Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4450)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4124)
Українці мої... (1659)
Резонанс (2120)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1847)
Крим - наш дім (1046)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (320)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (206)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ПОЕЗ╤Я ╤ ПРОЗА НАШОГО ЖИТТЯ
Третя зб╕рка поез╕╖ - «╥╖ написала в╕йна»…


НЕ ХОДИ НА ЛИСУ ГОРУ…
Наш╕ традиц╕╖


КАРИКАТУРИ БАТЬКА Й ЖИВОПИС СИНА
Карикатури батька викривають агресивну пол╕тику Москви, показують, що вона ╓ загрозою для всього...


РОЗПУСКА╢ТЬСЯ Л╤ЩИНА
Наш╕ традиц╕╖


ЛЮТЬ, НАД╤Я, ЛЮБОВ
На початку широкомасштабного вторгнення рос╕йських в╕йськ подруга художниц╕ попрохала ╖╖...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #17 за 28.04.2017 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#17 за 28.04.2017
Валентин Лисенко, композитор, винах╕дник електробандури: БАНДУРА, ЯК УКРА╥НА – СУЧАСНА, ГЛИБОКА, ПОЛ╤ФОН╤ЧНА

Йому 33, ╕ в╕н стверджу╓, що знайшов сво╓ покликання у житт╕. В╕н не просто музикант, ╕нструментал╕ст та викладач, а й справжн╕й революц╕онер класики, винах╕дник ╕ новатор. В╕н створив електробандуру, ун╕кальне звучання яко╖ перетворю╓ народну музику на сучасн╕ х╕ти, а голл╕вудськ╕ мелод╕╖ – на ориг╕нальн╕ авторськ╕ верс╕╖. Його кавери на Ст╕нга ╕ Джамалу вражають публ╕ку, а методика викладання гри на бандур╕ захоплю╓ д╕тей. А ще в╕н пише власну музику ╕ продовжу╓ шукати св╕й неповторний звук.
Про все це – у розмов╕ Валентина Лисенка – бандуриста, чия майстерн╕сть гартувалася р╕зноман╕тними талант-шоу, який нин╕ в╕дкриватиме Укра╖ну гостям ╢вробачення, – з кореспондентом «Укр╕нформу».

НА ╢ВРОБАЧЕНН╤ БАНДУРА ЗВУЧАТИМЕ ТАК, ЯК Н╤ХТО Н╤КОЛИ ╥╥ НЕ ЧУВ
- Валентине, найближчою прем'╓рою ваших твор╕в та ун╕кальних можливостей електробандури буде ╖хня презентац╕я для заруб╕жних журнал╕ст╕в, як╕ при╖дуть на "╢вробачення-2017". Зах╕д в╕дбудеться 5 травня в одному з прес-центр╕в п╕сенного конкурсу – в «Укр╕нформ╕». Чим будете вражати?
 - Ми покажемо гостям нашу укра╖нську горд╕сть – бандуру. Але не арха╖чну, а сучасну. До сво╓╖ електробандури я прив╕з ╕з Америки обладнання, яке може обробити сигнал ╕нструмента так, щоб в╕н був справд╕ надзвичайним. Це буде повн╕стю нове звучання. Вражен╕ будуть не т╕льки ╕ноземц╕, для яких бандура - це апр╕ор╕ екзотика. Ми вразимо ╕ сво╖х.
 - Як╕ твори ви гратимете?
 - Дек╕лька сво╖х авторських композиц╕й, обов'язково з╕граю кавер-верс╕ю на Джамалу, обробки св╕тових х╕т╕в - Ст╕нга, гурт╕в "The Beatles", "АВВА", "Boney M."... Все, що найкраще розкрива╓ багатство звучання ╕ повноту нашого ╕нструмента.
-  Минулого року ви випустили св╕й перший авторський диск "Друге дихання". На ньому ╓ й кавер п╕сн╕ Джамали "1944", що принесла ╖й перемогу на ╢вробаченн╕. Чи вона знала про цей ваш експеримент? Чи ви взагал╕ знайом╕? Зда╓ться, ви вчилися разом...
- Ми вчилися на паралельних курсах в Ки╖вськ╕й  консерватор╕╖, ╕ я не раз приходив на ╖╖ сольн╕ концерти ╕ п╕дтримував ╖╖. Я був такий радий, що Джамала виграла на ╢вробаченн╕!..
А щодо альбома, то св╕й перший альбом я робив майже ш╕сть рок╕в. Дуже багато речей записав, ф╕льтрував ╕ залишив, зрештою, дев'ять композиц╕й, як╕, вважаю, показують бандуру повною м╕рою. Тут ╕ народна музика, ╕ мо╖ авторськ╕ твори, ╕ кавер п╕сн╕ Джамали.
- А як ви ставитеся до ╢вробачення? Чи ви купили квитки, до реч╕?
- Н╕, не купував квитки ╕ не хочу. Мен╕ набагато комфортн╕ше вс╕ ц╕ величезн╕ проекти дивитися вдома по телебаченню. А до ╢вробачення я ставлюся нормально: при╖де багато турист╕в, заробить економ╕ка кра╖ни, про Укра╖ну д╕зна╓ться ще б╕льше людей. Тому я т╕льки за те, щоб так╕ п╕сенн╕ конкурси у нас в╕дбувалися. ╤нше питання - як╕сть самих п╕сень ╕ як╕сть шоу, наск╕льки добре його зроблять у нас в Укра╖н╕. Але  спод╕ваюся, що все буде гаразд, що ми в╕дпов╕дально до цього поставимося.
- Чи ви зна╓те наших рокер╕в "О.Torvald", як╕ перемогли в нац╕ональному в╕дбор╕?  Дивилися нацв╕дб╕р?
- Не дивився. Останн╕ два м╕сяц╕ я дуже багато працюю в майстерн╕. Я нав╕ть часу не мав це в╕дсл╕дковувати. Ми, до реч╕, якраз були в тур╕ з Тонею Матв╕╓нко, коли виступав на в╕дбор╕ ╖╖ чолов╕к Арсен М╕рзоян. Оце я дивився.
- Вам сподобався виступ?
- Так. В╕н ма╓ гарний голос, особливий шарм. ╤ п╕сня "Джеральд╕на", яку в╕н сам написав, - просто прекрасна.

ЕЛЕКТРОННА БАНДУРА – ЦЕ РЕВОЛЮЦ╤Я У МУЗИЦ╤           
- Давайте про ваше ноу-хау, про бандуру. Вона ╕нша не т╕льки зовн╕ - виблиску╓ лаком ╕ стразами, а й звучить по-╕ншому. Я так розум╕ю, що ви сам соб╕ Страд╕вар╕?
- Я завжди шукав нове ╕ сучасне звучання. Все сво╓ св╕доме життя. ╤ вже п╕сля шоу "Укра╖на ма╓ талант"  зрозум╕в, що без супер╕нструмента я не можу. Можна годинами займатися, мати ╕деальну техн╕ку та музичн╕ зд╕бност╕, вийти на величезну сцену – ╕  це все не звучатиме... Так було з б╕льш╕стю бандурист╕в через складн╕ акустичн╕ особливост╕ цього ╕нструмента.
В мене виникла ╕дея створити ун╕кальну бандуру майбутнього, на як╕й би я м╕г грати свою косм╕чну музику. Але жоден майстер не зголошувався це зробити. Мен╕ казали: те, що ти спробу╓ш створити, просто отак в╕зьме ╕ тр╕сне, не витрима╓ напруги. А я в╕дпов╕дав, що все у мене вийде. ╤ методом проб ╕ помилок почав переробляти бандуру. Навколо мо╓╖ ╕де╖ почали згуртовуватися люди, як╕ мен╕ допомогли, ╕ в мене орган╕зувалася експериментальна творча студ╕я, яка сьогодн╕  виробля╓ кращ╕ в св╕т╕ бандури на замовлення Америки, Япон╕╖, Аргентини та ╕нших кра╖н св╕ту.
- В чому ж ексклюзивн╕сть вашого ╕нструмента?
- Я дуже багато досл╕джував все, що було зроблено до мене для г╕тар та ╕нших струнних, ╕ обрав за основу американську систему, яка переда╓ звучання бандури без спотворення. Я п'ять рок╕в працював над розробкою спец╕ально╖ педал╕ (демонстру╓). Саме вона зд╕йснила переворот у звучанн╕ бандури.
Якщо зовс╕м просто, то "ф╕шка" ось у чому. В звичайн╕й бандур╕ звук наклада╓ться на звук, його не можна загасити, як, скаж╕мо, у роял╕, що ма╓ молоточкову систему ╕ гасить звук. Педаль, яку я розробив, да╓ можлив╕сть скоротити тривал╕сть звучання, ╕ струна не наклада╓ться на струну (гра╓). Зм╕ню╓ться тембр, ╕ за рахунок ц╕╓╖ зм╕ни в╕дкриваються шален╕ можливост╕ обробки сигналу ╕ використання бандури в сучасн╕й електронн╕й музиц╕. Це ц╕лковита революц╕я!
- Як╕ в╕дчуття, коли сто╖те на сцен╕ з власноруч створеною бандурою?
- ...Ви зна╓те, у людей був шок, коли на концерт╕ я показував, як весь у пилу шл╕фую сво╖ ╕нструменти. Але коли все робиш сво╖ми руками, ти бачиш, як народжу╓ться справжня музика. Ти в╕дчува╓ш, слуха╓ш, як звучить деревина... ╤ ти глибше можеш взяти тембр, вкласти певний сенс, певну автентику...
- А яке дерево звучить найкраще?
-  Найкраще звучить червона верба. А особливо та, у яку вдарила блискавка. П╕сля високого розряду струму деревина  набува╓ особливих частотних характеристик.
Я вдосконалюю старовинн╕ бандури ╕ виготовляю нов╕ (показу╓ зн╕мки надзвичайно гарних, вишукано оздоблених ╕нструмент╕в). Я вже майже два десятки ╖х зробив. Все в╕дбува╓ться так. Я шукаю стару заготовку, ще радянських час╕в, ╕ використовую ╖╖ як основу. Викидаю зайву деревину, зн╕маю чорну фарбу, повн╕стю м╕няю механ╕зми. ╤ бандура ста╓ набагато легшою. З'являються дуже при╓мн╕ обертони. Пот╕м роблю оздоблення. Ви вже пом╕тили блискучий стайл╕нг. Так от, я вкриваю ╕нструменти найкращими матер╕алами, користуюся лаками для автомоб╕л╕в прем╕ум-класу, додаю стрази Сваровск╕. Я дуже довго шукав таке покриття, щоб не гасило акустику ╕ давало як╕сну, гарну картинку. Коли ти на сцен╕, прожектор осв╕тлю╓ ╕нструмент, ╕ все перелива╓ться ╕ вигляда╓ дуже круто. А ще це важливо для д╕тей, адже коли дитина бере до рук такий ╕нструмент, ╖й хочеться грати.
- Тобто ваш ╕нструмент - це коштовна р╕ч. По сут╕, витв╕р мистецтва?
- В нього вкладено багато душ╕ та прац╕. Щодо вартост╕, то ╕нструмент справд╕ дорогий. Думаю, в╕н кошту╓, як "Лексус".
- А ви сво╖ бандури прода╓те?
- Вже н╕. Я частину зробив на замовлення: в Япон╕╖ ╓ три мо╖х ╕нструменти, в Аргентин╕ вони ╓. А зараз я просто роблю ╖х для сво╓╖ школи, яку незабаром в╕дкрию в Америц╕, для того, щоб мати на чому навчати д╕тей.

НЕ ХОЧУ БУТИ ВИКЛАДАЧЕМ КЛАСИЧНО╥ СИСТЕМИ НАВЧАННЯ, ПРАГНУ В╤ЛЬНОГО РОЗВИТКУ
- Тобто ви ╖дете з Укра╖ни?
- Я не залишаю Укра╖ну, просто ╖ду нести нашу культуру за кордон – для того, щоб б╕льше людей д╕зналося про наш чудовий укра╖нський ╕нструмент. Буквально за два м╕сяц╕ ╖ду в Америку в╕дкривати свою авторську школу.
- Як народилася ця ╕дея? Чому? Кого будете вчити - укра╖нських д╕тей чи геть ус╕х?
- Моя мр╕я – вийти передус╕м на американську аудитор╕ю. Тому що там укра╖нц╕ й так знають, що у нас ╓ бандура. В мене вже ╓ дек╕лька учн╕в, я ж туди часто л╕таю з концертами. Моя перша учениця дуже юна, ма╓ с╕м рок╕в. ╤ це просто експериментальний випадок. Я з ц╕╓ю дитиною займаюся виключно за сво╓ю авторською методикою – ╕ дитина буквально за п╕вроку осяга╓ такий об'╓м музики, на який тут, у звичайн╕й музичн╕й школ╕, п╕шло би аж три роки. Роблю акцент на розвиток музичного слуху ╕ нотно╖ грамоти. ╤ учениця буквально за три м╕сяц╕ повн╕стю гра╓. У нас це все в╕дбува╓ться в ╕гров╕й форм╕, ╕ дитина залюбки ходить на музичн╕ уроки. 
Взагал╕ у Штатах нема╓ такого поняття, як музична або художня школа. Вони приватн╕. ╤ нема╓ яко╖сь обов'язково╖ програми, як у нас, - де ╕накше не може бути ╕ ц╕лих п'ять рок╕в ти мусиш навчатися. Там велика свобода для розвитку, можна використовувати авторськ╕ методики, ╕ вони там мають усп╕х. 
- Де ж буде ця ваша студ╕я?
- Планую ╖╖ орган╕зувати в Рентон╕, штат Вашингтон. Там уже ╓ прим╕щення. Хочеться, щоб це був справжн╕й осередок культури.
Зна╓те, в цьому штат╕ живе близько 30 тисяч укра╖нц╕в. ╤ коли я там буваю, то не маю нав╕ть нагоди поговорити англ╕йською – тому що скр╕зь укра╖нц╕! Нема╓ такого в╕дчуття, що ти не вдома.
- ╤ вже ма╓те багато потенц╕йних учн╕в? Так ви ╖х захопили?
- Багато хто хоче. Але там нема╓ ╕нструмент╕в, а т╕, що ╓, не зовс╕м придатн╕ для навчання. Тому я мушу ╖х зробити власноруч ╕ перевезти туди, – хоч це дуже непросто, – щоб починати свою роботу.
- Звичайно, якщо в Америц╕ з'явиться мода на бандуру ╕ пот╕м повернеться до нас, це добре. Але нам також потр╕бн╕ так╕ сучасн╕ викладач╕. Наш╕ музичн╕ заклади не запрошували вас викладати?
- Як вам правильно сказати... У нас ╓ стара гвард╕я викладач╕в. ╤ слава Богу, що вони ╓! Вони вчать класично╖ манери гри, дають дуже гарну базу. У мене трошки ╕нша спец╕ал╕зац╕я. Я не хочу сид╕ти в консерватор╕╖ ╕ викладати. Я все-таки хочу концертувати, створювати щось ц╕каве, отак╕ модел╕ бандур, розвиватися.
А наша система академконцерт╕в, зал╕к╕в... – це все не для мене. Я люблю в╕льний розвиток. Саме тому, думаю, мен╕ в Америц╕ буде набагато легше. Там нема╓ рамок ╕ закон╕в, ╕ ти робиш так, як вважа╓ш за краще.

П╤СЛЯ КОНСЕРВАТОР╤╥ ФОТОГРАФУВАВ ВЕС╤ЛЛЯ, АЛЕ ВСЕ ЗМ╤НИВ ВИСТУП НА ТАЛАНТ-ШОУ
- Але ж ваша особиста ╕стор╕я музосв╕ти розвивалась за класичним сценар╕╓м. Розкаж╕ть трошки про себе...
-  Я народився в Мурманськ╕й област╕, в 1989 роц╕ разом з батьками при╖хав в Укра╖ну, у Володимир-Волинський. Ми просто отримали квартиру. У мене чудов╕ батьки, вони прост╕ люди, сьогодн╕ вже пенс╕онери. Мама – з Харкова, тато народився в Алма-Ат╕. Тож коли ми пере╖хали, постав виб╕р, на якому ╕нструмент╕ в╕ддати вчитися д╕тей. Мама почула бандуру ╕ вир╕шила, що я гратиму саме на н╕й. Я п╕д╕йшов, пров╕в отак от пальцем – ╕ все!..
 У мене була дуже класна вчителька Над╕я Михайл╕вна. Я ╖й якось сказав: "Над╕╓ Михайл╕вно, бандура – це океан!" ╤ вона дотепер згаду╓ ц╕ слова. Вона дуже багато робила, щоб я розвивався. Вона набожна людина, ставила св╕чки у церкв╕ ╕ в╕рила, що колись я стану великим музикантом. Ми ╕ зараз сп╕лку╓мося. ╤ найб╕льше я вдячний Богу за те, що в мо╓му житт╕ були так╕ прекрасн╕ люди, як╕ мен╕ допомагали. Це ж усе непросто...
- Ви зак╕нчили консерватор╕ю ╕... п╕шли працювати фотографом. Чому?
- Не був упевнений, що мр╕я може прогодувати. Я ш╕сть рок╕в активно займався фотограф╕╓ю, брав участь у фотовиставках, зн╕мав вес╕лля, працював у фешн-╕ндустр╕╖, в реклам╕. А пот╕м в один момент все зм╕нилося... Я зрозум╕в, що зраджувати сво╓му покликанню музиканта не можна в жодному раз╕.
- Етапним моментом у ваш╕й "пошуков╕й експедиц╕╖" себе як музиканта стала участь в конкурс╕ "Укра╖на ма╓ талант" в╕с╕м рок╕в тому. Тод╕ в прямому еф╕р╕ ви виконали "Shape of my Heart" Ст╕нга - ╕, що назива╓ться, прокинулися знаменитим. Такого Ст╕нга ще не було! 
- Справд╕, це був вибуховий виступ. До того ╕снувало  стереотипне уявлення про наш ╕нструмент: сидить соб╕ д╕д з вусами ╕ гра╓ якусь дуже м╕норну, дуже тужливу укра╖нську п╕сню... Побутувало уявлення, що вся наша бандурна музика – це щось геть старовинне ╕ в╕джиле. 
А я хот╕в показати ╕ донести до слухача, що все-таки нам ╓ чим пишатися, що бандура несе глибину ╕ зм╕ст. Я вважаю, бандура звучить так, як звучить Укра╖на – сучасно, глибоко, пол╕фон╕чно. Що струнами бандури можна передати настр╕й, характер, всю тисячол╕тню ╕стор╕ю, яку ми пройшли. ╤ все це можна робити сучасно! Наст╕льки актуально, що у св╕т╕ будуть захоплюватися нашим ╕нструментом. Це справжня екзотика!
Щодо Ст╕нга, то коли в╕н був у Ки╓в╕ з концертом, я таки купив квиток – усю стипенд╕ю з кишен╕ д╕став – ╕  передав йому св╕й диск з бандурною верс╕╓ю "Shape of my Нeart". Не знаю, чи в╕н ╖╖ слухав, але принаймн╕ я зробив спробу...
А п╕сля того шоу я й справд╕ почав отримувати багато р╕зних запрошень – в╕д виступ╕в на корпоративах до закордонних концерт╕в. ╤ все це спонукало мене до ще б╕льшого розвитку.
-  Ви також взяли участь у конкурс╕ "Минута славы" в Москв╕...
- Це було ще до драматичних под╕й на Сход╕ ╕ в Криму. ╤ для мого виступу там зробили гарн╕ декорац╕╖ ╕ постановку. Я д╕йшов до суперф╕налу. Тобто м╕й номер потрапив у 15 кращих номер╕в всього СНД, а там було близько трьох тисяч учасник╕в.

СЬОГОДН╤ У НАС Я ЧУЮ: «ТИ – НЕФОРМАТ»,
А ОТ ПОВЧУСЯ В БЕРКЛ╤, ТОД╤ Й ПОБАЧИМО
- Будь-який розвиток потребу╓ ресурс╕в. Матер╕альних зокрема. Власне, тод╕ у вас виникла ╕дея створити електробандуру, а це, як м╕н╕мум, облаштування майстерн╕. Хто вам допомагав?
  - Це прозвучить майже казково, але моя ╕дея вт╕лилася без жодно╖ коп╕йки грошей. Просто так сталося, що мен╕ вдалося знайти людей, як╕ допомогли ╖й зд╕йснитись. ╤ це вкотре доводить: якщо ти ма╓ш круту мр╕ю, обов'язково знайдуться т╕, хто ╖╖ п╕дтрима╓.
- А ви можете зараз музикою себе забезпечити, бо це, мабуть, непросто?
- За рахунок концерт╕в, за рахунок того, що можу робити ╕нструменти. Це не т╕, звичайно, статки, я не маю квартири, в Ки╓в╕ я зн╕маю житло, не маю машини, але все одно нар╕кати не можу. В мене ╓ майстерня на Зах╕дн╕й Укра╖н╕. Все, що я заробляю, вкладаю в мистецтво. В бандури, в заготовки, в фонограми, костюми ╕ так дал╕... 
- Тобто жодних спонсор╕в ╕ продюсер╕в?
- Нема╓ н╕кого, хто б мене проштовхував. ╤нколи я чув: "ти – неформат", адже лог╕ка проста: в Укра╖н╕ на бандур╕ не заробиш, стад╕они не збереш. У нас взагал╕ надзвичайно важко бути ╕нструментал╕стом. Н╕хто ╕ подумати не може, що з бандурою можна так╕ концерти давати, що у цього ╕нструмента так╕ можливост╕!
Я ще планую п╕дучитися в Америц╕ – в Музичному коледж╕ Беркл╕, зв╕дки вийшло чимало в╕домих музикант╕в, з╕рок шоу-б╕знесу. Можливо тод╕, п╕сля закордонного бекграунду, мене з бандурою по-╕ншому сприйматимуть в Укра╖н╕.
- Значить, сольних концерт╕в у вас нема╓? 
- Останн╕й сольний концерт я мав у Р╕вному в минулому роц╕. Це був м╕й маг╕стерський концерт. Я презентував св╕й винах╕д – бандуру з педаллю – перед ком╕с╕╓ю ╕ дав величезний концерт з оркестром. Були гарн╕ в╕дгуки в ╤нтернет╕, в прес╕. Але я витратив на це величезн╕ грош╕ й вир╕шив поки що таких сольних концерт╕в не давати.
Зараз виступаю в концертн╕й програм╕ з ╕ншими укра╖нськими артистами – з Тонею Матв╕╓нко, з В╕ктором Павл╕ком, з ╕ншими. ╤нколи ми влаштову╓мо мистецьк╕ експерименти з мо╖м другом саксофон╕стом ╤горем Рудим. Коли ми виходимо, гра╓мо... саксофон з бандурою – це просто фантастика! Багато раз╕в мене запрошували на "Голос кра╖ни". До слова, вже трич╕ траплялося, що у суперф╕нал╕ я виступав з конкурсантом – ╕ той вигравав! Вважаю, не просто так вигравав, а тому, що народ чу╓ бандуру на ф╕нальному виступ╕ – ╕ вс╕ голосують. Справд╕, щось у цьому ╓! ╤ коли так╕ реч╕ стаються, я розум╕ю, що на п╕дсв╕домому р╕вн╕ укра╖нц╕ все-таки в╕дчувають глибину цього ╕нструмента.           

СПОНТАННА ╤МПРОВ╤ЗАЦ╤Я, АВТОРСЬКА МУЗИКА… ДАЛ╤ БУДЕ
- Ви любите грати св╕тов╕ х╕ти з симфон╕чним оркестром. Ми вже згадували про Ст╕нга. Кого гра╓те ще?
- Найб╕льше в мо╓му репертуар╕ твор╕в р╕зних голл╕вудських композитор╕в. Найулюблен╕ший – Ханс З╕ммер, який пише саундтреки до голл╕вудських к╕ностр╕чок. Але разом з такою музикою я намагаюсь дати щось сво╓. А також зараз я все-таки роблю ставку на свою авторську музику. Це те, що ун╕кальне ╕ неповторне.
- Гаразд, Ст╕нг, З╕ммер. А хтось скаже: господи, це ж просто попса!
- Попса теж може в╕дгукуватись у серцях людей. Якщо музика йде в╕д душ╕, якщо профес╕йно зроблена, якщо на час╕. Те, що ми назива╓мо класикою, теж колись було попсою, це вже з часом вона стала класикою. Якщо популярна музика пережива╓ епохи, вона ма╓ право на життя!
А взагал╕ я практикую на сцен╕ спонтанну ╕мпров╕зац╕ю. Це особливий жанр, коли ти с╕да╓ш, дивишся на публ╕ку, яка перед тобою, намага╓шся в╕дчути, який настр╕й у ц╕╓╖ публ╕ки – ╕ в цю хвилину створю╓ш музику, яка н╕коли б╕льше в житт╕ не повториться. От вона раз – ╕ все! ╤ ти ╖╖ б╕льше не можеш зловити...
- А чи багато музикант╕в так ум╕ють?
- Не думаю. Це щось дуже схоже на джазове мистецтво. Один джазмен сказав: для того, щоб грати джаз, треба досл╕дити все, що було створене для твого ╕нструмента до тебе, навчитися це вт╕лювати в життя, а пот╕м забути перше й друге – ╕ тод╕ ти зможеш грати джаз. Тобто треба пройти ц╕лий пер╕од, мати  велику техн╕чну базу, стати музикантом високого р╕вня - ╕ тод╕ ти можеш дати волю сво╖й мистецьк╕й фантаз╕╖, ╕ тод╕ ти можеш в╕дключатися ╕ творити.
- Ми мали змогу це спостер╕гати - чули вас у березн╕ в Ки╓в╕ на джазовому фестивал╕, коли ви виступали з "Revenko Band". Це було круто, просто вражаюче! Ви не вперше з ними грали?
- Вперше. Вони мене запросили. Мене просто запрошують деяк╕ артисти, знають, що я такий ╓. Взагал╕ джаз – це класно! Я радий, що все тод╕ так дуже добре пройшло.
- ╤сну╓ такий стереотип, що електронна музика – це щось вторинне, а жива музика – це саме класичний ╕нструмент. Ви ж вважа╓те, що ╕нструменти мають модерн╕зуватися.
- Я вважаю, що бандура ма╓ паралельно розвиватися в двох напрямках: в класичному, ╕ у нас ╓ традиц╕йне кобзарське мистецтво ╕ представники кобзарсько╖ школи, а також в ультрасучасному жанр╕, щоб бути ц╕кавою для молод╕. Це надзвичайно – в╕дроджувати традиц╕╖ та водночас зм╕нювати ╖х, адаптувати п╕д сучасн╕сть.
- А хтось уже п╕дхопив вашу ╕н╕ц╕ативу?
- ╢ молод╕ хлопц╕, як╕ так само стараються багато робити для бандури. Дуже багато зробив м╕й учитель – народний артист Укра╖ни Роман Гриньк╕в. Я йому вдячний, я у нього багато перейняв, коли навчався в консерватор╕╖.
- Отже, кр╕м того, що ви виступа╓те, робите бандури, ви ще й  пробу╓те себе в композиц╕╖. Як багато у вас сво╖х твор╕в?
- Написав уже в╕с╕м власних композиц╕й. Як╕сь ╕з них ╓ на мо╓му диску. Деяк╕ народжуються прямо на концертах. Ти ╕мпров╕зу╓ш, пот╕м намага╓шся повторити...                               
- Презентац╕я укра╖нсько╖ музики для гостей ╢вробачення, дитяча музична школа в Америц╕... Продовж╕ть цей перспективний план.
 - Зараз працюю над тим, щоб випустити св╕й другий компакт-диск з тими ╕нновац╕ями, як╕ вже ╓ на сьогодн╕. Бо коли виходив перший альбом, я ще не мав такого звучання, яке ╓ зараз. А ще я хот╕в би все-таки гастролювати – нести сучасну Укра╖ну в св╕т.
 Я щасливий, що знайшов себе, сво╓ покликання, займаюся улюбленою справою. Я взагал╕ вважаю, що людина повноц╕нно живе т╕льки тод╕, коли отриму╓ задоволення в╕д сво╓╖ прац╕. Треба шукати себе, попри все! Коли ти наполегливий, ти пробива╓ш дорогу! Важко, але пробива╓ш.

Валентина Пащенко

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #17 за 28.04.2017 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=18453

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков