Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4444)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4116)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2110)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1028)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (308)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (202)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ДМИТРО ДОНЦОВ - ТВОРЕЦЬ ПОКОЛ╤ННЯ УПА, НАСТУПАЛЬНИЙ ТА БЕЗКОМПРОМ╤СНИЙ
Тож за яку Укра╖ну? Вкотре перекону╓мося, що питання, як╕ ставив Дмитро Донцов, сьогодн╕ ╓...


ПОВЕРНУТИ ╤СТОРИЧНУ ПАМ’ЯТЬ
╤сторична пам'ять – головний феномен в╕дтворення ╕стор╕╖ сусп╕льства, кра╖ни, нац╕╖…


ОДЕСЬК╤ ДРУЗ╤ Т.Г. ШЕВЧЕНКА
В Одес╕ на той час мешкали друз╕ Тараса Григоровича, з якими в╕н п╕дтримував пост╕йний...


ПЕРША ЛАСТ╤ВКА УКРА╥НСЬКО╥ ПЕР╤ОДИКИ
Наш календар


ЯН НАГУРСЬКИЙ – ТОЙ, ХТО ПОСТАВ З МЕРТВИХ
П╕лот час╕в Першо╖ св╕тово╖ в╕йни був оголошений загиблим, про що в╕н д╕знався в середин╕ 1950-х...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #7 за 13.02.2004 > Тема ""Білі плями" історії"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#7 за 13.02.2004
ВІКОПОМНА КОРСУНЬ - ШЕВЧЕНКІВСЬКА БИТВА(24 січня - 17 лютого 1944 р.)
Федір ЛЮДНИЙ

Корсунь-Шевченківська битва в січні - лютому 1944 року стала для фашистів «другим Сталінградом». Через наявність великих сил ворога (9 піхотних дивізій, танкова дивізія СС «Вікінг», моторизована бригада СС «Валлонія», артилерійські, інженерні та інші частини), розгалужену мережу оборони завдання по розгрому Корсунь-Шевченківського угруповання було досить складним. Наказом Верховного головнокомандування від 12 січня 1944 року проведення цієї операції покладалося на війська 1-го Українського фронту (командуючий - генерал армії М. Ф. Ватутін) і 2-го Українського (командуючий - генерал армії І. С. Конєв).
Операція розпочалася у ніч на 24 січня 1944 року. З рубежу на річці Сухий Ташлик перейшли в наступ передові батальйони 4-ї гвардійської армії генерал-майора О. І. Рижова і 53-ї армії генерал-лейтенанта І. В. Галаніна 2-го Українського фронту.
Вранці 24 січня перейшли в наступ головні сили, прорвали оборону на рубежі Вербівка, Калинівка, Баландіне (всі ці села Кам’янського району на Черкащині), Красносілка (Кіровоградська область) і почали переслідувати відступаючого ворога.
Ворог чинив жорстокий опір, проте під ударами наших частин змушений був відступати. Напередодні битви командування 2-го Українського фронту терміново перекинуло з району Кіровограда на ділянку головного удару 5-ту гвардійську танкову армію під командуванням генерал-полковника П. О. Ротмістрова.
В результаті спільних дій піхоти, артилерії і танків 25 січня була прорвана головна лінія оборони ворога. В районі села Бурти в прорив були введені з’єднання 5-ї гвардійської танкової армії. Частини 20-го і 29-го танкових корпусів, прорвавши другу лінію оборони, почали героїчний рейд по ворожих тилах в напрямку на Шполу - Звенигородку, щоб зустрітися з військами 1-го Українського фронту і замкнути кільце оточення. 27 січня була визволена Шпола. Зосередивши тут головні сили і заправивши машини, корпус продовжував наступ силами 8-ї і 80-ї танкових бригад.
І ось  наступив пам’ятний і радісний день: 28 січня 1944 року ці бригади зустрілися з частинами 6-ї танкової армії 1-го Українського фронту в Звенигородці. Кільце оточення замкнулося. Оточені з усіх боків, ворожі війська у Корсуні були приречені на цілковитий розгром. Утворився знаменитий Корсунь-Шевченківський «котел», а разом з цим було створено внутрішнє кільце оточення. Щоб уникнути зайвих жертв з обох сторін, 8 лютого радянське командування пред’явило німецько-фашистським військам ультиматум з пропозицією припинити опір. Командування оточених фашистських військ, виконуючи наказ Гітлера триматися за всяку ціну і сподіваючись на обіцяну допомогу, відхилило ультиматум. На виручку оточеним ворог кидав усе нові й нові сили і йому вдалося прорватись в район Шендерівки, оволодіти Новою Будою, Хиликами, Комарівкою, Скрипченцями.
Спробу фашистських військ вийти з оточення ліквідувала разом з іншими частинами і з’єднаннями 202-га стрілецька дивізія, яка за особливі заслуги в цій операції одержала найменування «Корсунська». Після відхилення ультиматуму 9 лютого Червона Армія розпочала генеральну атаку оточених дивізій противника і стала швидко просуватись вперед і звужувати кільце оточення.
9 лютого було визволено Городище і частини 52-ї армії (в складі цієї армії була і 213-та Новоукраїнська дивізія на Сандомирському плацдармі, а потім і на Одерському; в складі цієї дивізії був і наш 793-й стрілецький полк) розгорнули наступ на Корсунь.
З північного сходу лівим берегом Росі разом з частинами 294-ї стрілецької дивізії 52-ї армії на Корсунь наступали частини 206-ї стрілецької дивізії 27-ї армії. 14 лютого полки цих дивізій оволоділи головним опорним пунктом ворога - Корсунем, захопивши при цьому 18 транспортних літаків, 5 танків, 6 складів з боєприпасами і продовольством.
В ніч з 16 на 17 лютого гітлерівці в Шендерівці відправили молебень, випили потрійну порцію спиртного, з’їли недоторканий запас харчів і під прикриттям хуртовини рушили в напрямку Лисянки. Шквальним вогнем зустріли ворога з’єднання 52-ї, 27-ї і 4-ї гвардійських армій. На смерть стояли бійці 5-ї гвардійської, 6-ї і 2-ї танкових армій, 5-го гвардійського кавалерійського корпусу та інших з’єднань і частин. Трасуючі залпи «Катюш», шквал вогню мінометів, завивання авіабомб, прицільний вогонь артилеристів і танкістів, град куль - все це створило справжнє пекло. Ворожі колони стали танути, розпадатись. Ворог був зупинений і протягом дня 17 лютого вщент розбитий.
Під час Корсунь-Шевченківської битви в кільці оточення було знищено 55 000 і взято в полон понад 18 тисяч ворожих солдатів і офіцерів, знищено 430 літаків, 155 танків, 376 гармат, 59 самохідних гармат, 269 мінометів, 900 кулеметів, захоплено такі трофеї: 41 літак, 116 танків, 32 бронемашини, 618 гармат, 51 самохідну гармату, 267 мінометів, 789 кулеметів, 85 бронетранспортерів, 10 000 автомашин, 7 паровозів, 415 цистерн, 127 тягачів, 4 000 повозок з військовими вантажами, 6 418 коней, 64 склади з боєприпасами та військовим майном.
На зовнішньому фронті оточення ворог втратив 27 000 солдатів і офіцерів убитими і пораненими. Було знищено 329 літаків, 827 танків, 1 638 автомашин, 446 гармат. Захоплено такі трофеї: 115 танків, 270 гармат, 1 850 автомашин, 50 бронетранспортерів і бронемашин, 10 штабних автобусів та багато іншої зброї і бойової техніки («Музей історії Корсунь-Шевченківської битви». Видавництво «Промінь», Дніпропетровськ, 1989, стор. 75).
Ця історична перемога в Корсунь-Шевченківській битві дісталася і нам значними втратами у бойовій техніці і живій силі. Вічна пам’ять тим, хто виборював таку жадану і необхідну перемогу для нашого народу. З’єднанням і частинам, які відзначилися у боях Корсунь-Шевченківської битви, присвоєне найменування «Корсунських». Тисячі солдатів і офіцерів були нагороджені орденами і медалями. Близько ста воїнів були удостоєні звання Героя Радянського Союзу.
Федір ЛЮДНИЙ,
підполковник у відставці, інвалід Великої Вітчизняної війни.
м. Кам’янка на Черкащині.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #7 за 13.02.2004 > Тема ""Білі плями" історії"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=1731

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков