Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4444)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4116)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2110)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1028)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (308)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (202)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
САВА ╤ ЛАВА
Наш╕ традиц╕╖


«20 ДН╤В У МАР╤УПОЛ╤», ДЖАМАЛА ╤ «КОНОТОПСЬКА В╤ДЬМА»:
Стали в╕дом╕ лауреати Шевченк╕всько╖ прем╕╖…


ПРАВДА ДВО╢СЛОВА
Наш╕ традиц╕╖


ОЧИМА БЕЛЬГ╤ЙСЬКОГО ФОТОГРАФА
На його зн╕мках - чорно-б╕ла пал╕тра Майдану…


МИСТЕЦЬКА «ЗДИБАНКА В «НОР╤»
Виставка в╕дбулася без обмежень ╕ упереджень. В╕дб╕р ╕ цензура були в╕дсутн╕…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #28 за 14.07.2017 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#28 за 14.07.2017
╤ВАН НИЗОВИЙ: «ГОВОРИТИ З╤ СВ╤ТОМ БАТЬК╤ВСЬКОЮ – УКРА╥НСЬКОЮ – МОВОЮ!»

Гадюкою вповза╓ в Укра╖ну
Прав╕чний «друг» ╕з Пут╕нським лицем,
Несе ру╖ну в нашу кура╖ну
╤ в нашу душу щиру та на╖вну
Знов пов╕ва п╕вн╕чним в╕терцем,
- Це уривок ╕з в╕ршу ╤вана Низового «Застереження», написаного ще 2004-го року.
3 с╕чня нин╕шнього року поету, проза╖ку, журнал╕сту ╕ громадському д╕ячу ╤вану Низовому виповнилося б 75 рок╕в. Але в╕н помер 30 вересня 2011 року. ╤ван Низовий – автор понад 100 зб╕рок поез╕й, прози, публ╕цистики, переклад╕в, зокрема, твор╕в для д╕тей, численних публ╕кац╕й в газетах ╕ журналах. Його в╕рш╕ перекладали болгарською, польською, рос╕йською, словацькою, чеською, англ╕йською, татарською ╕ чуваською мовами. ╤ван Данилович – член Нац╕онально╖ сп╕лки письменник╕в Укра╖ни ╕ ВУТ «Просв╕та» ╕м. Тараса Шевченка. Його праця в╕дзначена прем╕ями ╕мен╕ брат╕в Богдана ╕ Левка Лепких, Олекси Г╕рника, Микити Чернявського ╕ Бориса Горбатова та медаллю «Просв╕ти» «Буд╕вничий Укра╖ни».
╤ван Низовий народився в Б╕лоп╕льському район╕ на Сумщин╕. В п╕вторар╕чному в╕ц╕ зостався круглим сиротою. Заочно зак╕нчив факультет журнал╕стики Льв╕вського ун╕верситету. ╤з 1966 року жив на Луганщин╕. Т╕льки один в╕рш поет написав рос╕йською мовою. Вс╕ ╕нш╕ р╕дною укра╖нською.
Ц╕лу доб╕рку поез╕й ╤ван Низовий присвятив м╕сту ╤рпеню на Ки╖вщин╕, де неодноразово бував ╕ творив у Будинку творчост╕ письменник╕в.
8 липня в ╤рп╕нському ╕сторико-кра╓знавчому музе╖ в╕дбувся веч╕р пам'ят╕ ╤вана Низового. Про життя ╕ творч╕сть ╤вана Даниловича розпов╕в редактор газети «Народна думка» м╕ста Городок Льв╕всько╖ област╕ Роман См╕лка. В╕н також прочитав в╕рш╕ Низового. Зараз на Льв╕вщин╕ живе донька поета Леся Низова. Вона пропагу╓ батькову творч╕сть. До друку заплановано 5-томник твор╕в ╤вана Низового.
На вечор╕ в музе╖ в╕дбувся показ документального ф╕льму «Моя земля – моя душа». Учасники заходу побачили живого ╤вана Низового ╕ почули його в╕рш╕ в авторському виконанн╕.
Ще в 1995 роц╕ поет Низовий з г╕ркотою писав:

- Ми й нин╕ щедр╕,
Як були,
Без м╕ри ╕ без меж:
╤ флот, ╕ море в╕ддали,
╤ Севастополь теж.
╤ Крим невдовз╕ в╕ддамо
(Н╕чого ж нам не жаль!)
На нього ж ласиться, само
Собою, брат-москаль.

У Низового багато поез╕й, написаних н╕би сьогодн╕. Так, ще 2008 року в╕н написав:

- Правилом керуючись старим –
«Хто з мечем прийшов» того мечем ми
стр╕немо ╕ славно пос╕чемо –
╕ Донбас в╕дсто╖мо, ╕ Крим!

Я мр╕ю, що збудуться ╕ ц╕ рядки поета Низового:

- Настане час, коли б╕ля керма
Розхитано╖ нашо╖ держави
Постане лицар – спадко╓мець слави
Козацько╖, здобуто╖ в штормах
╤стор╕╖!

Процитую ще один чудовий тв╕р ╤вана Низового:

- ми навчилися говорити
материнською мовою
мовою наших л╕с╕в понищених
р╕чок обезточених
г╕р погвалтованих
звича╖в поганьблених
в╕ри розтоптано╖
але ми забули мову
стр╕л поц╕ляючих
куль неминаючих
шабель незатуплених
ми забули розковану мову
Хмельницького ╕ Виговського –
справжню мову прадавньо╖ Укра╖ни
нам ще довго навчатись щоб в╕льно
говорити з╕ св╕том батьк╕вською –
укра╖нською – мовою!

Це було написано в 1995 роц╕. Нин╕ ми швидше вчимося розмовляти батьк╕вською укра╖нською мовою.

Анатол╕й Зборовський,
директор ╤рп╕нського ╕сторико-кра╓знвчого музею

Роман См╕лка чита╓ в╕рш╕ ╤вана Низового

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #28 за 14.07.2017 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=18780

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков