Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (3589)
З потоку життя (6827)
Душі криниця (3677)
Українці мої... (1499)
Резонанс (1578)
Урок української (997)
"Білі плями" історії (1749)
Крим - наш дім (533)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (238)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
МО╥ СПОГАДИ ПРО В╤ЙНУ
Все менше лиша╓ться очевидц╕в, як╕ бачили ╖╖ початок, жили в окупац╕╖ чи евакуац╕╖ (╕ важко...


СЛАВНИХ ПРАД╤Д╤В ВЕЛИКИХ ПРАВНУКИ ПОГАН╤ – ПРО ЩО ГОВОРЯТЬ ТА╢МНИЧ╤ П╤ДЗЕМЕЛЛЯ Р╤ВНОГО?
Кому ╕ нав╕що потр╕бне вта╓мничення справжньо╖ ╕стор╕╖ Укра╖ни такими галасливими, але пустими по...


ПЕРЕГОВОРИ БОЙОВИК╤В ╤ ОЧЕВИДЕЦЬ ЗАПУСКУ З “БУКА”: СУД ЗАВЕРШИВ ШОСТЕ ЗАС╤ДАННЯ У СПРАВ╤ МН17
Ще у зал╕ суду заслухали перехоплен╕ телефонн╕ розмови, за ними змогли ╕дентиф╕кувати бойовик╕в.


СААКАШВ╤Л╤ РОЗПОВ╤В ПРО П╤ДГОТОВКУ КРЕМЛЕМ КРИМСЬКОГО ВАР╤АНТУ
Президент Груз╕╖ Миха╖л Саакашв╕л╕ заявля╓, що Рос╕я п╕дживлю╓ сепаратизм у Криму для тиску на...


ВИЖИТИ, ЩОБ ПЕРЕМОГТИ: П'ЯТЬ КРИМСЬКИХ ╤СТОР╤Й ПРО ДЕПОРТАЦ╤Ю ╤ НЕ Т╤ЛЬКИ
Наша розпов╕дь – про тих, кому пощастило вижити ╕ завдяки кому в╕дроджу╓ться...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook

Twitter





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #17 за 28.04.2017 > Тема ""Білі плями" історії"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#17 за 28.04.2017
…╤ ДОВ╤ЧНО НЕЗАГО╢НИЙ Б╤ЛЬ ЧОРНОБИЛЯ

Чорнобиль у вс╕х св╕й. ╤ своя пам’ять. 26 кв╕тня, 1986 р╕к. Небувале буяння зеленого листя на вулицях Ки╓ва. Б╕л╕, рожев╕ св╕чки каштан╕в вражали сво╓ю красою. Все буяло, н╕би востанн╓. Можливо, так виглядатиме апокал╕псис на земл╕ – коли природа востанн╓ постане у сво╖й перв╕сн╕й крас╕. А пот╕м – чи то забуття, чи то в╕чний морок. Кв╕тнев╕, травнев╕ дн╕ 1986 року промайнули, наче у калейдоскоп╕. У мене - випускний клас, а попереду – нев╕дом╕сть. Сполохан╕ кияни вивозять кудись д╕тей. Хто куди може, хто куди зм╕г д╕стати квитки. На зал╕зничному вокзал╕ – яблуку нема де впасти. Ми, десятикласники, н╕куди не ╖демо. Вчител╕ ус╕ геть розгублен╕. Чекають «вказ╕вок» згори: може, хоча б к╕лька випускних ╕спит╕в вдасться скасувати? Та жодних вказ╕вок не надходить. Батьки щодня штурмують розгублену шк╕льну адм╕н╕страц╕ю. Мовляв, що з нами робити? Ми вже не в першому клас╕, аби забиратися подал╕ в╕д Ки╓ва. Чутки переповнюють м╕сто. Чутки ширяться у шк╕льних коридорах. Кажуть, що потр╕бно «щось приймати в╕д рад╕ац╕╖». Але що конкретно – н╕хто не зна╓. Зв╕дси – пан╕ка. Хтось безконтрольно почина╓ приймати йодист╕ препарати. Проте ц╕лковита безконтрольн╕сть лише шкодить здоров’ю. У п╕дсумку – жоден екзамен у випускному клас╕ не було скасовано. На випускн╕й шк╕льн╕й л╕н╕йц╕ десятикласники п╕д палючим рад╕ац╕йним сонцем читають в╕рш╕, прощаються з╕ школою. Букети п╕вон╕й у наших руках яскрав╕, а на шк╕льному подв╕р’╖ аж в очах мерехтить в╕д червоних тюльпан╕в. Природа буя╓ у сво╖й траг╕чн╕й крас╕. А необ╕знан╕, приголомшен╕ доросл╕ й д╕ти розум╕ють лише одне: Чорнобиль розд╕лив ╖хн╓ життя навп╕л. Ми хот╕ли знати правду, але морок ута╓мниченост╕ панував у сусп╕льств╕. Лише у 1994 роц╕ Верховна Рада Укра╖ни прийняла Закон «Про державну та╓мницю», який заборонив засекречування будь-яких в╕домостей про стан навколишнього природного середовища та еколог╕чн╕ катастрофи. З того часу в╕дкрили доступ до документ╕в, з яких ми д╕зналися про те, що у 1986 роц╕ було над╕йно засекречено. «26 кв╕тня ц.р. о 1 годин╕ 25 хвилин у прим╕щенн╕ четвертого енергоблоку при виведенн╕ його в плановий середн╕й ремонт ╕ проведенн╕ випробувань турбогенератор╕в №7 та 8 стався вибух ╕ виникла пожежа, яка перекинулася на дах третього енергоблоку. В результат╕ вибуху зруйновано шатро покр╕вл╕ №4 ╕ машинного залу. П╕д час авар╕╖ в прим╕щенн╕ перебувало 17 роб╕тник╕в зм╕ни. 9 з них госп╕тал╕зовано, 4 роб╕тники у важкому стан╕, один ╕з них у реан╕мац╕╖. Пожежу локал╕зовано», - такий текст першо╖ допов╕дно╖ про авар╕ю на Чорнобильськ╕й АЕС було над╕слано КДБ Ки╖всько╖ област╕ кер╕вництву Ки╓ва та Москви. Дал╕ почалася епопея, яку коротко можна охарактеризувати словами «заборонити, приховати, ута╓мничити». В╕дразу п╕сля авар╕╖, 26 кв╕тня, розпочалося сл╕дство з метою встановлення причини катастрофи. Верс╕я, висунута в перш╕ дн╕, залишалася незм╕нною – авар╕я сталася внасл╕док недбальства. У пов╕домленн╕, над╕сланому сл╕дчими КДБ 1 травня 1986 року, зазначалося, що «загальною причиною авар╕╖ була низька культура прац╕вник╕в АЕС. Мова йде не про квал╕ф╕кац╕ю, а про культуру роботи, внутр╕шню дисципл╕ну ╕ почуття в╕дпов╕дальност╕». Недбальство ╕ некомпетентн╕сть – вза╓мопов’язан╕ реч╕, що визначили наше життя п╕сля Чорнобиля. На жаль, кер╕вництво ╕гнорувало застереження, тим самим нехтуючи здоров’ям людей. Зокрема, д╕тей, як╕ за к╕лька дн╕в п╕сля авар╕╖ марширували прикрашеним Хрещатиком п╕д палючим рад╕ац╕йним сонцем. Д╕ти в╕тали парт╕йне кер╕вництво, нав╕ть не здогадуючись, якими будуть насл╕дки цього першотравневого свята. ╤ це при тому, що граф╕к динам╕ки рад╕ац╕йного фону у Ки╓в╕ саме м╕ж 10 ╕ 12 годинами 1 травня заф╕ксував п╕к рад╕ац╕╖ за весь час катастрофи. Минули роки, в╕дколи ми д╕зналися бодай частинку т╕╓╖ засекречено╖ правди. Адже можна було врятувати в╕д зайвого перебування у рад╕ац╕йн╕й столиц╕ ╕ нас, десятикласник╕в. Кажуть, що лунали несм╕лив╕ голоси ╕ тод╕. Ут╕м, все заглушило бажання приховати правду про Чорнобильську катастрофу. ╤нформац╕йна блокада довкола катастрофи тривала майже р╕к. Зб╕рник «Чорнобильська трагед╕я. Документи ╕ матер╕али» розкрива╓ чимало та╓мниць, що ретельно приховувало радянське кер╕вництво. Зокрема, серед документ╕в зб╕рника ╓ чимало св╕дчень того, що центральн╕ галузев╕ в╕домства приймали р╕шення з великим зап╕зненням. Якщо врахувати, що пер╕од нап╕врозпаду йоду-131 становить лише в╕с╕м д╕б, то ста╓ очевидним, що вчасне проведення йодно╖ проф╕лактики могло би допомогти багатьом постраждалим. Проте цього не сталося. Лише 9 травня 1986 року до Ки╓ва над╕йшов текст тимчасово╖ ╕нструкц╕╖ з «негайно╖» проф╕лактики ураження рад╕оактивним йодом. Нев╕домо, як би все в╕дбувалося у подальшому, якби не активн╕сть зах╕дних кра╖н. Там не збиралися мовчати, а вимагали в╕д радянського кер╕вництва в╕дпов╕дей про справжню ситуац╕ю навколо Чорнобильсько╖ АЕС. Св╕това сп╕льнота усв╕домлювала необх╕дн╕сть сво╓╖ участ╕ у розв’язанн╖ глобальних проблем, що постали п╕сля авар╕╖ на Чорнобильськ╕й АЕС. Людство усв╕домлювало, що планета надто мала й беззахисна; ╕ лихо, що сталося на чорнобильськ╕й земл╕, не ╓ локальною под╕╓ю. М╕жнародне сп╕вроб╕тництво розпочалося з п╕дписання у вересн╕ 1990 року угоди м╕ж урядом УРСР ╕ МАГАТЕ про вивчення насл╕дк╕в авар╕╖ на Чорнобильськ╕й АЕС. Починаючи з 1991 року Генеральна Асамблея ООН прийняла низку резолюц╕й щодо зм╕цнення м╕жнародного сп╕вроб╕тництва у ц╕й сфер╕. М╕жнародна допомога передбачала, зокрема, надання медичного устаткування; постачання медикамент╕в жителям забруднених територ╕й; оздоровлення д╕тей, що постраждали в╕д Чорнобильсько╖ катастрофи; вивчення медичних ╕ еколог╕чних насл╕дк╕в. Гуман╕тарна допомога надходила також в╕д м╕жнародних програм ╕ орган╕зац╕й, зокрема, ╢вропейсько╖ ком╕с╕╖ в рамках програми TACIS, Програми розвитку ООН, ЮНЕСКО. Родини з багатьох кра╖н ╢вропи запрошували до себе д╕тей, постраждалих внасл╕док Чорнобильсько╖ катастрофи. Побоюючись можливого повторення авар╕╖ на ╕нших атомних станц╕ях, м╕жнародн╕ орган╕зац╕╖ реал╕зували чимало проект╕в, спрямованих на п╕двищення безпеки д╕ючих блок╕в. Через десять рок╕в п╕сля авар╕╖, 26 кв╕тня 1996 року, за п╕дтримки уряд╕в Укра╖ни та США було створено Чорнобильський центр. П╕зн╕ше д╕яльн╕сть центру п╕дтримали уряди Велико╖ Британ╕╖, Н╕меччини, Франц╕╖, Япон╕╖. Чорнобильський центр надавав науково-техн╕чну п╕дтримку д╕ючим атомним станц╕ям Укра╖ни. Кр╕м того, другий напрям д╕яльност╕ полягав у вивченн╕ еколог╕чних насл╕дк╕в Чорнобильсько╖ авар╕╖. Працюючи ╕з зах╕дними фах╕вцями, персонал центру запозичив найкращий м╕жнародний досв╕д. Починаючи з 1997 року п╕д ег╕дою Чорнобильського центру проводиться м╕жнародна науково-практична конференц╕я «М╕жнародне сп╕вроб╕тництво - Чорнобилю». Серед проект╕в, реал╕зованих на ЧАЕС за п╕дтримки св╕тового сп╕втовариства, приверта╓ увагу План зд╕йснення заход╕в на об’╓кт╕ «Укриття» (SIP). Його проф╕нансували за рахунок внеск╕в кра╖н-донор╕в. Зг╕дно з планом передбачалося стаб╕л╕зувати конструкц╕╖ саркофага, звести ще одну захисну оболонку над «Укриттям». М╕жнародна техн╕чна допомога дозволила побудувати низку об’╓кт╕в для виведення з експлуатац╕╖ атомно╖ станц╕╖: завод з переробки р╕дких рад╕оактивних в╕дход╕в, сховище в╕дпрацьованого ядерного палива. В╕дпов╕дно до програми п╕двищення ядерно╖ безпеки TACIS коштом ╢вропейсько╖ ком╕с╕╖ зведено промисловий комплекс поводження з твердими рад╕оактивними матер╕алами. Здавалося, св╕т, який не лишився осторонь всепланетарно╖ катастрофи, мав би винести чорнобильськ╕ уроки. Та чи сталося так насправд╕? ╤ чи засво╓н╕ ц╕ уроки з присмаком стронц╕ю? На переконання дипломата Юр╕я Щербака, який свого часу був одним ╕з засновник╕в Парт╕╖ зелених, не можна сказати, що людство засво╖ло ус╕ уроки Чорнобиля. Зрештою, св╕т ма╓ шукати альтеративн╕ види енергетики. Майбутн╓ Юр╕й Щербак бачить з дуже обмеженим застосуванням ядерно╖ енергетики, з максимально п╕двищеними системами безпеки. Найбезпечн╕ше майбутн╓ для людства – в енергозбереженн╕, енергоефективност╕. Принаймн╕, для нашо╖ багатостраждально╖ Укра╖ни. Без сумн╕ву, у майбутньому людство ма╓ зменшувати енергоспоживання ╕ переходити на альтернативн╕ джерела – в╕тер ╕ сонце. Нин╕ в Укра╖н╕ лише 0,6% забирають альтернативн╕ джерела; в той час, як Н╕меччина поставила завдання до 2025/30 рок╕в досягти 30%. Та чи можливий для Укра╖ни цей вар╕ант найближчим часом? Напевно, справи йшли б весел╕ше, якби в основ╕ ус╕х прийнятих р╕шень було державницьке мислення. Проте спостер╕га╓мо зовс╕м протилежн╕ реч╕. Нещодавно мер Львова Андр╕й Садовий виступив з «сенсац╕йною» заявою, запропонувавши перетворити Чорнобильську зону на «резервний см╕тт╓вий пол╕гон для вс╕╓╖ кра╖ни». ╤ справд╕, нав╕що дбати про розвиток альтернативно╖ енергетики, залучати ╕нвестор╕в для побудови сонячно╖ електростанц╕╖? Нехай Чорнобиль стане всепланетарним см╕тт╓вим пол╕гоном. А плюндрування укра╖нсько╖ земл╕ триватиме й надал╕. Ось так╕ вони, чорнобильськ╕ уроки, як╕ демонструються вже в наш час. Здавалося, Чорнобиль змусить св╕тову сп╕льноту замислитися над ризиками атомно╖ енергетики. Однак авар╕я на японськ╕й атомн╕й станц╕╖ «Фукус╕ма» лише п╕дтвердила г╕рку ╕стину: людство не бажа╓ вчитися на помилках. Здавалося б, сумл╕нн╕ й пунктуальн╕ японц╕ мали передбачити вс╕ заходи безпеки. Проте Япон╕я не передбачила на сво╖й АЕС можливост╕ включення к╕лькох природних фактор╕в, таких як землетрус ╕ цунам╕. Зах╕дн╕ експерти зазначають, що атомна ╕ндустр╕я не зробила належних висновк╕в п╕сля Чорнобильсько╖ трагед╕╖. Таку думку висловлю╓, зокрема, Юл╕й Андр╓╓в, який п╕сля авар╕╖ на ЧАЕС очолював роботи з дезактивац╕╖ рад╕ац╕йного забруднення станц╕╖. Нин╕ Андр╓╓в живе в Австр╕╖, де виклада╓ атомну безпеку ╕ консульту╓ австр╕йське м╕н╕стерство охорони довк╕лля. Причиною трагед╕╖ в Япон╕╖ Юл╕й Андр╓╓в назвав «жад╕бн╕сть енергокомпан╕й та нехлюйство контролюючих орган╕в». За словами фах╕вця, п╕сля чорнобильсько╖ авар╕╖ атомне лоб╕ доклало величезних зусиль, аби «мирний атом» не розчинився у мороц╕ небуття. Зокрема, були проф╕нансован╕ численн╕ досл╕дження, метою яких було зменшити насл╕дки трагед╕╖. Робилося все для того, аби якомога менше акцентувалося на ризиках атомно╖ енергетики. Причому, як це часто бува╓, н╕чого нового в обран╕й тактиц╕ не було, адже в╕дразу п╕сля вибуху на ЧАЕС на Заход╕ ширився рух проти атомних станц╕й. Розсекречен╕ арх╕ви св╕дчать, що чек╕сти у сво╖х пов╕домленнях прид╕ляли чимало уваги висв╕тленню насл╕дк╕в катастрофи ╕ноземними ЗМ╤. Вони усв╕домили, що для поширення потр╕бно╖ ╕нформац╕╖ можна використовувати не лише ╕деолог╕чних союзник╕в, але й «клятих кап╕тал╕ст╕в», для яких правда про авар╕ю теж не була потр╕бна. Як завжди в таких випадках, на першому м╕сц╕ перебували ф╕нансов╕ ╕нтереси. «В╕дпов╕дно до р╕шення ╕нстанц╕╖, 24 кв╕тня 1986 року в 30-к╕лометров╕й зон╕ ЧАЕС перебувала зн╕мальна група американсько╖ телекомпан╕╖ «С╕Б╕Ес» у склад╕ кер╕вника московського бюро Ендрюса Вайта, телеоператора Р╕ч╕ Джозефа, звукооператора Розчал Кол╕н, як╕ взяли ╕нтерв’ю в директора ЧАЕС, провели к╕нозйомку об’╓кта «Укриття», роботи п╕дрозд╕л╕в МО СРСР з дезактивац╕╖ територ╕╖ ЧАЕС», - йшлося в оперативному пов╕домленн╕ КДБ. Пов╕домлялося, що зн╕мальна група зац╕кавлена у висв╕тленн╕ л╕кв╕дац╕╖ авар╕╖ у виг╕дному для радянських орган╕в св╕тл╕ у «зв’язку з нам╕ром власник╕в атомних станц╕й Заходу довести безпеку ╖х подальшого використання». Через дек╕лька м╕сяц╕в в╕д початку орган╕зованих по╖здок закордонних журнал╕ст╕в у чорнобильську зону КДБ констатував, що б╕льш╕сть матер╕ал╕в в ╕ноземних ЗМ╤ п╕сля кв╕тня 1987 року мають «об’╓ктивний ╕ доброзичливий характер». Чому ж сталися так╕ перетворення? У сво╖х документах чек╕сти пояснювали, що «нова як╕сть ╕нформац╕╖ в зах╕дн╕й прес╕ поясню╓ться зац╕кавлен╕стю зах╕дних монопол╕й, у зв’язку з тим, що матер╕али про под╕╖ на АЕС викликали масовий рух серед населення ╖хн╕х кра╖н з вимогами заборонити буд╕вництво об’╓кт╕в атомно╖ енергетики”. Тож н╕чого не зм╕нилося на стареньк╕й планет╕ Земля. Х╕ба що методи стають дедал╕ витончен╕шими. Натом╕сть, найб╕льша у св╕т╕ ядерна авар╕я дала людству можлив╕сть винести головн╕ уроки. ╤ найголовн╕ший звучить так: у жодному раз╕ не можна зневажати ядерною небезпекою. За оц╕нками експерт╕в природоохоронно╖ орган╕зац╕╖ Greenpeace, ядерна енерг╕я н╕коли не була та й не буде безпечною, як би не заспокоювали оператори АЕС. Загалом, експерти вважають, що правильним висновком п╕сля Чорнобильсько╖ трагед╕╖ була б в╕дмова в╕д буд╕вництва нових атомних реактор╕в. Ут╕м, зам╕сть поступового виведення з експлуатац╕╖ реактор╕в, все звелося до часткових заход╕в – була пол╕пшена робота лише деяких технолог╕й. Експерти Greenpeace наголошують, що запроваджен╕ заходи щодо безпеки стосувалися лише можливостей уникнути можливих помилок в експлуатац╕╖. Однак природн╕ катакл╕зми або можлив╕ теракти становлять нередбачен╕ ризики, перед якими атомн╕ реактори лишаються вразливими. Авар╕я на японськ╕й станц╕╖ «Фукус╕ма» п╕дтвердила ц╕ прогнози. У ц╕лому загрози експлуатац╕╖ АЕС сьогодн╕ аж н╕як не ╓ нижчими, н╕ж 30 рок╕в тому, переконан╕ експерти Greenpeace. ╤ тому год╕ говорити про те, що насл╕дки Чорнобильсько╖ стали пересторогою для людства. Поступово про Чорнобиль забувають. 16 березня 2016 року у Верховн╕й Рад╕ Укра╖ни в╕дбулися парламентськ╕ слухання «30 рок╕в п╕сля Чорнобиля: уроки ╕ перспективи». ╤ знову уроки, ╕ знову перспективи, без жодних конкретних план╕в на майбутн╓. Ут╕м, чорнобильський б╕ль – незаго╓ний. В╕н лиша╓ться з кожним, хто пережив цю найб╕льшу всепланетарну катастрофу. А як╕ ж висновки? Вирубан╕ л╕си? По-хижацькому знищене «бурштиновими копачами» Пол╕сся? ╤ по вс╕й Укра╖н╕ – потворн╕ см╕тт╓в╕ гори? Отру╓на земля – отру╓н╕ людськ╕ душ╕. ╤ як роз╕рвати це одв╕чне коло? ╤ чи заго╖ться колись одв╕чний б╕ль Чорнобиля? Поки що питань б╕льше, н╕ж в╕дпов╕дей. Зрештою, без в╕дпов╕д╕ лиша╓ться найб╕льше гостре питання: «Чи ╓ загалом життя за лаштунками «мирного атома»?

Натал╕я ОСИПЧУК

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #17 за 28.04.2017 > Тема ""Білі плями" історії"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=18459

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков