Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4446)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4117)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2113)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1031)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (311)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (203)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
РОС╤Я НАМАГА╢ТЬСЯ ПОШИРИТИ СВОЮ ЗЛОЧИННУ СУТЬ НА ╤НШ╤ КРА╥НИ
Рос╕я – це велика тюрма. Нин╕ рос╕яни намагаються загнати в цю тюрму ╕ укра╖нц╕в…


НЕМА╢ СИЛ ТЕРП╤ТИ: НОБЕЛ╤ВСЬК╤ ЛАУРЕАТИ ВЛАШТУВАЛИ МАН╤ФЕСТ ПУТ╤НУ
П╕д зверненням п╕дписалося 39 ос╕б, всесв╕тньо в╕домих св╕тил науки…


ЗЕЛЕНСЬКИЙ ПРО ЗВ╤ЛЬНЕННЯ ДАН╤ЛОВА:
В╕н переводиться на ╕нший напрямок…


ПУТ╤Н ЗАГНАВ СЕБЕ У ПАСТКУ:
Дан╕лов попередив про наближення катастрофи в Рос╕╖…


УКРА╥НА ПРОТИ РАШИЗМУ
Рашизм – це як╕сно нова форма тотал╕тарно╖ ╕деолог╕╖ ╕ практики…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #9 за 03.03.2017 > Тема "Резонанс"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#9 за 03.03.2017
ОКУПАЦ╤Я КРИМУ Й РОЗПАД РОС╤╥

Люди д╕ляться на дв╕ групи - одна вважа╓, що Рос╕я "нав╕ки повернула" Крим, ╕нша вважа╓, що Крим повернеться до Укра╖ни, ╕ станеться це скоро. Або ще швидше. Можна ск╕льки завгодно ╕рон╕зувати над тими й ╕ншими, але в ╕сторик╕в ╓ неспростовн╕ аргументи - останн╕ сто рок╕в Рос╕я поверта╓ територ╕╖ - це стало традиц╕╓ю.
Зв╕сно, щоб з'явилася традиц╕я повернення, ма╓ бути ╕ традиц╕я захоплення. Вона древн╕ша, оск╕льки Рос╕я створювалася за допомогою захоплень, окупац╕й та анекс╕й. В╕дбувалося це з 15 стол╕ття, ╕з захоплення Великого Новгорода й окупац╕╖ Новгородсько╖ республ╕ки, прообразу ╓вропейсько╖ держави, що входила до сфери ╕нтерес╕в Ганзейського союзу та благополучно ╕снувала 342 роки. Пот╕м захоплювали почергово Поволжя й Урал, п╕вденн╕ степи й Сиб╕р, Укра╖ну й Балт╕ю, Далекий Сх╕д ╕ Кавказ, Центральну Аз╕ю й Польщу. Захоплення називали "збиранням земель", цей територ╕альний общак пот╕м ╕ назвали Рос╕╓ю.
При царях-╕мператорах част╕ше захоплювали, але ╕нод╕ й в╕ддавали, коли програвали в╕йни - наприклад, на Далекому Сход╕. Традиц╕ю повернення краденого розпочали б╕льшовики, як╕ в╕дмовилися в╕д Польщ╕ й Ф╕нлянд╕╖, про що пот╕м довго шкодували. Польщу 1944 року повернули, а Ф╕нлянд╕ю 1940-го захопити не вдалося. Проте прихопили Зах╕дну Укра╖ну й Б╕лорусь, Молдову й Республ╕ку Тива. Згодом захоплен╕ територ╕╖ д╕лилися за сво╖м статусом на три категор╕╖: рос╕йськ╕ республ╕ки, радянськ╕ республ╕ки та "кра╖ни народно╖ демократ╕╖", тобто, т╕, де перебували радянськ╕ в╕йська. Була й четверта категор╕я - нахл╕бники, кра╖ни, що перебували на ф╕нансовому й ╕деолог╕чному забезпеченн╕ СРСР - в╕д Куби до Анголи та В'╓тнаму.
9 листопада 1989 року впала Берл╕нська ст╕на, що простояла 28 рок╕в, розд╕ляючи один народ, одну кра╖ну. ФРН швидко оговталася п╕сля Друго╖ св╕тово╖ в╕йни, а НДР, завдяки радянськ╕й допомоз╕, була одн╕╓ю з найжорстк╕ших соц╕ал╕стичних кра╖н, створених СРСР ╕з 1945 року. Радянська, а тепер ╕ рос╕йська пропаганда сп╕вають диф╕рамби Горбачову й Шеварднадзе, тод╕ голов╕ МЗС СРСР, завдяки ╖хн╕й "миролюбн╕й пол╕тиц╕" дв╕ частини кра╖ни об'╓дналися. Щоб зрозум╕ти ступ╕нь миролюбност╕, досить згадати радянськ╕ магазини, як╕ сво╓ю порожнечею не поступалися "чорним д╕ркам" - Радянський Союз доживав останн╕ м╕сяц╕, й утримувати НДР уже не було н╕яко╖ можливост╕, як ╕ неможливо було втримати н╕мц╕в, як╕ рвалися на Зах╕д.
А пот╕м була "оксамитова революц╕я" в Чехословаччин╕, розстр╕л Н╕кола╓ Чаушеску, а ран╕ше - Польща з "Сол╕дарн╕стю", Угорщина, Болгар╕я, Монгол╕я. В╕д Радянського Союзу т╕кали "братн╕ народи", в яких ╕сторична пам'ять виявилася сильн╕шою, н╕ж прихильн╕сть до "старшого брата" в багатьох пострадянських кра╖н. П╕шли балт╕йськ╕ кра╖ни, на пороз╕ вже стояла Груз╕я - "общак" розсипався. У Пут╕на було й поки що залиша╓ться завдання зберегти й повернути втрачене - таким же методом ╕ способом, який був ╕з 15 стол╕ття, - захоплення, обман, анекс╕я, асим╕ляц╕я населення. Пут╕н, проте, не розрахував - метод хоча ╕ старий, проте умови зовс╕м ╕нш╕. З березня 2014 року санкц╕╖ почали зм╕нювати Рос╕ю, як колись вплинули на ╕снування СРСР.
Санкц╕╖ стали поступово зм╕нювати ╕ ставлення до Рос╕╖: р╕к тому створена дитяча орган╕зац╕я ╢врАзЕС так ╕ залишилась у дитинств╕, розсипаючись на очах. Сам╕ти СНД перетворен╕ на м╕жусобиц╕, на як╕ при╖жджають к╕лька президент╕в, посм╕хаються один одному, говорять чергов╕ слова, як╕ б╕льше схож╕ на тости, й повертаються до сво╖х кра╖н, до сво╖х проблем. ОДКБ - м╕ф╕чна орган╕зац╕я, вона давно вже не проводить н╕ сам╕т╕в, н╕ навчань, нав╕ть не прийма╓ заяви - щоб було зрозум╕ло, жива вона чи н╕. ╢диними "живучими" територ╕ями, як не дивно, залишаються сепаратистськ╕ "держави", в яких зараз одна мета - вижити, а ще - вгадати сво╓ майбутн╓.
Крим - остання поцуплена Рос╕╓ю територ╕я. Криму найважче - його окупац╕я стала приводом для запровадження санкц╕й, ╕ коли-небудь рос╕яни зрозум╕ють, що красти погано й за це можна отримати покарання, що може обернутися розвалом кра╖ни. Але в Рос╕╖, як ╕ в Радянському Союз╕, погано з ╕сторичною пам'яттю, яку вибивали репрес╕ями й ГУЛАГом - ╕ тому населення звикло жити сьогодн╕шн╕м днем, не намагаючись зрозум╕ти, що ╖х чека╓ в майбутньому.
Кримчанам було б корисно знати, що в╕дбува╓ться з ╖хн╕ми "колегами" - ран╕ше захопленими територ╕ями. В Абхаз╕╖ - чергов╕ вибори до "парламенту", що супроводжуються скандалами, що загострилися п╕сля публ╕кац╕╖ матер╕ал╕в сурковсько╖ пошти. Абхази нарешт╕ документально переконались у тому, хто ними керу╓, а вс╕ ╖хн╕ гасла про "державну розбудову" - блеф, який п╕дтриму╓ться рос╕йським бюджетом. Вс╕ кандидати в депутати говорять рос╕йською, а бажання "в╕дродити" абхазьку мову забуте. "Незалежна" Абхаз╕я визнана т╕льки окупантом - Рос╕╓ю, а також рос╕йськими дармо╖дами - Н╕карагуа, Венесуелою й Науру. В "П╕вденн╕й Осет╕╖" така ж ситуац╕я, т╕льки там скоро "президентськ╕" вибори, на яких переможе кандидат, якого найб╕льше любить Кремль ╕ якому дасть грош╕ на п╕дтримку штан╕в.
Окуповане Придн╕стров'я виявилося затиснутим м╕ж Молдовою й Укра╖ною, яка н╕коли не п╕дтримуватиме сепаратизм на л╕вому берез╕ Дн╕стра. Цю територ╕ю не визнав н╕хто, нав╕ть окупант. Як ╕ у випадку з Карабахом, не визнаним н╕ким, зокрема й В╕рмен╕╓ю. Зусилля Груз╕╖, Молдови й Азербайджану не дозволили перетворити сепаратистськ╕ територ╕╖ на самост╕йн╕ "держави", ск╕льки б не намагалася Москва ╕ ск╕льки б не обманювалося населення, яке живе там. Ус╕ ц╕ територ╕╖ перебувають у реан╕мац╕╖, до них п╕дключений апарат штучного життя - рос╕йський бюджет. Судячи з д╕╓вост╕ санкц╕й, бюджет вичерпу╓ться, ╕ залишилося ще трохи часу, щоб в╕н висох остаточно. Коли Рос╕╖ не вистачатиме грошей н╕ на в╕йни, н╕ на власне населення, настане колапс сепаратизму.
В╕дпов╕сти безпосередньо й ╕з упевнен╕стю, коли повернеться Крим, я теж боюся, але в╕рю, що це станеться. Для впевненост╕ ╓ к╕лька причин. Перша - жодна з кра╖н, нав╕ть ╕з залишк╕в дружн╕х Рос╕╖, не визнали анекс╕ю Криму. Друга - юридичне об╜рунтування анекс╕╖ суперечить м╕жнародному праву, й в╕д цього не в╕дмахнутися. Трет╓ - ╕сторичному об╜рунтуванню може пов╕рити т╕льки божев╕льний, оск╕льки Крим, як ╕ вс╕ ╕нш╕ територ╕╖, був захоплений - завойований, забраний, поцуплений, як подоба╓ться, але в╕н н╕коли не був етн╕чно рос╕йським ╕ н╕коли добров╕льно не при╓днувався до Рос╕╖. Четверте - репрес╕╖ щодо кор╕нного населення, а також укра╖нц╕в можуть стати приводом для розгляду в╕дпов╕дальност╕ Рос╕╖ в м╕жнародних судах. П'яте й головне - Рос╕╖ найближчим часом буде важко, а в перспектив╕ неможливо буде забезпечувати ф╕нансування кримського бюджету через санкц╕╖ й катастроф╕чну ситуац╕ю в рос╕йськ╕й економ╕ц╕.
Ус╕ ц╕ фактори зводять зусилля кримсько╖ мар╕онетково╖ влади та Кремля до банального ╕снування, але н╕як не до розвитку перспективного рег╕ону. Лог╕чн╕ше було б апелювати до актив╕ст╕в "русского мира", переконувати ╖х у неминучост╕, але вони ще якийсь час перебуватимуть у впевненост╕, що ╖хня мр╕я буде в╕чною. Так комун╕сти теж думали впродовж 74 рок╕в, переконуючи радянське населення в тому, що "Лен╕н жив, Лен╕н живий, Лен╕н буде жити" ╕ "св╕тле майбутн╓" не за горами.
Берл╕нська ст╕на будувалась ╕з бетону, який рознесли за к╕лька годин, як т╕льки стало зрозум╕ло, що Н╕меччина, а не Горбачов, хоче бути ╓диною. Вс╕ роки ╕снування соц╕ал╕стичного табору поляки й угорц╕, чехи й румуни не залишали над╕╖ зв╕льнитися в╕д марксизму-лен╕н╕зму. Як ╕ грузини, укра╖нц╕ й молдавани. Таджики 1991 року почали сво╓ зв╕льнення в╕д комун╕стично╖ ╕деолог╕╖, але тод╕ Кремль схаменувся ╕ влаштував там громадянську в╕йну. Тод╕ було зрозум╕ло, що насправд╕ Радянський Союз тримався на страху та брехлив╕й ╕деолог╕╖, але здеб╕льшого на прибутках в╕д продажу нафти й газу. Щойно запровадили санкц╕╖ проти СРСР, в╕н почав руйнуватися п╕д пам'ятниками Лен╕ну й ╕ншим вождям, що падали один за одним.
У мене нема╓ сумн╕в╕в у тому, що Крим повернеться до Укра╖ни - ця впевнен╕сть об╜рунтована ╕стор╕╓ю й под╕ями останн╕х десятил╕ть. За крад╕жку карають, за брехню засуджують, за самообман мучитиме сов╕сть - н╕яка пропаганда не вряту╓ кримський "русский мир" в╕д необх╕дност╕ погодитися з цим. ╤ чим швидше це в╕дбудеться, тим легше ╖м буде ухвалювати р╕шення - жити в Укра╖н╕ чи скористатися можлив╕стю розвивати дачн╕ д╕лянки в Магаданськ╕й област╕. ╤ головне - зрозум╕ти, що св╕т уже не буде мовчки спостер╕гати за тим, що витворя╓ Пут╕н.

Олег Панф╕лов,
професор Державного ун╕верситету ╤л╕╖ (Груз╕я)
http://gazeta.ua/blog/49394/okupaciya-krimu-j-rozpad-rosiyi

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #9 за 03.03.2017 > Тема "Резонанс"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=18211

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков