Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2588)
З потоку життя (5673)
Душі криниця (3192)
Українці мої... (1409)
Резонанс (1417)
Урок української (981)
"Білі плями" історії (1611)
Крим - наш дім (528)
"Будьмо!" (258)
Ми єсть народ? (235)
Бути чи не бути? (69)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (125)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (829)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ЧИНОВНИЦЯ ДМС, ЯКУ «ПРОВОКУВАВ НА ХАБАР» АГЕНТ НАБУ, МЕШКА╢ У КВАРТИР╤ ЗА 3 М╤ЛЬЙОНИ ГРИВЕНЬ
Про це йдеться у журнал╕стському розсл╕дуванн╕ «Наших грошей».


МУСТАФА ДЖЕМ╤Л╢В: В ОКУПОВАНОМУ КРИМУ МОЖУТЬ СПРОБУВАТИ СТВОРИТИ ФЕЙКОВИЙ МЕДЖЛ╤С
Мустафа Джем╕л╓в заявля╓, що за 3,5 роки анекс╕╖ Криму Рос╕я завезли на п╕востр╕в в╕д п╕вм╕льйона...


У ПОЛЬЩ╤ В╤ДПОВ╤ЛИ НА СЛОВА ПУТ╤НА ПРО СМОЛЕНСЬКУ КАТАСТРОФУ
Рос╕я прихову╓ ключових св╕дк╕в Смоленсько╖ катастрофи ╕ не в╕дда╓ Польщ╕ уламки Ту-154М.


Т╤ЛЛЕРСОН ЗВИНУВАТИВ КРЕМЛЬ У ВТОРГНЕНН╤ В УКРА╥НУ
Рос╕я не просто стала на б╕к сепаратист╕в у конфл╕кт╕ на Донбас╕, а зд╕йснила вторгнення на...


СУД ЗОБОВ'ЯЗАВ ГПУ В╤ДНОВИТИ РОЗСЛ╤ДУВАННЯ СПРАВИ ПАШИНСЬКОГО ЩОДО СТР╤ЛЯНИНИ
Зазнача╓ться, що суд визнав незаконною ╕ скасував постанову сл╕дчого Генпрокуратури про закриття...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #40 за 06.10.2017 > Тема "З перших уст"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#40 за 06.10.2017
Роман Сущенко, власкор «Укр╕нформу», пол╕тв'язень в РФ: ЧЕРЕЗ Р╤К, ГР╤ШУ СТРИМАНИМ ОПТИМ╤ЗМОМ: НАСТАНЕ ДЕНЬ Д - ╤ ДВЕР╤ В╤ДЧИНЯТЬСЯ

Коли береш ╕нтерв'ю у побратима-журнал╕ста, та ще колеги по робот╕, то в╕дчува╓ш деяку незручн╕сть. Ну, це як показувати фокуси ╕ншому фокуснику. Але тут обставини так╕, що це не зда╓ться чимось дивним.
В╕дпов╕даючи на запитання, Роман то саркастичний, то мудрий; десь злий, десь добрий. ╤ коли з'явля╓ться можлив╕сть – дотепний. Тобто в╕дчува╓ться, що людина ╕з задоволенням повернулася до звично╖ справи. Просто так вже вийшло, що в╕н тимчасово опинився по ╕нший б╕к л╕н╕╖ ╕нтерв'юер-╕нтерв'юйований...
Запитання для ╕нтерв'ю я в╕ддав адвокатов╕. Назад отримав аркуш╕, списан╕ його ж майже креслярським, легко читаним почерком. ╤ юридична приписка «З╕ сл╕в записав Марк Фейг╕н». Що ще ц╕каво, Роман так в╕дпов╕да╓ на гром╕здк╕ довг╕ запитання, природн╕ при таких заочних ╕нтерв'ю, що ╖х пот╕м зручно д╕лити на детальн╕шу розмову. Ну, н╕би ми сидимо поруч ╕ розмовля╓мо п╕д диктофон. Дякую, колего!

ПРОКИНУВСЯ П╤Д МЕЛОД╤Ю Г╤МНУ СРСР
- Ви вже майже р╕к перебува╓те в ув'язненн╕. Який день з цього часу запам'ятався найб╕льше?
- Добре пам'ятаю ранок першого жовтня минулого року, яке зустр╕в в ╤ТТ (╕золятор тимчасового тримання, - ред.) №1 ГУ МВС Москви. Вимушено ночував у цьому пол╕цейському ╕золятор╕, потрапивши до нього о трет╕й годин╕ ранку. Незважаючи на хроп╕ння сус╕д╕в, в╕д надлишку вражень митт╓во провалився в сон без вид╕нь. Пробудження було блискавичним – р╕вно о шост╕й п╕д мелод╕ю г╕мну СРСР. Хор на повн╕й гучност╕ засп╕вав куплет про Рос╕ю. З першими звуками прийшла думка: «Ось воно – дно». Через р╕к гр╕шу стриманим оптим╕змом. Навчився в╕рити в те, що все мине, настане день Д, двер╕ в╕дчиняться ╕ я зроблю крок назовн╕...
- Як вам вда╓ться (не вда╓ться) в╕дзначити в Лефортово с╕мейн╕ свята, Р╕здво, Великдень, День незалежност╕ Укра╖ни?
- Особист╕, с╕мейн╕, нац╕ональн╕ чи рел╕г╕йн╕ свята в╕дзначати тут не прийнято. Голова не зайнята турботами про п╕дготовку святкового столу, списками куп╕вель, складанням меню, рецептами десертами, винною картою, розсадженням запрошених ╕ непроханих гостей. Хоча за стаканчиком соку ╕ складанням телеграм (йдуть з величезним зап╕зненням) дн╕ народження р╕дних ╕ ╕нш╕ свята, звичайно, згадував. Зауважу, що к╕лька раз╕в патр╕арх (в миру Гундя╓в) в╕тав арештант╕в набором з зошит╕в, ручки, пари шкарпеток ╕ шоколадки «Алёнушка» з церковними святами.

ФРАНЦУЗЬКУ ПОЧАВ ВЧИТИ ЗАВДЯКИ КЛАСН╤Й
- Чому ви з ╕ноземних мов обрали французьку, а не св╕тову мову сп╕лкування англ╕йську?
- Вибирати ╕ноземну мову не довелося. За мене це зробила класний кер╕вник – зг╕дно з╕ списком класу. Однокласники з непарними номерами взялися за англ╕йський алфав╕т, а парним д╕стався французький. Св╕тову англ╕йську мову с╕в вчити п╕зн╕ше, в зр╕лому в╕ц╕.
- Хто з французько╖ л╕тератури, класично╖, сучасно╖, вам найб╕льше ц╕кавий?
- Згадуючи реч╕ французько╖ л╕тературно╖ спадщини, особливо в╕дзначаю В╕ктора Гюго ╕ Ем╕ля Золя. Планую прочитати та╓мн╕ спогади особистого камердинера Наполеона Першого – Констана Вер╕. Ц╕каве чтиво.
- В ув'язненн╕ ви зробили вражаюч╕ зображення Парижа, Женеви, причому в незвичайн╕й, «тюремн╕й» техн╕ц╕ (кулькова ручка плюс лушпиння в╕д цибул╕).
- Вибирати техн╕ку малюнка довелося не довго. В ув'язненн╕ заборонен╕ фарби, фломастери, пастель, кольоров╕ ол╕вц╕ ╕ гумка. З дозволеного – лише кулькова ручка чорного, синього кольор╕в, простий ол╕вець. Правити грифельн╕ начерки (стирати) довелося з допомогою взуття на гумов╕й п╕дошв╕. Цибулиння – винах╕д власний (задумався про патент). Воно нав╕яне спогадами дитинства. Так з бабусею м╕няли кол╕р крашанок.
- Чи продовжите цю сер╕ю, як╕ м╕ста ще будуть?
- Сер╕я м╕ських пейзаж╕в трива╓. У дороз╕ до вас – Сен-Мало, Перуджа, Чикаго ╕ Парма. На черз╕ – Л╕ссабон. День, коли ви побачите роботи, залежить в╕д "Роспочты" ╕ цензури. Сен-Мало в╕ддав для в╕дправки в травн╕.

НАША ЗЕМЛЯ БАГАТА НА ТАЛАНТИ
- Чи ╓ у вас улюблен╕ художники? Як╕? Чому?
- Улюбленц╕в серед живописц╕в у мене багато. Замолоду обожнював ╕ коп╕ював короля сюрреал╕зму Сальвадора Дал╕. К╕лька роб╕т подарував друзям, одну виконав на замовлення... Трепет викликають шедеври французьких ╕мпрес╕он╕ст╕в. Роботи Моне, Мане, Гогена, С╕ньяка, Ренуара, Тулуз-Лотрека захоплюють. Мав шанс побачити ориг╕нали в Музе╖ Орсе, поруч з нашим бюро в Париж╕. Гюстав Курбе заг╕пнотизував. В╕дв╕дував музей-садибу, сад Клода Моне у Живерн╕. М╕й друг – француз, колишн╕й одесит, колекц╕онер Марк ╤василевич в╕дкрив мен╕ одного з творц╕в так звано╖ «л╕аноз╕всько╖ школи» Оскара Раб╕на. З сучасник╕в обожнюю роботи сп╕вв╕тчизник╕в – Серг╕я В╕льгановського ╕ Дмитра Севрюкова. Ус╕ вони вир╕зняються техн╕кою, виразною манерою, пал╕трою, образами ╕ сюжетами. ╥х роботи приваблюють магнетизмом, енергетикою; життя – яскрав╕стю ╕ драматизмом. А взагал╕, наша земля багата на таланти. Захоплююся творч╕стю основоположниц╕ укра╖нського прим╕тив╕зму Мар╕╖ Примаченко, окремими роботами нашого земляка Андр╕я Варголи, в╕домого як Енд╕ Уорхол, фотограф╕╓ю Василь╓ва.
- Ви ╓ людиною укра╖нсько╖ культури. Про чию творч╕сть з д╕яч╕в укра╖нського мистецтва зараз згаду╓ться найчаст╕ше – з яко╖ сфери (л╕тература, живопис, к╕но, театр, арх╕тектура, музика), класик╕в, сучасник╕в?
- По-новому в ув'язненн╕ в╕дкрив Франка. Сумую за «Ене╖дою» Котляревського. Сво╓ю музичною ╕ сольною майстерн╕стю полонили диригент Кирило Карабиць, сп╕ваки Володимир ╢мець ╕ загиблий Василь Сл╕пак. Безумовн╕ авторитети театральних п╕дмостк╕в – Анатол╕й Хост╕ко╓в, Бенюк Богдан ╕ сестри Сумськ╕. Пластикою вразив «укра╖нський М╕келанджело» – ╤оанн П╕нзель. Його скульптури вперше в ╕стор╕╖ Укра╖ни експонувалися в Лувр╕.
- З ким би з д╕яч╕в укра╖нсько╖ культури, мистецтва хот╕лося б зробити ╕нтерв'ю, як╕ б запитання поставили?
- ╤з задоволенням взяв би ╕нтерв'ю у Котляревського. Запитав би: яким ж╕нкам ╕ винам в╕ддавав перевагу автор, створюючи ген╕альний еп╕чний шедевр.

ДЕТАЛЬН╤ШЕ ПРО «ШАНТАРАМ» ╫РЕ╫А РОБЕРТСА
- Коли ви сказали про популярн╕сть у С╤ЗО культового роману ╫ре╜ор╕ Робертса «Шантарам», письменник прокоментував ваш╕ слова. Можете трохи детальн╕ше розпов╕сти про тр╕умф ц╕╓╖ книги у в'язниц╕?
- Популярн╕сть «Шантарама» тут переоц╕нити складно. Мен╕ книгу нахвалював перший сус╕д, який прожив у Лефортово р╕к, вивчаючи л╕тературн╕ уподобання, Я спочатку поставився скептично. А за книгою стояла черга. Але мен╕ ╖╖ передав друг – зб╕г. Читати не квапився. Товста. ╤нтерес зр╕с п╕сля невдало╖ спроби в╕дправити ╖╖ додому, зд╕йснено╖ мо╖м наступним сус╕дом... Мен╕ зда╓ться, книга зачарову╓ читач╕в яскрав╕стю викладу, щир╕стю, правдив╕стю прожитого, глибиною ╕ одночасно на╖вною простотою ф╕лософських роздум╕в, банальних ╕стин ╕ почутт╕в. Зачепили рядки про тих, хто визнача╓ св╕тову пол╕тику, розв'язу╓ в╕йни. Сентенц╕╖ Робертса сьогодн╕ актуальн╕, як н╕коли. Прислухався до поради автора: ╓дина перемога, яку ти можеш здобути у в'язниц╕ – це вижити. Не просто продовжити сво╓ життя, а й зберегти силу духу, волю ╕ серце. Окремий респект Григор╕ю за та╓мницю капелюха Борсал╕но (╕тал╕йська ф╕рма, що випуска╓ капелюхи з середини XIX стол╕ття – ред.).
- Може, ви хот╕ли б щось ще сказати письменнику, про щось запитати у нього?
- Якщо зможете, передайте йому, що в╕н не просто писав про те, що знав, а знав, про що пише. Браво!

МИ ЖИВЕМО, БО ЛЮБИМО, А ЛЮБИМО, БО ВМ╤╢МО ПРОБАЧАТИ
- Ви заявили про себе як про в╕руючого християнина, параф╕янина УПЦ КП? Чи ╓ у вас як╕сь найб╕льш пам'ятн╕ рядки в Б╕бл╕╖, ╢вангел╕╖?
- В╕дносини з Богом вважаю справою ╕нтимною. В окрем╕ моменти буття прошу сил перенести втому дня, що наста╓, та под╕╖ впродовж його, в хвилини в╕дчаю – керувати волею ╕ навчити в╕ри, над╕╖, терп╕ння, прощення ╕ любов╕.
- Чи вм╕╓те ви, як вчить цьому християнство, пробачати?
- Думаю, якби людство не вм╕ло пробачати, воно б швидко винищило себе в безперервн╕й вендетт╕. Вм╕ння пробачати – дар. Без нього не було б ╕стор╕╖, мистецтва ╕ любов╕. Багато ╕сторичних под╕й, шедеври мистецтва, акти любов╕ – в якомусь сенс╕, заклики пробачити. Ми живемо, бо вм╕╓мо любити, а любимо, бо вм╕╓мо пробачати.
- Ви журнал╕ст, вимушено позбавлений улюблено╖ профес╕╖. Як╕ запитання могли б поставити соб╕ сам╕?
- Думаю, що журнал╕ст Сущенко запитав би у пол╕тв'язня Сущенка про розмову з самим собою... Нема╓ в цьому ознак шизофрен╕╖? В╕дпов╕даю. Фах╕вц╕ ╕нституту Сербського вважають другого ц╕лком здоровим (п╕дсл╕дних п╕ддають психолого-псих╕атричн╕й експертиз╕ – ред.).

Олег Кудр╕н
«Укр╕нформ»

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #40 за 06.10.2017 > Тема "З перших уст"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=19114

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков