"Кримська Свiтлиця" > #42 за 20.10.2017 > Тема "Душі криниця"
#42 за 20.10.2017
КРИМСЬК╤ ПЕРЕКЛАДИ УКРА╥НСЬКОЮ
Нещодавно поет ╕ л╕тературний критик, член Нац╕онально╖ сп╕лки письменник╕в Укра╖ни Фед╕р Степанов видав книгу переклад╕в твор╕в кримських рос╕йськомовних поет╕в укра╖нською мовою. Читач╕ його знають як автора чотирьох поетичних зб╕рок: «Нетр╕», «Буяння», «Орнаменти», «Вибране», а також ╕сторичних поем – «Кадеш», «Карачуни», «Асандр», Фернейський патр╕арх». Тепер в╕н став в╕домий ╕ як перекладач. Що спонукало Федора Федоровича взятися за переклади? Зрозум╕ло, ситуац╕я, в як╕й опинилися л╕тератори Криму. Ран╕ше, вони, р╕зномовн╕ майстри слова, були об’╓днан╕ у сп╕льний творчий осередок – Кримську республ╕канську орган╕зац╕я НСПУ, друкувалися в сп╕лчанських тримовних виданнях – в газет╕ «Л╕тературний Крим» та в журнал╕ «Крим». Одначе ось уже четвертий р╕к як творч╕ зв’язки м╕ж кримськими письменниками р╕зних нац╕ональностей ослабли, частина укра╖номовних залишила п╕востр╕в, менше стало проводитися сп╕льних творчих зустр╕чей. Це, ясна р╕ч, не на користь л╕тературному процесу. ╤ навряд чи це стимулю╓ автор╕в до написання ц╕кавих злободенних твор╕в. Тож книга переклад╕в Федора Степанова, яку в╕н назвав «Крымские самоцветы. Кримськ╕ коштовност╕» (в н╕й твори подан╕ двома мовами – рос╕йською ╕ укра╖нською), спрямована на те, щоб поглибити от╕ сам╕ творч╕ контакти м╕ж письменниками п╕вострова. Сам автор у коротк╕й передмов╕ зазнача╓, що «перекладацька справа виявилася не лише ознайомницьки ц╕кавою, а й дуже нелегкою – бо спробуй прим╕ряти чужу свитку на сво╖ плеч╕. Але й вдячною»... ╤ тут же уточню╓, що вона дисципл╕ну╓ – змушу╓ в╕дпов╕дально ставитися до слова, авторського тексту. А якщо перекладач сам поет, то спонука╓ його б╕льш приск╕пливо дивитися ╕ на власн╕ твори. Так що користь в╕д перекладацько╖ д╕яльност╕ корисна, з якого боку на не╖ не глянути. В цьому поляга╓ ще одна коштовн╕сть книги. Фед╕р Степанов ╕ ран╕ше пробував себе у перекладах. Зокрема, за п╕дрядковими текстами перекладав в╕рш╕ азербайджанця Н╕зам╕ Гянджев╕, араба Атааллаха Арран╕, француза Альфонса Ламарт╕на, н╕мця Генр╕ха Гейне, узбечки Зульф╕╖ ╕ багатьох рос╕йських поет╕в. Набутий досв╕д знадобився й нин╕. У назван╕й зб╕рц╕ представлено переклади багатьох кримських автор╕в, таких як Микола Бербер, Юр╕й Булавко, ╢вген Вереме╓нко, Олександр Загорулько, В╕ктор Крас╕ков, Олександр Лес╕н, Олекс╕й Мал╕н, Валер╕й М╕трох╕н, Володимир Орлов, Борис Серман, Валер╕й Субботенко, Микола Тарасенко, Н╕ка Турб╕на та ╕нших. Отже, з ╖хн╕ми творами будуть ознайомлен╕ укра╖номовн╕ читач╕, у т╕м числ╕ ╕ на материков╕й Укра╖н╕. Варто нагадати, що в Криму за багато рок╕в так ╕ не склалася традиц╕я вза╓мних переклад╕в. Чомусь не охоче рос╕йськомовн╕ письменники беруться за переклади твор╕в сво╖х укра╖нських колег на р╕дну мову. Як виняток, х╕ба що книга переклад╕в укра╖нських поет╕в «Слов’янська душа» Ольги Голуб╓во╖. Причина ще й в ╕ншому – у в╕дсутност╕ ф╕нанс╕в. Чимал╕й к╕лькост╕ кримських письменник╕в ледве вда╓ться з╕брати кошти на видання власних твор╕в, не кажучи вже про публ╕кац╕ю книг переклад╕в. Кр╕м того, у багатонац╕ональному Криму так ╕ не створена структура чи орган╕зац╕я, яка б сприяла розгортанню перекладацько╖ роботи. Адже важлив╕сть ╖╖ очевидна. В╕д не╖ у велик╕й м╕р╕ залежить формування на п╕востров╕ атмосфери вза╓морозум╕ння та злагоди м╕ж народами, що його населяють. Та поверн╕мося до зб╕рки Федора Степанова. Пропону╓мо к╕лька його переклад╕в з рос╕йсько╖ укра╖нською. Хочеться в╕рити, що його почин п╕дтримають кримськ╕ письменники.
В╕ктор Стус, письменник, журнал╕ст.
Олександр Рудь 1972 р╕к, вул.Октябрьска
Склад цукру. Кидають, наче зло, Чували п’ян╕ парубки завзято. Скриплять п╕сок ╕ др╕бно бите скло П╕д чоботами пролетар╕ату. В колишн╕м храм╕ ст╕ни у в╕ках Вс╕ в пл╕сняв╕, неначе п╕н╕ мильн╕й. ╤ схожий на вождя-б╕льшовика ╤сус Христос на штукатурц╕ пильн╕й. На купол╕ бер╕зка проросла, ╤ зам╕сть християнського розп’яття Вона г╕лки кача╓ в два крила ╤ чути в шелест╕ ╖╖ прокляття. Все б╕линою цукру занесло, Вв╕йти у храм ╕ взутим страшнувато… Скриплять п╕сок ╕ др╕бно бите скло П╕д чоботами пролетар╕ату.
╤ван Тучков Батьк╕вщина
Завжди й повсюди ти з╕ мною. Ти вся в мен╕, як кров╕ б╕г, - В╕д син╕х з╕р над головою До лопушини б╕ля н╕г! ╢ м╕сце вс╕м твор╕нням божим ╤ нав╕ть дзвону ручая… А я – з ус╕м в мен╕ хорошим – Лише кл╕тиночка твоя!
Микола Бербер Ми не сам╕тн╕
Знов життя – на мушц╕ п╕столета, ╤ людей невинних лл╓ться кров. Цей порок, напевне, кане в Лету. Св╕т врятують доброта й любов. В зоряних св╕тах ми не сам╕тн╕, Отже не байдуж╕ нам вони… Тож невже ╕ там, в п╕тьм╕ всесв╕тн╕й, Лл╓ться кров, клубиться дим в╕йни?
Олександр Загорулько Кримчанам
На нас не корони ╕ тоги, Долон╕ в пилюц╕ у нас. ╤ все-таки ми – нап╕вбоги, Бо кримський усоту╓м час! В кров╕ наш╕й запах полину ╤ смак молодого вина, З сердець ск╕фський дух не в╕длинув – Бринить, як сталева струна. Ми долею злит╕ одною Нав╕ки – завжди ╕ тепер, ╤ рок╕т морського прибою, Мов музика, в душах не вмер. Вс╕х вибачимо, бо ми д╕ти Елл╕нсько╖ саме зор╕ – Ми принци спадков╕ Тавриди, Таласького моря цар╕!
"Кримська Свiтлиця" > #42 за 20.10.2017 > Тема "Душі криниця"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=19178
|