Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4456)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4134)
Українці мої... (1667)
Резонанс (2128)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1847)
Крим - наш дім (1064)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (242)
Бути чи не бути? (331)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (210)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ВОЛОДИМИР ЗЕЛЕНСЬКИЙ: ВИГРАНА БИТВА ЗА ЛЕГ╤ТИМН╤СТЬ
20 травня 2019 року оф╕ц╕йно стартувала п’ятир╕чна каденц╕я Володимира Зеленського на...


НАЦИЗМ В╤ДРОДИВСЯ. Т╤ЛЬКИ З НОВИМ МАРКУВАННЯМ: «СДЕЛАНО В РОССИИ».
Звернення Президента Укра╖ни з нагоди Дня пам'ят╕ та перемоги над нацизмом у Друг╕й св╕тов╕й в╕йн╕.


САМ╤Т У ШВЕЙЦАР╤╥ - ПЕРШИЙ РЕАЛЬНИЙ ШАНС РОЗПОЧАТИ В╤ДНОВЛЕННЯ СПРАВЕДЛИВОГО МИРУ
Лише глобальна сила здатна примусити Рос╕ю до миру, саме тому Укра╖на працю╓, щоб залучити...


НАШ╤ ВО╥НИ ВМ╤ЮТЬ ПЕРЕМАГАТИ, АЛЕ ВОНИ ПОТРЕБУЮТЬ ВАШО╥ ДОСТАТНЬО╥ ТА СВО╢ЧАСНО╥ П╤ДТРИМКИ
Звернення Президента до учасник╕в зас╕дання у формат╕ «Рамштайн».


«К╤ЛЬКА ДН╤В, ЯКЩО НЕ РАН╤ШЕ»:
У Пентагон╕ сказали, коли Укра╖на отрима╓ перш╕ парт╕╖ озбро╓нь…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #37 за 15.09.2017 > Тема "З перших уст"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#37 за 15.09.2017
Андрюс Куб╕люс, екс-прем'╓р-м╕н╕стр Литви: ЗАХ╤Д НЕ ПОВИНЕН ДОЗВОЛИТИ ПУТ╤НУ ВИГРАТИ БИТВУ В УКРА╥Н╤

Литва ╕ пол╕тики ц╕╓╖ балт╕йсько╖ кра╖ни останн╕м часом опинилися в авангард╕ п╕дтримки ╓вро╕нтеграц╕йних зусиль Укра╖ни в ╢вросоюз╕. Економ╕чний план допомоги наш╕й кра╖н╕ ("Новий ╓вропейський план для Укра╖ни" за в╕домою аналог╕╓ю названий "планом Маршалла"), який на початку року ╕н╕ц╕ювали литовц╕, ма╓ ус╕ шанси не залишитися лише на папер╕.
Про те, як трива╓ п╕дготовка до можливого вт╕лення у життя цього плану, про його ц╕л╕, напрями реал╕зац╕╖ й шляхи ф╕нансування в ексклюзивному ╕нтерв'ю «Укр╕нформу» розпов╕в екс-прем'╓р-м╕н╕стр Литви (у 1999-2000 та 2008-2012 роках), депутат литовського Сейму Андрюс Куб╕люс.

САМ╤Т "CХ╤ДНОГО ПАРТНЕРСТВА" МА╢ УЗГОДИТИ «ПЛАН МАРШАЛЛА ДЛЯ УКРА╥НИ»
- Пане прем'╓р, як зараз вигляда╓ п╕дготовка "Нового ╓вропейського плану для Укра╖ни"?
- Д╕йсно, робота трива╓ досить ╕нтенсивно за двома паралельними напрямами. Перший – це п╕дготовка до сам╕ту "Сх╕дного партнерства" наприк╕нц╕ листопада. У цьому контекст╕ дуже важливо обговорити програму сам╕ту, ╕ на як╕ результати потр╕бно спод╕ватися. В ╢вропарламент╕ приблизно в середин╕ жовтня або, можливо, на початку листопада обговорюватиметься спец╕альна резолюц╕я по рекомендац╕ях до сам╕ту. Спод╕ва╓мося, що там з'являться формулювання щодо "плану Маршалла". З головою литовського парламенту ми ще по╖демо до Брюсселю у ц╕й справ╕. Зараз ми спостер╕га╓мо як трива╓ п╕дготовка ц╕╓╖ резолюц╕╖. Сп╕вдопов╕дачами по н╕й з боку ╢вропейсько╖ народно╖ парт╕╖ ╓ дво╓ ос╕б, зокрема литовський ╓вродепутат Лайма Андр╕кене з нашо╖ парт╕╖ (Союз В╕тчизни – Литовськ╕ християнськ╕ демократи), тобто працю╓мо напряму.
- На що можна оч╕кувати в ц╕й резолюц╕╖ ╢вропарламенту?
- Вона стосуватиметься усього "Сх╕дного партнерства", а один з пункт╕в – саме «плану Маршалла для Укра╖ни». Ми вже бачили початков╕ пропозиц╕╖ по формулюваннях цього пункту, ╕ нас це влаштову╓. Там вказу╓ться, що сам╕т ма╓ дати мандат ╢вроком╕с╕╖ ╕ ╢вропейському ╕нвестиц╕йному банку (╢╤Б) на п╕дготовку вже б╕льш предметного документу. Спод╕ва╓мося, що на р╕вн╕ сам╕ту будуть ч╕тк╕ заяви щодо "плану Маршалла". План безпосередньо не обговорюватиметься на сам╕т╕, зараз важливим ╓ сам мандат. З ╕ншого боку, сп╕льно з укра╖нськими колегами ми паралельно розробля╓мо конкретний план, який м╕г би обговорюватися на р╕вн╕ ╢вроком╕с╕╖, коли вона вже отрима╓ мандат.

В УКРА╥Н╤ ВАЖЛИВО ПОКАЗУВАТИ П╤ДТРИМКУ ЗАХОДУ
- А як бути з коштами на "план Маршалла", ╕ на що ╖х може буде витрачено?
- З одного боку – це донори, як╕ повинн╕ бути переконан╕ в тому, що мають вид╕лити ц╕ кошти. ╢ р╕зн╕ можливост╕: ╢╤Б, який може в╕дкрити спец╕альне "в╕кно" для Укра╖ни, ╓ ще спец╕ально затверджений в ╢С ╢вропейський зовн╕шн╕й ╕нвестиц╕йний план (EU External Investment Plan – ред.) для ╕нших кра╖н. У ньому передбачено до 88 млрд ╓вро, з яких половина п╕де на кра╖ни АФрики, але решта могла б п╕ти на ╕нш╕ кра╖ни, зокрема Укра╖ну.
З другого боку ╓ питання: на як╕ проекти в Укра╖н╕ можуть п╕ти вид╕лен╕ кошти? Ми концентру╓мо cвою увагу на трьох напрямах. По-перше, це малий ╕ середн╕й б╕знес, по-друге, це ╕нфраструктурн╕ проекти, по-трет╓, рег╕ональн╕ проекти. Тут можна навести багато приклад╕в. Наприклад, Польща дуже усп╕шно реал╕зову╓ кошти ╢╤Б на розвиток сво╖х дор╕г. ╢ н╕мецький досв╕д використання «Плану Маршалла» для п╕дтримки малого ╕ середнього б╕знесу в 1950-х роках. Тобто головне – донори ╕ куди п╕дуть кошти. ╤ трет╓ питання – як все орган╕зовуватиметься всередин╕ Укра╖ни, хто контролюватиме витрати кошт╕в.
Ми дума╓мо, що було б добре створити установу на кшталт н╕мецького банку розвитку кра╖ни KfW (KfW – н╕мецький державний банк, заснований у 1948 роц╕ як складова частина «Плану Маршалла» – ред.). Щось под╕бне треба створити ╕ в Укра╖н╕, щоб, по-перше, можна було дов╕ряти ц╕й ф╕нансов╕й установ╕ – аби вона була незалежною, ╕ як╕сь ол╕гархи не розкрали грош╕. По-друге, щоб вона була в╕дпов╕дальною за ц╕ проекти. Тод╕ донори будуть переконан╕, що можна давати кошти на так╕ проекти. Ця ф╕нансова установа напряму працювала б ╕з донорами, що дало б змогу набагато ефективн╕ше використовувати ц╕ кошти, адже в Укра╖н╕ одн╕╓ю з проблем ╓ ефективне використання кошт╕в. Нав╕ть вже зараз ╓ кошти, але ╕снують проблеми з п╕дготовкою ус╕╓╖ документац╕╖, аби донори були впевнен╕, що кошти п╕дуть за призначенням. Такого роду централ╕зована структура дозволила б вир╕шити ще одну проблему – видим╕сть п╕дтримки з боку Заходу.
- Що ма╓ться на уваз╕?
- Нещодавно наша команда, а це десять литовц╕в, мала хорошу пригоду в Укра╖н╕: ми про╖хали велосипедами по сх╕дн╕й частин╕ кра╖ни. Це вже стало традиц╕╓ю, ми так робимо уже к╕лька рок╕в посп╕ль. Цього року ми з Мар╕уполя велосипедами по╖хали до Бердянська, а пот╕м повернули у б╕к Краматорська. У деяких м╕сцях ми зустр╕чалися з представниками м╕сцево╖ влади, ╕ я ╖х запитував – чи вони в╕дчувають ╓вропейську допомогу? Вони в╕дпов╕дали, що ╖╖ дуже не вистача╓. ╢ р╕зн╕ кошти по л╕н╕╖ ╢БРР, ╢╤Б, але нема╓ ╓дино╖ системи, аби показати, що це саме допомога ╕з Заходу. А саме зараз дуже важливо показувати простим укра╖нцям, що зах╕дне сп╕втовариство п╕дтриму╓ ╖х. Ми розробля╓мо ц╕ плани, а точкою в╕дл╕ку ╓ сам╕т "Сх╕дного партнерства". З ╕ншого боку, ми зна╓мо, що Президент Укра╖ни Петро Порошенко п╕сля сам╕ту Укра╖на-╢С в липн╕ домовлявся щодо проведення в лютому наступного року конференц╕╖ донор╕в.
- Ви н╕чого не згадали про американц╕в у контекст╕ п╕дготовки «плану Маршалла для Укра╖ни»?
- Ми спод╕ва╓мося, що американц╕ будуть разом ╕з нами. Ми ще вестимемо з ними переговори, але поки що концентру╓мося на ╢С. ╢вросоюз ма╓ вир╕шити, що це потр╕бно, ╕ що ╢вроком╕с╕я та ╕нш╕ ╓вропейськ╕ ╕нституц╕╖ в╕зьмуть цю ╕н╕ц╕ативу в сво╖ руки, аби вона не була лише литовсько-укра╖нською за п╕дтримки поляк╕в. Необх╕дно, щоб це стало оф╕ц╕йною ╕н╕ц╕ативою, до яко╖ можна було б п╕дключити ус╕х ╕нших.

ГОЛОВНИЙ ПР╤ОРИТЕТ ПУТ╤НА: НЕ ДОЗВОЛИТИ УКРА╥Н╤ СТАТИ УСП╤ШНОЮ
- Незабаром розпочинаються рос╕йсько-б╕лоруськ╕ навчання "Зах╕д-2017". Рос╕яни переконують, що це оборонн╕ навчання. Як ви оц╕ню╓те п╕дготовку до цих маневр╕в, чи можна оч╕кувати п╕д час них на як╕сь провокац╕╖?
- Звичайно, що можуть бути провокац╕╖. НАТО готове до цього, американц╕ зб╕льшили у кра╖нах Балт╕╖ свою присутн╕сть, а також к╕льк╕сть в╕йськових винищувач╕в, як╕ зд╕йснюють м╕с╕ю Air Policing. У Литв╕ в рамках операц╕╖ НАТО перебува╓ н╕мецький батальйон. Ми себе зараз в╕дчува╓мо набагато спок╕йн╕ше у пор╕внянн╕ з тим, як це виглядало 2-3 роки тому. Агрес╕я проти Укра╖ни стала для нас поштовхом, щоб зб╕льшити сво╖ ресурси. Ф╕нансування на обороноздатн╕сть у Литв╕ вже наближа╓ться до позначки 2% в╕д ВВП. Ми також в╕дновили обов'язкову строкову службу. З ╕ншого боку, складно передбачити, що робитиметься п╕д час цих навчань. Провокац╕╖ – це одна справа, з ╕ншого боку – в╕йська чи техн╕ка можуть залишитися на територ╕╖ Б╕лорус╕. Це п╕двищу╓ загрози для нас, але у першу чергу – для Укра╖ни. Ми вс╕ розум╕╓мо, що за цей час ви побудували оборонну ╕нфраструктуру з Рос╕╓ю, але з боку Б╕лорус╕ вона все ще залиша╓ться нерозвиненою.
З ╕ншого боку, в Рос╕╖ трива╓ п╕дготовка до президентських вибор╕в, а тому ми повинн╕ бути готовими до всього. Це можуть бути провокац╕╖ не лише п╕д час цих навчань, але й щось, що буде п╕сля них.
Чому ми почали говорити про "план Маршалла"? Це вийшло з усв╕домлення того, якою ╓ стратег╕я Пут╕на щодо Укра╖ни. Для нього Укра╖на залиша╓ться головним стратег╕чним пр╕оритетом. Наша в╕дпов╕дь була дуже простою: у нього зараз найголовн╕ший пр╕оритет – не завоювання нових територ╕й, а не дозволити Укра╖н╕ стати усп╕шною державою. Цього Москва хоче досягнути шляхом втручання у справи Укра╖ни, а тому Ки╖в ╕ Зах╕д мають прид╕ляти багато уваги запоб╕ганню в╕йськового втручання Рос╕╖.
Пут╕н намага╓ться досягти того, щоб н╕хто, особливо на Заход╕, не переймався п╕дтримкою усп╕шного економ╕чного розвитку в Укра╖н╕. Пут╕н спод╕ва╓ться, що це призведе до природного роздратування людей, як╕ не бачитимуть певного економ╕чного прогресу в кра╖н╕, ╕ як насл╕док – на якихось наступних виборах вони голосуватимуть за тих, хто говоритиме: не потр╕бно продовжувати жодн╕ реформи, не потр╕бно зближатися з ╢С та НАТО. Тому, ми говоримо, що Зах╕д повинен п╕клуватися про те, аби не дозволити Пут╕ну виграти свою стратег╕чну битву в Укра╖н╕.
- Пут╕н нещодавно озвучив свою тезу про згоду Рос╕╖ щодо розм╕щення миротворчого контингенту ООН на сход╕ Укра╖ни. Як ви це оц╕ню╓те?
- Потр╕бно подумати, де ц╕ миротворч╕ сили ООН стоятимуть: на л╕н╕╖ розмежування чи на державному кордон╕ Рос╕╖ з Укра╖ною? Це дв╕ велик╕ р╕зниц╕. Напевно, найкращим виходом ╕з ситуац╕╖ було б ╖х розм╕щення в обох м╕сцях. З одного боку – аби припинити вогонь, а на кордон╕ – щоб припинити пот╕к ╕з Рос╕╖ людей та озбро╓ння.
У мене таке в╕дчуття: якщо Зах╕д показав би, що незважаючи на всю пут╕нську агрес╕ю й провокац╕╖, займа╓ться не лише питаннями як вт╕лити в життя М╕нськ╕ угоди, як╕ Пут╕н не збира╓ться виконувати, а й намага╓ться допомогти Укра╖н╕ стати усп╕шною державою завдяки "плану Маршалла", то виникне тод╕ питання – а що Пут╕н робить у сх╕дн╕й Укра╖н╕, якою ╓ його ц╕ль там залишатися? Завдяки присутност╕ в Укра╖н╕ в╕н отриму╓ усе б╕льше економ╕чних та ф╕нансових проблем у сам╕й Рос╕╖. Я не можу бути на╖вним оптим╕стом, але маю передчуття, що у Пут╕на може виникнути бажання якимось чином залишати Донбас. Ут╕м, ймов╕рно, це станеться не ран╕ше президентських вибор╕в у Рос╕╖.

Юр╕й Банахевич, Варшава

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #37 за 15.09.2017 > Тема "З перших уст"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=19010

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков