Версiя для друку Обговорити в форумi

Святий Ігнатій Богоносець був учнем апостола й євангелиста Івана Богослова, став другим єпископом Антіохійської  Церкви. (До речі, тут уперше вжили слово «християнин»).
Він виявився добрим пастирем, понад 30 років правив вірними у сані єпископа, за що християни його любили і шанували.
У 107 році імператор Траян, виряджаючись на війну з парф’янами, прибув до Антіохії. Правителю донесли, що в урочистій зустрічі, яку влаштували йому мешканці міста, не брали участі тільки християни, і запевнили, що єпископ Ігнатій став головним ініціатором такої їхньої поведінки.
Це неабияк обурило Траяна. Було перепроваджено допит, й імператор постановив: «Ігнатія, званого Богоносцем, відправити в Рим та віддати на поживу звірям і для потіхи народу».
Святого тут же закували в ланцюги й відправили до Риму у супроводі десяти воїнів. Як із засудженим до страти в’язнем, воїни поводились з Ігнатієм доволі жорстоко і нахабно; а християни віддавали йому високу честь і пошану.  Різні парафії та церкви вислали назустріч Святому Ігнатієві Богоносцю своїх представників для привітань і вислову братської любові. У відповідь на ці привітання Ігнатій Богоносець написав сім послань різним Церквам. До римських християн він, між іншим, звернувся, щоб ті, по своїй щирості і любові, не намагалися звільнити його, самі не наражали себе на небезпеку і не перешкоджали йому потерпіти за Христа.
Святий Ігнатій Богоносець радісно і з молитвою на устах ішов на свою Голгофу, весь час повторюючи ім’я Христове.
- Навіщо ти повторюєш одне і те саме слово? – запитували воїни.
Ігнатій Богоносець відповідав:
- Воно написане у мене на серці, тому й повторюють уста.
На арені дикі звірі з люттю накинулись на Святого і розірвали його тіло, залишивши кілька кісток, які зібрали антіохійські християни і з побожністю поховали.
Святого Ігнатія Богоносця церкви східного обряду вшановують 2 січня.
Як пише етнограф Василь Скуратівський, у народній традиції в цей день заборонялося прясти. Жінки здебільшого виготовляли обрядове печиво, а дівчата, зібравшись на вечорниці чи посиденьки, робили різдвяно-новорічні прикраси – «павуки» та «їжаки».
«Павуків» виготовляли зі соломяних стебел. Це – різноманітні квадратні та ромбові фігурки, оздоблені кольоровим папером. Для «їжаків» брали грудочку глини чи борошняного тіста, виліплювали тулуб їжака, а голками слугували встромлені соломинки, сірники, трісочки. Потім «звіряток» засушували.
Такі іграшкові прикраси підвішували до сволока, і вони висіли від Різдва до Водохреща. Дехто їх навіть вважав оберегом.
Тарас ЛЕХМАН

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #47 за 30.12.2016 > Тема "Душі криниця"