Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4458)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4136)
Українці мої... (1668)
Резонанс (2130)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1847)
Крим - наш дім (1068)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (242)
Бути чи не бути? (334)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (211)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
"ЗАРАЗ ВИР╤ШУ╢ТЬСЯ, ЧИ БУДЕ ВЗАГАЛ╤ XXII СТОЛ╤ТТЯ"
Укра╖нський ╕сторик заявив, що св╕т входить у десятил╕ття во╓н…


ЗАХИСТ ЖИТТЯ ПОВИНЕН МАТИ ╤НСТРУМЕНТИ, ЩОБ ПЕРЕМАГАТИ ТЕРОРИСТ╤В
Потр╕бно б╕льше зусиль, б╕льше р╕шучост╕ – р╕шучост╕ л╕дер╕в св╕ту, – щоб рос╕йський...


ВОЛОДИМИР ЗЕЛЕНСЬКИЙ: ВИГРАНА БИТВА ЗА ЛЕГ╤ТИМН╤СТЬ
20 травня 2019 року оф╕ц╕йно стартувала п’ятир╕чна каденц╕я Володимира Зеленського на...


НАЦИЗМ В╤ДРОДИВСЯ. Т╤ЛЬКИ З НОВИМ МАРКУВАННЯМ: «СДЕЛАНО В РОССИИ».
Звернення Президента Укра╖ни з нагоди Дня пам'ят╕ та перемоги над нацизмом у Друг╕й св╕тов╕й в╕йн╕.


САМ╤Т У ШВЕЙЦАР╤╥ - ПЕРШИЙ РЕАЛЬНИЙ ШАНС РОЗПОЧАТИ В╤ДНОВЛЕННЯ СПРАВЕДЛИВОГО МИРУ
Лише глобальна сила здатна примусити Рос╕ю до миру, саме тому Укра╖на працю╓, щоб залучити...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #39 за 29.09.2017 > Тема "З перших уст"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#39 за 29.09.2017
В╕ктор ╢ленський, народний депутат Укра╖ни: В╤ЙНА РФ ПРОТИ УКРА╥НСЬКО╥ ЦЕРКВИ – ОДИН ╤З НАПРЯМ╤В ╥ХНЬО╥ БОРОТЬБИ ПРОТИ

Мен╕ зда╓ться, що третя «во╓нна» церковна ос╕нь нагаду╓ обидв╕ попередн╕. Я про те, що в╕дбува╓ться на церковному фронт╕. Трет╕й р╕к посп╕ль загострюються в╕дносини у нашому церковному дом╕. УПЦ МП ста╓ все б╕льш слухняною рос╕йською ╓парх╕╓ю. Заклики про автокефал╕ю, ╓дн╕сть та пом╕сн╕сть лунають все сильн╕ше й в╕д оч╕льник╕в, ╕ в╕д простого люду. Чи в╕дбува╓ться ще щось, окр╕м конфл╕кт╕в та оч╕кувань? Чого нам чекати дал╕? Про це ми говоримо з одним ╕з найвпливов╕ших укра╖нських рел╕г╕╓знавц╕в – народним депутатом Укра╖ни В╕ктором ╢ленським.

- В╕кторе ╢вгеновичу, чи запит на об'╓днання церков на зменшився? Народ не втомився чекати?
-  Н╕. Запит колосальний. Це ╕ соц╕олог╕чн╕ дан╕ показують, ╕ реакц╕я людей на т╕ чи ╕нш╕ виступи пол╕тик╕в про це св╕дчить. Але церква як корпорац╕я далеко не завжди в╕дпов╕да╓ цим сусп╕льним запитам. Це довга дискус╕я само╖ церкви про те, якою дорогою ╖й ╕ти: вузькою чи широкою. Питання про те, якою ма╓ бути церква – закритою до св╕ту чи в╕дкритою – кристал╕зувалося в особ╕ двох пап: Папи ╤оанна Павла ╤╤ ╕ Бенедикта XVI (Ратцингера). Перший був Папа для св╕ту, а той другий був Папа для церкви: цей казав, що церква ма╓ прислуховуватися, бачити знаки та дихання часу, а другий казав, що час ма╓ прислухатися до церкви.
- Зна╓те, кардинала Ратцингера деяк╕ православн╕ (я про себе) любили за його консерватизм та непоступлив╕сть л╕бералам, але його консерватизм в╕др╕зня╓ться в╕д позиц╕╖ митропол╕╖ УПЦ МП тим, що там не було нашарувань «русского м╕ра», ╕ йому не платили за його позиц╕ю ╕з Кремля.
- Я кажу про загальн╕ тенденц╕╖ в церкв╕. А позиц╕я митропол╕╖ УПЦ нагаду╓ формулювання про неспровоковану агрес╕ю. Н╕чим укра╖нська держава на таке агресивне ставлення не заслугову╓ з боку митропол╕╖ Укра╖нсько╖ православно╖ церкви. Тобто, н╕яких таких крок╕в, спрямованих на руйнування ц╕╓╖ церкви. Я вже неодноразово казав, що ця церква отриму╓ вс╕ т╕ п╕льги й прив╕ле╖, як╕ належать ус╕м церквам по закону. ╤ таке агресивне ставлення до укра╖нсько╖ держави, таке несприйняття держави, яка бореться з ворогом ╕ – часом в╕дверта праця на цього ворога – це багатьох диву╓.
Причому, зверн╕ть увагу ще на таку р╕ч. Щойно з боку митропол╕╖ УПЦ МП луна╓ щось, що хоч приблизно можна трактувати як патр╕отичне, то зразу вс╕ п╕дхоплюють – просто хочуть в н╕й це побачити. Щось Онуфр╕й скаже таке не дуже пророс╕йське – ╕ народ вже: ми теж патр╕оти, я була в Лавр╕, там молилися за Укра╖ну ╕ т.д.
Тобто народ хот╕в би побачити в╕д ц╕╓╖ церкви щось хороше, але не завжди цьому народу щось хороше виходить побачити. ╤ для багатьох в╕рних УПЦ МП – це дуже така хвороблива ситуац╕я.
Будучи людиною, яка багато рок╕в стежить за процесом, нав╕ть не оч╕кував, що за УПЦ МП буде наст╕льки щ╕льний контроль з боку Москви, ╕ що священноначал╕╓ так п╕ддасться цьому контролю. Чому це сталося, як це сталося – окрема розмова, але ми бачимо, що практично в ус╕х випадках, коли йдеться про в╕дносини м╕ж кра╖ною-агресором ╕ Укра╖ною, так або ╕накше вони стають на б╕к кра╖ни-агресора.
- Наприклад?
- ╥демо ми з делегац╕╓ю Всеукра╖нсько╖ ради церков ╕ рел╕г╕йних орган╕зац╕й в Н╕дерланди говорити з громадськ╕стю Н╕дерланд╕в та з церквами Н╕дерланд╕в про те, що Укра╖на заслужила на ратиф╕кац╕ю Угоди про асоц╕ац╕ю з ╢вропейським Союзом. Вони (ма╓ться на уваз╕ представники УПЦ МП – автор) ╖дуть в Амстердам, Гаагу, ще кудись.
╤ в цей час митропол╕я зустр╕ча╓ться з послом ╕з прав людини Н╕дерланд╕в ╕ доводить, що Укра╖на не заслужила цього, що вона порушу╓ права людини. В той час, коли, наприклад, укра╖нськ╕ церкви чи представники укра╖нсько╖ держави на зустр╕чах ОБС╢ говорять про необх╕дн╕сть сол╕дарност╕ з Укра╖ною, яка протисто╖ть агрес╕╖, вони говорять про, в б╕льшост╕ сво╖й – абсолютно надуман╕ гон╕ння. Тому у велик╕й любов╕ до Укра╖ни ╖х важко зап╕дозрити. Пам'ятаю 2014 р╕к, розпал всього. Дзвонить мен╕ вноч╕ Яценюк ╕ пита╓: "В╕кторе, а у нас що – громлять церкви УПЦ МП?". Я кажу: "Та, н╕. Зв╕дки це?". А в╕н: мен╕ щойно сказала про це Меркель, а ╖й сказав особисто Пут╕н.
- Ц╕каво, це в той час, коли кл╕р Донбасу, мало не зв╕сивши ноги, фотографувався на рос╕йських танках? Коли ми виявляли поп╕в-сепаратист╕в у Харков╕ та Одес╕, коли на Донбас╕ «Русская православная арм╕я» вбивала протестант╕в, ╓вропейцям брехали "на вищому р╕вн╕"?
- На жаль. Ран╕ше за кер╕вництва УПЦ спочилим блаженн╕шим Володимиром церква думала та д╕яла по-╕ншому. Я пам’ятаю, як я прийшов до митрополита Володимира ╕ кажу: «Ваше блаженство, тут Московська патр╕арх╕я пише, що ун╕ати розгромили три православних ╓парх╕╖ – Льв╕вську, Терноп╕льську, ╤вано-Франк╕вську. Але що значить розгромили? Вони ж не стрибнули на парашутах, вони ж прийшли вже в ц╕ церкви, як греко-католики». Митрополит см╕явся, в╕н не дуже зважав на ц╕ тексти. А коли його запитували, чому в╕н не запрошу╓ до Ки╓ва патр╕арха Алекс╕я, то посм╕хався та доброзичливо казав: «У мене тут м╕сця мало». Пот╕м якось йому кажу: зна╓те, один любитель контент-анал╕зу проанал╕зував вс╕ статт╕ Василя Ан╕с╕мова (В.Ан╕с╕мов – журнал╕ст, один ╕з давн╕х лоб╕ст╕в РПЦ та дискредитант╕в патр╕арха Ф╕ларета, ф╕нансований Рос╕╓ю – автор) ╕ каже, що в його статтях патр╕арх Ф╕ларет зневажливо згаду╓ться 1016 раз╕в, а Христос – узагал╕ всього один раз. В╕н страшенно см╕явся.
- Мен╕ тут думка прийшла. Може нам варто вс╕м в Одесу з'╖здити – там ╓ резиденц╕я патр╕арха Кирила – якось ╖╖ протестувати, нац╕онал╕зувати.
- Ну, на ваш розсуд.
- Йдемо дал╕. Може я чогось не знаю, але в мене склада╓ться враження, що у нас поки що дал╕ декларац╕й на високому р╕вн╕ у справ╕ визнання Ки╖вського патр╕архату як канон╕чно╖ альтернативи ╕ кроку до ╓днання, справа не йде.
- Ми зна╓мо, що вс╕ автокефал╕╖ нов╕тнього часу, тобто 19-го стол╕ття ╕ нав╕ть 16-го стол╕ття, як було з московською церквою, здобувалися за допомогою держави. Або нав╕ть, я б так сказав, що в багатьох випадках, якщо нав╕ть не у вс╕х, позиц╕я держави була вир╕шальною. Але у держави укра╖нсько╖ в 21-у стол╕тт╕, наприк╕нц╕ 20-го стол╕ття, нема╓ того ╕нструментар╕ю, який був у румунського диктатора чи короля Грец╕╖, чи короля Серб╕╖.
- А що – ми не можемо купити автокефал╕ю, просто заплатити? За не╖ майже завжди платили.
- Ну, Лано, ну не можна прям так… Хоча, без грошей не обходилось. Пам'ятаю, ми у журнал╕ «Людина ╕ св╕т», який я редагував, нав╕ть друкували листи одного ╕сторика, який оприлюднив переписку, що передувала польськ╕й автокефал╕╖, де Константинополь просив, щоб йому платили в фунтах стерл╕нг╕в. А польський уряд питав – чи може в доларах в╕зьмуть? ╥м кажуть – н╕, хот╕лось би в фунтах ╕ т.д. А щодо нас, то не дуже уявляю соб╕ –  як би ми в бюджет╕, в як╕й бюджетн╕й резолюц╕╖ голосували б за «покупку автокефал╕╖»?
- Ну, чому в Бюджет╕, створити спецфонд пана А чи В, чи С на п╕дтримку об’╓днавчих ╕н╕ц╕атив ╕з дуже суворим контролем кошт╕в…
- Очевидно, це було б складно. Я згодний ╕з тим, що держава повинна, по-перше – б╕льше п╕дтримувати ╕дею автокефал╕╖ Укра╖нсько╖ православно╖ церкви, з одного боку. З ╕ншого боку – б╕льшою м╕рою протид╕яти спробам втручання у внутр╕шньоцерковн╕ справи з боку Рос╕╖, тому що ц╕ втручання масштабн╕, вс╕м в╕дом╕, нав╕ть можна персонал╕зувати – як це в╕дбува╓ться. ╤ я завжди пригадую: коли Ющенко був президентом, то його страшенно критикувала Московська патр╕арх╕я за те, що в╕н втруча╓ться у внутр╕шн╕ церковн╕ справи. Нас критикували якраз у той час, коли Пут╕н особисто займався об'╓днанням РПЦ з Рос╕йською православною церквою за кордоном (Дал╕ – РПЦЗ). Тобто, в╕н ╖здив у Нью-Йорк, зустр╕чався з кер╕вництвом РПЦЗ. ╤ по-сут╕ справи, держава ╕ там в╕д╕грала, якщо не вир╕шальну, то надзвичайно важливу роль у тому, що ц╕ церкви, як╕ одне-одного називали «чек╕стами в рясах», а т╕ називали «власовцями в панаг╕ях» без всякого покаяння, – об'╓дналися. Пут╕н дивився як вони об'╓днуються, Рос╕я т╕шилася.
- Так. Це була перемога Пут╕на, ╕ в╕н ╖╖, до реч╕, забезпечував у тому числ╕ й грошовим ресурсом.
- Згоден. Вони д╕яли в цьому напрям╕ дуже масштабно, так само, як вс╕ останн╕ роки д╕ють у сво╖х спробах з╕рвати визнання Ки╖вського патр╕архату, починаючи з 2008 року. Визнавали нав╕ть публ╕чно рос╕йськ╕ дипломати, що це було одним ╕з визначних ╖хн╕х досягнень упродовж 2008 року, що це було дуже важко, що вони залучили вс╕ можлив╕ ресурси, вс╕ представництва в Туреччин╕, в Серб╕╖, в Аф╕нах – всюди, де т╕льки можна було.
- Працювали проти Ки╖вського патр╕архату?
- Так. ╤ зараз вони пост╕йно, довго розпов╕дають у деталях, як вони цього досягли. Як над цим ╕ сьогодн╕ працю╓ МЗС Рос╕йсько╖ Федерац╕╖. Причому там ╓ спец╕альна група людей, яка над цим працю╓. Над цим працюють спецслужби Рос╕╖, дипломатичн╕ установи ╕ т.д.
Я не можу сказати, що з боку укра╖нсько╖ держави цього не в╕дбува╓ться у в╕дпов╕дь, але в цьому питанн╕ ми ведемо боротьбу не з Московським патр╕архатом. Ми ведемо боротьбу з рос╕йською державою. ╥хня в╕йна проти укра╖нсько╖ церкви – один з напрям╕в ╖хньо╖ боротьби проти Укра╖ни. Вони цього н╕коли не приховували, н╕коли. Вони казали, що цього (визнання Ки╖вського патр╕архату та в╕дрив УПЦ МП в╕д Москви – автор) не може бути н╕коли. Пут╕н казав, що «это одно из немногих, что у нас осталось общего», ╕ це будь-якою ц╕ною треба зберегти. Патр╕арх Кирило робить у цей час заяви, як╕ були б ц╕лком новими для канон╕чного права. Каже, наприклад, що «пределы русской православной церкви нерушимы».
- Ви спостер╕га╓те за церковним ╕нформац╕йним простором к╕лька десятил╕ть. Чи була колись риторика п╕двладних церкв╕ УПЦ МП ресурс╕в наст╕льки ворожою як зараз?
- Н╕. Такою ворожою вона не була н╕коли. Впродовж багатьох рок╕в у них були ресурси, як╕ говорили мовою зневаги проти Ки╖вського патр╕архату, але вони не наважувалися говорити так проти укра╖нсько╖ держави ╕ взагал╕ проти укра╖нсько╖ ╕де╖. Зараз там ╓ к╕лька ресурс╕в, як╕ повн╕стю перейшли на б╕к ворога. Були газети, деяк╕ видання, як╕ говорили голосом Москви ╕ в 90-т╕ роки, в "нульов╕" роки говорили. Але тод╕ Рос╕я не п╕шла в╕йною на нас. Я пригадую 2009 р╕к, сюди при╖хав Кирило, ╕ цей в╕зит не називали ╕накше, як тр╕умфальним. Це був п╕к його могутност╕ ╕, повернувшись до Рос╕╖, в╕н при╖хав прямо з аеропорту до Медв╓д╓ва, тод╕ президента РФ, ╕ його звернення до рос╕йсько╖ влади звучало приблизно так: я вже не партнер влади, цього дуу╕мв╕рату Пут╕н-Медв╓д╓в, а я повноправний член ц╕╓╖ верх╕вки. Дотепер ви не зна╓те, що робити з Укра╖ною. Вас там не чекають, вас там не люблять. А от див╕ться, як мене там зустр╕чали. В╕н тод╕ зробив дуже багато знову ж таки канон╕чних, як би це м’якше сказати, «в╕дкритт╕в». В╕н сказав, що дос╕ позиц╕я Московського патр╕архату, принаймн╕ так як ╖╖ вчили по п╕дручниках, вона виходила з того, що: а) вс╕ православн╕ церкви р╕вн╕ м╕ж собою; б) жодна з них не може втручатися в справи ╕ншо╖. А патр╕арх Кирило переписав це правило. В╕н сказав, що ╓ патр╕архати чи ╓ церкви нац╕ональн╕, а ╓ наднац╕ональн╕. Наднац╕ональним ╓ Московським патр╕архат.
Зараз деяк╕ ресурси УПЦ МП просто говорять голосом Кремля ╕ голосом Опоблоку
╤ б╕льше того, в╕н тод╕ ж почав казати, що пентарх╕я (╓ древн╕й принцип пентарх╕╖, в як╕й найдавн╕ш╕ церкви – це Рим, Константинополь, Александр╕я, Ант╕ох╕я ╕ ╢русалим) включа╓ ╕ Москву. В╕н це говорив у ки╖вських духовних школах. ╤ мен╕ розпов╕дали, що до нього п╕д╕йшов один ╕з видатних сучасних богослов╕в ╕ сказав йому, що: святейшество, ми ж ╕ншому вчимо. На що Кирило в╕дпов╕в: треба переписати. Взагал╕ рос╕яни дуже так╕ англ╕йською мовою «флексебел», гнучк╕, в розум╕нн╕ канон╕чного права ╕ взагал╕ всяких таких великих п╕двалин. Повертаючись до ресурс╕в: зараз деяк╕ ресурси просто говорять голосом Кремля ╕ голосом Опоблоку. Точка в точку. Церковний напрямок важливий для Москви ╕ ╖хн╕х, так би мовити, п╕дтримуваних ще й через те, що важко знайти людину, яку побили б чи вбили за те, що вона говорить рос╕йською мовою. ╤ тому дуже важливо знайти гнаних православних. ╤ тому ╖м дуже важливо послабити сол╕дарн╕сть м╕жнародну з Укра╖ною, використовуючи рел╕г╕йний чинник. ╤ от для того, щоб це було б╕льш масовано, «Опоблок» з╕ сво╓╖ квоти в Парламентськ╕й Асамбле╖ Ради ╢вропи в╕дкликав народного депутата Шенцева, а на це м╕сце послали народного депутата Нов╕нського, який повн╕стю займа╓ться оцим питанням. Ну ╕ до нього долучився ╓пископ В╕ктор Коцаба, який теж тепер цим займа╓ться.
- Зараз у Рад╕ ╓ два законопроекти на церковну тему. Один – 4128 – умовно про можлив╕сть зм╕ни юрисдикц╕╖, який вносить ясн╕сть – кого вважати членом рел╕г╕йно╖ громади. ╤нший – 4511 – про рел╕г╕йн╕ орган╕зац╕╖, центри яких перебувають в кра╖н╕-агресор╕. Що буде з церковними законопроектами – чи будуть знайден╕ бодай як╕сь важел╕ на припинення агрес╕╖?
- Оц╕ зм╕ни, запропонован╕ мо╖м законопроектом № 4128, знаходяться в рамках ╕ Конституц╕╖, ╕ м╕жнародного розум╕ння свободи сов╕ст╕. У нас церкви р╕вн╕ перед законом, ╕ ми цим довго пишалися. Але цей законопроект абсолютно вс╕х ставить в р╕вн╕ умови. ╤ тому вони особливо його бояться ╕ особливо його оббр╕хують. Д╕йшло до того, що патр╕арх Кирило напряму говорить неправду в посланн╕ до Генсека ООН, до л╕дер╕в Нормандсько╖ четв╕рки, до голови Всесв╕тньо╖ ради церков. В╕н говорить, що цей законопроект який: а) передбача╓ ухвалення р╕шення про приналежн╕сть церкви м╕сцевим референдумам – що ╓ явною брехнею, тому, що йдеться про загальн╕ збори громад; б) що будь-яка людина може себе ╕дентиф╕кувати з церквою. Тобто, повн╕стю – коли вони (ма╓ться на уваз╕ церковне начальство, яке влаштувало акц╕ю священик╕в б╕ля парламенту – автор) вивели людей протестувати, то я не зм╕г знайти жодно╖ людини, яка б його читала. Жодно╖. У тому числ╕, не читав митрополит. ╤ коли я почав йому пояснювати й т.д., в╕н, звичайно, зн╕яков╕в. Тому, що там йдеться про само╕дентиф╕кац╕ю член╕в громади – законопроект вказу╓ на добров╕льну належн╕сть людини до громади, що ╓ не самоочевидним у деяких ╕нших редакц╕ях. ╤ друге – воно прямо вказу╓, що на належн╕сть людини до громади вказу╓ ╖╖ участь у рел╕г╕йному житт╕. ╤ те, що цей законопроект лежить абсолютно в правовому пол╕, – це вс╕ розум╕ють. ╤ нав╕ть диякон Кура╓в написав якийсь пост про 4128 – «замечательний украинский закон». Але в╕н бачить його «зам╓чат╓льность» в тому, що закон допомага╓ упорядкувати параф╕яльне життя. Хоча, наприклад, м╕й пом╕чник, окр╕м св╕тсько╖, ма╓ ще й православну осв╕ту, в╕н служив у таких хороших храмах, прислужував. В╕н каже, що в╕н в╕в журнал в╕дв╕дин – ск╕льки було в храм╕ за такою л╕тург╕╓ю, такою, ск╕льки причащалося, ск╕льки що. Я знаю, в деяких греко-католицьких храмах оголошу╓ться в к╕нц╕ – ск╕льки з╕брали грошей.
- Зрештою, церкв╕ до цього треба прийти – умовного л╕ку член╕в сво╖х громад. Ск╕льки нас ╓ на параф╕╖, ск╕льки ми зда╓мо грошей щонед╕л╕ чи щом╕сяця. Якщо ми хочемо контролювати грош╕, священика, рано чи п╕зно ми повинн╕ сформувати ╕нститут милостин╕ та рахувати – ск╕льки нас, ск╕льки ми здали. ╤ тод╕ ми ма╓мо права запитати священика – ск╕льки кошту╓ його машина.
- Так. Ну це нормальна абсолютно практика параф╕яльного життя.
- Таке враження, що одна частина нашого священства УПЦ МПЦ – люди, як╕ п╕ддаються глибокому нав╕юванню, ╖х вчать не любити державу, а друга частина – це глибоко нещаслив╕ люди, тому що вони потерпають в╕д позиц╕╖ начальства, а в них нема╓ змоги п╕ти. Тобто, погодьтеся, потр╕бна см╕лив╕сть, щоб залишити церкву ╕ перейти в ╕ншу юрисдикц╕ю.
- Так, звичайно, тим б╕льше, що зараз маг╕стральний напрямок пропаганди РПЦ – що «правильний дух в ╕нш╕й церкв╕ н╓ в╓╓т» тощо, т╕льки у нас тут. ╤ коли у нас в╕дбуваються, наприклад, дискус╕╖ з в╕домими народними депутатами, то вони ховаються за такими, я би сказав, формулюваннями першого курсу сем╕нар╕╖: от вони кажуть, що коли йдеться про необх╕дн╕сть таких-то чи таких-то зм╕н у законодавств╕, як╕ регулюють в╕дносини держави ╕ церкви, вони в╕дразу кажуть: «Бог поругаем не бывает». Це ж блюзн╕рство, тобто, вони вважають, що Бог ╕ апарат Московсько╖ патр╕арх╕╖ – це тотожн╕ абсолютно реч╕. Дал╕. З цих дискус╕й ╕з цими народними депутатами я вин╕с, що вони в першу чергу вважаються православними ╕ т╕льки п╕сля – тр╕шки християнами. ╤ це абсолютно в стил╕ преамбули до федерального закону про свободу сов╕ст╕ Рос╕йсько╖ Федерац╕╖ 1997 року: там сказано, що Рос╕я поважа╓ православ╕╓, а також християн, буддизм, ╕уда╖зм та ╕слам. ╤ вони теж вважають, що, скаж╕мо, той-то мислитель чи ╕гумен, чи як╕сь його вислови, як╕ вони вичитали – вище за ╢вангел╕╓. Я нав╕ть сказав би, що ╓ нав╕ть нос╕╖ св╕тогляду швидше неоязичницького такого, який з ╢вангел╕╓м н╕чого сп╕льного не ма╓, а ма╓ кор╕ння оцих вс╕х, як кажуть – в бабських спл╓тнях, в цих ус╕х речах ╕ нашарування всяких таких.
Але я хот╕в би сказати про позитивне. Що нам вдалося. Нами було ухвалено закон про в'язничне капеланство, в липн╕ 2014-го року видане розпорядження Кабм╕ну про в╕йськове капеланство, ╕ зараз ц╕ структури вже працюють. Дал╕ – було ухвалено поправку, яка дала змогу церквам можлив╕сть створювати загальноосв╕тн╕ навчальн╕ заклади. Вони просили про це 25 рок╕в, ╕ т╕льки з 2015-го року церкви отримали таке право. Причому, дуже, здавалося б, прогресивн╕ депутати – виступали деяк╕ проти цього. Наприклад, один мен╕ сказав на ком╕тет╕, що дуже любить Укра╖нський католицький ун╕верситет, але як згада╓, що церква спалила Джордано Бруно, так ╕ не може голосувати. 25 рок╕в просила церква, щоб визнавали рел╕г╕йн╕ дипломи, ╕ вони були визнан╕. Зараз вже ком╕с╕я ╕сну╓. Людина, що зак╕нчила рел╕г╕йний виш, отриму╓ дипломи державного вз╕рця при М╕н╕стерств╕ осв╕ти ╕ науки. Вс╕ т╕ запити, як╕ робило рел╕г╕йне середовище, влада виконала.
Лана Самохвалова
«Укр╕нформ»

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #39 за 29.09.2017 > Тема "З перших уст"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=19072

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков