Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4446)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4117)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2113)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1031)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (311)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (203)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ПРОКИНУВСЯ ВОДЯНИК
Наш╕ традиц╕╖


САВА ╤ ЛАВА
Наш╕ традиц╕╖


«20 ДН╤В У МАР╤УПОЛ╤», ДЖАМАЛА ╤ «КОНОТОПСЬКА В╤ДЬМА»:
Стали в╕дом╕ лауреати Шевченк╕всько╖ прем╕╖…


ПРАВДА ДВО╢СЛОВА
Наш╕ традиц╕╖


ОЧИМА БЕЛЬГ╤ЙСЬКОГО ФОТОГРАФА
На його зн╕мках - чорно-б╕ла пал╕тра Майдану…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #42 за 20.10.2017 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#42 за 20.10.2017
КРИМСЬК╤ ПЕРЕКЛАДИ УКРА╥НСЬКОЮ

Нещодавно поет ╕ л╕тературний критик, член Нац╕онально╖ сп╕лки письменник╕в Укра╖ни Фед╕р Степанов видав книгу переклад╕в твор╕в кримських рос╕йськомовних поет╕в укра╖нською мовою. Читач╕ його знають як автора чотирьох поетичних зб╕рок: «Нетр╕», «Буяння», «Орнаменти», «Вибране», а також ╕сторичних поем – «Кадеш», «Карачуни», «Асандр», Фернейський патр╕арх». Тепер в╕н став в╕домий ╕ як перекладач.
Що спонукало Федора Федоровича взятися за переклади? Зрозум╕ло, ситуац╕я, в як╕й опинилися л╕тератори Криму. Ран╕ше, вони, р╕зномовн╕ майстри слова, були об’╓днан╕ у сп╕льний творчий осередок – Кримську республ╕канську орган╕зац╕я НСПУ, друкувалися в сп╕лчанських тримовних виданнях – в газет╕ «Л╕тературний Крим» та в журнал╕ «Крим».  Одначе ось уже четвертий р╕к як творч╕ зв’язки м╕ж кримськими письменниками р╕зних нац╕ональностей ослабли, частина укра╖номовних залишила п╕востр╕в, менше стало проводитися сп╕льних творчих зустр╕чей. Це, ясна р╕ч, не на користь л╕тературному процесу. ╤ навряд чи це стимулю╓ автор╕в до написання ц╕кавих злободенних твор╕в.
Тож книга переклад╕в Федора Степанова, яку в╕н назвав «Крымские самоцветы. Кримськ╕ коштовност╕» (в н╕й твори подан╕ двома мовами – рос╕йською ╕ укра╖нською), спрямована на те, щоб поглибити от╕ сам╕ творч╕ контакти м╕ж письменниками п╕вострова. Сам автор у коротк╕й передмов╕ зазнача╓, що «перекладацька справа виявилася не лише ознайомницьки ц╕кавою, а й дуже нелегкою – бо спробуй прим╕ряти чужу свитку на сво╖ плеч╕. Але й вдячною»... ╤ тут же уточню╓, що вона дисципл╕ну╓ – змушу╓ в╕дпов╕дально ставитися до слова, авторського тексту. А якщо перекладач сам поет, то спонука╓ його б╕льш приск╕пливо дивитися ╕ на власн╕ твори. Так що користь в╕д перекладацько╖ д╕яльност╕ корисна, з якого боку на не╖ не глянути. В цьому поляга╓ ще одна коштовн╕сть книги.
Фед╕р Степанов ╕ ран╕ше пробував себе у перекладах. Зокрема, за п╕дрядковими текстами перекладав в╕рш╕ азербайджанця Н╕зам╕ Гянджев╕, араба Атааллаха Арран╕, француза Альфонса Ламарт╕на, н╕мця Генр╕ха Гейне, узбечки Зульф╕╖ ╕ багатьох рос╕йських поет╕в. Набутий досв╕д знадобився й нин╕. У назван╕й зб╕рц╕ представлено переклади багатьох  кримських автор╕в, таких як Микола Бербер, Юр╕й Булавко, ╢вген Вереме╓нко, Олександр Загорулько, В╕ктор Крас╕ков, Олександр Лес╕н, Олекс╕й Мал╕н, Валер╕й М╕трох╕н, Володимир Орлов, Борис Серман, Валер╕й Субботенко, Микола Тарасенко, Н╕ка Турб╕на та ╕нших. Отже, з ╖хн╕ми творами будуть ознайомлен╕ укра╖номовн╕ читач╕, у т╕м числ╕ ╕ на материков╕й Укра╖н╕.
Варто нагадати, що в Криму за багато рок╕в так ╕ не склалася традиц╕я вза╓мних переклад╕в. Чомусь не охоче рос╕йськомовн╕ письменники беруться за переклади твор╕в сво╖х укра╖нських колег на р╕дну мову. Як виняток, х╕ба що книга переклад╕в укра╖нських поет╕в «Слов’янська душа» Ольги Голуб╓во╖. Причина ще й в ╕ншому – у в╕дсутност╕ ф╕нанс╕в. Чимал╕й к╕лькост╕ кримських письменник╕в ледве вда╓ться з╕брати кошти на видання власних твор╕в, не кажучи вже про публ╕кац╕ю книг переклад╕в. Кр╕м того, у багатонац╕ональному Криму так ╕ не створена структура чи орган╕зац╕я, яка б сприяла розгортанню перекладацько╖ роботи. Адже важлив╕сть ╖╖ очевидна. В╕д не╖ у велик╕й м╕р╕ залежить формування на п╕востров╕ атмосфери вза╓морозум╕ння та злагоди м╕ж народами, що його населяють.
Та поверн╕мося до зб╕рки Федора Степанова. Пропону╓мо к╕лька його переклад╕в з рос╕йсько╖ укра╖нською. Хочеться в╕рити, що його почин п╕дтримають кримськ╕ письменники.

В╕ктор Стус,
письменник, журнал╕ст.

Олександр Рудь
1972 р╕к, вул.Октябрьска

Склад цукру. Кидають, наче зло,
Чували п’ян╕ парубки завзято.
Скриплять п╕сок ╕ др╕бно бите скло
П╕д чоботами пролетар╕ату.
В колишн╕м храм╕ ст╕ни у в╕ках
Вс╕ в пл╕сняв╕, неначе п╕н╕ мильн╕й.
╤ схожий на вождя-б╕льшовика
╤сус Христос на штукатурц╕ пильн╕й.
На купол╕ бер╕зка проросла,
╤  зам╕сть християнського розп’яття
Вона г╕лки кача╓ в два крила
╤ чути в шелест╕ ╖╖ прокляття.
Все б╕линою цукру занесло,
Вв╕йти у храм ╕ взутим страшнувато…
Скриплять п╕сок ╕ др╕бно бите скло
П╕д чоботами пролетар╕ату. 

╤ван Тучков
Батьк╕вщина

Завжди й повсюди ти з╕ мною.
Ти вся в мен╕, як кров╕ б╕г, -
В╕д син╕х з╕р над головою
До лопушини б╕ля н╕г!
╢ м╕сце вс╕м твор╕нням божим
╤ нав╕ть дзвону ручая…
А я – з  ус╕м в мен╕ хорошим –
Лише кл╕тиночка твоя!

Микола Бербер
Ми не сам╕тн╕

Знов життя – на мушц╕ п╕столета,
╤ людей невинних лл╓ться кров.
Цей порок, напевне, кане в Лету.
Св╕т врятують доброта й любов.
В зоряних св╕тах ми не сам╕тн╕,
Отже не байдуж╕ нам вони…
Тож невже ╕ там, в п╕тьм╕ всесв╕тн╕й,
Лл╓ться кров, клубиться дим в╕йни?

Олександр Загорулько
Кримчанам

На нас не корони ╕ тоги,
Долон╕ в пилюц╕ у нас.
╤ все-таки ми – нап╕вбоги,
Бо кримський усоту╓м час!
В кров╕ наш╕й запах полину
╤ смак молодого вина,
З сердець ск╕фський дух не в╕длинув –
Бринить, як сталева струна.
Ми долею злит╕ одною
Нав╕ки – завжди ╕ тепер,
╤ рок╕т морського прибою,
Мов музика, в душах не вмер.
Вс╕х вибачимо, бо ми д╕ти
Елл╕нсько╖ саме зор╕ –
Ми принци спадков╕ Тавриди,
Таласького моря цар╕!

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #42 за 20.10.2017 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=19178

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков