Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (3277)
З потоку життя (6514)
Душі криниця (3530)
Українці мої... (1470)
Резонанс (1508)
Урок української (992)
"Білі плями" історії (1679)
Крим - наш дім (532)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ЧОМУ МИ НЕ МОЖЕМО В╤ДКЛАДАТИ ПИТАННЯ ПОВЕРНЕННЯ КРИМУ ДО БЕЗК╤НЕЧНОСТ╤
Рятуючи Крим, Укра╖на насамперед повинна рятувати людей в╕д рабсько╖ психолог╕╖, яка дозволя╓...


РОДИЧ╤ ЗАТРИМАНИХ В ОКУПОВАНОМУ КРИМУ ТАТАР ЗМУШЕН╤ САМ╤ ШУКАТИ ГРОШ╤ НА АДВОКАТ╤В
Уповноважена Верховно╖ Ради з прав людини Людмила Ден╕сова заявила, що питання оплати прац╕...


ОКУПАНТИ ПОДВО╥ЛИ К╤ЛЬК╤СТЬ ОБШУК╤В ╤ РЕЙД╤В ПРОТИ КРИМСЬКИХ ТАТАР
Про це заявила на пресконферец╕╖ голова Мон╕торингово╖ м╕с╕╖ ООН з прав людини в Укра╖н╕ Матильда...


«ЗАБОРОНЕНИЙ»
8 вересня в ╤нформац╕йно-виставковому центр╕ Музею Майдану в Ки╓в╕ в╕дбулася зустр╕ч з...


ДОЧКА КРИМСЬКОТАТАРСЬКОГО АКТИВ╤СТА БЕК╤РОВА ЗАКЛИКА╢ БОРОТИСЯ ЗА ЗВ╤ЛЬНЕННЯ ВС╤Х НЕЗАКОННО ЗАТРИМАНИХ У КРИМУ
Бек╕рова роздала список, що склада╓ться з 86 пр╕звищ людей, як╕ зазнали пол╕тичних репрес╕й у...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook

Twitter





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #29 за 21.07.2017 > Тема "З потоку життя"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#29 за 21.07.2017
К╤НЕЦЬ ПОЛ╤ТИЧНОГО СЕЗОНУ: НА КАН╤КУЛИ БЕЗ ОБ╤ЦЯНИХ РЕФОРМ

Андр╕й Паруб╕й в╕дправив депутат╕в “на моря” з невиконаними перед сусп╕льством об╕цянками

Завершилася шоста сес╕я Верховно╖ Ради Укра╖ни восьмого скликання. Пропозиц╕ю продовжити роботу, через багато невир╕шених проблем, депутати к╕лька раз╕в в╕дхиляли. Наступного разу Рада збереться аж 5 вересня. Як╕ п╕дсумки в╕д “тяжко╖” роботи народних обранц╕в ма╓мо у ф╕нал╕ пол╕тичного сезону, що позитивного можна вид╕лити ╕ навпаки, який найдошкульн╕ший негатив в╕д парламенту? На таке питання «Укр╕нформу» в╕дпов╕ли пол╕тологи — Олександр Кочетков, В╕ктор Небоженко, Олеся Яхно та Вадим Карасьов
Олександр Кочетков: “Завершення пол╕тичного сезону — це жорстоке протистояння м╕ж боротьбою з корупц╕╓ю ╕ захистом власних ╕нтерес╕в”
Перш за все хочу вид╕лити спробу виконавчо╖ влади на чол╕ з президентом, якимось чином продемонструвати готовн╕сть боротися з корупц╕╓ю не залежно в╕д фракц╕йно╖ приналежност╕. Але мова йде не системну боротьбу, а лише про намагання. Друге стосу╓ться депутат╕в, як╕ фактично готов╕ будь-яким чином захищати сво╓ право на незаконне збагачення, право на власн╕ статки, походження яких пояснити не можуть ╕ не хочуть, не зважаючи на сусп╕льний осуд. Тобто завершення пол╕тичного сезону - це жорстке протистояння м╕ж виконавчою владою, яка намага╓ться приборкати корупц╕ю ╕ представницькою владою, яка захища╓ власн╕ ╕нтереси. ╤ надал╕ воно лише посилюватиметься.
Кр╕м усього ╕ншого, пол╕тичний сезон продемонстрував втрату ╓дност╕ м╕ж р╕зними г╕лками влади. Прим╕ром, виникли розб╕жност╕ м╕ж адм╕н╕страц╕╓ю президента ╕ кер╕вництвом Кабм╕ну. Адже якщо ран╕ше Володимир Гройсман був представником БПП (читай — президента), то зараз прем’╓р тяж╕╓ до “Народного фронту”. Тобто п╕шла дисоц╕ац╕я, ╕ ц╕ розб╕жност╕ стали наявними ╕ в╕домими сусп╕льству.
╤ нарешт╕ останн╓. Загалом згадан╕ процеси (боротьба з корупц╕╓ю ╕ розб╕жност╕ позиц╕ювання. - Ред.) говорять про те, що йде п╕дготовка до вибор╕в. Нараз╕ достеменно не в╕домо, будуть ц╕ вибори достроков╕ чи строков╕, президентськ╕ чи парламентськ╕, але про всяк випадок ус╕ хочуть зайняти виг╕дну позиц╕ю.
Тепер про позитив. По-перше, це таки спроби боротися з корупц╕╓ю. Очевидно, боротьба не зовс╕м усп╕шна, не зовс╕м системна, але вона ╓. По-друге - це д╕яльн╕сть “╓врооптим╕ст╕в”, як╕ пропагують боротьбу з корупц╕╓ю. По-трет╓ — це те, що нарешт╕ у США сформувалася певна вертикаль щодо Укра╖ни (Пенс-Т╕ллерсон-Волкер. - Ред.). Вони вимагатимуть в╕д укра╖нсько╖ влади р╕шучих д╕й, як у напрямку реформ, так й боротьби з корупц╕╓ю.
В╕ктор Небоженко: “Люди думали, що п╕сля Майдану до парламенту прийдуть кращ╕ з кращих, але виявилися все навпаки”
З точки зору пол╕толог╕╖, Верховна Рада працювала. Але працювала за в╕дсутност╕ парламентсько╖ б╕льшост╕. ╤ тут справа нав╕ть не в морал╕, не в ф╕зиц╕, а в тому, що якщо нема╓ заф╕ксовано╖ парламентсько╖ б╕льшост╕, то в╕дпов╕дно нема╓ пол╕тико-юридично╖ в╕дпов╕дальност╕ за р╕шення. Кожна група, фракц╕я, яка йтиме на майбутн╕ достроков╕ вибори або строков╕ вибори говоритиме: «Ми не винн╕, що хтось проголосував, а хтось - н╕». ╤ це дуже погано, адже Верховна Рада в╕дмовила соб╕ в найголовн╕шому - в наявност╕ пол╕тично в╕дпов╕дально╖ б╕льшост╕. В╕дпов╕дно парламент не встига╓ приймати необх╕дн╕ реформаторськ╕ закони. Квал╕ф╕кац╕я нин╕шньо╖ Верховно╖ Ради набагато г╕рша за попередню. Обираючи депутат╕в, люди думали, що п╕сля Майдану до парламенту прийдуть кращ╕ з кращих, але виявилися все навпаки.
Щодо позитивного, то тут можна вид╕лити наступне: менше б╕йок ╕ в╕дсутн╕сть скандальних переход╕в з одн╕╓╖ фракц╕╖ до ╕ншо╖.
Олеся Яхно: “Парламент не демонстру╓ достатньо╖ мотивац╕╖ в як╕сному ╕ швидкому проведенн╕ реформ”
Якщо ми говоримо про завершення пол╕тичного сезону, то найважлив╕ше тут для Укра╖ни — зовн╕шньо-пол╕тична складова. По-перше, це завершення остаточно╖ процедури ратиф╕кац╕╖ угоди про асоц╕ац╕ю й отримання безв╕зового режиму з ╢С. По-друге, нарешт╕ вдалося вийти на певний р╕вень д╕алогу з╕ Сполученими Штатами.
Що стосу╓ться Верховно╖ Ради, то тут варто згадати про старт певних процес╕в, таких як пенс╕йна, медична, земельна реформи. Звичайно, конкретних результат╕в поки що нема, але нав╕ть те, що ц╕ питання перебувають на р╕вн╕ обговорення, по них йдуть напрацювання — це вже краще, н╕ж узагал╕ н╕чого. Але позитивом це не назвеш. Парламент не демонстру╓ достатньо╖ мотивац╕╖ в як╕сному ╕ швидкому проведенн╕ реформ. Все в╕дбува╓ться на р╕вн╕ пустих балачок. Чому? Тут в╕дпов╕дь проста: депутати в цьому не зац╕кавленн╕.
Вадим Карасьов: “Не маючи де-факто коал╕ц╕╖, парламент все одно проводить важлив╕ голосування”
По-перше, парламент дав старт реформам соц╕ального сектору, без яких не можливе подальше сп╕вроб╕тництво з МВФ. Побачимо, яка буде швидк╕сть, але стартовий постр╕л пролунав. По-друге, це ╕стор╕я з╕ зняттям депутатсько╖ недоторканност╕, яка перетворила народних обранц╕в в касту недоторканих. По-трет╓, всупереч тому, що коал╕ц╕╖ де-факто нема╓, парламент все одно працю╓ ╕ за рахунок голос╕в незалежних депутат╕в, депутатських груп — проводить важлив╕ голосування. По-четверте, реформа конституц╕йного суду, за якою, можливо, в╕дбудуться зм╕ни до конституц╕╖. Адже нин╕шня - не в╕дпов╕да╓ вимогам часу, блокуючи багато серйозних р╕шень.
Щодо негативу, то, на мою думку, в╕н поляга╓ в блокуванн╕ парламентом розбудови антикорупц╕йно╖ структури в частин╕ надання НАБУ техн╕чних можливостей (читай — прослуховування), для проведення досудових сл╕дчих д╕й, а також неспроможн╕сть створити Антикорупц╕йний суд. Розум╕╓те, коли в Укра╖ну при╖жджа╓ Держсекретар США ╕ говорить про те, що потр╕бно створити Антикорупц╕йний суд - це сигнал, що в цьому напрямку Верховна Рада недопрацювала.
Завершуючи розмову, журнал╕ст Укр╕нформу попросив експерт╕в прокоментувати два факти: Конгрес США в╕дклав сво╖ л╕тн╕ кан╕кули на два тижн╕, а наш парламент — не погоджу╓ться на продовження сес╕╖, ск╕льки не голосуй.
Кочетков: “╢ таке присл╕в’я: “В╕йна в╕йною, але об╕д за розкладом”. У США чомусь влада працю╓ залежно в╕д обставин, а в нас... Те, що за наявност╕ нагальних проблем, непроголосованих р╕шень ╕ законопроект╕в Верховна Рада готова йти на кан╕кули — демонстру╓ лише в╕дверте презирство”.
Небоженко: “Конгрес Сполучених Штат╕в розум╕╓ в╕дпов╕дальн╕сть перед сво╖ми виборцями, а наш парламент — н╕, адже зв'язку м╕ж виборцем ╕ депутатом нема”.
Яхно: “Якби депутати д╕йсно поставили соб╕ за мету досягти конкретних результат╕в, то поступили, як конгресмени в США. Проте вони у цьому не зац╕кавлен╕”.
Карасьов: “Зна╓те, я все ж таки за календар, але при цьому ма╓ бути робота. Якщо депутати не встигають провести роботу, то потр╕бно вид╕лити час, щоб вони довели ╖╖ до к╕нця, а не переносили на ос╕нь. Б╕льше того, коли сусп╕льство чека╓ серйозних р╕шень, то в╕дпустка може почекати”.
Мирослав Л╕скович

РАБИ КОРОТКОЗОРОСТ╤. СПЕКТАКЛ╤ В РАД╤ Ц╤КАВ╤Ш╤ ЗА МАЙБУТН╢
Склада╓ться враження, що нав╕ть в╕йна не вил╕кувала ан╕ пол╕тик╕в, ан╕ вс╕х нас в╕д короткозорост╕

Ви бачили, як гора народжувала мишу?
Як Верховна Рада зн╕мала недоторканн╕сть? ╤ справа не в тому, що миша народилася нап╕вживою – бо з когось зняли, а з когось – н╕. А в т╕й траг╕чн╕й напруз╕, з якою вир╕шувалося перес╕чне питання. ╤ не питання нав╕ть, а умовн╕сть, справа трьох хвилин – зняти з учорашн╕х смертних флер небожител╕в.
Але ж як╕ шексп╕р╕вськ╕ пристраст╕ кип╕ли – з отруйними шпагами, розенкранцами ╕ г╕льденстернами, з б╕дними йориками!..
Телемарафони з прямим еф╕ром. Численн╕ експерти, поважн╕ доктори ╕ кандидати, ф╕лософи й ╕сторики, як╕ на повному серйоз╕ називали все, що в╕дбувалося – хто «╕сторичним проривом», хто «самовикриттям» зрадник╕в.
╤ в довг╕й т╕н╕ Довгого й Лозового губилися в╕йна ╕ жертви, блякли запланован╕ реформи –пенс╕йна, медична, земельна... ╤ зовс╕м н╕кчемними здавалися тих╕ й непом╕тн╕ вибори десь в ╕ншому св╕т╕ судд╕в Верховного суду…
Що це, як не «аберац╕я близькост╕» – терм╕н, який вигадав ╕сторик Лев Гум╕льов? Що це, як не викривлення ╕сторично╖ картинки, коли те, що ближче у час╕, зда╓ться важлив╕шим за в╕ддалене, коли др╕бна, н╕кчемна, але вихоплена «тут» ╕ «зараз» ╕ важлива для певних ос╕б проблемка затьмарю╓ собою обр╕й? Коли за деревами не бачиш л╕су. ╤ не хочеш бачити…
Вс╕ люди – це жив╕ ╕стоти. А жив╕ – вони схильн╕ жити днем сьогодн╕шн╕м. Спожити якомога б╕льше ╕ якомога швидше – умова виживання. У тваринному й рослинному св╕т╕ – це переможна еволюц╕йна стратег╕я, бо хто зна╓, що буде завтра?
Людина теж не зна╓. Але ум╕╓ передбачити. ╤ цей дар ╓ у кожного з нас – в╕д Бога чи в╕д природи. А вм╕ючи передбачати, ми здатн╕ планувати стратег╕чно…
То чого ж ми часом схож╕ на сл╕пих кошенят?
Я чверть стол╕ття, як журнал╕ст, сид╕в на берез╕ й спостер╕гав за теч╕ями, порогами й вирами в╕тчизняно╖ пол╕тики. ╤ вс╕ ц╕ роки, аж до 2014-го кра╖ну виносило на м╕лину, де в брудному болот╕ вели бо╖ «за правду» то Кучма з Морозом ╕ Марчуком, то Ющенко з Тимошенко, то вс╕ разом з Януковичем. Прихильники президентсько╖ республ╕ки – з апологетами парламентсько╖, мажоритарних вибор╕в – з пропорц╕йними, в╕дкритих списк╕в – з ╕мперативним мандатом, гострок╕нечник╕в – з тупок╕нечниками.
Ба нав╕ть Конституц╕я наша народжувалася на арен╕ смертельного двобою м╕ж президентом ╕ парламентом. Двобою – за повноваження. ╤ усм╕хнен╕ депутатськ╕ обличчя на старих фото – то лише ознака, що вони кап╕тулювали перед Кучмою на виг╕дних умовах…
╤ т╕льки тепер, п╕сля незворотних под╕й, розум╕╓ш – на як╕ др╕бниц╕ були розпорошен╕ нерви, сили, кошти ╕ людськ╕ життя!
╤ кому тепер гукнеш у минуле: гей, ви, нац╕онал╕сти ╕ л╕берали, державники й соц╕ал╕сти, киньте займатися дурнею, зм╕цнюйте арм╕ю ╕ кордони, семимильними кроками посп╕шайте у НАТО ╕ ╢С, доки нас там чекають, плекайте укра╖нське в Криму ╕ на Донбас╕. Х╕ба всього цього не можна було передбачити й спланувати? Можна було…
Боюся, аби хтось ╕з майбутнього так само безнад╕йно не кликав нас, сьогодн╕шн╕х. Бо в╕йна не вил╕кувала ан╕ пол╕тик╕в, ан╕ вс╕х нас в╕д короткозорост╕.
Ми категорично, патолог╕чно й злочинно не бажа╓мо думати про майбутн╓.
Про те, як, наприклад, повернути Донбас ╕ Крим. ╤ чи повертати взагал╕? Будь-як╕ ╕де╖ одразу зустр╕чають агрес╕ю ╕ спротив. Будь-як╕ – в╕д негайного наступу до братання з бойовиками.
Нас ляка╓ сама можлив╕сть зазирнути за горизонт под╕й. Бо там, за деревами, можна побачити щось незбагненне, щось чуже для виплекано╖ нами картинки пласко╖ земл╕.
Нас непереборно тягне зайнятися власним об╕йстям ╕ не перейматися важкими думами про долю кра╖ни. Ми умовля╓мо себе, що якось воно саме «устаканиться», ╕ добре було б, аби не було г╕рше. Бо ж хоч ╕ вбивають наших хлопц╕в, але ж менше н╕ж п╕д ╤ловайськом, гримить артилер╕я – але ж не на околицях Дн╕пра ╕ Львова… ╤ може пронесуть цю чашу повз нас.
╤ як матер╕ з переляку в╕дмовляються в╕д щеплення д╕тей, бо алерг╕я на вакцину зда╓ться небезпечн╕шою, н╕ж важка хвороба в майбутньому, так ╕ вс╕ ми – пол╕тики ╕ перес╕чн╕ укра╖нц╕ бо╖мося болю радикальних реформ ╕ в╕дтягу╓мо ╖х все дал╕ ╕ дал╕ в майбутн╓...
6-7 м╕льйон╕в укра╖нц╕в не платять внеск╕в до Пенс╕йного фонду – так╕ соб╕ невинн╕ ╕гри з державою. Але прагнуть тако╖ Пенс╕йно╖ реформи, щоб колись пот╕м держава ╖х не кинула, а подарувала достойну стар╕сть. Ус╕ за ╓вропейську осв╕ту в Укра╖н╕, аби д╕тки р╕дн╕ могли вчитися в Житомир╕, як у Гарвард╕, але платити за це 78 м╕льярд╕в гривень з бюджету – це непом╕рний тягар.
Жаха╓ перспектива продажу земл╕. «А що як Лукавий спокусить, ╕ я в╕ддам над╕л, а грошики проп`ю?» Хай краще капа╓ сиротлива рента, а те, що орендатор виснажить землицю до стану глини – так то ж у майбутньому…
Який спокусник запустив у св╕дом╕сть мем – що справжн╕ реформи одразу зроблять заможними й щасливими? Цей в╕рус не да╓ спокою ╕ сну, ми все чека╓мо, коли. ╤, не дочекавшись, б╕жимо за тими, хто кричить: «Вчора було краще». 
Нам так хот╕лося пол╕тати з в╕терцем. Кудись у ╢вропу по безв╕зу. ╤ слово гарне нагодилося – «лоукости»! Але ж дешеве не да╓ швидких прибутк╕в, це збитки можуть статися одразу. Потр╕бно ризикнути, ╕ ми ждемо см╕ливост╕ в╕д лоукостера. А в╕н того ж оч╕ку╓ в╕д нас. А у нас, точн╕ше – в наших урядовц╕в, нема бажання зал╕зати в збитки. 
Вслухаюся, хто першим скаже: «Виноград зелений»?
Хто ж, кр╕м нас, зазирне у наше майбутн╓? Та ми вважа╓мо, що ╓ кому. ╢ Трамп, ╓ Меркель, МВФ, ООН, Бог, зрештою. Ми ж молода нац╕я, ми – жертви. ╤ хай вони нас напоумлять. Перелякають заморозкою кредит╕в, безв╕з╕в ╕ асоц╕ац╕й, блокадою Царства небесного для наших гр╕шних душ… Отод╕ ми стрункими лавами п╕демо на поступки: подума╓мо про власне майбутн╓, почнемо чистити зуби, обливатися холодною водою задля ╕мун╕тету.
Що ж ╕з нами таке? Може то радянський лад навчив нас задовольнятися малим ╕ не ризикувати задля б╕льшого?
А може це прокляття тисячол╕тньо╖ ╕стор╕╖ народу, який живе на с╕мох в╕трах ╕ перетинах цив╕л╕зац╕йних шлях╕в? Нав╕що заощаджувати й планувати щось на завтра, якщо «завтра» може не бути? Якщо наб╕жать половц╕-печен╕ги-татари-московити – ╕ все спалять, в╕дберуть, заженуть у рабство. Чи не краще рад╕ти з того, що живий?
Той, прославлений Фейсбуком укра╖нський зароб╕тчанин, який грош╕ за п╕вроку гастарбайтерства у Польщ╕ витратив не на осв╕ту д╕тей, не на «десять породистих кор╕в ╕ сироварню», а на стометровий кам`яний паркан навколо хати – в╕н х╕ба не д╕яв за цим, тисячол╕тн╕м рецептом?
Так хочеться, щоб ми не боялися зазирати в майбутн╓! Не сво╓ особисте, а майбутн╓ кра╖ни. Не казкове – з огламуреними Бандерою ╕ Шухевичем, а високотехнолог╕чне, з розумними ╕ осв╕ченими людьми, приязню м╕ж собою. Майбутн╓, заради якого не шкода ризикнути сьогодн╕шн╕м споко╓м ╕ комфортом.
Давайте навч╕мося бачити його сам╕, а не очима вожд╕в ╕ закордонних куратор╕в. Так, це страшно ╕ може викликати шок, розплавити м╕зки й зупинити серце. Але ж яке це щастя – ум╕ти в╕д╕рватися в╕д заяложених стовбур╕в ╕ побачити за ними л╕с аж до небокраю – неск╕нченний ╕ сповнений життя.
╤ коли люди з Гори, що народила мишу, повернуться з мор╕в засмагл╕ й сповнен╕ над╕й п╕дважити св╕й рейтинг подачками народов╕ «вже сьогодн╕» – чи гречкою, чи пластиком дитячих гойдалок, чи зарплатнею, чи поверненням вклад╕в – нам це вже буде не ц╕каво.
╢вген Якунов
www.ukrinform.ua

 

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #29 за 21.07.2017 > Тема "З потоку життя"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=18816

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков