"Кримська Свiтлиця" > #41 за 18.11.2016 > Тема "З перших уст"
#41 за 18.11.2016
Володимир ╢льченко, Пост╕йний представник Укра╖ни при ООН: МОСКВА НАМАГАЛАСЬ БЛОКУВАТИ РЕЗОЛЮЦ╤Ю ООН ПО КРИМУ П╤ДКУПОМ ╤ ШАНТАЖЕМ
У в╕второк ввечер╕ кра╖ни-члени ООН на зас╕данн╕ Третього ком╕тету Генасамбле╖ прийняли Резолюц╕ю про ситуац╕ю з правами людини в Автономн╕й Республ╕ц╕ Крим ╕ м╕ст╕ Севастопол╕ (Укра╖на). Цей документ важливий тим, що в╕н уперше на оф╕ц╕йному р╕вн╕ фактично визна╓ Рос╕ю державою-окупантом та ╕н╕ц╕ю╓ мандат для в╕дпов╕дних орган╕в ООН на доступ до територ╕╖ Криму. Про те, яких зусиль це було варте Укра╖н╕, як Москва намагалася завадити прийняттю резолюц╕╖, як╕ кра╖ни вразили неоч╕куваною позиц╕╓ю, а також чого чекати дал╕, в ексклюзивному ╕нтерв'ю «Укр╕нформу» розпов╕в одразу п╕сля голосувань Пост╕йний представник Укра╖ни при ООН Володимир ╢льченко. - Володимире Юр╕йовичу, передус╕м, хочу прив╕тати вас ╕ вс╕х нас ╕з перемогою. Наск╕льки складною була робота над ц╕╓ю резолюц╕╓ю, як довго вона продовжувалася, ╕ якими були ваш╕ особист╕ враження п╕д час зас╕дання? - Робота почалася приблизно наприк╕нц╕ весни цього року, коли ми делегували перший проект резолюц╕╖. Нам дуже допомогли наш╕ партнери - ус╕ делегац╕╖ ╢вропейського Союзу, Сполучен╕ Штати, Канада, Австрал╕я, Нова Зеланд╕я, ╕нш╕ кра╖ни. Ми врахували ╖хн╕ побажання, але, насамперед, ми хот╕ли залишити в текст╕ документа найб╕льш серйозн╕ пасаж╕, так╕ як "окупац╕я", "анекс╕я", мандат Верховного ком╕сара ООН з прав людини. Тобто це т╕ реч╕, як╕ роблять резолюц╕ю потужним ╕нструментом. Що стосу╓ться вражень, ми виходили з того, що нам були в╕дом╕ нам╕ри рос╕йсько╖ делегац╕╖ з самого початку. Це не приховувалось, ╕ МЗС РФ ще до початку сес╕╖ Генасамбле╖ (у вересн╕ цього року - ред.) визначило одним ╕з пр╕оритет╕в запоб╕гти схваленню ц╕╓╖ резолюц╕╖. На це були кинут╕ вс╕ сили, ресурси, ф╕нанси. Найб╕льш при╓мно, що нам вдалося д╕йти до результату методом переконання, бо ми не можемо змагатися з Рос╕╓ю в план╕ вид╕лення ф╕нанс╕в, двосторонн╕х можливостей посольств, тому що в Рос╕╖ ╖х понад 150, у нас же - набагато менше. Рос╕йська делегац╕я працювала, головним чином, через посольства в ╕нших столицях. Ми тут - через особист╕ контакти, переконлив╕ розмови з ╕ншими делегац╕ями при ООН. Я думаю, що нам вдалося перетягнути на свою сторону набагато б╕льшу к╕льк╕сть делегац╕й, н╕ж це зробила Рос╕я.
УКРА╥НА БУЛА ВПЕВНЕНА У П╤ДТРИМЦ╤ СВ╤ТОВО╥ СП╤ЛЬНОТИ - Чи були ви впевнен╕ перед голосуванням у позитивному результат╕, ╕ чи допускали ╕нший розвиток ситуац╕╖? - У мене була абсолютна впевнен╕сть у тому, що резолюц╕я буде прийнята. До голосування я зробив для себе два прогнози: один песим╕стичний, другий оптим╕стичний. Перший вар╕ант передбачав приблизно 50-55 голос╕в п╕дтримки. Другий - 70 кра╖н. А отримали ми 73, ╕ ця к╕льк╕сть ма╓ перспективи для зростання. - Чи можна уточнити: для того, щоб резолюц╕я була прийнята, ск╕льки потр╕бно голос╕в за регламентом? - Це проста б╕льш╕сть. Тобто, мала бути заре╓стрована перевага тих, хто голосу╓ "за" над тими, хто виступа╓ "проти". У нашому випадку - це 73 проти 23-х. Т╕ 76 кра╖н, як╕ утримались, не були врахован╕ в остаточному р╕шенн╕. - Чому було так багато делегац╕й, як╕ утримались? - Мене в╕дверто не вразила велика к╕льк╕сть делегац╕й, що утримались чи не взяли участ╕ в голосуванн╕. Передус╕м, це були ц╕ кра╖ни, на як╕ чинила тиск Рос╕я, ╕ як╕ таким чином намагалися, з одного боку, допомогти нам, але, в той же час, не голосувати проти РФ. Ми це розум╕╓мо ╕ нав╕ть вдячн╕ за такий п╕дх╕д. Думаю, що т╕ кра╖ни, як╕ в╕дчувають тиск з боку Рос╕╖, але в принцип╕ мають позиц╕ю на нашу користь, ╓ нашим резервом на майбутн╓. Вони нам сп╕вчувають, вони нас розум╕ють ╕ прекрасно усв╕домлюють те, що ма╓ м╕сце окупац╕я, ма╓ м╕сце анекс╕я Криму, ╕ з цим щось потр╕бно робити, принаймн╕ в рамках Орган╕зац╕╖ Об'╓днаних Нац╕й. Сьогодн╕шн╕й результат, я думаю, це максимальний з точки зору наших можливостей. Величезна к╕льк╕сть сп╕вавтор╕в - понад сорок, ╓ також серйозною цифрою й довол╕ нестандартною для системи ООН.
П╤ДКУП ╤ ШАНТАЖ - ЗВИЧНА СИСТЕМА КООРДИНАТ РОС╤ЙСЬКО╥ ДИПЛОМАТ╤╥ - Ви сказали, що рос╕йська сторона ф╕нансово лоб╕ювала свою мету. Чи можете навести б╕льш конкретну ╕нформац╕ю, суми, цифри, як╕ могли пропонувати рос╕яни? - Звичайно, цю ╕нформац╕ю навряд чи п╕дтвердить оф╕ц╕йно будь-яка кра╖на з числа тих, до яких зверталася Рос╕я. Але ми зна╓мо в╕д наших друз╕в - багатьох кра╖н, особливо у в╕ддалених рег╕онах, що рос╕йськ╕ посольства в ╕нших столицях або вдавалися до в╕двертого тиску й шантажу, що мовляв, якщо п╕дтрима╓те цю резолюц╕ю, то ми виступимо проти вас у конкретних питаннях, або ж до елементарного п╕дкупу. Просто заносилися грош╕. Це ╓ звичною системою координат, у яких працю╓ рос╕йська дипломат╕я. На жаль. - Але все ж Рос╕╖ вдалося переконати зо два десятки кра╖н... - Сьогодн╕ проти ц╕╓╖ резолюц╕╖ проголосувало лише 23 кра╖ни, ╕ це мен╕ нагаду╓ дипломат╕ю радянських час╕в. Якщо ми вважа╓мо, що ця група кра╖н належить до пров╕дних, то тут треба ставити знак величезного м╕нуса. Серед них - союзники Рос╕╖, як╕ просто мають аналог╕чн╕ проблеми, ╕ вони не згодн╕ з розвитком ╕стор╕╖, який сьогодн╕ в╕дбува╓ться у св╕т╕. Але водночас вража╓, що в цьому списку ╓ к╕лька кра╖н СНД, у тому числ╕ Б╕лорусь, Казахстан, Узбекистан, В╕рмен╕я, позиц╕я яких по в╕дношенню до Укра╖ни могла би бути дещо ╕ншою, враховуючи наш╕ устален╕ в╕дносини з ними. На жаль, тиск Рос╕╖ на них под╕яв. Це ╖хн╕й виб╕р, ми це розум╕╓мо, але не сприйма╓мо й будемо робити з цього в╕дпов╕дн╕ висновки.
ПОСТПРЕД Б╤ЛОРУС╤ НЕ ЗМ╤Г АРГУМЕНТУВАТИ, ЧОМУ «БРАТИ» ГОЛОСУВАЛИ «ПРОТИ» - До реч╕, дуже активно "проти" виступала саме Республ╕ка Б╕лорусь, повторюючи ледь не слово в слово тези Кремля про "право "кримського народу" на самовизначення"... - Я мав дуже в╕дверту розмову з постпредом Б╕лорус╕, я все йому висловив. Однак не почув жодних аргумент╕в, як╕ б мен╕ пояснили, чому саме вони зайняли таку позиц╕ю. На жаль, ця позиц╕я ╓ антиукра╖нською, ╕ про це я можу сказати в╕дверто. Думаю, що нам з цього потр╕бно робити в╕дпов╕дн╕ висновки вже на м╕ждержавному р╕вн╕. Я не боюся таких визначень, тому що прикриватися в таких випадках словами "сол╕дарност╕", "дружби", "╓диного народу" - це несерйозно. Маючи таку ситуац╕ю в кра╖н╕, враховуючи конфл╕кт ╕ агрес╕ю з боку Рос╕╖, ми не можемо миритися з тим, що наш╕ найближч╕ сус╕ди в╕дверто виступають проти нас в ООН. - Що прийняття резолюц╕╖ означа╓ для Москви? - Для Рос╕╖ це ма╓ бути серйозним сигналом. До сьогодн╕ вони розпов╕дали, що проблем у питанн╕ Криму не ╕сну╓, що ця тема закрита раз ╕ назавжди, що "народ Криму" визначився, що хоче бути в Рос╕╖, ╕ так дал╕. Але нав╕ть той факт, що вони через делегац╕ю Б╕лорус╕, що нас дуже здивувало, запропонували так званий "no action motion", тобто в╕дкласти р╕шення з цього питання чи взагал╕ його не приймати, або не згадати про цю резолюц╕ю… Це св╕дчить лиш про одне: вони наближаються до повного розум╕ння того, що питання Криму в ООН ╕сну╓. Ця резолюц╕я - не останн╕й крок, ми будемо продовжувати нашу роботу над цим. До того ж, тепер питанням Криму займатиметься напряму Верховний ком╕сар ООН з прав людини ╕ окрем╕ делегац╕╖. Тобто, у нас з'явився ╕нструмент додаткового тиску на Рос╕ю, щоб все-таки якимось чином зм╕нити ставлення до Кримського питання щонайменше в рамках ООН.
УПЕРШЕ В ОФ╤Ц╤ЙНО СХВАЛЕНОМУ ДОКУМЕНТ╤ ООН КВАЛ╤Ф╤КУВАЛИ АНЕКС╤Ю ╤ ОКУПАЦ╤Ю КРИМУ - Як╕ наступн╕ кроки робитиме укра╖нська сторона, щоб добитися практично╖ реал╕зац╕╖ документа? - Дал╕ нам треба працювати з ус╕ма кра╖нами, тому що, за процедурою, резолюц╕я повинна бути схвалена на пленарному зас╕данн╕ Генерально╖ асамбле╖. Це буде приблизно через два-три тижн╕, точна дата поки не визначена. Як св╕дчить практика ООН, р╕зниц╕ практично не бува╓, натом╕сть ми працюватимемо, щоб зб╕льшити базу нашо╖ п╕дтримки. Але для нас головне, що вперше в оф╕ц╕йно схваленому документ╕ ООН ╓ квал╕ф╕кац╕я таких речей, як анекс╕я ╕ окупац╕я Криму. Це дуже важливо також з точки зору позов╕в, як╕ вже зроблен╕ укра╖нською стороною ╕ готуються з усього спектру питань по Криму. Йдеться ╕ про М╕жнародний суд ООН, ╕ М╕жнародний крим╕нальний суд, ╕ так дал╕. Кр╕м того, головне, що Верховний ком╕сар ООН з прав людини тепер ма╓ ч╕ткий мандат. Я з ним зустр╕чався минулого тижня, ╕ в╕н сказав, що просто чека╓ цей документ, щоб почати роботу з рос╕йською стороною та переконати ╖х в╕дкрити доступ до Криму для правозахисних орган╕зац╕й системи ООН. Це, мабуть, найб╕льш важливо, бо т╕ люди, як╕ залишилися в Криму й в╕дчувають абсолютний безлад та в╕дсутн╕сть будь-яко╖ допомоги з боку м╕жнародних орган╕зац╕й, тепер можуть спод╕ватися на те, що ц╕ двер╕ в╕дкриються для них.
Ярослав Довгопол Вашингтон - Нью-Йорк
"Кримська Свiтлиця" > #41 за 18.11.2016 > Тема "З перших уст"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=17646
|