Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (3304)
З потоку життя (6538)
Душі криниця (3539)
Українці мої... (1473)
Резонанс (1510)
Урок української (992)
"Білі плями" історії (1684)
Крим - наш дім (532)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
14-ГОДИННИЙ ПРЕСМАРАФОН ЗЕЛЕНСЬКОГО. ГОЛОВН╤ ТЕЗИ
Марафон транслювався онлайн у соцмережах на оф╕ц╕йних акаунтах Оф╕су Президента.


ПРЕЗИДЕНТКА ╢ВРОКОМ╤С╤╥: АНЕКС╤Я КРИМУ — ПЕРША СИЛОВА ЗМ╤НА КОРДОН╤В П╤СЛЯ ДРУГО╥ СВ╤ТОВО╥
Про це заявила обрана президентка ╢вропейсько╖ ком╕с╕╖ Урсула фон дер Ля╓н у сво╓му в╕тальному...


МОГЕР╤Н╤: МИ НАГОЛОШУ╢МО, ЩО КРИМ ╤ ДОНБАС - ЦЕ УКРА╥НА
Зустр╕ч╕ в рамках ТКГ у М╕нську та погодження "формули Штайнма╓ра" в╕дкривають можлив╕сть...


ЗЕЛЕНСЬКИЙ ЗАЯВИВ, ЩО «ФОРМУЛИ ШТАЙНМА╢РА» ДЛЯ КРИМУ НЕМА╢
Про це в╕н розпов╕в у коментар╕ Рад╕о Свобода «Крим.Реал╕╖ ТБ»


ЗЕЛЕНСЬКИЙ ГОТОВИЙ ОБГОВОРЮВАТИ СТВОРЕННЯ АВТОНОМ╤╥ З КРИМСЬКИМИ ТАТАРАМИ
Про це в╕н сказав п╕д час пресмарафону 10 жовтня




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook

Twitter





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #30 за 28.07.2017 > Тема "З перших уст"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#30 за 28.07.2017
ОЛЕГ ПОКАЛЬЧУК: «ЕЛ╤ТА ЧХАТИ ХОТ╤ЛА НА УКРА╥НУ, ЗА ВИНЯТКОМ ╥╥ ДЕРИБАНУ. ВОНА ╤СНУ╢ ЗА РАХУНОК ЧЕРН╤ З ВУГ╤ЛЬНИХ КОПАНОК ╤ БУРШТИНОВИХ ЯМ»

Г╕бридна в╕йна, втома в╕д не╖, пропаганда та контрпропаганда, пошук формат╕в для ре╕нтеграц╕╖ тимчасово втрачених територ╕й та, що важливо – людей, розчарування у пол╕тиках та реформах, в╕чне оч╕кування, що ось-ось прийде час л╕пшого життя… Про те, чи ╕сну╓ потреба у контрпропаганд╕, чому укра╖нцям не сл╕д ц╕кавитися Рос╕╓ю, а якщо ц╕кавитися, то т╕льки у одному контекст╕ – контекст╕ питання «Чий Крим?», чи ╕сну╓ щось, що спроможне об’╓днати укра╖нц╕в з р╕зних рег╕он╕в, УН╤АН посп╕лкувався з соц╕альним психологом Олегом Покальчуком.

- Зг╕дно з нещодавн╕м досл╕дженям Левада-центру, 59% рос╕ян погано ставляться до Укра╖ни, ╕ склада╓ться враження, що, дай волю, подушили би вс╕х «╕накших». Тому ╕нтерв’ю та звернення до президента Укра╖ни матер╕ рос╕янина Аг╓╓ва, який воював на територ╕╖ Укра╖н╕ ╕ потрапив у полон наших в╕йськових, що останн╕м часом обговорю╓ться в ╕нформпростор╕, вигляда╓ награним. Тобто, вона ╕нфантильно так заявля╓, що не знала, куди ╖╖ син по╖хав воювати, диву╓ться, чому укра╖нц╕ так негативно ставляться до не╖ та ╖╖ сина, говорить, що н╕яко╖ агрес╕╖ до укра╖нц╕в н╕коли не мала, ╕ ╖╖ син також… Чи ╓ якесь наукове пояснення так╕й «на╖вност╕»?
- Ну, все ж говорить само за себе. Ви б ще когось з ╤Г╤Л процитували, як вони ставляться до зах╕дно╖ культури… Рос╕я – зовс╕м ╕нша комун╕кативна культура, чужа  ╕ вороже наставлена до нас кра╖на. У них у культур╕ ╓ орган╕чна потреба когось боятися ╕ когось ненавид╕ти. Ну, ╕ хай соб╕ там ненавидять за пор╓бриком.
- ╤нший приклад – коли нещодавно у Москв╕ на боксерському по╓динку м╕ж рос╕янином та укра╖нцем, п╕д час виконання укра╖нського г╕мну практично весь зал - рос╕йськ╕ глядач╕ бою - встали. Чи варто звертати увагу на так╕ прояви чемност╕ в контекст╕ наших в╕дносин ╕з рос╕янами?
- Ми наст╕льки звикли до масового рос╕йського хамства (пол╕тично модерованого), що звичайний етикет сприйма╓мо як щось надзвичайне. Варто звертати увагу лише на в╕дпов╕дь на питання: «Чий Крим?»
- Ви згодн╕ з думкою, що ми переможемо Рос╕ю, коли перестанемо нею ц╕кавитися? Ма╓ться на уваз╕, що конструктивно ц╕кавитися Рос╕╓ю мають лише в╕дпов╕дн╕ державн╕ органи, спецслужби...
- Це ц╕лком твереза думка, що треба б╕льше перейматися собою. Рос╕я колись давно була культурною кра╖ною, тепер це якась ╕сторична помийниця з червами руського м╕ра. Гельм╕нтологам може воно ц╕каво. Я д╕йсно не бачу п╕дстав чимось там ц╕кавитися. Там брехня на брехн╕, а у нас сво╖х брехун╕в вистача╓. Можливо колись там в╕дбудеться якась санац╕я в сусп╕льств╕, ╕, в умовах в╕льно╖ конкуренц╕╖, ру╖ни Кремля комусь будуть ц╕кав╕ш╕, н╕ш ру╖ни Кол╕зею.
- Словом минулого року, за верс╕╓ю Оксфордського словника, стала «Пост-правда»: «обставини, при яких об'╓ктивн╕ фактори роблять менше впливу на формування громадсько╖ думки, н╕ж заклики до емоц╕й ╕ особистим переконанням». Наск╕льки часто у нас, за вашими спостереженнями, користуються пост-правдою?
- Я би не переоц╕нював ц╕ страшилки, люди люблять прибр╕хувати незалежно в╕д обставин, така людська природа, а про правдиву людину написано роман «Дон К╕хот». Почитайте Пола Екмана «Психолог╕я брехн╕», людина бреше значно част╕ше, н╕ж вона соб╕ да╓ у цьому зв╕т. Зрештою, на брехн╕ побудований весь маркетинг, реклама, ╕ величезна частина укра╖нсько╖ журнал╕стики – вистачить самих заголовк╕в. Ми тут здоров╕ш╕ за ц╕лий св╕т.
- Чи варто сп╕лкуватися жертвами рос╕йсько╖ пропаганди як з членами яко╖сь секти, тобто налаштовувати контакти завдяки мед╕а, соц╕альних мереж, з використанням якихось державних програм тощо? Чи таке сп╕лкування н╕ до чого не призведе?
- ╢дин╕, кого варто захищати, це д╕ти, але ╖м треба пропонувати конкурентоздатн╕ культурн╕ продукти, а не дурну дорослу балаканину. А з  дорослими – це як з╕ здоровим способом життя. ╢ маса балачок на цю тему, але люди однаково здеб╕льшого ╖дять ╕ п’ють р╕зну гидоту. Сп╕лкуватись ╕ п╕дтримувати треба виключно тих, хто хоче п╕дтримки. Н╕кого силом╕ць не зробиш розумним.
- А чи ╓ потреба у контрпропаганд╕? Якою повинна бути укра╖нська контрпропаганда, якщо вона потр╕бна?
- Якщо ви можете на щось пальцем вказати ╕ сказати «це наша контрпропаганда», то це щось см╕тникове. ╤нформац╕йн╕ д╕╖ вим╕рюються т╕льки результатом впливу. Не можете вим╕ряти – нав╕ть не починайте. А вс╕ ц╕ шаманськ╕ биття в ╕нформац╕йн╕ бубни варто сприймати, як р╕зновид войовничого фольклору, не б╕льше. У нас ╓ хорош╕ фах╕вц╕. Але формат посадових обов’язк╕в змушу╓ ╖х д╕яти на р╕вн╕ час╕в нав╕ть не В’╓тнаму, а Корейсько╖ в╕йни. ╤нформац╕йн╕ впливи ╓ супров╕дним явищем. Коли у кер╕вництва кра╖ни слова ╕ справи зб╕гатимуться, коли вони називатимуть в╕йну – в╕йною,  а ворога – ворогом, чесно в╕дпов╕дати на вс╕ питання людей,  тод╕ це ╕ буде найкращою контрпропагандою, буде достатньо звичайно╖ журнал╕стики. Спецоперац╕╖ повернуться в св╕й вузький сегмент ╕, врешт╕, перестануть латати проколи в дурнуват╕й пол╕тичн╕й повед╕нц╕ наших можновладц╕в.
- Одна з обговорюваних зараз тем – ре╕нтеграц╕я окупованих територ╕й. На вашу думку, наск╕льки виг╕дним ╕нструментом для ре╕нтеграц╕╖ може бути, наприклад, «дружба проти сп╕льного ворога»? Тобто, чи можна використати як ╕нструмент той факт, що мешканц╕ того ж окупованого Донбасу вже давно ╕ сильно розчарован╕ в Рос╕╖?
- Краще мати хороших сп╕льник╕в, ан╕ж кепських друз╕в. Коли тактичн╕ ╕нтереси зб╕гаються, це треба використовувати, але не спод╕ватися, що решта ц╕нностей також стануть сп╕льними. Не треба плутати сп╕впрацю ╕ однодумство, тод╕ все буде гаразд.
- Уяв╕мо таку ситуац╕ю: конкретна с╕м’я живе на тимчасово окупован╕й територ╕╖, люди мають проукра╖нськ╕ погляди, тому втратили б╕льш╕сть соц╕альних контакт╕в. Як ╖м формувати ╕ збирати навколо себе однодумц╕в в умовах окупац╕╖?
- Не треба ╖м, звичайним людям, н╕кого збирати. ╥хн╓ завдання – вижити ╕ лишитися при тям╕. ╤ нам не треба проектувати чи╓сь життя на п╕дстав╕ посередн╕х трилер╕в. Там ╓ кому працювати з однодумцями профес╕йно. Якщо вони стратили соц╕альн╕ контакти, то така ц╕на тим контактам. Що згорить, то не зогни╓.
- В╕йна м╕цно закр╕пилася у житт╕ одних укра╖нц╕в (переселенц╕в, волонтер╕в, в╕йськових), але в кра╖н╕ чимало й тих, хто живе так, наче н╕яко╖ в╕йни взагал╕ нема╓. З точки зору соц╕ально╖ психолог╕╖, як це можна пояснити: це спроба захиститися, абстрагуватися чи звичайна людська байдуж╕сть?
- Таке ╓ в кожн╕й кра╖н╕, що вою╓, за винятком, х╕ба що, тотал╕тарних режим╕в. ╤дея роззбро╓ння Укра╖ни, починаючи з Буша-старшого, н╕куди не д╕лася. А моральне роззбро╓ння, як показу╓ г╕бридна в╕йна, найб╕льш ефективне. До реч╕, в дово╓нн╕й Центральн╕й ╢вроп╕ величезна маса людей ╕ ч╕льних пол╕тик╕в захоплювалася миролюбцем Г╕тлером, ╕ чинила шалений миротворчий тиск на сх╕дно╓вропейськ╕ кра╖ни – Польщу, зокрема. Все це вже було. Кр╕м того, не можна бути патр╕отом ╕з примусу. Як св╕дчить ╕стор╕я, це погано зак╕нчу╓ться. ╤нша справа, що декларований ╕ оч╕куваний р╕вень патр╕отизму не зб╕га╓ться з реальною повед╕нкою мас, але на те вони й маси. Укра╖нц╕ - дуже гуман╕тарна нац╕я, ╕ м╕фопоетичн╕сть  патр╕отично╖ св╕домост╕ не раз вже чинила з ними злий жарт. При тому, що в ╕стор╕╖ укра╖нського нац╕онал╕зму «╕дея чину», тобто д╕╖, а не балаканини, була нар╕жною. Але сьогодн╕ ми ма╓мо справу з ерзац-╕деолог╕ями ╕ пр╕оритетом ф╕лософ╕╖ споживання. Подив╕ться на демограф╕ю. Укра╖на – кра╖на людей похилого в╕ку, при тому що «ватництво», як ретроглядний св╕тогляд, також робить людину старою, незалежно в╕д б╕олог╕чного в╕ку.
- Чи ╕сну╓ щось, що може стати великим об’╓днуючим елементом для громадян з р╕зних куточк╕в держави?
- Конституц╕я, яка доведе свою д╕╓в╕сть, а не лише декларативн╕сть. ╥╖ може реал╕зувати сильний уряд, який  злама╓ картельну змову двох десятк╕в ол╕гарх╕в. Я скажу ╓ретичну р╕ч – громадяни би радо в╕тали тимчасове обмеження конституц╕йних прав та антиол╕гарх╕чну операц╕ю в масштабах кра╖ни, позаяк вони ╕ так з цих прав не дуже користаються. Забудьте про об’╓днавч╕ ╕де╖, т╕льки д╕╖.
- Як на мене, люди д╕╖ – це волонтери. Дек╕лька рок╕в тому ви розпов╕дали про формування явища «волонтерського типу св╕тосприйняття» – прошарку людей, як╕ будуть впливати на пол╕тичний ╕стебл╕шмент та будуть загрозою для бюрократ╕╖. Що ми ма╓мо сьогодн╕?
- В╕дом╕ мен╕ велик╕ волонтерськ╕ фонди, наприклад, «Повернись живим» не прагнуть ╕ти в пол╕тику. Частина волонтер╕в профес╕онал╕зувалася, тобто знайшла свою н╕шу ╕ точку прикладання зг╕дно реальних ум╕нь, держава дуже дозовано розбавила ними сво╓ адм╕н╕стративне бол╕тце, воно, однак, джерелом не стало. Частина працю╓ на грантах, що, власне, теж ╓ ознакою профес╕онал╕зац╕╖. Лишилися поодинок╕ геро╖чн╕ люди, як╕ поводяться як ╕ три роки тому, це ╖хн╓ життя. Щоб ╕ти в пол╕тику, треба ч╕тко сформулювати власн╕ пол╕тичн╕ вимоги ╕ оц╕нити можливий р╕вень ╖хньо╖ п╕дтримки.
- Практика показу╓, що волонтери можуть впливати на пол╕тичн╕ процеси не через парт╕йн╕сть, а через свою фахову д╕яльн╕сть. Процитую вас: «щоб по-справжньому реформувати державу, нам сл╕д отримати нов╕ якост╕. Ми вимушен╕ стати б╕льш в╕дпов╕дальними, стриманими, уважними один до одного. Модель повед╕нки укра╖нц╕в т╕льки почала зм╕нюватися, це не швидкий шлях». На як╕й стад╕╖ ми сьогодн╕? Чи можемо якось пришвидшити цей процес?
- Ми н╕чого не пришвидшимо, оск╕льки р╕вень суб’╓ктност╕ кра╖ни, у загальних показниках, м╕кроскоп╕чний. ╢ низка м╕жнародних зобов’язань, як╕ ми з величезними складнощами, але таки почали виконувати. Пришвидшити це можна персональним п╕двищенням власного р╕вня квал╕ф╕кац╕╖, знанням мов ╕ правил гри, виходом з брехливого рос╕йськомовного Гугла, в╕дпов╕дальною сп╕впрацею з зах╕дними партнерами, щоб довести договороздатн╕сть. Кра╖на вже не в╕з, який треба витягувати з болота. Можливо, сто рок╕в тому народн╕ маси могли щось пришвидшити, але н╕чого доброго з того в результат╕ не виходило.
- На думку Ярослава Грицака, реформи — насл╕док командно╖ гри. «У нас таких команд нема╓ або майже нема╓. У б╕льшост╕ випадк╕в, ╓ одна-дв╕ людини, як╕ д╕йсно знають, а не прикидаються, що ╕ як реформувати», – каже ╕сторик. Чи згодн╕ ви з ним?
- У нас ╓ ефективн╕ команди, як╕ працюють виключно у власних ╕нтересах. Зроб╕ть Укра╖ну виг╕дним проектом, ╕ вони переор╕╓нтуються в секунду. Слово «реформування» трохи облудне. По сут╕ - це зм╕на правил гри на чиюсь користь. ╤ зовс╕м не обв’язково, що це користь тих, чи╖м ╕менем проводяться реформи.
- Нещодавно презентували укра╖нський переклад книжки «Вбити дракона. Укра╖нськ╕ революц╕╖» польсько╖ репортерки Катажини Квятковсько╖-Москалевич. Одна ╕з критичних оц╕нок книги звучить так: «Цей текст для укра╖нц╕в може стати доброю нагодою, аби поглянути на себе у дзеркало: ╕спит на виконання сво╖х обов’язк╕в провалю╓ не т╕льки уряд, а й сусп╕льство. До того як на Майдан╕ загинула Небесна сотня, в Укра╖н╕ були зламан╕ дол╕ тисяч людей, а в╕дпов╕ддю громадян було не д╕╓ве обурення, а запоб╕гливе мовчання, аби чогось на себе не накликати». На вашу думку, чи зараз укра╖нське сусп╕льство також провалю╓ться? Не можемо ж ми всю в╕дпов╕дальн╕сть за те, що покращень нема╓, виключно на владу покласти?
- Я б не узагальнював. Укра╖нське сусп╕льство ╕стотно зм╕нилося, тобто в ньому з’явився зовс╕м новий численний прошарок, який не хоче сп╕впрацювати з владою за старими правилами (а влада бо╖ться правила м╕няти), ╕ не дуже хоче нищити владу революц╕йно, бо дивиться трохи наперед ╕ ширше. Тому це ззовн╕ вигляда╓, як певна стагнац╕я. Ну, ╕ сус╕ди бачать те, що хочуть бачити. Вони вол╕ли б мати Укра╖ну п╕д собою, але цього не буде. Досить з нас москал╕в. Всередин╕ пол╕тикуму ╕дуть бурхлив╕ конфл╕кти, ╕, сумарно, вони позитивн╕. ╤нша р╕ч, що зм╕ни, реформи ╕ покращення – не тотожн╕ явища, зм╕ни мають свою ц╕ну. Я не вважаю ситуац╕ю такою, що в╕дпов╕да╓ мр╕ям Майдану, але вона точно не провальна.
- Досить часто доводиться чути про необх╕дн╕сть появи л╕дер╕в нового типу, ново╖ ел╕ти. Як╕ чинники потр╕бн╕ для ╖╖ появи ╕ чи в╕дбува╓ться народження ново╖ ел╕ти зараз?
- Треба розум╕ти, що коли говоримо «ел╕та», то повинн╕ говорити ╕ «чернь», бо одне без ╕ншого не ╕сну╓. Ел╕та ц╕лком соб╕ ╕сну╓ вже чверть в╕ку, чхати хот╕ла на Укра╖ну, за винятком ╖╖ дерибану. Вона ╕сну╓ за рахунок черн╕ з вуг╕льних копанок ╕ бурштинових ям. Це ц╕лком соб╕ держава в держав╕, яка найма╓ соб╕ пол╕тик╕в ╕ президент╕в як обслугу ╕нтерес╕в за частку прибутку. Ми не як╕сь там ун╕кальн╕ - подив╕ться хоча б на ╕стор╕ю Шрьодера ╕ «Газпром». Пол╕тично в╕дпов╕дальний клас форму╓ться, але ближчим часом в╕н не буде принциповим наст╕льки, як би нам хот╕лося. Не таким злод╕йським, як тепер╕шн╕, але не варто оч╕кувати появи лицар╕в в╕д пол╕тики.
╤рина Шевченко
www.unian.ua

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #30 за 28.07.2017 > Тема "З перших уст"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=18848

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков