Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4446)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4117)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2113)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1031)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (311)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (203)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ПРОКИНУВСЯ ВОДЯНИК
Наш╕ традиц╕╖


САВА ╤ ЛАВА
Наш╕ традиц╕╖


«20 ДН╤В У МАР╤УПОЛ╤», ДЖАМАЛА ╤ «КОНОТОПСЬКА В╤ДЬМА»:
Стали в╕дом╕ лауреати Шевченк╕всько╖ прем╕╖…


ПРАВДА ДВО╢СЛОВА
Наш╕ традиц╕╖


ОЧИМА БЕЛЬГ╤ЙСЬКОГО ФОТОГРАФА
На його зн╕мках - чорно-б╕ла пал╕тра Майдану…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #6 за 10.02.2017 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#6 за 10.02.2017
УКРА╥НСЬКА МОВА. ЧОМУ РАПТОМ АЖ ТРИ ЗАКОНОПРОЕКТИ

Чимало вже понаписувано про заре╓строван╕ у Верховн╕й Рад╕ Укра╖ни мовн╕ законопроекти. Але для багатьох не зрозум╕ло, зв╕дки вони начебто раптом з’явилися, чому саме зараз, чому автори не об’╓днаються ╕ тому под╕бне. Ц╕ обставини здаються мен╕ далеко не др╕б’язковими, тим б╕льше, що мен╕ довелося бачити це зсередини, ╕ можуть пояснити причини тако╖ раптово╖ ╕ конкурентно╖, як у спринтерському заб╕гу, ре╓страц╕╖ на сайт╕ парламенту двох ╕з трьох законопроект╕в.
Хто уважно ознайомився ╕з законопроектом №5669 «Про функц╕онування укра╖нсько╖ мови як державно╖ та порядок застосування ╕нших мов в Укра╖н╕»та законопроектом №5670 «Про державну мову», як╕ були заре╓строван╕ в один ╕ той же день, 19 с╕чня цього року, могли пом╕тити велику схож╕сть м╕ж ними як за зм╕стом ╕ обсягом, так ╕ за структурою. Пояснення просте: обидва законопроекти мають в основ╕ законопроект, який п╕дготували у 2012 роц╕ Серг╕й Головатий та Оксана Сиро╖д.
Перв╕сний вар╕ант заре╓стрував ╕ презентував на прес-конференц╕╖ наприк╕нц╕ сво╓╖ депутатсько╖ каденц╕╖ у серпн╕ 2012 року Серг╕й Головатий. Наступн╕ парламентськ╕ вибори були призначен╕ на жовтень 2012 року, тому шанс╕в у цього законопроекту потрапити в порядок денний Верховно╖ Ради Укра╖ни були м╕н╕мальн╕.
Тож депутати наступного, VII скликання, Володимир Явор╕вський, Мар╕я Мат╕ос, ╤рина Фар╕он та Андр╕й ╤лл╓нко заре╓стрували цей самий законопроект майже без зм╕н з т╕╓ю самою назвою «Про функц╕онування укра╖нсько╖ мови як державно╖ та порядок застосування ╕нших мов в Укра╖н╕» 10 с╕чня 2013 року за №1233. Через два тижн╕, 23 с╕чня того ж року, було заре╓стровано доопрацьований проект ╕ зазначене авторство Серг╕я Головатого, Оксани Сиро╖д та згаданих депутат╕в. Цей законопроект також не був розглянутий у парламент╕.
Дал╕ була досить довга пауза. Низка громадських орган╕зац╕й восени 2015 року ╕н╕ц╕ювала створення робочо╖ групи з п╕дготування нового мовного закону. Кр╕м мене, туди ув╕йшли координатор групи Максим Кобел╓в, Тарас Шамайда, Серг╕й Оснач, Святослав Л╕тинський, Роман Матис, Олекс╕й Кур╕нний, Олександр ╤ванов, Ярина Чорногуз, Роман Головенко, Христина Потапенко та ще дек╕лька ос╕б.
Паралельно я ╕н╕ц╕ював зустр╕ч ╕з заступником голови Верховно╖ Ради Укра╖ни Оксаною Сиро╖д, щоб зрозум╕ти, чому вона на другому роц╕ свого депутатства не ре╓стру╓ продукт сво╓╖ ╕нтелектуально╖ прац╕. Виявилося, що вона також почала перш╕ кроки в цьому напрямку, зм╕нивши п╕дходи: зам╕сть одного законопроекту – два: про державну мову ╕ про права ос╕б, що належать до нац╕ональних меншин. В╕дбулися три робоч╕ зустр╕ч╕ Оксани Сиро╖д з ╕н╕ц╕аторами мовного законопроекту в╕д громадськост╕.

«Облога» М╕н╕стерства культури тривала м╕сяц╕в чотири
Ще одна паралель – ╕н╕ц╕ювання сп╕льно з к╕лькома громадськими актив╕стами створення Координац╕йно╖ ради з питань застосування укра╖нсько╖ мови в ус╕х сферах сусп╕льного життя при М╕н╕стерств╕ культури Укра╖ни. «Облога» М╕н╕стерства культури тривала десь м╕сяц╕в чотири ╕ почалася за В’ячеслава Кириленка, а зак╕нчилася за м╕н╕стра ╢вгена Нищука. Коли нарешт╕ було утворено Коордраду в липн╕ 2016 року, на ╖╖ другому зас╕данн╕ створили мовну робочу групу з доопрацювання законопроекту про державну мову п╕д головуванням в╕домого юриста, професора Володимира Василенка.
╤ тут постало питання про ╕нтеграц╕ю ╕н╕ц╕атив. П╕сля недовгих дискус╕й було, по-перше, прийнято п╕дх╕д Оксани Сиро╖д про два законопроекти, по-друге, запропоновано вв╕йти в робочу групу б╕льшост╕ тих громадських актив╕ст╕в, як╕ вже працювали над законопроектом, ╕ по-трет╓, колег╕ально вир╕шили писати законопроект про державну мову не з нуля, а в╕дштовхуючись в╕д законопроекту Головатого-Сиро╖д. До робочо╖ групи були долучен╕ колишн╕й народний депутат Юр╕й Гнаткевич, директор ╤нституту укра╖нсько╖ мови НАН Укра╖ни Павло Гриценко, зав╕дувач в╕дд╕лу мов ╤нституту мовознавства НАН Укра╖ни Богдан Ажнюк.
Робота над законопроектом №5670 «Про державну мову» тривала майже 4 м╕сяц╕, з вересня по грудень 2016 року. Робоча група збиралася, як правило, дв╕ч╕ на тиждень у прим╕щенн╕ М╕н╕стерства культури ╕ потроху вносила правки, починаючи з преамбули. На к╕лька зас╕дань зав╕тав народний депутат в╕д «Блоку Петра Порошенка» Ярослав Лесюк. Через якийсь час в╕н перестав приходити ╕ дав зрозум╕ти, що ре╓струватиме св╕й законопроект, хоча йому було запропоновано стати сп╕вавтором законопроекту №5670. З огляду на те, що в╕н одержав в╕д нас один ╕з робочих вар╕ант╕в цього законопроекту, то були побоювання, що народний депутат може швидше викласти на парламентський сайт якийсь св╕й вар╕ант.
На жаль, сталося те, чого ми побоювалися, одначе добре, що в╕н не взяв за основу законопроект робочо╖ групи. Власне, Ярослав Лесюк першим заре╓стрував св╕й законопроект №5556 «Про мови в Укра╖н╕». Це сталося 19 грудня 2016 року, а в два останн╕ пленарн╕ дн╕ 22 ╕ 23 грудня в╕н активно збирав по залу п╕дписи ╕нших народних депутат╕в.

Майже як у спринтерському заб╕гу
Через м╕сяць досить неспод╕вано, майже як у спринтерському заб╕гу, були заре╓строван╕ два законопроекти, про як╕ мовилося вище. Серг╕й Головатий, якому дв╕ч╕ пропонувалося вв╕йти в авторський колектив законопроекту №5670 «Про державну мову», заре╓стрував через голову проф╕льного Ком╕тету з питань культури, «народофронт╕вця» Миколу Княжицького, депутата в╕д «Блоку Петра Порошенка» ╕з квоти Кличка Мар╕ю Мат╕ос, депутат╕в-свобод╕вц╕в Михайла Головка, Андр╕я ╤лл╓нка, Олега Осуховського, Олександра Марченка, Юр╕я Левченка законопроект №5669 «Про функц╕онування укра╖нсько╖ мови як державно╖ та порядок застосування ╕нших мов в Укра╖н╕». При цьому Андр╕╓в╕ ╤лл╓нку як сп╕вавторов╕ законопроекту 2013 року було також запропоновано сп╕вавторство у законопроект╕, до опрацювання якого були залучен╕ експерти з громадського середовища.
Кр╕м того, я, як член мовно╖ робочо╖ групи з доопрацювання законопроекту № 5670, пропонував записати в авторський колектив тих експерт╕в та громадських актив╕ст╕в, як╕ працювали над законопроектом, щоб його ╕дентиф╕кували передус╕м не ╕з «Самопом╕ччю», а з представниками громадських орган╕зац╕й та експерт╕в, але я залишився в меншост╕.
╤ на зак╕нчення – про мовних ╕нспектор╕в. У законопроект╕ № 5670 передбачена Служба мовних ╕нспектор╕в, як╕ п╕дпорядкован╕ уповноваженому ╕з захисту державно╖ мови. У законопроект╕ № 5669 така служба випала – в прямому значенн╕ цього слова. В╕дразу п╕сля статт╕ 57 йде стаття 59. Мабуть, Серг╕й Головатий ╕з депутатами так квапилися випередити ре╓страц╕ю законопроекту №5670, що не встигли зм╕нити нумерац╕ю. Так що насправд╕ статей 64, а не 65. У зв’язку з таким «ц╕кавим» р╕шенням зникли статт╕ «П╕дстави зд╕йснення мовного ╕нспектування» та «Мовне ╕нспектування».
Але найц╕кав╕ше в ц╕й ╕стор╕╖ те, що в попередньому законопроект╕ №1233 Головатого-Сиро╖д 2013 року вс╕ три статт╕ ╓: ╕ служба мовних ╕нспектор╕в, ╕ п╕дстави зд╕йснення мовного ╕нспектування, ╕ мовне ╕нспектування, й нарахову╓ в╕н р╕вно на три статт╕ б╕льше – 67.
Звичайно, шанс взяти за основу найкраще виписаний законопроект, яким я вважаю № 5670, ще залиша╓ться, але почина╓ ставати схожим на шагреневу шк╕ру.

Тарас Марусик,
заступник голови Координац╕йно╖ ради з питань застосування укра╖нсько╖ мови в ус╕х сферах сусп╕льного життя при М╕н╕стерств╕ культури Укра╖ни
http://www.radiosvoboda.org/

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #6 за 10.02.2017 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=18096

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков