"Кримська Свiтлиця" > #25 за 23.06.2017 > Тема "Смішного!"
#25 за 23.06.2017
ТА Й СНИ Ж ПРИВИД╤ЛИСЯ САТИРИКУ!
Останн╕ дв╕ «св╕жоспечен╕» книги, подарован╕ ╖╖ автором, запор╕зьким поетом Миколою Б╕локопитовим, ориг╕нальн╕ що за формою, що за зм╕стом. Одна назива╓ться «Чортзнащо наснилося мен╕», а ╕нша - «Спов╕дь екс-ловеласа». Видан╕ вони в запор╕зьк╕й друкарн╕ «Дн╕провський металург». До реч╕, в╕н автор ще десяти поетичних зб╕рок. Помимо ╖дких сатиричних в╕рш╕в, у них чотири доб╕рки сн╕в. А в тих снах - усе, що в╕дбува╓ться сьогодн╕ з нами, що нам дошкуля╓ та хто винен у вс╕х наших б╕дах. Перенесення у сни – прийом не новий ╕ можна сказати ун╕версальний. Чимало митц╕в слова ним користувалося. Зокрема, ╕ наш незабутн╕й Тарас Шевченко. Коротше, Микола Б╕локопитов, насл╕дуючи давн╕ л╕тературн╕ традиц╕╖, зобразив гостро, а почасти й карикатурно проблеми нин╕шнього св╕ту, починаючи з м╕стечкових ╕ зак╕нчуючи столичними та глобальними. Щоправда, автор в одному з в╕рш╕в скромно зауважу╓: Хоч у них ╕ б╕ль, ╕ правда щира - Визнати доводиться сповна, Що чим актуальн╕ша сатира, Тим недовгов╕чн╕ша вона. ╤ з цим аж н╕як не можу погодитися. Адже саме критика – ╕ добра, ╕ нищ╕вна – то зас╕б, без якого неможливо викоренити сусп╕льн╕ вади, зокрема й подолати так╕ ганебн╕ явища як корупц╕я, хабарництво, продажн╕сть, брехня, кум╕вство, нехлюйство тощо. Так що в будь-якому випадку сатира та гумор мають творчий заряд, б╕льше того, допомагають сусп╕льству та й сам╕й влад╕ рухатися правильним шляхом. А тепер щодо зм╕сту Миколиних «сн╕в». Якось в одному з них в╕н залет╕в до розк╕шного каб╕нету, та не якогось, а антикорупц╕йного. На радощах нав╕ть випалив: «Це нагода знищити корупц╕ю – я ж «не брав» н╕коли й «не давав». ╤ нав╕ть насварився: Начувайтесь митники-хабарники, Прокурори, судд╕ ╕ менти, Бюрократи - всяких п╕льг наварники! Вам сл╕ди не вдасться замести!» ╤ сатиричний герой почав д╕яти – сп╕ймав на хабар╕ десятигривенн╕м стр╕лочника. Уявля╓те улов?! Але який резонанс ця «боротьба» мала! «Преса, телебачення ╕ рад╕о збуджено, як вулики, гудуть ╕ ус╕м пов╕домляють рад╕сно, що реформи в нас таки – ╤ДУТЬ!». Б╕льше того, за це ╖х хвалить президент. Х╕ба це не нагаду╓ «безкомпром╕сну боротьбу» в╕дпов╕дних силових структур? Чи хоч одного крупного корупц╕онера засуджено в Укра╖н╕? ╥х виявляють, ловлять ╕ в╕дпускають. ╤ вони, присп╕вуючи, живуть соб╕ поза кордонами на вкраден╕ в укра╖нц╕в кошти. Та автор у сво╖х снах копа╓ глибше ╕ докопу╓ться, чому так в╕дбува╓ться. Бо тому «борцев╕» п╕днесли конвертик з с╕мома нулями, мовляв, це тоб╕ за «самов╕ддану боротьбу», ╕ приписочка: «Т╕льки ╓ малесеньке проханнячко: ти кого не треба – не ч╕пай». А дал╕ автор переноситься в зал парламенту, де головний корупц╕онер виголошу╓ клятву: «А коли збрехав у цьому храм╕ я ╕ якщо без вас хоч щось в╕зьму – прив’яж╕ть мен╕ до ши╖ каменя й киньте в р╕чку, як Н╕мий Муму!». Ск╕льки чиновник╕в самих р╕зних ранг╕в клялися-об╕цяли… ╤ що за тими словесами? Що зм╕нилося? ╤ ту ж таки тему нер╕вност╕ в укра╖нському сусп╕льств╕ автор пода╓ у сн╕ про базар. Б╕дар╕ коп╕йки рахують, продаючи св╕й товар, потом омитий. А ол╕гархи? «А багатша за монарх╕в невситима та братва. Апетити мають хиж╕, т╕льки шара на ум╕ (Весь народ у них в ярм╕!) ╤ при ц╕м у них н╕ гриж╕, н╕ прописки у тюрм╕». Це вони, грабуючи народ, «задарма п╕дносять… кризу ще й податками товчуть». Однак поет в╕рить, що все ж над Майданом з╕йде сонце ╕ «проб’╓ розплати час». Сказав – ╕ проснувся. Проте з огляду на д╕йсн╕сть, в як╕й править беззаконня, подумав, що за такий сон його можуть заслати туди, «де Макар телят не пас». Та сни не дають спокою Микол╕ Б╕локопитову. ╤ якось в╕дправляють його до уряду, де д╕лять бюджетний кошик, а також «хитромудрий транш», який умить реструктуризувався у «пра-пра-правнуч╕ борги». П╕сля цього урядовц╕ рад╕ й сит╕ себе розхвалюють, бо провернули «добру» справу. А дал╕ поет ╕рон╕зу╓: А весь народ на тищутриста, Плюс-м╕нус сто, сто п’ятдесят – Жиру╓, мов панота чиста, ╤ вибира╓: чи по╖сти, Чи… по ╢вропах погасать? Зв╕сно, так╕ думки рояться не лише в автора. Судячи з пол╕тики, яку зд╕йсню╓ правляча «ел╕та», вона дба╓ не про ╕нтереси народу, а про визиск людей. Таке враження, що вона с╕ла в кр╕сла, аби дбати про власне благополуччя. Нищ╕вний висновок робить автор в одному ╕з сво╖х сн╕в: «Недоосмислено обран╕ в недонарод╕ недопол╕тики граються в недов╕йну». Як не погодитись: Жирують владн╕ мародери… А найдивн╕ша ╕з глупот: Там найбагатш╕ м╕льярдери ╤ на субсид╕ях народ. ╤ якось автор у сн╕ потрапив на закордонний аукц╕он. Там серед усякого мотлоху побачив, як «державу «Укра╖на» пускають з молотка». ╤ охочих ╖╖ придбати б╕льше, н╕ж треба. «А тут ще й об╕звався якийсь носатий хам: «А без народу можна? Удв╕ч╕ б╕льше дам!». Можна сказати, що сатирик за звичкою переб╕льшу╓. Але коли п╕сля ус╕ляких так званих «реформ» укра╖нцям живеться все г╕рше, то так╕ думки небезп╕дставн╕. Нема╓ гарант╕╖, що якомусь «носатому» не захочеться скупити за безц╕нь найц╕нн╕ш╕ у св╕т╕ чорноземи… А може в╕н уже й торбу грошей для того прибер╕г? Ох ц╕ сни! Як╕ т╕льки каверзи вони не п╕дсовують! Скаж╕мо, сто╖ть автор серед лан╕в та город╕в на р╕дн╕й земл╕. ╤ чу╓ голос: «Кра╖ну твою, як ос╕нн╕й город, хтось чистить дощенту… п╕д ╕ншу культуру, а швидше за все – ╕ п╕д ╕нший народ». ╤ це виводить автора з р╕вноваги нав╕ть ув╕ сн╕. В╕н почина╓ бунтувати ╕ закликати народ до спротиву: Але ще не п╕зно, якщо заходитись Порядок наводити в хат╕ сво╖й, ╤ в цьому вам мусить таки знадобитись Не рабська молитва, а клич бойовий! ╤ зовн╕шн╕й враг, як ╕ внутр╕шн╕й ворог, Повинен вас бачить по-доброму злих, Готових непотр╕б з╕терти на порох! ╤накше все п╕де за планом чужих. Отак╕ сни у Миколи Б╕локопитова, кошового М╕жнародно╖ асоц╕ац╕╖ гуморист╕в ╕ сатирик╕в «Весела С╕ч», лауреата Всеукра╖нських л╕тературних прем╕й ╕мен╕ Степана Руданського, Остапа Вишн╕, Василя Юхимовича, а нещодавно в╕н став ще й лауреатом Всеукра╖нсько╖ л╕тературно-мистецько╖ прем╕╖ ╕мен╕ Степана Ол╕йника. Хоч в╕н ╕ пише, що «вже власних сн╕в боюся – хоч спати не лягай», однак без бойово╖ сатири нин╕ укра╖нському сусп╕льству не об╕йтися. Тож хочеться побажати йому нових в╕двертих сн╕в ╕ нових книг, сповнених турботи про р╕дний край.
В╕ктор СТУС, письменник, журнал╕ст
На зн╕мку: Микола Б╕локопитов чита╓ сво╖ гуморески
"Кримська Свiтлиця" > #25 за 23.06.2017 > Тема "Смішного!"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=18704
|