Версiя для друку Обговорити в форумi

Зі "справою Умерова" Семену ріднить не тільки одна стаття, але й методи, до яких вдається слідство

Український журналіст Микола Семена, продовжуючи залишатися в окупованому Криму принциповим і незалежним професіоналом, саме за відданість своїй справі отримав вирок російської феміди – два з половиною роки позбавлення волі умовно з випробувальним терміном і позбавленням права займатися будь-якою публічною діяльністю протягом трьох років.
Про це стало відомо на засіданні так званого Залізничного районного суду Сімферополя.

ХТО ТАКИЙ МИКОЛА СЕМЕНА?

Микола Семена народився у Чернігівській області і, відслуживши в армії, почав працювати в одній з місцевих газет на Чернігівщині. Зрозумівши, що журналістика – його покликання, вступив на журфак Київського університету імені Шевченка, який закінчив у 1976 році. Два роки, з 1980 по 1982, провчився і на відділенні журналістики вищої партшколи КП України. У 1982 році він переїхав до Криму і почав працювати заступником головного редактора однієї з місцевих газет у Судаку. Пропрацював у багатьох кримських виданнях, після чого був власним кореспондентом російської газети «Известия». Потім, наприкінці 90-х років, переключився на київські видання – спочатку "Дзеркало тижня", потім "День", де журналіст пропрацював останні 20 років. Редактор "Дня" Лариса Івшина вважає головною професійною якістю Семени те, що він "вміє думати" і "відчувати тему".
Але, як свідчить "справа Семени", – те, що затребуване в українському суспільстві, вважається злочинним у Росії.
Семену судили за його статтю під рубрикою "Думка" і під заголовком «Блокада – перший необхідний крок до визволення Криму», опубліковану на сайті "Радіо.Свобода". Публікація, яка стала результатом журналістського розслідування та аналізу, а також точкою зору професіонала, перетворилася на об'єкт пильної уваги "влади".
19 квітня 2015 року до будинку Миколи Семени прийшли співробітники ФСБ і влаштували обшук. Тодішній "прокурор" Поклонська звинуватила журналіста у написанні статті, в якій наводяться висловлювання, спрямовані на порушення територіальної цілісності Російської Федерації". Сам Семена це звинувачення відкидає, оскільки те, що суд вважає "спонуканням громадської думки", насправді є виконанням професійного обов'язку журналіста і вільним вираженням його думки. Проблема лише в тому, що корифей кримської журналістики продовжує справу свого життя, відмовляючись "спонукати громадську думку" Криму на користь окупаційної влади.

ЩЕ ОДНА ГУЧНА СПРАВА ДЛЯ ЗАЛЯКУВАННЯ

Тому "справу Семени" було порушено для залякування всіх інших журналістів, які працюють і в Росії, і в Криму, і на материковій частині України. Адже саме журналісти, які не бояться думати, висловлювати свою думку і "бити у дзвони" – головна загроза для країни-окупанта.
Як і інші справи, порушені проти Чийгоза та Умерова, "справа Семени" – знакова: так буде з кожним, хто не згоден з реаліями Криму.
Зі "справою Умерова" Семену ріднить не тільки одна стаття, але й методи, до яких вдається слідство – фальсифікація фактів при перекладі його матеріалу.
Адвокату Семени Олександру Попкову навіть довелося подати клопотання про виключення неприпустимих доказів – перекладів з української та англійської, які завірені не перекладачем, а главою фірми перекладів Вахтангом Карамоляном, не попередженим про відповідальність за спотворення перекладу. Попков також заявляв про те, що "у перекладах відсутні цілі фрагменти тексту".
Цікаво, що і в "справі Семени", і в "справі Умерова" експертом в області лінгвістики був той самий співробітник російської ФСБ Ольга Іванова. Як вважає Попков, складена нею експертиза є "неприпустимим лінгвістичним висновком", так як в ній "питання сформульовано некоректно, виходять за межі лінгвістичної експертизи, підроблено об'єкт дослідження і відсутня наукова основа".
За словами експерта Олени Новожилової, яка виступає з боку захисту Миколи Семени, у висновку Іванової "немає дослідної частини, а тільки вступна частина і висновки, які вона (експерт – ред.) практично не обґрунтовує. Слабкою Іванова виявилася і у наведенні наукових джерел, і в елементарному володінні мовою в обсязі університетської освіти". На думку захисту, у такому вигляді експертиза суперечить вимогам КПК і ганьбить інститут судової експертизи в цілому.
"Все це робить експерта некомпетентним. За матеріалами цього висновку варто заявити відвід експерту», – заявив захист, однак, як і у випадку з Умеровим, до матеріалів справи долучають висновки експертів не з боку захисту, а з боку звинувачення.

СТРАТЕГІЯ ЗАХИСТУ

Як стверджує адвокат Олександр Попков, одним з основних аргументів захисту Миколи Семени був міжнародний принцип територіальної цілісності Росії.
"Стратегія захисту Семени будувалася на тому, що за міжнародними принципами територіальної цілісності, кордони Росії не включають Крим", – говорив Попков в одному з інтерв'ю Укрінформу. За його словами, в російському законодавстві досі факт "російського Криму" не закріплено, і жодного державного кордону між Херсонською областю та Кримом немає. Але є міжнародний договір з Україною про державний кордон, згідно з яким кордон між Україною та РФ проходить від Білорусі до Азовського моря. При цьому, у російської Конституції у статті 15 задекларована перевага міжнародних норм закону, якщо вони суперечать російським федеральним законам.
Ніяких інших документів – ні федеральних, ні міжнародних, що показують іншу лінію кордону, у Росії немає. Крім того, як за міжнародним законодавством, так і за російським, в Росії діє міжнародний принцип територіальної цілісності держави. Згідно з ним і нормам міжнародного права, територія Криму входить до складу України.
Але і міжнародний принцип територіальної цілісності Росії виявився безсилим проти цілей ФСБ зробити винним українського журналіста.

ХТО ЗВИНУВАЧУЄ СЕМЕНУ?

Звинувачення журналісту Семені висували не тільки ФСБ-шники, але і його кримські колеги. Чому це сталося?
Часи української вольниці в Криму дозволяли журналістам бути дійсно журналістами, вибирати "своє" ЗМІ і заробляти на життя професією. Комусь ці часи дозволяли бути чесним, комусь лукавити, а комусь - тримати дулю в кишені.
Микола Семена – один з тих професіоналів, який чесно докопувався до правди, ходив не второваними журналістськими доріжками, який блискуче писав – як короткі, так і аналітичні матеріали. І сьогодні проти його чесності, таємно або зовсім не соромлячись, свідчать ті, хто колись працював на українські ЗМІ, але при цьому "тримав дулю в кишені". Вони могли просто промовчати на знак поваги до колеги, з яким колись працювали в одному "цеху", але воліли його обмовити.
Однак на боці Семени – Україна, міжнародні журналістські організації, Євросоюз, США. Вони закликають припинити переслідування Миколи Семени. Правозахисний центр "Меморіал" визнав його політв'язнем.
Міністерство закордонних справ України неодноразово закликало російську владу анексованого Криму припинити переслідування українських журналістів на півострові, зокрема і Миколи Семени. У серпні журналіста заочно нагородили у Києві "Знаком народної поваги".
Микола Семена також став першим лауреатом премії імені Павла Шеремета, убитого в липні 2016 року в Києві. Перебуваючи під підпискою про невиїзд, він не зміг поїхати на вручення нагороди у Брюссель. Але колеги отримали нагороду за нього. Там же вони зачитали звернення журналіста Семени, який сказав, що щасливий отримати таку нагороду, тому що Павло Шеремет – "один із найяскравіших журналістів пострадянського простору", який "говорив і писав гірку правду, яка багатьом не подобається».

Сергій Бобров
«Укрінформ»

СЕМЕНА ПРОКОМЕНТУВАВ ВИРОК: РОЗЧАРОВАНИЙ, АЛЕ ВІДЧУВАЮ ПОЛЕГШЕННЯ

Автор «Радіо Свобода» і «Крим.Реалії» Микола Семена сказав, що розчарований російським правосуддям, і водночас відчуває полегшення через умовний вирок.
Про це сказав журналіст після оголошення йому вироку біля Залізничного райсуду Сімферополя 22 вересня, передають «Крим.Реалії».
"З одного боку, я відчуваю полегшення, оскільки мені винесено умовний вирок. З іншого – розчарування російським правосуддям, оскільки всі ті аргументи захисту і висновки експертів, яких ми залучали з Москви та Казані, вони судом, фактично, не взяті до уваги", – сказав Семена.
За його словами, цей вирок говорить про "тенденційність даного судового процесу".
Як повідомлялося, підконтрольний Кремлю Залізничний райсуд Сімферополя засудив кримського журналіста, автору Радіо Свобода і Крим.Реалії Миколу Семену до двох з половиною років умовно з випробувальним терміном у три роки і забороною займатися публічною діяльністю три роки. 
Семену обвинувачувався російською владою в публічних закликах до порушення територіальної цілісності Росії. У квітні 2016 року в його будинку ФСБ Росії провела обшук, а у травні того ж року йому було пред'явлено офіційне звинувачення в тому, що журналіст опублікував на сайті Крим.Реалії статтю.
Семена стверджує, що у своїх матеріалах він реалізовував право на "вільне висловлення думки".
Правозахисні та журналістські організації вважають переслідування Миколи Семени політично мотивованим.

КИЇВ ЗАЯВИВ ПРО НЕЗАКОННІСТЬ ВИРОКУ ЖУРНАЛІСТУ СЕМЕНІ, ЗАКЛИКАВ ПРИПИНИТИ ПОЛІТИЧНІ ПЕРЕСЛІДУВАННЯ

У Міністерстві закордонних справ України вважають незаконним вирок сімферопольського суду кримському журналістові, авторові «Радіо Свобода» і "Крим.Реалії" Миколі Семені, повідомила речник МЗС України Мар'яна Беца.
"Незаконна влада, незаконний вирок журналістові М.Семені. Укотре вимагаємо від РФ припинити політичні переслідування", - написала вона на своїй сторінці в мікроблозі Twitter.
Напередодні М.Семена, виступаючи в суді із завершальним словом, заявив, що якщо йому ухвалять обвинувальний вирок, це позначиться на всій журналістиці в Росії.
М.Семену російська влада звинувачує в публічних закликах до порушення територіальної цілісності Росії.
У квітні 2016 року в його будинку ФСБ Росії провела обшук, а в травні того самого року йому було пред'явлено офіційне звинувачення в тому, що журналіст оприлюднив на сайті "Крим.Реалії" статтю. Нині журналіст перебуває під підпискою про невиїзд.
Міністерство закордонних справ України 3 травня 2017 року закликало російську владу анексованого Криму припинити переслідування українських журналістів на півострові, зокрема М.Семени.

У ЄС ВІДРЕАГУВАЛИ НА ЗАСУДЖЕННЯ КРИМСЬКОГО ЖУРНАЛІСТА СЕМЕНИ

У Європейському Союзі вважають явним порушенням свободи вираження думки і ЗМІ засудження кримського журналіста, автора «Радіо Свобода» і проекту «Крим.Реалії» Миколи Семени до 2,5 років позбавлення волі умовно. Про це йдеться у заяві речника Європейської служби зовнішньої дії Майї Косьянчич, переданій УНІАН Представництвом ЄС в Україні.
"Сьогодні журналіста Миколу Семену засудили до двох з половиною років позбавлення волі умовно. Вирок передбачає заборону журналістської діяльності. Це, безсумнівно, є порушенням свободи думки та свободи медіа. Це ще один приклад погіршення ситуації з правами людини на Кримському півострові після його незаконної анексії Росією", - наголосила Косьянчич.
"Семену засудили за його журналістську діяльність за статтею 280.1 Кримінального кодексу Росії - “публічні заклики до дій, що порушують територіальну цілісність Росії”. Російська влада використовує цю статтю проти тих, хто не визнає незаконну анексію Кримського півострова. Європейський Союз також не визнає незаконну анексію Криму та продовжує її засуджувати як порушення міжнародного права. Європейський Союз і надалі підтримує територіальну цілісність та суверенітет України", - підкреслюється у заяві.
"Європейський Союз закликає негайно зняти з Семени всі обвинувачення, а також негайно звільнити всіх, кого ув’язнили з порушенням норм міжнародного права", - підсумувала Косьянчич.
www.unian.ua

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #39 за 29.09.2017 > Тема "З потоку життя"