Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4446)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4117)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2114)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1031)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (311)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (203)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ПРОКИНУВСЯ ВОДЯНИК
Наш╕ традиц╕╖


САВА ╤ ЛАВА
Наш╕ традиц╕╖


«20 ДН╤В У МАР╤УПОЛ╤», ДЖАМАЛА ╤ «КОНОТОПСЬКА В╤ДЬМА»:
Стали в╕дом╕ лауреати Шевченк╕всько╖ прем╕╖…


ПРАВДА ДВО╢СЛОВА
Наш╕ традиц╕╖


ОЧИМА БЕЛЬГ╤ЙСЬКОГО ФОТОГРАФА
На його зн╕мках - чорно-б╕ла пал╕тра Майдану…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #41 за 18.11.2016 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#41 за 18.11.2016
КРИМЧАНКА ╤З «СВ╤ТАНКУ» – СЕРЕД КРАЩИХ!

У Ки╓в╕ на камерн╕й сцен╕ ╕м. Серг╕я Данченка театру ╕м. ╤. Франка проходив 7-й драматичний фестиваль "Тиждень актуально╖ п'╓си". Цього року в конкурс╕ взяли участь 68 драматичних текст╕в, 20 з яких були рекомендован╕ до публ╕чних читань. З них лише 5 чи 6 написан╕ укра╖нською мовою, серед яких ╕ п'╓са "Усп╕х" нашо╖ кримчанки - колишньо╖ випускниц╕ студ╕╖ "Св╕танок", а також театрального ун╕верситету ╕м. Карпенка-Карого, члена жур╕ Всеукра╖нського л╕тературного конкурсу "Ми - д╕ти тво╖, Укра╖но!" ╕мен╕ Данила Кононенка, театрознавця та сценариста Ольги Мурашко.
Звичайно, мен╕, як одному з ╖╖ перших викладач╕в майстерност╕ актора та тележурнал╕стики (ще в кримський пер╕од), при╓мно було почути, що наша «св╕танкова» випускниця театрально╖ студ╕╖, якою 22 роки керувала заслужений прац╕вник культури Укра╖ни Алла Петрова, ╕ через 17 рок╕в не зраджу╓ кримських студ╕йних настанов: укра╖нська мова - понад усе! ╤ тому я моментально в╕дгукнувся на запрошення в╕дв╕дати другий фестивальний день, де будуть на публ╕ку читати п'╓су нашо╖ учениц╕.
Першою читали п'╓су Мар╕╖ Старожицько╖ "Котел", написану укра╖нською та рос╕йською мовами - наближено до мови геро╖в. (Ц╕каво, а якби там були грузини чи кримськ╕ татари, яку мову ╖м запропонувала б автор?) П'╓са написана на матер╕алах та спогадах реальних геро╖в, як╕ брали участь в реальному ╤ловайському котл╕… Читання в╕дбувалось за участ╕ бажаючих, як╕ один за одним виходили ╕з зали на сцену ╕ розбирали соб╕ рол╕, аби хоча б на якусь годину в╕дчути, що в╕йна не десь там, на Сход╕, а тут, прямо в центр╕ Ки╓ва. Як п╕зн╕ше стало в╕домо, серед тих, хто зголосився читати п'╓су, були ╕ учасники тих траг╕чних под╕й. А серед глядач╕в у зал╕ сид╕в молоденький герой з позивним Лавр. ╤ саме того дня, коли читалася п'╓са, у Лавра був день народження! Це був незвичайний подарунок для хлопця - послухати п'╓су про себе та сво╖х побратим╕в - живих ╕ тих, хто залишився живим лише у спогадах.
П╕сля завершення читання Лавра викликали на сцену, вручили орден народного героя в╕д волонтер╕в. А в╕н, цей молоденький захисник держави ╕ нас ╕з вами, показав присутн╕м жовто-блакитний прапор, саме той, з яким в╕н ╕ його побратими з батальйону «Донбас» проривалися з ╤ловайського котла.
П╕сля коротко╖ перерви настала черга читання п'╓си Ольги Мурашко "Усп╕х". Я вперше слухав текст п'╓си д╕вчини, яку знаю з дитинства ╕ увесь час сл╕дкував за ╖╖ усп╕хами як в навчанн╕, так ╕ в подальшому житт╕.
Усп╕х у кожного бува╓ р╕зний. Для когось - це сума грошей в банку, для ╕ншого - його родина. У п'╓с╕ в геро╖н╕ ╓, зда╓ться, все, а от головного нема╓. Нема╓ кохання – отже, нема╓ с╕м'╖. ╤ тод╕ людина почина╓ задумуватися: нав╕що все це - будинок, грош╕, машина, служниця, коханка чолов╕ка ╕ сам чолов╕к? ╤ н╕хто тебе не розум╕╓ й н╕хто не порадить, як жити дал╕, як вийти з цього "зачарованого кола" на волю. Н╕хто не п╕дкаже той в╕рний шлях, яким треба пройти другу половину свого життя. Лише одинокий пес на привокзальному перон╕, який за шматок пир╕жка розпов╕сть тоб╕ про сенс життя ╕ порадить, як врятувати твою загублену душу…
Ось про що ця п'╓са. Але – ложка дьогтю орган╕заторам! Один з неадекватних глядач╕в у зал╕ (треба ж, примостився саме у мене за спиною!) сво╓ю хамською повед╕нкою в╕дверто заважав слухати п'╓су. Як згодом з'ясувалося, цей «неадекват», якого я хот╕в взагал╕ вивести ╕з зали, був… модератором заходу! Це нас колись учили до зали п╕сля третього дзв╕нка не заходити, цукерки (попкорну тод╕ ще не придумали) п╕д час вистави не ╖сти ╕ фантиками не шелест╕ти, та багато чому вчили - нав╕ть якщо не подоба╓ться д╕йство, все ж додивитися до ф╕налу, або тихо п╕ти геть. А головне - поважати сус╕д╕в-глядач╕в ╕ колег на сцен╕, адже завтра на ╖хньому м╕сц╕ можеш опинитися ти…

Олександр Польченко-Тавр╕йський
На фото – Ольга Мурашко

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #41 за 18.11.2016 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=17656

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков