Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4456)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4134)
Українці мої... (1667)
Резонанс (2128)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1847)
Крим - наш дім (1064)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (242)
Бути чи не бути? (331)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (210)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
«З НАБЛИЖЕННЯМ НЕБЕЗПЕКИ ДО НЕ╥ ВЕРТАВ ДОБРИЙ НАСТР╤Й»
Про траг╕чну долю в╕дважно╖ розв╕дниц╕ холодноярських повстанц╕в Ольги...


НА ЗАХИСТ╤ НАШО╥ СТОЛИЦ╤
Виставка висв╕тлю╓ знаков╕ под╕╖ во╓нно╖ ╕стор╕╖ Ки╓ва…


╤СТОР╤Я УКРА╥НИ В╤Д МАМОНТ╤В ДО СЬОГОДЕННЯ У 501 ФАКТ╤
Не вс╕м цим фактам знайшлося м╕сце у шк╕льних п╕дручниках, але саме завдяки ╖м ╕стор╕я ста╓ живою...


ДМИТРО ДОНЦОВ - ТВОРЕЦЬ ПОКОЛ╤ННЯ УПА, НАСТУПАЛЬНИЙ ТА БЕЗКОМПРОМ╤СНИЙ
Тож за яку Укра╖ну? Вкотре перекону╓мося, що питання, як╕ ставив Дмитро Донцов, сьогодн╕ ╓...


ПОВЕРНУТИ ╤СТОРИЧНУ ПАМ’ЯТЬ
╤сторична пам'ять – головний феномен в╕дтворення ╕стор╕╖ сусп╕льства, кра╖ни, нац╕╖…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #38 за 22.09.2017 > Тема ""Білі плями" історії"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#38 за 22.09.2017
НАПАД СРСР НА ПОЛЬЩУ: УРОКИ МИНУЛОГО ДЛЯ МАЙБУТНЬОГО, ЯКЕ ВЖЕ НАСТАЛО

Поляки найкращим захистом вважають нарощування оборонних можливостей кра╖ни ╕ присутн╕сть в╕йськ НАТО…

У Польщ╕ 17 вересня в╕дзначено 78-у р╕чницю пам'ят╕ жертв нападу СРСР на Польщу. Четвертий под╕л Польщ╕, як ще неоф╕ц╕йно називають "братську" допомогу СРСР укра╖нцям та б╕лорусам на зах╕дних теренах Польщ╕, став можливим завдяки та╓мному протоколу до пакту Молотова-Р╕ббентропа в╕д 23 серпня 1939 року. 

"ВИЗВОЛЕННЯ" ПО-РАДЯНСЬКИ: НЕ ЖАЛ╤ЛИ НАВ╤ТЬ ДИПЛОМАТ╤В

Визвольний пох╕д роб╕тничо-селянсько╖ Червоно╖ арм╕╖ (РККА - рос.) – саме так досить стандартно ран╕ше радянська, а нин╕ рос╕йська ╕стор╕ограф╕я, розгляда╓ агрес╕ю й окупац╕ю Друго╖ Реч╕ Посполито╖, яка розпочалася о трет╕й ноч╕ 17 вересня 1939 року. При цьому, ця под╕я рясно припудрю╓ться ╕деолог╕чними кл╕ше: мовляв, радянськ╕ в╕йська було введено для захисту населення зах╕дно╖ Укра╖ни та Б╕лорус╕ та через необх╕дн╕сть його визволення в╕д буржуазного польського поневолення. 
Треба визнати, що Стал╕н довго звол╕кав з цим "захистом", адже Г╕тлер напав на Польщу ще 1 вересня. Радянська/рос╕йська ╕стор╕ограф╕я пода╓ це як довг╕ вагання л╕дера "Кра╖ни Рад", який роздумував, як саме вчинити у ц╕й ситуац╕╖. В результат╕ бажання "п╕клуватися про дол╕ близьких ментально, культурно ╕ мовно укра╖нц╕в ╕ б╕лорус╕в" взяли гору.
Однак насправд╕ усе було набагато банальн╕ше: Стал╕н просто не хот╕в вести в╕йну на два фронти (деякий оп╕р поляк╕в не виключався), а тому розпочав агрес╕ю 17 вересня в╕дразу п╕сля того, як напередодн╕ у Москв╕ було п╕дписано перемир'я з Япон╕╓ю. Воно завершило радянсько-японськ╕ збройн╕ з╕ткнення, кульм╕нац╕╓ю яких стала битва на Халхин-Гол╕ 27 серпня 1939 року. В╕дтак, п╕дписана угода щодо "миру" на Далекому Сход╕ розв'язала Стал╕ну руки на Заход╕, ╕ РККА рушила "визволяти" сх╕дну Польщу. В результат╕, фактично без бо╖в з польською арм╕╓ю, було окуповано територ╕ю площею 190 тис. кв. км з 13-м╕льйонним населенням.
Дезор╕╓нтована польська арм╕я не чинила опору. Тим б╕льше, що одним з останн╕х розпоряджень польсько╖ влади, яка на той момент вже перебувала у Коломи╖ ╕ вже мала перебиратися до Румун╕╖, був наказ польським в╕йськам в╕д 17-го вересня не вступати у збройн╕ сутички з б╕льшовиками, а в╕дступати у б╕к Угорщини та Румун╕╖. Ут╕м, п╕дрозд╕ли РККА й не думали давати полякам в╕дступати, а ставили ультиматум – роззброювали й арештовували. Таким чином, загалом було захоплено у полон 250 тис. польських в╕йськових, зокрема 18 тис. оф╕цер╕в. Значну частину з них у перш╕й половин╕ 1940 року буде страчено, що пот╕м названо Катинським злочином.
Про п╕дступн╕сть Стал╕на та його оточення може св╕дчити хоча б факт, що всупереч м╕жнародному праву п╕сля намагання вручити послу Польщ╕ в Москв╕ Вацлаву Гжибовському дипломатичну ноту про агрес╕ю проти Реч╕ Посполито╖ (дипломат ноту не прийняв), його разом з ╕ншими членами польсько╖ дипломатично╖ м╕с╕╖ тривалий час не хот╕ли випускати з СРСР. Радянська влада намагалася позбавити поляк╕в дипломатичного ╕мун╕тету й арештувати ╖х. Однак в ситуац╕ю втрутилися посли на той час ще "дружн╕х" Н╕меччини й ╤тал╕╖, як╕ зажадали в╕д СРСР усе ж випустити польських дипломат╕в з кра╖ни. Менше поталанило польському консулу у Ки╓в╕ ╢жи Матус╕нському, який був викликаний до НКВС ╕ згодом страчений.
Про "захист" укра╖нц╕в ╕ б╕лорус╕в упродовж 1939-1941 рок╕в можна писати багато. Репресивн╕ виселення у в╕ддален╕ райони СРСР, арешти та ув'язнення ╕нтел╕генц╕╖, розстр╕ли особливо небезпечних для радянсько╖ влади в'язн╕в – стали буденн╕стю на Зах╕дн╕й Укра╖н╕. Рахунок вбитих укра╖нц╕в, поляк╕в тощо йшов на десятки тисяч, депортованих у Сиб╕р – понад м╕льйон. 

ОБОРОНА ╤ РЕПАРАЦ╤╥

У дощовий нед╕льний ранок 17 вересня 2017 року президент Польщ╕ Анджей Дуда мовчазно поклав в╕нок до пам'ятника "загиблим та закатованим на Сход╕". М╕н╕стр нац╕онально╖ оборони Польщ╕ Антон╕й Мацеревич б╕ля цього ж пам'ятника згодом висловив см╕ливу думку: якщо Г╕тлер п╕дступно не домовився б з╕ Стал╕ним у та╓мн╕й частин╕ пакту Молотова-Р╕ббентропа про под╕л Польщ╕, то Друга св╕това в╕йна не вибухнула б. Можна сперечатися з цим твердженням, але не можна заперечити очевидного: мовчазна згода Заходу ("дивна" в╕йна Англ╕╖ ╕ Франц╕╖ проти Н╕меччини) ╕ п╕дступн╕сть Сходу (СРСР) у початков╕й фаз╕ Друго╖ св╕тово╖ в╕йни переконала Г╕тлера у слабкост╕ в╕зав╕ ╕ надихнула його на подальший розвиток в╕йськового усп╕ху. 
Глава м╕ноборони Польщ╕ у нед╕лю п╕дкреслив, що протести Рос╕╖ та ╖╖ "вето" на розм╕щення п╕дрозд╕л╕в кра╖н НАТО на сх╕дному фланз╕ – у Польщ╕, кра╖нах Балт╕╖ чи Румун╕╖ ╓ "неактуальним" ╕ "контрпродуктивним" для Польщ╕, адже саме в╕йська НАТО, а також посилення обороноздатност╕ кра╖ни ╓ не фактором нестаб╕льност╕, а навпаки – зм╕цнення власно╖ безпеки. Оч╕льник м╕ноборони впевнений, що потенц╕йний агресор ма╓ бути переконаний у тому, що нав╕ть спроба якихось д╕й чи провокац╕й може йому дорого коштувати у прямому та переносному значенн╕.
Мацеревич також звернув увагу на потребу виплати репарац╕й не лише Н╕меччиною, але й Рос╕╓ю як правонаступницею СРСР. А чому, власне, н╕? П╕сля окупац╕╖ сх╕дно╖ Польщ╕ радянська влада використовувала як промислов╕, так ╕ аграрн╕ потужност╕ вже не╕снуючо╖ на той час кра╖ни. Можна передбачити, якою буде оф╕ц╕йна реакц╕я Москви на ц╕ ╕н╕ц╕ативи Варшави: покрутять пальцем б╕ля скрон╕ ╕ в╕дправлять куди подал╕. Байдуже. Польща таким чином створю╓ певний арсенал пол╕тичного тиску на Рос╕ю, яка наприклад, вже тривалий час шантажу╓ Варшаву розбитим л╕таком президента Качинського. Кремль знуща╓ться над Польщею вже сьомий р╕к посп╕ль знаходячи приводи, аби не в╕ддавати польську власн╕сть.
А повертаючись до теми: чи агрес╕я СРСР проти Польщ╕ 1939 року не виклика╓ якихось паралелей ╕з сьогоденням? Аргумент захисту "сво╖х людей" в╕д гн╕ту буржуа/нац╕онал╕ст╕в/злочинних режим╕в/хунти... (обрати "потр╕бний" вар╕ант) перейшов у спадок в╕д СРСР до Рос╕╖. Найб╕льш "св╕жа" аналог╕я – "при╓днання" Криму п╕д виглядом "захисту сво╖х" в╕д нац╕онал╕стично╖ "хунти". А дал╕ за калькою НКВС – розгортання агресивного терору ФСБ проти неугодного елементу на п╕востров╕ – кримських татар та патр╕отично налаштованих укра╖нц╕в. 
Потр╕бно знати ╕ робити висновки з ╕стор╕╖, яка не терпить забуття ╕ сильно б'╓ по забудькуватим сп╕раллю свого нового витка, хоч в╕н насправд╕ ╓ дещо видозм╕неним ╕ адаптованим до нин╕шн╕х реал╕й в╕дображенням минулого. 
У Польщ╕ добре пам'ятають про неспод╕вану агрес╕ю п╕дступного п╕вн╕чного сус╕да й роблять висновки з останн╕х под╕й в Укра╖н╕. Тому поляки сьогодн╕ кажуть, що найкращим захистом в╕д можливих непри╓мних ╕сторичних паралелей ╓ нарощування оборонних можливостей кра╖ни ╕ присутн╕сть в╕йськ НАТО. Укра╖н╕, аби вижити, теж потр╕бно д╕яти за цим сценар╕╓м.

Юр╕й Банахевич
Варшава
«Укр╕нформ»

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #38 за 22.09.2017 > Тема ""Білі плями" історії"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=19052

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков