Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2530)
З потоку життя (5626)
Душі криниця (3175)
Українці мої... (1408)
Резонанс (1405)
Урок української (980)
"Білі плями" історії (1606)
Крим - наш дім (528)
"Будьмо!" (258)
Ми єсть народ? (234)
Бути чи не бути? (69)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (125)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (829)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ТРЕТ╤Й УН╤ВЕРСАЛ ЦЕНТРАЛЬНО╥ РАДИ: ПОМИЛКА Г╤РША ЗА ЗЛОЧИН
Р╕вно сто рок╕в тому Укра╖нська революц╕я мала можлив╕сть п╕ти ╕ншим шляхом, але...


ЯК ╤ ЧОМУ В 2017 РОЦ╤ РОС╤Я НЕ В╤ДЗНАЧИЛА СТОР╤ЧЧЯ РЕВОЛЮЦ╤╥
В хат╕ пов╕шеного не говорять про мотузку, а в нин╕шн╕й РФ мовчать про революц╕ю…


ОП╤Р УКРА╥НЦ╤В ЛАМАЛИ ГОЛОДОМ
Повний текст проекту резолюц╕╖ Палати Представник╕в Конгресу США до 85-х роковин Голодомору в...


КОМУН╤СТИЧН╤ ТОТАЛ╤ТАРН╤ РЕЖИМИ ВБИЛИ ПОНАД 100 М╤ЛЬЙОН╤В ЛЮДЕЙ ПО ВСЬОМУ СВ╤ТУ
A ще незл╕ченно б╕льше людей було змушене зазнати експлуатац╕╖, насильства ╕ невимовного...


РЕАЛЬНА ╤СТОР╤Я. СПОВ╤ДЬ ДИТИНИ БОРЦ╤В ЗА УКРА╥НУ
Мен╕ було три тижн╕. Мама вир╕шила мене пров╕дати ╕ пустилася в дорогу. Там ╖╖ п╕дстрелили...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #20 за 19.05.2017 > Тема ""Білі плями" історії"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#20 за 19.05.2017
ТА╢МНИЦЯ КИ╥ВСЬКОГО САРКОФАГА

Нещодавно в Ки╓в╕ побачила св╕т дилог╕я сучасного укра╖нського письменника Миколи Хомича – «Територ╕я брехн╕» (видавництво «Юн╕верс») ╕ «Загадка гробниц╕» (видавництво «Самм╕т-книга»).
Автор народився в 1959 роц╕ в м╕ст╕ Новоград-Волинському на Житомирщин╕. У В╕нницькому медичному ╕нститут╕ здобув фах л╕каря-пед╕атра. У 1993 роц╕ Микола Хомич залишив державну медицину ╕ започаткував власний б╕знес у сфер╕ страхово╖ та приватно╖ медицини. У 1998 роц╕ пере╖хав у Ки╖в. Микола Хомич любить подорожувати. П╕сля мандр╕вки по Малому Тибету ╕ Г╕малаях почав писати книги.
М.Хомич встановив пам’ятник Лес╕ Укра╖нц╕ в сво╓му р╕дному м╕ст╕ Новоград-Волинському та започаткував щор╕чний Всеукра╖нський л╕тературний конкурс для д╕тей «У пошуках л╕тературних талант╕в».
Д╕я презентованих роман╕в в╕дбува╓ться в Х╤ стол╕тт╕, п╕д час Друго╖ св╕тово╖ в╕йни ╕ в наш час. Головн╕ геро╖ книг - наш╕ сучасники, як╕ втягуються в розплутування та╓мниць давнини. Вони ╖здять у Скандинав╕ю ╕ США.
Автор скористався найнов╕шими досл╕дженнями ки╖вського собору Свято╖ Соф╕╖. На його ст╕нах виявлено стародавн╕ граф╕т╕, як╕ св╕дчать, що храм значно стар╕ший, н╕ж вважалося.
Геро╖ книги звертають увагу, що реставроване рос╕йським ученим Герасимовим обличчя князя Ярослава Мудрого ма╓ монголо╖дн╕ риси. Але ж монголи д╕йшли до Рус╕ значно п╕зн╕ше. Микола Хомич пропону╓ свою розгадку ц╕╓╖ та╓мниц╕. У книз╕ «Загадка гробниц╕» Стал╕н да╓ настанову Герасимову, що Ярослав Мудрий ма╓ бути схожим не на шведа, а на рос╕янина, в якого ╓ аз╕йськ╕ предки.
У 2009 роц╕ саркофаг Ярослава Мудрого було в╕дкрито, але к╕сток князя там не було. В укра╖нських ем╕грантських газетах пов╕домлялося, що к╕стки Ярослава Мудрого нин╕ в США. Але академ╕к Толочко забороняв оприлюднювати цю ╕нформац╕ю.
Генеральний директор Нац╕онального запов╕дника «Соф╕я Ки╖вська», де в╕дбулася презентац╕я дилог╕╖ Хомича, Неля Куковальська говорить, що мощ╕ Ярослава Мудрого вивезли в 1943 роц╕ патр╕оти. Люди боялися, що з поверненням Радянсько╖ влади укра╖нську святиню буде знищено. Чого було спод╕ватися в╕д влади, яка вже знищила Михайл╕вський ╕ Успенський собори та ще багато церков. Зараз вир╕шу╓ться питання про повернення останк╕в князя Ярослава Мудрого в Ки╖в. Неля Куковальська зазнача╓: «Ми - частина ╢вропи. Ми не йдемо в ╢вропу. Ми поверта╓мося в ╢вропу».
Микола Хомич вважа╓, що в╕д ╢вропи нас в╕д╕рвало прийняття християнства за в╕зант╕йським зразком. У В╕зант╕╖ церква була п╕дпорядкована держав╕. Звичайно, у Москв╕ додався ще й вплив Золото╖ Орди. Микола Хомич пише: «Лукавство в╕зант╕йщини, нашароване на сх╕дну хитр╕сть коч╕вника, породить нову модель людсько╖ сп╕льноти. Тут завжди будуть говорити одне, робити друге, а думати трет╓. Це проявлятиметься в ус╕ часи, хоч би як називався економ╕чний лад, сусп╕льна формац╕я чи епоха». Письменник зауважу╓ про Московський патр╕архат: «А найсумн╕ше станеться з православ’ям. Його оболонка збережеться, покри╓ться золотом ╕ набуде лоску, але при цьому з нього з╕треться суть християнства, людинолюбство й сп╕вчуття. Заради збереження православ'я священики п╕дуть на все. Будуть виправдовувати злочини влади, ╖╖ найб╕льш ниц╕ вчинки, а починаючи з ХХ стол╕ття ╕ до цього дня стануть штатними сп╕вроб╕тниками каральних орган╕в НКВС, КДБ, ФСБ».
Микола Хомич зверта╓ увагу, що В╕зант╕я використовувала церкву для поширення свого впливу на Русь. Це зрозум╕в Ярослав Мудрий ╕ добився обрання на посаду Ки╖вського митрополита русина ╤лар╕она. Нин╕ схожа ситуац╕я. Кремль використову╓ так звану Укра╖нську православну церкву Московського патр╕архату. Хомич пише, що Ки╓во-Печерська лавра в руках Московського патр╕архату ╓ осередком п'ято╖ колони Кремля в Укра╖н╕.
Головний герой дилог╕╖ Олег говорить: «Об'╓дну╓ нас в одну нац╕ю не наб╕р хромосом, а скор╕ше загострене в╕дчуття свободи. Тому укра╖нцем може бути будь-хто, йому досить под╕ляти з нами цю ц╕нн╕сть».
На мою думку загострене в╕дчуття свободи – це не ╓дина ц╕нн╕сть, яка об'╓дну╓ нас в одну нац╕ю. ╢ ще так╕ чинники – культура, мова. Нехай вони поруйнован╕ протягом в╕к╕в поневолення, але, скаж╕мо, нав╕ть прагнення забезпечити належне функц╕онування р╕дно╖ мови робить нас нац╕╓ю.
Тому не з ус╕ма твердженнями геро╖в можна погодитися. Той же Олег стверджу╓: «Патр╕отизм – це любов до Батьк╕вщини, до свого народу, а нац╕онал╕зм – ненависть до ╕нших». Геро╖ книг молод╕, але таке визначення патр╕отизму ╕ нац╕онал╕зму походить з комуно-радянського лексикону. Тут переплутано нац╕онал╕зм ╕з шов╕н╕змом.
Сам письменник розмовля╓ ╕ пише рос╕йською мовою. Його дилог╕ю переклали укра╖нською. Очевидно, рос╕йськомовн╕сть Хомича все-таки позначилася на його творах.
Олег розпов╕да╓, що його д╕дусь по мамин╕й л╕н╕╖ служив в НКВС, а ╕нший д╕д, по татов╕й л╕н╕╖, був вояком УПА. Звичайно, обо╓ д╕д╕в ненавид╕ли один одного. Та син енкаведиста, доцент Ки╖вського ун╕верситету, став членом Гельс╕нсько╖ правозахисно╖ групи, був звинувачений в укра╖нському буржуазному нац╕онал╕зм╕, засуджений ╕ за р╕к помер у радянському концтабор╕ в Мордов╕╖. Д╕д-енкаведист, який добре знав методи сво╖х колишн╕х колег, тяжко переживав загибель сина ╕ помирився з╕ сватом –ветераном УПА.
Це типова укра╖нська ситуац╕я. Ми ста╓мо нац╕╓ю, незважаючи на вс╕ намагання наших ворог╕в розсварити нас.
Наприк╕нц╕ роману «Загадка гробниц╕» Олег бере участь у Майданах ╕ захища╓ Укра╖ну на Донбас╕. Його поранять. Але в╕н повернеться до дружини живий. Микола Хомич сказав, що його книга передус╕м про кохання.
За ╕сторичн╕ романи «Територ╕я брехн╕» ╕ продовження «Загадка гробниц╕» Микола Хомич в╕дзначений двома л╕тературними прем╕ями - «Во╖н св╕тла» пам'ят╕ Михайла Жизневського ╕ «Глиняний к╕т».

Анатол╕й Зборовський
м. ╤рп╕нь

На фото (зл╕ва направо): заступник генерального директора запов╕дника Соф╕я Ки╖вська Вячеслав Корн╕╓нко, Микола Хомич ╕ генеральний директор Нац╕онального запов╕дника Соф╕я Ки╖вська Неля Куковальська

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #20 за 19.05.2017 > Тема ""Білі плями" історії"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=18542

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков