"Кримська Свiтлиця" > #26 за 24.06.2016 > Тема "Душі криниця"
#26 за 24.06.2016
НЕ ЗАБУВАЙ СВ╤ТЛИЦЮ!
«Ми – д╕ти тво╖, Укра╖но!»
Сину, затям соб╕ сину! Де б ти у св╕т╕ не був! Кожен св╕тлицю покинув, Але н╕хто не забув. (Б. Стельмах)
Звичайно, поки жити будемо - пам’ятатимемо ту «Св╕тличку», яку покинули не за сво╓ю волею. Доводиться писати про це, тому що покинули «Кримську св╕тлицю», як «сироту п╕д тином», а вона була тут символом присутност╕ Укра╖ни в Криму. Тож до пор╕вняльно╖ таблиц╕ заборон можна вписати ще один рядок, який буде важко зрозум╕ти майбутн╕м покол╕нням.
2016 р., травень - ДП НГЖВ (м. Ки╖в) сво╖м наказом л╕кв╕дувало в Криму газету «Кримська св╕тлиця» 1763 р. — указ Катерини ╤╤ про заборону викладати укра╖нською мовою в Ки╓во-Могилянськ╕й академ╕╖. (2014 р. — заборона Укра╖нсько╖ г╕мназ╕╖ в С╕мферопол╕). 1863 р. — Валу╓вський циркуляр про заборону давати цензурний дозв╕л на друкування укра╖нсько╖ духовно╖ ╕ популярно╖ осв╕тньо╖ л╕тератури: «н╕яко╖ окремо╖ малорос╕йсько╖ мови не було ╕ бути не може». (2014 р. — у Криму припинено друк книг укра╖нською мовою, в б╕бл╕отеках зника╓ укра╖нська л╕тература, заф╕ксован╕ факти спалювання укра╖нських п╕дручник╕в). 1864 р. — прийняття Статусу про початкову школу, за яким навчання ма╓ проводитись лише рос╕йською мовою. (2015 р. — прийняте та╓мне р╕шення закрити вс╕ укра╖номовн╕ класи в школах Криму, двомовну укра╖нсько-рос╕йську ЗОШ №33 у С╕мферопол╕ зробили лише рос╕йською). 1876 р. — Емський указ Олександра II про заборону друкування та ввезення з-за кордону будь-яко╖ укра╖нсько╖ л╕тератури, а також про заборону укра╖нських сцен╕чних вистав ╕ друкування укра╖нських текст╕в п╕д нотами, тобто народних п╕сень. (2015 р. — у Криму узаконена заборона на ╕снування укра╖нського музичного театру). 1881 р. — заборона викладання у народних школах та виголошення церковних пропов╕дей укра╖нською мовою. (2014 р. — у Криму закривають церкву УПЦ КП в с. Перевальному, 2016 р. — прийнято р╕шення окупац╕йного суду, щоб в╕д╕брати в укра╖нц╕в храм св. Володимира ╕ Ольги у С╕мферопол╕). 1884 р. — заборона Олександром III укра╖нських театральних вистав у вс╕х малорос╕йських губерн╕ях. (2015 р. — заборона в Криму укра╖номовно╖ дитячо╖ театрально╖ студ╕╖ «Св╕танок»). 1895 р. — заборона Головного управл╕ння в справах друку видавати укра╖нськ╕ книжки для д╕тей. (2014 р. — в Криму заборонили продавати в к╕осках ╕ передплачувати на пошт╕ укра╖номовну пресу). 1914 р. — заборона в╕дзначати 100-л╕тн╕й юв╕лей Тараса Шевченка. (2014 р. — заборона в Криму в╕дзначати 200-л╕тн╕й юв╕лей Тараса Шевченка).
«Кримська св╕тлиця» - так само, як ╕ перш╕ укра╖нськ╕ класи (п╕зн╕ше - укра╖нська г╕мназ╕я), укра╖нська дитяча театральна студ╕я «Св╕танок» та авторська теле-програма «Р╕дна хата» б╕льше 20 рок╕в нам нагадували, що Крим - це Укра╖на! В Криму п╕сля 2014 року почало зникати все, що потрапляло п╕д зачистку ново╖ «влади»: г╕мназ╕я, телепрограма, студ╕я. Два роки «Кримська св╕тлиця» намагалась втриматися. ╤ саме це чомусь найб╕льше хвилювало ки╖вських чиновник╕в, як╕ лише дивувались: чому пророс╕йське кер╕вництво п╕вострова не прибира╓ газету? З цим треба щось робити - вир╕шили в столиц╕. ╤з лютого 2015 року «Кримська св╕тлиця» почала виходити лише в електронному формат╕, хоча щотижня до ки╖всько╖ друкарн╕ надсилалися принт-файли кожного номера. Будь ласка, бер╕ть ╕ друкуйте св╕жу, правдиву ╕нформац╕ю з Криму! Тод╕шн╓ кер╕вництво ДП «НГЖВ» чомусь ╕гнорувало таку ексклюзивну можлив╕сть ╕нформувати читач╕в на материков╕й Укра╖н╕ новинами з Криму. Зам╕сть будь-яко╖ допомоги прац╕вникам редакц╕╖ затримують зароб╕тну платню аж на дев’ять м╕сяц╕в. Мабуть, розраховуючи, що «св╕тличани» зрозум╕ють «натяк», сам╕ перестануть випускати укра╖нський часопис, ╕ тод╕ проблема з ╕снуванням газети в Криму «розсмокчеться» сама собою. Але х╕ба можна було кинути «Св╕тличку» напризволяще, читаючи так╕ в╕дгуки: «У ваш╕й газет╕ «Кримська св╕тлиця» в╕дсутн╕ «ст╕ни», - пише Анастас╕я Ковал╕в з╕ Львова, - у н╕й можна знайти все, що знадобиться укра╖нцев╕». Або таке послання-побажання в╕д читач╕в: «Щоби юд у нас не стало. Щоб народ зцементували шабля Хмеля, дух Шевченка ╕ завзяття Дорошенка». Чи не парадоксально: п╕сля того, як ДП «Нац╕ональне газетно-журнальне видавництво» очолив кримський укра╖нський патр╕от Андр╕й Щекун, редакц╕╖ «КС» було запропоновано пере╖хати до Ки╓ва. Терм╕н пере╖зду встановлено -15 травня 2016 року, а пот╕м, як кажуть, хто не встиг, той зап╕знився. При бажанн╕ журнал╕сти могли «застрибнути в останн╕й вагон», а що робити головному редактору, на плечах якого - вся газетна ╕стор╕я укра╖нського Криму, численн╕ п╕дшивки, арх╕ви «Кримсько╖ св╕тлиц╕»? Вони повинн╕ бути збережен╕ для майбутн╕х покол╕нь. Як бути з цим добром? На це питання н╕хто в столиц╕ не збирався давати притомну в╕дпов╕дь. ╤ знову цитую читач╕в «КС»:
На широкому роздолл╕, У чар╕вному Криму, Ми зустр╕лись ╕з Тобою Р╕вно двадцять л╕т тому. Щоб не зникла мова р╕дна, Щоб пишн╕ше розцв╕ла, Ти, улюблена газето, Все зробила, що могла.
╤ д╕йсно, «Кримська св╕тлиця» та ╖╖ прац╕вники «в╕дбивались» до останнього номера, до останнього журнал╕ста. Як ╕ належить, останн╕м, кого змушують покидати «св╕тличний корабель», ма╓ бути головний редактор, багатор╕чний кап╕тан, який 16 рок╕в в╕в його через шторми до Укра╖нського берега, оминаючи недруг╕в ╕ рятуючи в╕д «шов╕н╕стично╖ негоди» побратим╕в. ╤ чому так часто трапля╓ться в нашому укра╖нському житт╕, що найболюч╕ший удар в спину ми отриму╓мо саме в╕д побратим╕в, в╕д тих, хто тут, в Криму, н╕би теж робили укра╖нську справу? Вийшов наказ, п╕дписаний А. Щекуном, директором ДП «НГЖВ», про зв╕льнення редактора «КС» В╕ктора Качули з посади… за прогули... Ц╕каво, якою хворобою починають хвор╕ти новоспечен╕ чиновники? Що за в╕рус передався директору пов╕тряно-крапельним шляхом в╕д колишн╕х рейдер╕в, як╕ вже захоплювали колись «Св╕тлицю» в Криму, а сьогодн╕ А. Щекун диха╓ з ними одним пов╕трям, кроку╓ в ногу одн╕╓ю дорогою ╕ використову╓ «андроп╕вську» методику - зв╕льнення з роботи п╕д час «об╕дньо╖ перерви». На початку цього року в одному з номер╕в «КС» я писав: «Для того, щоб в╕дродити л╕тературний конкурс «Ми - д╕ти тво╖, Укра╖но!» ╕мен╕ кримського поета Д. Кононенка на всеукра╖нському р╕вн╕, треба бажання, а воно у прац╕вник╕в редакц╕╖ газети «Кримська св╕тлиця» ╓! Спод╕ва╓мося, що Нац╕ональне газетно-журнальне видавництво та його «кримський» директор Андр╕й Щекун також п╕дтрима╓ цю ╕дею... Треба об’╓днати навколо ╕де╖ в╕дродження конкурсу вс╕ кримськ╕ громадськ╕ орган╕зац╕╖, як╕ на сьогодн╕ змушен╕ перебувати на материков╕й Укра╖н╕». Як же я помилявся! Адже у кримських переселенц╕в на материку ц╕ла купа проблем - як вижити. ╤ як я помилився, розраховуючи, що «кримський» директор ДП «НГЖВ» п╕дтрима╓ ╕н╕ц╕ативу «Кримсько╖ св╕тлиц╕» у проведенн╕ конкурсу ╕мен╕ нашого земляка. У директора, напевне, теж купа проблем - як використати бренд «Кримсько╖ св╕тлиц╕» в Ки╓в╕, мовляв, у Криму колись, хтось, щось там робив, а сьогодн╕ - нов╕ люди продовжують боротися за за Крим ки╖вською «Кримською св╕тлицею»! Було б см╕шно, якби все це не було так сумно. Та можливо, це ще не к╕нець? Як писала Леся Укра╖нка:
«Хай серце плаче, б’╓ться, рветься з туги, Хай не да╓ спокою, хай пала╓!»
Тому орган╕затори л╕тературного конкурсу «Ми - д╕ти тво╖, Укра╖но!» ╕м. Д. Кононенка продовжують збирати кошти, щоб видати зб╕рку твор╕в переможц╕в 2016-го року. Просимо п╕дтримати талановиту л╕тературну молодь, надсилаючи ваш╕ 10, 20, 100 та б╕льше гривень на картку «Приватбанку» №41 49 43 78 42 42 13 62 - на ╕м’я Ольги Лещенко, члена жур╕ конкурсу. Ну а «Кримська св╕тлиця» (саме КРИМСЬКА – справжня, невмируща!) продовжу╓ знайомити читач╕в з творами наших переможц╕в. Хто ж, як не ми?
Олесь ТАВР╤ЙСЬКИЙ м. С╕мферополь
"Кримська Свiтлиця" > #26 за 24.06.2016 > Тема "Душі криниця"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=17296
|