╕стю ними керованих, пол╕тичних «ляльок» у Верховн╕й Рад╕. Дал╕ все в╕дбува╓ться по колу: влада застосову╓ться задля ще б╕льшого збагачення за рахунок використання державних ресурс╕в, а отриман╕ нов╕ величезн╕ матер╕альн╕ ресурси знову конвертуються у п╕дкуп пол╕тик╕в ╕ контролювання п╕двладних фракц╕й в укра╖нському парламент╕. В Укра╖н╕ в╕дсутня справжня парт╕йна система. А ╕снують контрольован╕ або нап╕вконтрольован╕ угруповання, що називають себе парт╕ями. Тому здеб╕льшого Верховна Рада представлена парт╕ями, котр╕ забезпечують ╕нтереси тих, хто ц╕ парт╕╖ створю╓ ╕ ф╕нансу╓. До цього перел╕ку потр╕бно додати ще й ЗМ╤ ╕ телеканали, як╕, у б╕льшост╕ випадк╕в, також належать ол╕гархам. ╤ як насл╕док, завдяки застосуванню ман╕пулятивних технолог╕й п╕д час вибор╕в, укра╖нц╕ обирають саме такий парламент. Але чи можна чекати на значн╕ обсяги ╕нвестиц╕╖ з Заходу в укра╖нську економ╕ку, якщо сусп╕льство ╓ толерантним до тих, хто його знищу╓? Очевидно, що нав╕ть за умов в╕льно╖ конкуренц╕╖ ╕ в╕дкритих можливостей для вс╕х вести незалежний б╕знес в Укра╖н╕, не вс╕ зможуть стати усп╕шними ╕ заможними. Проте тотальна б╕дн╕сть укра╖нського населення в╕дкрива╓ дорогу для ус╕х тих пол╕тичних сил, що чекають на реванш. ╤, на жаль, укра╖нське сусп╕льство ще не пройшло точки неповернення п╕сля перших спроб реформ та намагання жити по-новому. Тому Укра╖на гостро потребу╓ екстрено╖, ц╕льово╖ ╕ масовано╖ допомоги з боку Заходу для найменш соц╕ально незахищених соц╕альних прошарк╕в ╖╖ сусп╕льства – малозабезпечених с╕мей ╕ пенс╕онер╕в. Це могло б бути зд╕йснено, як масове завезення до Укра╖ни продуктових набор╕в ╕ одягу для знедолених верст населення. ╤ може стати початком терм╕нового «Плану Маршала» для Укра╖ни. Важливо не допустити того, щоб соц╕альна пол╕тика чинно╖ влади дала хоч якийсь шанс ╖╖ пол╕тичним опонентам, п╕д виглядом соц╕альних вимог, висунути вимогу демонтажу укра╖нсько╖ державност╕.
В╕ктор Каспрук, незалежний пол╕толог www.radiosvoboda.org
"Кримська Свiтлиця" > #45 за 10.11.2017 > Тема "Ми єсть народ?"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=19255
|