Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4458)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4136)
Українці мої... (1668)
Резонанс (2130)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1847)
Крим - наш дім (1068)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (242)
Бути чи не бути? (334)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (211)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
«З НАБЛИЖЕННЯМ НЕБЕЗПЕКИ ДО НЕ╥ ВЕРТАВ ДОБРИЙ НАСТР╤Й»
Про траг╕чну долю в╕дважно╖ розв╕дниц╕ холодноярських повстанц╕в Ольги...


НА ЗАХИСТ╤ НАШО╥ СТОЛИЦ╤
Виставка висв╕тлю╓ знаков╕ под╕╖ во╓нно╖ ╕стор╕╖ Ки╓ва…


╤СТОР╤Я УКРА╥НИ В╤Д МАМОНТ╤В ДО СЬОГОДЕННЯ У 501 ФАКТ╤
Не вс╕м цим фактам знайшлося м╕сце у шк╕льних п╕дручниках, але саме завдяки ╖м ╕стор╕я ста╓ живою...


ДМИТРО ДОНЦОВ - ТВОРЕЦЬ ПОКОЛ╤ННЯ УПА, НАСТУПАЛЬНИЙ ТА БЕЗКОМПРОМ╤СНИЙ
Тож за яку Укра╖ну? Вкотре перекону╓мося, що питання, як╕ ставив Дмитро Донцов, сьогодн╕ ╓...


ПОВЕРНУТИ ╤СТОРИЧНУ ПАМ’ЯТЬ
╤сторична пам'ять – головний феномен в╕дтворення ╕стор╕╖ сусп╕льства, кра╖ни, нац╕╖…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #38 за 22.09.2017 > Тема ""Білі плями" історії"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#38 за 22.09.2017
Л╕нард Муциньш, латв╕йський юрист, екс-депутат парламенту: ЛАТВ╤Ю ЗАХОПЛЮВАЛИ ЗА ТИМ ЖЕ СЦЕНАР╤╢М, ЩО ╤ ЗАХ╤ДНУ УКРА╥НУ

17 вересня 1939 року о 6 ранку Червона арм╕я перейшла ╕снуючий на той момент радянсько-польський кордон ╕ атакувала Другу р╕ч Посполиту, яка воювала з Трет╕м рейхом. У Радянському Союз╕ цю операц╕ю святково називали «визвольним походом», у нин╕шн╕й Рос╕╖ винайшли нейтральний терм╕н «польський пох╕д». Але точн╕ше буде назвати 17 вересня датою фактичного вступу СРСР у Другу св╕тову в╕йну в т╕сному союз╕ та координац╕╖ з Г╕тлером.
Ми говоримо на цю тему з Л╕нардом Муциньшем, членом Урядово╖ ком╕с╕╖ з наукового вивчення КДБ Латв╕йсько╖ РСР при ╤нститут╕ ╕стор╕╖ Латв╕йського ун╕верситету. Нещодавно Л╕нард ╖здив до укра╖нсько╖ столиц╕, де працював з документами саме цього пер╕оду.

СТАЛ╤НСЬК╤ ЗАГРОЗИ – ТО ОКРУГ, ТО ФРОНТ

- Л╕нарде, наприк╕нц╕ нашо╖ минуло╖ розмови ви згадали про свою по╖здку до Ки╓ва. Наск╕льки я зрозум╕в, у першу чергу дивилися там документи про п╕дготовку до «визвольного походу» Червоно╖ арм╕╖ в Зах╕дну Укра╖ну. З чим пов'язаний такий ╕нтерес?
- Тут потр╕бно зайти здалеку. П╕сля укладення пакту Молотова-Р╕ббентропа Червона арм╕я працювала за загальною схемою. Перед захопленням або загрозою захоплення чергово╖ територ╕╖ начальники в╕йськових округ╕в ставали командувачами фронт╕в, а штаб округу перетворювався на штаб фронту. У ньому починалася велика оргработа (пот╕м, п╕сля захоплення територ╕╖, структура фронту знову поверталася у форму в╕йськового округу).
У 1939 роц╕ ц╕ управл╕нськ╕ структури РСЧА йшли з╕ столиць союзних республ╕к Ки╓ва та М╕нська «в поле». ╤ вже зв╕дти з 17 вересня вони командували наступом на Польщу. Що стосу╓ться спецслужб, у процес╕ п╕дготовки окупац╕╖ ╖м спочатку надходили загальн╕ директиви, як╕ пот╕м ставали наказами. Ми тут, у балт╕йських кра╖нах не можемо побачити, як це було, оск╕льки все це робилося, готувалося ззовн╕ – ми сам╕ були лише об'╓ктом агрес╕╖. ╤ у нас в Риз╕, В╕льнюс╕, Талл╕нн╕ цих документ╕в не те, що не збереглося, а ╖х тут н╕коли не було. Вони вс╕ у Москв╕ (можуть також бути в М╕нську, Лен╕нград╕-Петербурз╕, Твер╕-Кал╕н╕н╕), де розроблялася операц╕╖ з╕ вторгнення та захоплення територ╕й. А ось що стосу╓ться п╕дготовки до «визвольного походу» 1939 року в Зах╕дну Укра╖ну – у Ки╓в╕ так╕ дан╕ ╓. На робот╕ з ними, саме за 1939 р╕к, я ╕ зосередився. Нав╕що? Щоб краще зрозум╕ти, у який спос╕б п╕зн╕ше захоплювалися кра╖ни Балт╕╖. Адже через к╕лька м╕сяц╕в у нас все було за таким же сценар╕╓м.
- А чому це так важливо для вас саме сьогодн╕?
- Тому що нам тут, як ╕ ран╕ше, розпов╕дають байки, що у 1939-1940-му роках, коли на «зв╕льнен╕ територ╕╖» приходила Червона арм╕я, окупац╕╖ не було. ╤ треба мати гарн╕ аргументи для в╕дпов╕дей на це.
У документах арх╕ву КДБ Укра╖нсько╖ РСР за 1939 р╕к докладно розписано багато що. Наприклад, розказано про спец╕альн╕ групи НКВС, як╕ 17-18 вересня входили на територ╕╖ Зах╕дно╖ Укра╖ни, колишньо╖ Сх╕дно╖ Польщ╕. У зв'язку з цим напередодн╕ до Ки╓ва з Москви при╖хав Меркулов (начальник Головного управл╕ння державно╖ безпеки, ГУДБ НКВС СРСР), а С╓ров якраз був призначений головою НКВС УРСР. ╤ все кер╕вництво сп╕льно готувало вторгнення в Польщу.
Я знайшов в арх╕в╕ директиви ╕ б╕льш конкретн╕ накази, як╕ розроблялися на основ╕ директив напередодн╕ вторгнення... Важливо д╕знатися, як створювалися спец╕альн╕ групи держбезпеки НКВС. Вони формувалися ╕ готувалися до проведення операц╕╖ в Ки╓в╕. Адже загарбникам потр╕бно добре уявляти етапи та чергов╕сть д╕й. Ось прийшла арм╕я, а з нею ╕ за нею – групи спецслужб, як╕ вже знають, як ╕ як╕ установи захоплювати, кого ╕ де заарештовувати ╕ так дал╕. У Ки╓в╕ документи про це збереглися. Ознайомившись з ними, розум╕╓ш багато технолог╕чних деталей.
Отже, Червона арм╕я входить в м╕стечко ╕ йде дал╕. За нею – групи НКВС, як╕ за чисельним складом не так╕ вже й велик╕. Однак м╕сцеве населення почина╓ чинити ╖м якийсь оп╕р. ╤ спецслужб╕сти не в╕дчувають себе в безпец╕. Тому звертаються до кер╕вництва, щоб як╕сь в╕йськов╕ п╕дрозд╕ли повернулися в населений пункт, в якому вони перебувають, для забезпечення ╖хньо╖ безпеки. Так, вже на другому тижн╕ почали вводити на захоплен╕ територ╕╖ полки.
П╕зн╕ше, при захопленн╕ Балт╕╖ цей досв╕д, схоже, вже був врахований... Взагал╕, ознайомившись з цими ╕ под╕бними документами, я тепер дуже добре бачу, розум╕ю технолог╕ю окупац╕╖ – як би зсередини.
- ╢ як╕сь детал╕. як╕ запам'яталися особливо?
- Найц╕кав╕ше, що за день до нападу н╕мц╕в на СРСР як раз почали створюватися так╕ ж фронти, як це робилося перед минулими вторгненнями або погрозами вторгнення. Жуков (у той пер╕од – начальник Генштабу ╕ заступник наркома оборони СРСР – ред.) збирався лет╕ти «в поле», до Тирасполя. ╤ у нас тут теж – 21 червня 1941 року на основ╕ Прибалт╕йського в╕йськового округу був створений П╕вн╕чно-зах╕дний фронт, штаб якого перебазувався у Паневежис (Литва). В╕йська, штаби див╕з╕й ╕ арм╕й також були виведен╕ «в поле». Про що це може говорити? Очевидно, про п╕дготовку Стал╕на до нападу.

КИ╥В ГЕБ╤СТИ ПОМИЛКОВО ВВАЖАЛИ «СВО╥М»

- Ви у ки╖вських арх╕вах ще по якомусь напрямку працювали?
- Так, подивився трохи б╕бл╕отеку п╕дручник╕в, методичних пос╕бник╕в КДБ. Дуже ц╕кав╕ книги, методички – ц╕лком та╓мн╕, видан╕ обмеженим тиражем, в якому кожен прим╕рник пронумерований. У нас тут таких нема╓. Тому що ми, незважаючи на при╓днання, завжди значилися ворожою, захопленою територ╕╓ю. А Ки╖в геб╕сти вважали все ж «сво╖м». Це, зда╓ться, 13-й фонд у нин╕шн╕х арх╕вах СБУ. Фах╕вцям, науковцям, ╕ не т╕льки укра╖нським, все це доступно.
- Для загального розум╕ння навед╕ть, будь ласка, приклад якого-небудь видання.
- Ось, будь ласка: «Вища Червонопрапорна школа Ком╕тету Державно╖ Безпеки при Рад╕ м╕н╕стр╕в СРСР ╕мен╕ Дзержинського. Ц╕лком та╓мно. Генерал-майор у в╕дставц╕ Я. Я. Веверс». Книга надрукована «Науково-видавничим в╕дд╕лом». Р╕к та час видання: «Москва. 1969». Назва: «Огляд оперативно╖ гри з американською розв╕дкою (за арх╕вною агентурною справою «Метеор»)». ╤ндив╕дуальний номер прим╕рника. Загальний тираж, очевидно, к╕лька десятк╕в прим╕рник╕в, до сотн╕. У нас в Латв╕╖ тако╖ книги вже нема╓. ╥╖ встигли вчасно вивезти до Москви. Мен╕ ще хот╕лося знайти видання на близьку тему. У латв╕йського КДБ у т╕ роки найб╕льша агентурна гра була з англ╕йцями. Але, на жаль, на цю тему н╕чого знайти не вдалося. Кажуть, ще була книга, в як╕й на досв╕д╕ 1939-1940 рок╕в розписувався досв╕д захоплення територ╕й. ╥╖ також не вдалося знайти н╕ у Риз╕, н╕ у Ки╓в╕.
- Як╕ ще книги запам'яталися?
- Видання про державних злочинц╕в СРСР. Велика така книга – на кожну людину фотограф╕я ╕ ╖╖ дан╕: хто вона, за що розшуку╓ться, де може з'явитися. По три персонал╕╖ на одн╕й стор╕нц╕. Знайшов там наших, латиш╕в. В╕дкоп╕ював к╕лька аркуш╕в. Ну, ми цих людей, загалом, ╕ ран╕ше знали. Вони ем╕грували.
- Повернемося до першо╖ книги. Судячи з пр╕звища, ╖╖ автор якось пов'язаний з Латв╕╓ю?
- Веверс проживав в СРСР ще до в╕йни, у 1937 роц╕ був вигнаний з НКДБ, як вс╕ латиш╕. Але в╕н залишився в НКВС у пожежник╕в. А пот╕м його призначили начальником пожежник╕в Латв╕╖, п╕зн╕ше – начальником сл╕дчо╖ частини в НКДБ ЛССР. На початку в╕йни за наказом, у тому числ╕ ╕ Веверса, розстр╕лювали «небезпечних людей» в Центральн╕й в'язниц╕ Риги. А вже п╕сля в╕йни, наприк╕нц╕ 50-х – початку 60-х рок╕в, в╕н був головою КДБ Латв╕йсько╖ РСР. Тобто, на момент видання т╕╓╖ книги, що я вам розпов╕дав, Веверс був у в╕дставц╕.

ЗОЛОТ╤ РУКИ УКРА╥НСЬКИХ ХРИСТИЯН

-Як╕, загалом, залишилися у вас враження про укра╖нськ╕ арх╕ви КДБ?
- Через обмежен╕сть у час╕ перебування я ц╕леспрямовано працював по 1939 року. Тому про ╕нш╕ пер╕оди погано знаю. Але що стосу╓ться б╕льш п╕зн╕х рок╕в, укра╖нськ╕ колеги пояснили, чому у вас багато чого не збереглося. У кер╕вництв╕ СБУ, особливо при Янукович╕, було досить багато агент╕в Москви. Були спроби назовс╕м перевезти арх╕ви в Крим. Тобто, схоже, вже тод╕ були плани його захоплення, по можливост╕, разом з арх╕вами спецслужб. Правда, людям в СБУ, в╕рним Укра╖н╕, вдалося повернути це до Ки╓ва... Ну, були ще 3-4 кампан╕╖ списання, знищення матер╕ал╕в з╕ стандартним обгрунтуванням: м╕сця нема╓, полиць не вистача╓. Тому якби укра╖нськ╕ досл╕дники ц╕леспрямовано при╖хали до нас у Ригу, пошукати все, що стосу╓ться Укра╖ни, укра╖нц╕в, думаю, вони змогли б знайти багато ц╕кавого.
- Що, наприклад?
- Пам'ятаю, я зустр╕чав ╕нформац╕ю про те, що п╕сля в╕йни в Латв╕ю переводилися з Зах╕дно╖ Укра╖ни агенти-бойовики, як╕ боролися з партизанами, «л╕совими братами». Але зараз, готуючись до зустр╕ч╕ з вами, я шукав ц╕ дан╕ ╕ не зм╕г знайти. Тому тут детальн╕ше поки сказати не можу. ╢ ще такий ц╕кавий персонаж – Микола Ковальчук. В╕н був м╕н╕стром безпеки Укра╖нсько╖ РСР ╕ його перевели на аналог╕чну посаду на початку 1953 роц╕. Складний, «штормовий» пер╕од. Проте вже у 1954 роц╕, п╕сля зм╕цнення Хрущова, Ковальчука взагал╕ списали на пенс╕ю з позбавленням звання генерала. Були й п╕зн╕ше ц╕кав╕ вза╓мозв'язки м╕ж Латв╕╓ю та Укра╖ною. Знаю одну вражаючу ╕стор╕ю з б╕льш п╕зн╕х час╕в.
- Дуже ц╕каво. Що за ╕стор╕я?
- У музе╖ крим╕нал╕стики МВС Латв╕╖ ╓ дивовижний експонат. Це зал╕зна машина. ╤ не в╕дразу можна зрозум╕ти ╖╖ призначення. З пояснень ви д╕зна╓теся, що це невеликий друкарський верстат. В╕н з╕браний «золотими руками» з р╕зних деталей, в тому числ╕ мало не велосипедних. Причому вс╕ детал╕ були придбан╕ на в╕дкритому ринку (що особливо лякало геб╕ст╕в). У ц╕й друкарн╕ укра╖нськ╕ баптисти видавали в Латв╕╖ Б╕бл╕ю укра╖нською мовою.
- Д╕йсно вражаюче. А що це за люди, як вони тут опинилися?
- Наприк╕нц╕ 60-х рок╕в в Латв╕╖ була низка сильних ураган╕в. У наших л╕сах залишилося багато повалених дерев. А це р╕зко пог╕ршу╓ як╕сть л╕су. Тому ╕з Зах╕дно╖ Укра╖ни, де багато л╕с╕в, запросили на роботу людей, щоб вони довели наш╕ л╕си до ладу. Серед них виявилося багато в╕руючих. Вони налагодили тут видання Б╕бл╕╖. Це було у невеличкому м╕ст╕ Цес╕с╕. Наск╕льки я знаю, справою займалося КДБ. Оск╕льки стаття не п╕дходила, вони це робили руками МВС. У них були проблеми: адже Б╕бл╕я, строго кажучи, не антирадянська книга, ╕ вона не продавалася, а поширювалася безкоштовно. Але, зрештою, якусь статтю для цих укра╖нц╕в знайшли.
- Повертаючись до 1939-1940 рок╕в. Як╕сь ц╕кав╕ документи з цього пер╕оду, напевно, все ж можна знайти ╕ в Латв╕╖?
- Так. Ось, скаж╕мо, в арх╕вах нашого м╕сцевого арх╕ву компарт╕╖ теж ╓ багато ц╕кавого. Читав спогади одн╕╓╖ людини. В╕н латиш за нац╕ональн╕стю, служив в органах держбезпеки СРСР. У 1937-1938 роках йому пощастило (як ╕ Весерсу): не розстр╕ляли, а всього лише зв╕льнили. На початку кв╕тня 1940 року (ще до нападу Г╕тлера на Франц╕ю) про нього згадали ╕ знову моб╕л╕зували на службу. Цей чолов╕к пройшов трим╕сячн╕ курси «п╕двищення квал╕ф╕кац╕╖». ╤, вже п╕дготовлений, вл╕тку ув╕йшов в Латв╕ю разом з 8-ю арм╕╓ю РСЧА (п╕дрозд╕л брав участь у радянсько-ф╕нськ╕й в╕йн╕, пот╕м – у захопленн╕ кра╖н Балт╕╖, на цей пер╕од штаб перебазувався з Пскова через Тарту до Талл╕нна – ред.). Вони тут перебували. Орган╕зовували вс╕ ц╕ фальшив╕ демонстрац╕╖ на п╕дтримку СРСР, писали плакати (зрозум╕ло, чому вони з помилками: наприклад, «И» зам╕сть «N»), п╕дбирали тих, хто керував рухом п╕дставних демонстрац╕й. Бували й промахи. Якось за неакуратну роботу сам Стал╕н «надавав по голов╕» Вишинському (у червн╕-серпн╕ 1940 року – уповноважений ЦК ВКП(б) по Латв╕╖ – ред.). Демонстрац╕я йшла-йшла ╕ повернула якраз до радянського посольства. П╕сля цього в╕дразу стало видно, зв╕дки ноги ростуть у ц╕╓╖ демонстрац╕╖ – зрозум╕ло, хто тут окупант.

Олег Кудр╕н
Рига
«Укр╕нформ»

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #38 за 22.09.2017 > Тема ""Білі плями" історії"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=19048

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков