Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2530)
З потоку життя (5626)
Душі криниця (3175)
Українці мої... (1408)
Резонанс (1405)
Урок української (980)
"Білі плями" історії (1606)
Крим - наш дім (528)
"Будьмо!" (258)
Ми єсть народ? (234)
Бути чи не бути? (69)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (125)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (829)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
СТОР╤НКАМИ “М╤СЦЕВОГО ЧАСОПИСУ”
Ще наприк╕нц╕ 2013-го, до початку под╕й на Майдан╕, поет та проза╖к ╤гор Дах (м. Червоноград)...


НЕЗР╤ВНЯНИЙ СВ╤Т ПЕТРИК╤ВСЬКОГО РОЗПИСУ
Нещодавно мала при╓мну зустр╕ч – на виставц╕ «╤нноватика в сучасн╕й осв╕т╕»...


СП╤ЛКА В╤ДЗНАЧИЛА ПИСЬМЕННИК╤В-КРИМЧАН
Михайло Вишняк вручив нагороди ╕ побажав Галин╕ Литовченко ╕ В╕ктору Стусу нових щедрих ужинк╕в...


СТЕПОВ╤ ОБРИСИ ПОЕТА
Не буде переб╕льшенням, якщо сказати, що Василь Латанський, якому 18 листопада виповню╓ться 79...


ЗИМА С╤ДА╢ НА ПОКУТЬ...
З Феодора-Студита ста╓ холодно й сердито.




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #36 за 08.09.2017 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#36 за 08.09.2017
НА ГОЛОВОС╤КИ — ДЕНЬ П╤СНИЙ...

Наш╕ традиц╕╖

Головос╕ки — народна назва церковного свята Ус╕кновення Голови Святого Пророка Предтеч╕ та Хрестителя Господнього ╤вана, яке християни сх╕дного обряду в╕дзначають 11 вересня, сповнене не т╕льки багатьох церковних “табу” (передус╕м -  обов'язкового строго посту), а багатьох народно-побутових пересторог.
Цього дня практикуюч╕ християни справд╕ дотримуються строго╖ д╕╓ти. Ц╕кавий факт: Ус╕кновення — ╓диний день у роц╕, коли варити та ╖сти борщ ста╓ гр╕хом, бо ╕ гр╕шно нар╕зати для нього р╕зн╕ овоч╕ (капусту, буряк, картоплю, моркву...). У цей день взагал╕ н╕чого не можна споживати, що зовн╕ нагаду╓ людську голову. Також не можна н╕чого р╕зати та гострити, брати до рук р╕жуч╕ предмети — н╕ж, сокиру, с╕кач, серп... Нав╕ть хл╕б треба ламати руками. (Щоправда, тепер у магазинах продають заздалег╕дь нар╕заний хл╕б). Картоплю варили лише в мундирах, та й то зр╕дка, бо ╕ вона нагаду╓ людську голову. На об╕д найчаст╕ше споживали кашу.
Люди в╕рили, якщо у цей день зр╕зати головку капусти, то може з'явитися кров, а коли з'╖сти кругл╕ овоч╕, що нагадують голову, то “з ними нечестивий вселиться у людину”.
Брати лопату до рук ╕ працювати на город╕ — також не велено. Це вже за церковною традиц╕╓ю, бо свято належить до великих поминальних.
На Гуцульщин╕ у день Головос╕ки намагалися не полювати на дичину. Хто порушить табу — залишиться без мисливських трофе╖в аж на с╕м рок╕в. А от пол╕щуки, навпаки, цього дня збиралися полювати на вовк╕в.
Вважали, якщо з╕брати “святоянське з╕лля” (л╕карськ╕ трави), залити його гор╕лкою (але саму гор╕лку споживати на Ус╕кновення — борони Боже!) та добре настояти, то воно л╕куватиме в╕д багатьох недуг.
На Головос╕ки — пер╕од останн╕х гроз. Народна прикмета стверджу╓: “Як чути на Ус╕кновення гр╕м, то ма╓ бути довга ╕ тепла ос╕нь”.

СЕМЕН САДОВИТЬ Д╤ТЕЙ НА КОНЕЙ

14 вересня — свято преподобного Симеона Стовпника ╕ його матер╕ Марфи. Саме з цього дня (у народному побут╕ — Семена) почина╓ться новий церковний р╕к. У давнину на Семена зустр╕чали ще й новий календарний р╕к. Якщо врахувати двотижневу р╕зницю у л╕точисленн╕, то тепер це початок нового навчального року (1 вересня). Отож саме в╕н кличе д╕точок до школи...
Симеон Стовпник (IV-V стол╕ття) до 18 рок╕в був пастухом овець у сво╖х багатих родич╕в. Згодом та╓мно вт╕к до монастиря. Строго дотримуючись аскетизму, смирення, дивуючи вс╕х чудесним ум╕нням читати чуж╕ думки, в╕ддан╕стю Богов╕, в╕н започаткував новий вид монашого подвижництва — стовпництво. Прожив на стовп╕ заввишки 4 метри у хиж╕, облаштован╕й на н╕м, майже 50 рок╕в, в╕ддаючи весь час молитвам та пророцтвам. Поради просили у нього нав╕ть вельмож╕.
Колись в Укра╖н╕ це свято було сповнене ц╕кавими народними традиц╕ями. У багатьох козацьких та селянських громадах на Семена влаштовували пострижини хлопц╕в ╕ вперше садовили ╖х на коней. Припов╕дали: “На Семена дитя п╕дстригай, на коня саджай ╕ на лови ви╖жджай”. Цей звичай походить ще з княжих час╕в, коли княз╕, во╓води, бояри садовили на коней сво╖х син╕в, везли ╖х до храм╕в, де п╕сля церковно╖ в╕дправи ╕╓рархи зд╕йснювали пострижини. Серед “нижчих” верств населення це робили хресн╕ батьки.
У м╕стах на Семена починали ярмаркувати. Оск╕льки його вважають покровителем вогню, то влаштовували обряд “вес╕лля св╕чки”.  Тип паче ц╕╓╖ пори робили багатий запас св╕чок на довг╕ зимов╕ ноч╕, що наближаються. Запрошували гостей, готували вес╕льн╕ страви, прикрашали велику воскову св╕чку барвистими стр╕чками, добували “живий вогонь” (тертям пол╕на до пол╕на), запалювали “вес╕льну” св╕чку ╕ веселилися. Так могло тривати весь тиждень. Зокрема цього обряду строго дотримувалися рем╕сники. ╤ т╕льки п╕сля належного виконання вс╕х ритуал╕в бралися до прац╕, набирали учн╕в.
Тим часом ж╕нки влаштовували веч╕рн╕ “посиденьки” у хат╕ котро╖сь з господинь. Зносили сво╓ рем╕сниче знаряддя. Згодом, п╕сля святкувань, будуть на ньому прясти, ткати... Молодь з вуличних вечорниць також перебиралася до хати, яку винаймали найчаст╕ше у вдовиц╕, старих самотн╕х господар╕в. Але парубки ╕ д╕вчата не т╕льки веселилися, а й не забували допомагати власникам помешкання по господарству, частували принесеними гостинцями.
╤сну╓ стародавн╓ пов╕р'я: цього дня зл╕таються в очерет горобц╕, а чорти ╖х ловлять ╕ на м╕рки м╕ряють; що в м╕рц╕ — то чортяче, що понад м╕рку — в╕дпускають. Тому з дня Семена горобц╕в менша╓.
У деяких рег╕онах Укра╖ни цього дня проводили обряд очищення осел╕ в╕д комах. ╥х “вим╕тали” з хати полином, що збер╕гали ╕з Зелених свят у тро╖цькому букет╕.
За народними уявленнями, якщо на Семена спекти у пол╕ на в╕дкритому вогн╕ картоплю з нового врожаю ╕ погр╕ти нею руки, то вони не будуть мерзнути всю зиму...
Та все ж, краще не забувайте про рукавиц╕ взимку!
Тарас ЛЕХМАН

 

 

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #36 за 08.09.2017 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=18994

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков